Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача - Буковський В.М.

від відповідача (скаржник) - не з’явився

Розглядається апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будресурс", м.Рівне

на рішення господарського суду Рівненської області від 26.02.2008 року (підписане 03.03.2008 року), суддя Василишин А.Р.

у справі № 20/322

за позовом Спільного українсько-чеського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Україна", м.Рівне

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будресурс", м.Рівне

про стягнення 104398,41 грн.

рішенням господарського суду Рівненської області від 26.02.2008 року по справі №20/322 позов задоволено повністю, стягнено з ТзОВ "Будресурс"на користь Спільного українсько-чеського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Україна"- 104398, 41 грн. заборгованості. Стягнено з ТзОВ "Будресурс"в доход державного бюдженту штраф в розмірі 300 грн. на підставі п.5) ст. 83 ГПК України.

Рішення суду мотивоване тим, що доказів оплати товару отриманого від ВКФ "Фортуна"СП ТзОВ Україна"по накладних №197 від 31.08.2004 року та №173 від 27.08.2004 року на суму 104398 грн. 41 коп., які є належними доказами, відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення на підставі 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України (435-15) , статей 193, 198 Господарського Кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТзОВ "Будресурс"подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 26.02.2008 року по справі №20/322, прийняти нове, яким в позові відмовити, вказуючи на те, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення по справі. Так скаржник заперечує отримання від позивача товару по накладних: №197 від 31.08.2004 року на суму 12319 грн. та №173 від 27.08.2004 року на суму 92078,67 грн. Крім того, апелянт, вважає безпідставним накладення штрафу у розмірі 300 грн., вказуючи на неможливість виконання покладених судом обов’язків. Крім того скаржник вказує на те, що судом неправомірно відмовлено у проведенні судової експертизи, на вирішення якої запропоновано питання, що стосуються складання накладних та відпуск товарів.

Представник скаржника (відповідача) в судове засідання не з’являвся.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення залишити без змін, вказуючи на те, що оскаржуване рішення господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказував на те, що посилання відповідача на те, що накладні №197 від 31.08.2004 року та №173 від 27.08.2004 року містять елементи підробки не відповідає дійсності. Стосовно посилання скаржника про необхідність експертизи, позивач вказує на те, що така повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, та зазначає що у даному випадку підстави для проведення експертизи відсутні. Поряд з цим, звертав увагу суду на те, що відповідач, в підтвердження своєї позиції витребуваних судом доказів по справі не надав.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як вбачається із довідки Головного управління статистики у Рівненській області - Виробничо-комерційна філія "Фортуна" не наділена статусом юридичної особи, є філією Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-чеського підприємства T Україна", яке є головним підприємством.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем отримано від Виробничо-комерційної філії "Фортуна" СП ТзОВ Україна"товар (комплектуючі деталі) на загальну суму 104398,41 грн., згідно накладних: № 173 від 27 серпня 2004 року на суму 92078 грн. (копія а.с 17-18 т.2, оригінал а.с.51-52 т.2); №197 від 31.08.2004 року на суму 12319,74 грн. (копія а.с. 7 т.І, оригінал а.с. 49-50 т. 2). Вказані накладені складені в трьох екземплярах, два з яких знаходились у ВКФ "Фортуна"СП ТзОВ Україна"та у його головного підприємства - позивача.

Судом першої інстанції встановлено відповідність підписів та печаток відповідача на вказаних накладних.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України експертиза призначається судом для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, одночасно у ч.1 інформаційного листа ВГСУ України №01-8/2651 від 27.11.2006 року зазначено, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що підстав для проведення експертизи немає.

Враховуючи те, що відповідач у запереченнях вказував на неотримання від позивача товарів по накладній №197 від 31.08.2004 року та наявність договору підряду від 08.04.2004 року між сторонами, та фіктивність накладних, а також на вилучення правоохоронними органами у відповідача документів при розслідуванні кримінальної справи № 63 порушеної проти посадових осіб Відповідача (том 1 а.с. 57), судом першої інстанції витребувано у Рівненського районного суду вказану вище кримінальну справу.

Судом досліджено матеріали даної кримінальної справи та зроблено копії окремих документів, які долучено до даної справи, зокрема договір підряду від 8 квітня 2004 року (закреслена попередня дата 31 березня 2004 року) № 1/03-04 (а.с. 29-32 т.2), укладений між Виробничо-комерційною філією "Фортуна" СП ТзОВ Україна"та Відповідачем, та накладні по даному Договору.

Судом відзначено, що згідно опису документів, які знаходяться у т.3 кримінальної справи №63 наявні оригінал Договору підряду від 8 квітня 2004 року № 1/03-04 та оригінали накладних по Договору (опис на а.с. 28 т.2), які вилучені у Рівненської РДА, а не у Відповідача. Дані документи вилучались протоколом виїмки у Рівненської РДА від 4 серпня 2005 року, згідно постанови про проведення виїмки документів у Рівненській РДА від 3 серпня 2005 року. Крім того, згідно описів документів (т. 2 а.с. 22, 24-26, 28, 34, 36, 38-39), які знаходяться у томах кримінальної справи –у даній справі відсутні будь-які оригінали документів які б вилучалися у відповідача, на що посилався відповідач у своєму запереченні на позов по справі №20/322. А також в матеріалах кримінальної справи відсутні накладні №197 від 31.08.2004 року та №173 від 27.08.2004 року.

Одночасно, колегією суддів взято до уваги те, що накладні №197 від 31.08.2004 року та №173 від 27.08.2004 року, які є підставою стягнення грошових коштів з відповідача в запереченні останнього від 05.02.2008 року (арк. справи 1, т.2) як фіктивні не вказуються.

Судом встановлено, що у накладних №197 від 31.08.2004 року та №173 від 27.08.2004 року як на підставу поставки відсутнє посилання на договір підряду від 8 квітня 2004 року № 1/03-04, дана поставка товару здійснена у без договірних відносинах сторін, і немає відношення до даного договору.

Слід також зазначити, що господарський суд, з метою всебічного і повного з’ясування усіх обставин по справі та враховуючи заперечення відповідача, з метою встановлення того, чи відображав відповідач у своїй бухгалтерії отримання товарів по накладних №197 від 31.08.2004 року та №173 від 27.08.2004 року; та чи включав відповідач до витрат суми згідно вказаних вище накладних, ухвалами від 07.02.2008 року та 13.02.2008 року витребовував у відповідача завірені копії та оригінал книги обліку придбання та продажу товарів за 2004 рік. Проте таких надано не було, відповідно ТзОВ "Будресурс" не надано суду доказів того, що товар від ВКФ "Фортуна" СП ТзОВ Україна" не отримано.

Скаржник (відповідач) вказує у апеляційній скарзі на неможливість подачі таких доказів, проте доказів вилучення книги обліку придбання та продажу товарів за 2004 рік суду не подає. Таким чином, судом першої інстанції правомірно, відповідно до п.5 ст. 83 ГПК України покладено на відповідача штраф у розмірі 300 грн., за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд,

Рішення господарського суду Рівненської області від 26.02.2008 року по справі №20/322 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будресурс"без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.