Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді Давид Л.Л.

Суддів Кордюк Г.Т.

Мурської Х.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБТ"за вих. №8-АС від 17.04.2008 р. та апеляційної скарги Ліквідатора ТзОВ "Лісокомбінат Брошнів"арбітражного керуючого ОСОБА_1. за вих. №10 від 18.04.2008 р.

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2008 р.

у справі № 19/141 (суддя -Максимів Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБТ", м. Київ

до відповідача 1 Приватного підприємця ОСОБА_2, смт. Брошнів -Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область

до відповідача 2 Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісокомбінат Брошнів", смт. Брошнів -Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача АКБ "ТАС-Комерцбанк" в особі Івано-Франківського регіонального департаменту, м. Івано-Франківськ (правонаступник Відкрите акціонерне товариство "Сведбанк")

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26.10.2006 р.

за участю представників сторін:

від позивача: Марущак В.І. -представник (довіреність за №84 від 18.06.2008 р.);

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: ОСОБА_4. -представник (довіреність б/н від 17.06.2008 р.);

від третьої особи 1: Марущак В.І. -представник (довіреність за вих.. №216 від 31.03.2008 р.);

від третьої особи 2: ОСОБА_4. -юрисконсульт управління претензійно-позовної роботи (довіреність зареєстрована в реєстрі за № 779 від 25.02.2008 р.);

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2008 р. відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МБТ", м. Київ (надалі - Позивач) до відповідачів: Приватного підприємця ОСОБА_2, смт. Брошнів -Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область (надалі -Відповідач 1) та Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Івано-Франківськ (надалі -Відповідач 2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісокомбінат Брошнів", смт. Брошнів -Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача АКБ "ТАС-Комерцбанк"в особі Івано-Франківського регіонального департаменту, м. Івано-Франківськ про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26.10.2006 р.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що сторонами договору при його укладенні дотримано усіх вимог чинного законодавства, досягнуто згоди по усіх істотних умовах договору, а нотаріусом у встановленому законом порядку здійснено перевірку перебування майна у Єдиному державному реєстрі заборон, про що зроблено відмітку на примірнику договору, а тому відсутні підстави для визнання такого недійсним у відповідності до ст. 215 ЦК України.

ТзОВ "МБТ"та ліквідатор ТзОВ "Лісокомбінат Брошнів"- арбітражний керуючий ОСОБА_1 не погодились з прийнятим рішенням, звернулись з апеляційними скаргами, в яких, зокрема, зазначають наступне:

ТзОВ "МБТ"вважає рішення місцевого господарського суду незаконним, оскільки вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував та не дав оцінки того, що на час укладення спірного договору майно перебувало під арештом згідно ухвали Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області, а в силу ст. 153 ЦПК України, ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з моменту її проголошення і виконується негайно. Відсутність запису в Єдиному реєстрі заборон про накладення арешту на спірне майно не надає права ОСОБА_2 проводити відчуження майна.

