Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Якімець Г.Г.

Зварич О.В.

розглянув апеляційну скаргу Коломийської районної ради, м.Коломия

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2008р.

у справі № 9/68

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд", с.Сопів Коломийського району Івано-Франківської області

до Коломийської районної ради, м.Коломия

про визнання права на проведення капітального ремонту та реконструкції приміщення

За участю представників:

позивача: Сліпко В.М.

відповідача: Охрімець С.В.

прокурора: Яворівський Я.Т.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2008р. у справі № 9/68 задоволено позовні вимоги Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд", с.Сопів Коломийського району Івано-Франківської області до Коломийської районної ради, м.Коломия та визнано право ПВКП "Житлобуд"на проведення капітального ремонту та реконструкції приміщення по вул.Драгоманова, 4, м.Коломия, Івано-Франківської області, згідно з кошторисом виготовленого підприємством комплексного проектування "КП-ПРУТ" на суму 695752 грн.; стягнуто з Коломийської районної Ради на користь ПВКП "Житлобуд"85 грн. витрат по сплаті державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що права позивача як орендаря є порушеними, а відповідно до ст. 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Скаржник, відповідач у справі, не погоджуючись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити з мотивів, наведених в апеляційній скарзі. Зокрема скаржник покликається на те, що 11.09.2007р. позивач звернувся до відповідача з проханням погодити проектно-кошторисну документацію та надати дозвіл на проведення капітального ремонту приміщення по вул.Драгоманова, 4 у м.Коломия. Рішенням XIV сессією Коломийської районної ради у наданні дозволу було відмовлено. Підставою для відмови стало невиконання позивачем як орендарем забов'язань згідно з договором оренди від 20.08.2007р., зокрема пунктів 5.2 та 5.6 щодо обов’язку проводити поточний ремонт орендованого приміщення за власні кошти та застрахувати орендоване майно. Згідно ст. 776 ЦК України та ст. 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем, якщо інше не встановлено договором. Пунктом 6.2 договору від 20.08.2007р. орендар має право з дозволу орендодавця проводити реконструкцію та капітальний ремонт приміщення. Однак, при передачі в оренду приміщення районна рада не гарантувала надання орендарю дозволу на проведення капітального ремоту. Позивач був ознайомлений з усіма недоліками приміщення і у договорі не було обумовлено умову про необхідність проведення капітального ремонту для використання об'єкту оренди за цільовим призначенням. Крім того, позивачем в порушення пункт 5.3 договору від 20.08.2007р.несвоєчасно вноситься орендна плата.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 20.08.2007р. між територіальною громадою сіл і селищ району в особі Коломийської районної ради Івано-Франківської області (орендодавець, відповідач) та приватним виробничо-комерційним підприємством "Житлобуд"(орендар, позивач) укладено договір оренди нежитлового приміщення строком на 20 років, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення площею 801,6 кв.м. вартістю 1140700 грн в м.Коломиї по вул. Драгоманова, 4. Орендна плата відповідно до умов даного договору становила 16500 грн. 30.08.2007р. відповідач передав позивачу за актом приймання-передачі приміщення, будівлю по вул.Драгоманова, 4 в м.Коломия з метою розміщення приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд".

Згідно з актом обстеження технічного стану, орендоване приміщення знаходиться в аварійному стані і потребує капітального ремонту, що підтверджується експертним висновком Карпатського експертно-технічного центру від 29.12.2002р., та актом робочої групи з представників відповідача від 23.10.2003р.

Згідно з ст. 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем, якщо інше не встановлено договором. Пунктом 6.2 Договору від 20.08.2007р. орендар має право з дозволу орендодавця проводити реконструкцію та капітальний ремонт приміщення.

11.09.2007р. та повторно 06.02.2008р. позивач листами звертався до відповідача з проханням надати дозвіл на проведення реконструкції орендованої будівлі за власні кошти та погодити проектно-кошторисну документацію, виготовлену підприємством комплексного проектування "КП-ПРУТ" на суму 695752 грн.

Рішенням від 22.11.2007р. № 537-XIV/07 Коломийська районна рада відмовила приватному виробничо-комерційному підприємству "Житлобуд" у наданні дозволу на проведення капітального ремонту нежитлового приміщення по вул.Драгоманова, 4, м.Коломия.

Скаржник стверджує, що підставою відмови у наданні дозволу на проведення капітального ремонту була та обставина, що згідно п.5.2 Договору орендар зобов’язаний своєчасно провести поточний ремонт орендованого приміщення за власні кошти, проте цього не зробив. Однак, при цьому відповідач не врахував, що згідно з актом обстеження технічного стану, орендоване приміщення знаходиться у аварійному стані і потребує не поточного, а капітального ремонту, проведення поточного ремонту є не лише недоцільним, а й навіть небезпечним. Тим більше, що при укладанні договору оренди вимога щодо проведення поточного ремонту на протязі 6-ти місяців з моменту підписання акта прийому-передачі приміщення була вилучена з умов договору і стосувалась проведення поточних ремонтів, але вже після здійснення капітального ремонту. Відтак, не здійснення позивачем поточного ремонту не може бути підставою для відмови в наданні дозволу на здійснення капітального ремонту.

Доводи скаржника про порушення орендарем умов п.5.3 договору в частині несвоєчасної сплати орендної плати до уваги судом не приймаються, як не підтверджені належними доказами, та такі, що спростовуються наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень про сплату позивачем орендної плати.

Щодо порушення позивачем п.5.6 договору, то, як пояснив позивач, він не міг застрахувати спірне приміщення, оскільки страхові компанії, діючи відповідно до своїх внутрішніх правил страхування, відмовляли у страхуванні в зв’язку з аварійним станом приміщення.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 776 Цивільного кодексу України капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту.

Згідно з ст. 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

За таких обставин, права позивача як орендаря є порушеними, відтак позовні вимоги, як обґрунтовані, правомірно задоволені судом першої інстанції. Рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 15 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суду, -

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2008р. у справі № 9/68 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Житлобуд", с.Сопів Коломийського району Івано-Франківської області –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.