Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Гунька О.

розглянувши апеляційну скаргу ПП"ФірмаІнтер"від 13.12.07

на рішення господарського суду Тернопільської області від 03.12.07

у справі № 10/216-4086

за позовом – ТзОВ"Або Мікс"

до відповідача - ПП"ФірмаІнтер"

про стягнення 305 542,00 грв.

за участю представників сторін

Від позивача- Плекан Ю..

Від відповідача- Кравець В.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 03.12.07 по даній справі позов ТзОВ"Або Мікс" задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Фірма-Інтер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБО-МІКС" 305 542,00 грн. збитків; 3 060,00 грн. в повернення сплаченого державного мита; 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу з проханням скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у позові відмовити. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не дослідженням усіх обставин справи. Що до суті справи, апелянт зазначає, що на виконання договору № 14/08 від 15.08.2006 року, укладеного між сторонами по накладній № 129 від 09.12.2006 року,апелянтом поставлено позивачу рибну муку в кількості 20000 кг на суму 84 000 грн., в тому числі ПДВ 14 000 грн. Згідно якісного посвідчення виробника рибного борошна - ТзОВ " Кримагросоюз " продукція була якісна, відповідала стандартам та ГОСТу 2116-82 (мука кормова із риби, морських які кормляться молоком та ракоподібних). Позивач у справі використав муку для виготовлення комбікорму "ГОВЕР-2", який складається із 11 складників, в тому числі із рибної муки, яка поставлена ПП "Фірма-Інтер". Посилається на дослідження, проведене Львівським державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок, м. Львів, вул. Донецька, 11 проби рибної муки, яка поставлена ТзОВ "АБО-МІКС" і яким встановлено, що рибна мука не являється токсичною. Оскільки, рибна мука не являлася токсичною, а тому вона не могла дати токсичність виробленому комбікорму. Апелянт стверджує, що токсичність виробленому комбікорму міг дати любий із інших 11 компонентів, які експертизою не досліджувалися на токсичність.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. В обґрунтування підставності вимог позивача, останній зазначив, що поставлене відповідачем рибне борошно містило у своєму складі 13,5% сечовини, що підтверджується Експертним висновком № 0008 від 29.01.20007 року, а подальше випробування комбікорму з включенням у нього рибного борошна підтвердило наявність карбаміду в кількості 0,41%, хоча згідно ДСТУ 4120-2002 його вміст не допускається (Експертне заключення № 631/К НВП "Біо - Тест - Лабораторія", м. Київ (атестат акредитації " ПТ-00/55/05).

Позивач вважає, що в результаті поставки у грудні 2006 року приватним підприємством "Фірма-Інтер", м. Тернопіль ( відповідачем у справі ) рибного борошна, у якому наявний, але недопустимий держстандартами –токсичний карбамід, внаслідок чого у споживача комбікормової продукції –ТзОВ "Українська продовольча група", м. Чернівці сталася загибель птиці на загальну суму 305 542 грн., завдано прямих збитків, що підтверджується рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.08.2007 року.

Відповідно до ст. 224 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права та законні інтереси якого порушено.

Позивач зазначає, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі № 18/24 від 28.08.2007 року встановлено факти, які не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони, а тому суду слід застосувати приписи ст. 35 ГПК України щодо преюдиції судового рішення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

15 серпня 2006 року між ПП "Фірма-Інтер" (продавець) та ТзОВ "АБО-МІКС" ( Покупець ) укладено Договір № 14/08 згідно умов якого Продавець продає Покупцю на умовах обговорених у даному Договорі Борошно рибне ( ДСТ-2116-82 ), іменоване надалі Товар за ціною виставлених рахунків ( пункт 1.1. ). Товар продається Покупцю на умовах постачання товару згідно специфікації ( пункт 3.1. . Фактом постачання товару є підписання представниками обох сторін акта прийому-отримання товару.

Пунктом 5.1. Договору сторони визначили, що показники Товару повинні відповідати (ДСТ-2116-82) –борошно рибне 65% протеїну.

Як стверджує позивач і не спростовується відповідачем, Приватне підприємство "Фірма-Інтер " поставила Товариству з обмеженою відповідальністю "АБО-МІКС", смт. Гвіздець Коломийського району рибне борошно в кількості 20,0 тонн на загальну суму 84,0 тис. грн., що підтверджується накладною № 129 від 09.12.2006 року.