Крім того, місцевий господарський суд, вирішуючи спір щодо правомірності укладення договору купівлі-продажу не житлових приміщень від 26.10.2006 р., не врахував вимог ст. 364 ЦК України, оскільки реальний поділ чи виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, відповідно до належних власникам часток майнового комплексу ТзОВ "Лісокомбінат Брошнів", не проводився і нотаріально посвідчені угоди з цього приводу, співвласниками не укладались. Відповідачами, на думку Скаржника, порушено вимоги ст. 362 ЦК України, яка визначає переважне право співвласника щодо купівлі частки у праві спільної часткової власності. Зазначає Скаржник і про порушення норм процесуального права, які полягали у розгляді справи за відсутності представника Позивача, Відповідача 1 та третьої особи. Просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Арбітражний керуючий, ліквідатор ТзОВ "Лісокомбінат Брошнів"ОСОБА_1., в апеляційній скарзі наводить мотиви скасування рішення, аналогічні зазначеним вище у апеляційній скарзі ТзОВ "МБТ" щодо наявності ухвали про накладення арешту на спірне майно та відсутності розподілу часток у спільній частковій власності майнового комплексу "Лісокомбінат Брошнів". Крім того, підставою скасування рішення вважає неповідомлення його про час та місце розгляду справи. Просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача -ВАТ "Сведбанк"(як правонаступник АКБ "Тас-Комерцбанк"в особі Івано-Франківського регіонального департаменту - згідно правовстановлюючих документів, якими АКБ "ТАС-Комерцбанк"змінив своє найменування на ВАТ "Сведбанк"(а.с.182-186) у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечив доводи обох апеляційних скарг, вважає, що апелянти свідомо упускають той факт, що виконавчим комітетом Брошнів-Осадської селищної ради 12.09.2006 р. було прийнято рішення №55, згідно якого відповідно до п.6.1-6.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. №6/5 (z0066-03) (в новій редакції) та керуючись п.10-б ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"вирішено визнати право власності на частину цеху ОМЩ площею 3239,1 кв.м. в цілому за ОСОБА_2 та присвоїти йому адресу: селище Брошнів-Осада, вул. Січових Стрільців 52А/2А та зобов'язано Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухомість видати свідоцтво про право власності згідно цього рішення, а ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області по справі №2-678/2006 від 12.09.2006 р. про забезпечення позову було накладено арешт на приміщення, які знаходяться за адресою вул. Січових Стрільців 52 А в смт. Брошнів, Рожнятівського району, Івано-Франківської області. З наведеного випливає, що ухвала суду про забезпечення позову на момент її винесення не відображала реального стану об'єктів нерухомості, про які в ній йдеться, оскільки стосується іншої адреси об"єктів та не враховує, що згідно вищенаведеного рішення Брошнів-Осадської селищної ради за Сальваровським В.В. визнано право власності на об'єкт нерухомості за адресою: селище Брошнів-Осада, вул. Січ. Стрільців 52А/2А, в цілому, а не в розмірах часток про які йдеться в ухвалі на яку посилаються апелянти. В наступному Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області ця помилка виправлена і ухвалою про забезпечення позові від 28.11.2006 р. по справі №2-678_2006 р. було накладено арешт на спірне майно -частину цеху ОМЩ площею 3239,1 кв. м., що знаходиться за адресою: селище Брошнів-Осада, вул. Січ. Стрільців 52А/2А, яке на момент винесення ухвали вже належало громадянину Туреччини ОСОБА_3.

Представник Відповідача 2 -Приватного підприємця ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 25.05.2008 р.) та в судовому засіданні заперечує доводи апеляційної скарги, рішення місцевого господарського суду вважає вірним, прийнятим у відповідності до норм чинного законодавства, матеріалів та обставин справи, а відтак просить останнє залишити без змін, апеляційні скарги -без задоволення, як безпідставні та необґрунтовані.

Відповідач 1 -ПП ОСОБА_2. відзиву на апеляційні скарги не подав.

Відповідно до цього, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про можливість розгляду справи по наявних матеріалах справи.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам чинного законодавства матеріалам та обставинам справи і відсутність підстав для його скасування, виходячи з наступного.

26 жовтня 2006 р. ОСОБА_2 та громадянин Туреччини ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу (посвідчений нотаріусом Рожнятівського району ОСОБА_5), згідно п. 1 якого Продавець (ОСОБА_2.) продав, а покупець (ОСОБА_3.) купив належне ОСОБА_2 нежитлове приміщення цеху ОМЩ, що знаходиться в смт. Брошнів-Осада, Рожнятівського району, Івано-Франківської області по вул. Січ. Стрільців (вул. Комсомольська) в буд. 52 а/2а. Приміщення цеху ОМЩ, що належить ОСОБА_2 -(цегла, бетон), загальною площею 3239,1 кв. м., зазначене в плані літерою "А".

Вказане нежитлове приміщення цеху ОМШ належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.09.2006 р. (а.с.13; 176), витягу з рішення Брошнів-Осадської селищної ради Рожнятівського району Івано-Франківської області №55 від 12.09.2006 р. (а.с.12; 177).

З витягу Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №9723341 від 26.10.2006 р. вбачається, що станом на час укладення спірного договору, майно, зазначене в ньому, під забороною відчуження не перебувало (а.с.52).

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.

У відповідності до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту Договору купівлі-продажу від 26.10.2006 р. його зміст не суперечить Цивільному кодексу України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, сторони правочину -громадянин ОСОБА_2. та громадянин Туреччини ОСОБА_3. мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, що було перевірено нотаріусом Рожнятівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 при укладені договору, їхні волевиявлення були вільними і відповідали їх внутрішній волі, що підтверджується наданими останніми відзивами на позов. Правочин вчинено у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Тобто, сторонами дотримано вимоги ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

У відповідності до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у позовній заяві і Скаржники в апеляційних скаргах посилаються на відсутність права власності ОСОБА_2 на спірне майно, оскільки вважають таке спільною частковою власністю відповідно до належних власникам часток майнового комплексу ТзОВ "Лісокомбінат Брошнів".

Згідно ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Спільною частковою власністю вважається власність двох чи більше співвласників, частка кожного з яких у праві власності є свідомо визначеною в конкретній величині (1/2, 1/3, 1/4, 1/5 тощо).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2. на час укладення спірного договору володів на праві приватної власності приміщенням цеху ОМШ, загальною площею 3239,1 м. кв. розташованого в смт. Брошнів-Осада, по вул. Січових Стрільців 52а/2а, на праві Свідоцтва на право власності на нерухоме майно, виданого Брошнів-Осадською селищною радою 21.09.2006 р. (а.с.13; 176) згідно рішення виконавчого комітету від 12.09.2006 р. №55, які на час укладення спірного договору і на час розгляду справи є чинними.

За наявності свідоцтва на право приватної власності на спірне майно, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду, вважає голослівним твердження скаржників про належність такого до спільної часткової власності.

У відповідності до вимог ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Наказом Міністерства юстиції України №31/5 від 09.06.1999 р. (z0364-99) затверджено Положення "Про єдиний реєстр заборон відчуження об"єктів нерухомого майна", який містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешт нерухомого майна. Перебування майна в даному реєстрі обмежує право власника розпоряджатись останнім.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру заборони відчуження об"єкта нерухомого майна №9723341 від 26.10.2006 р. (а.с.52; 181) за адресою: смт. Брошнів-Осада, вул.. Січових Стрільців 52а/2а знайдено лише один запис, згідно якого об"єктом обтяження є приміщення здоров пункту, а предметом спірного договору є нежитлове приміщення цеху ОМШ, відсутність заборони та арешту на яке перевірено нотаріусом при укладенні договору.

За таких обставин, місцевим господарським судом вірно зазначено, що покликання позивача на вчинення правочину всупереч ухвалі Рожнятівского районного суду не відповідає матеріалам справи з огляду на існування витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна за №9723341 від 26.10.2006 р.

Щодо покликань Скаржників на неповідомлення останніх про час та місце розгляду справи місцевим господарським судом, такі документально не підтвердженні і спростовуються наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення ухвали (а.с.42-45) та копією реєстру №579 на відправлення рекомендованої кореспонденції Господарського суду Івано-Франківської області за 21.06.2007 р., а тому не можуть слугувати підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку по необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Івано-Франківської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2008 р. у справі №19/141 залишити без змін, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБТ"за вих. №8-АС від 17.04.2008 р. та Ліквідатора ТзОВ "Лісокомбінат Брошнів"арбітражного керуючого ОСОБА_1. за вих. №10 від 18.04.2008 р. -без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу №19/141 повернути Господарському суду Івано-Франківської області.