Згідно статті 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов’язується передати майно( товар ) у власність, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 673 ЦК України передбачено обов’язок продавця передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У судовому засіданні представники сторін підтвердили, що сторони виконали умови договору, а саме Приватне підприємство "Фірма-Інтер" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "АБО-МІКС" рибне борошно в кількості 20,0 тонн, а ТзОВ "АБО-МІКС" відповідно його прийняло та оплатило його вартість, що підтверджується копіями банківських виписок за 2006 рік на перерахування коштів ПП "Фірма-Інтер".

Колегією суддів також встановлено, що позивачем протягом грудня 2006 року та січня 2007 року закуплена партія рибного борошна була використана для приготування комбікормів для різних тварин та птахів та вже готова продукція поставлена ТзОВ "Українська продовольча група", ПП "Пан Індик". Останніми було встановлено гостре отруєння птиці, що спричинило її масову загибель.

22.01.2007 року ТзОВ "АБО-МІКС" було здійснено відбір рибного борошна ( Протокол відбору № 16 від 22.01.2007 року ) для проведення біохімічного аналізу.

Рибне борошно, отримане від ПП "Фірма-Інтер", м. Тернопіль було доставлено в Українську лабораторію якості і безпеки продукції АПК, акредитовану в Укрметртестстандарті, атестат акредитації " ПТ-0106/04 від 20.04.2004 року.

Проведеними дослідженнями встановлено, що рибне борошно, яке поставлено ПП "Фірма-Інтер", м. Тернопіль містить у своєму складі 13,5 % сечовини ( Експертний висновок № 0008 від 29.01.2007 року ). Подальше випробування комбікорму з включенням рибного борошна ( Експертне дослідження № 631/к НВП "Біо-Тест-Лабораторія", м. Київ ) підтвердило наявність карбаміду в комбікормі в кількості 0,41% . Згідно ДСТУ 4120-2002 вміст карбаміду не допускається.

Підставою для звернення ТзОВ"Або Мікс"з позовом по даній справі, стало той факт, що 28 серпня 2007 року Господарський суд Івано-Франківської області виніс рішення у справі № 18/124 за позовом ТзОВ "Українська продовольча група", м. Чернівці до ТзОВ "АБО-МІКС", яким стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБО-МІКС" на користь ТзОВ "Українська продовольча група" завданих збитків в сумі 302 400 грн.; 3 024 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду вступило в законну силу.

Згідно даного рішення, судом першої інстанції встановлено, що згідно результату досліджень № 66-13/03 від 18.01.2007 року в наданих трьох зразках комбікормів: "Стартер", "Гровер-1", "Гровер-2" виявлено загальну токсичність ( біопроба на мишах ), наявність токсичних видів грибів, карбаміду ( якісна реакція ) і кислотне число жиру. Окрім того суд зазначив, що при проведенні лабораторних досліджень пат матеріалу та проб крові було виключено гостро інфекційні та паразитарні захворювання птиці: хвороба Нюкасла, мікоплазмол, сальмонельоз, пастерельоз, гістомоз та кокцидіоз ( експертизи № 701-800 від 25.01.2007 року; № 37-40 від 31.01.2007 року; №№ 56-57 від 01.02.2007 року; № 199-А/03 від 30.01.2007 року.

При дослідженні проб комбікорму, згодованого птиці ( Акт відбору проб від 25.01.2007 року ) виявлено в його складі вміст карбаміду масовою долею 0,41%; що підтверджується експертним заключенням № 631/к від 02.02.2007 року.

Проведення біопроби на токсичність даного комбікорму дало позитивний результат "токсичний", що підтверджується експертним заключенням № 173/Т від 05.02.2007 року.

У відповідності до статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування ( частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 ЦК України ). Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то :протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з частиною другою статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих правопорушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Дослідженими вище обставинами справи встановлено, що поставлене Приватним підприємством "Фірма-Інтер" рибне борошно не відповідало вимогам ДСТУ, тобто відповідач не виконав вимог п. 5.1.Договору.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на досліджене, колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Рішення господарського суду Тернопільської області від 03.12.07 у справі № 10/216-4086 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.