15-31-26/395-06-8422 Про стягнення винагороди за договором на брокерське обслуговування - 17.06.2008 Прийняття

при участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Академії аграрних наук України

про стягнення 7651,28 грн.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі- ФОП ОСОБА_1) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом, в якому, з урахуванням доповнень, просив стягнути з Одеської аграрної біржі (далі - ОАБ) основний борг - брокерську винагороду в сумі 7113,5 грн., а також застосувати правові наслідки порушення грошового зобов'язання, а саме стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні в сумі 93,19 грн., річні за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 444,59 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано із посиланням на невиконання відповідачем умов договору на брокерське обслуговування №1 від 26.01.2005р. щодо сплати позивачу брокерської винагороди.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2008р. провадження у справі №15-31-26/395-06-8422 в частині позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5000 грн. моральної шкоди припинено на підставі п.2 ст. 80 ГПК України.

Останнім судовим рішенням зі справи є рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2008р. (суддя - Петров В.С.), яким позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Одеська аграрна біржа подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при його прийнятті, просить вказане судове рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач стверджує, що Одеська аграрна біржа не є стороною договору на брокерське обслуговування №1 від 26.01.2005р., укладеного між позивачем та Селекційно-генетичним інститутом Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Академії аграрних наук України (далі -СГІ), а тому, на думку апелянта застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин приписів глав 47-51 ЦК України (435-15) є помилковим.

Також апелянт стверджує, що Наказ керуючого ОАБ №11/07 від 01.02.2004р., на підставі якого місцевий господарський суд дійшов висновку, що Розпорядження по розрахунковій палаті №14 від 20.10.2005р. є доказом, який підтверджує зобов'язання біржі з виплати грошової винагороди в сумі 7113,5 грн. ФОП ОСОБА_1, є нелегітимним, так як не містить ні підпису керуючого ОАБ, ні печатки ОАБ та не міститься в архіві ОАБ.

Крім цього, апелянт зазначає, що господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не були прийняті до уваги наступні обставини:

- відсутність у позивача доказів, що підтверджують його діяльність згідно цивільного та податкового законодавства України (брокерські договори; заявки клієнтів до брокерських договорів на продаж конкретного товару; підтвердження наявності товару (складські свідоцтва) до кожної заявки; заявки брокера на участь в біржових торгах; тікети; біржові контракти, які створюються після закінчення біржових торгів, на підставі тікетів; документи, які підтверджують виконання обов'язків згідно брокерського договору; фінансові документи, як підтвердження оплати виконаних робіт клієнтом на користь позивача);

- наявність представлених відповідачем бухгалтерських документів, а саме платіжних доручень та рахунків до кожного контракту, які містяться у справі, де чітко зазначено, що біржа отримувала тільки біржовий збір, який згідно Закону України "Про товарну біржу" (1956-12) та Статуту ОАБ є майном відповідача і цим майном мають право розпоряджатись лише Загальні збори учасників ОАБ.

- відсутність в експортних контрактах, які містяться у справі, інформації про будь-яку наявність брокерської винагороди.

Одеська аграрна біржа також зазначає, що Розпорядження по розрахунковій палаті №14 від 20.10.2005р., на яке посилається позивач як на підставу виникнення у біржі обов'язку виплатити грошову винагороду позивачу, не може вважатись доказом згоди біржі по сплаті брокерської винагороди ОСОБА_1 за виконання ним доручення Одеського Селекційно-генетичного інституту по договору №1 від 26.01.2005р. тому, що нарахування брокерської винагороди, зазначеної у розпорядженні, є лише наміром Одеської аграрної біржі преміювати брокерів згідно "Правил укладення та реєстрації біржових договорів купівлі-продажу сільгосппродукції на Одеській аграрній біржі. поза біржовими сесіями, на підставі раніше укладених зовнішньоекономічних контрактів і внутрішніх контрактів по закупівлі сільськогосподарської продукції за бюджетні кошти", який може бути реалізований тільки після розгляду та затвердження його Загальними зборами засновників біржі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення суду першої інстанції законними та обґрунтованим і просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2005р. між Селекційно-генетичним інститутом Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Академії аграрних наук України і ФОП ОСОБА_1 укладено договір на брокерське обслуговування №1, згідно умов якого позивач зобов'язався приймати до виконання доручення СГІ на брокерське обслуговування по пошуку, продажу та закупівлі сільгосппродукції від населення, сільгоспвиробників, на торгах Одеської аграрної біржі, а СГІ зобов'язався на протязі 3-х робочих днів з моменту підписання договору надати необхідний пакет документів до дирекції біржі та Рахункової Палати біржі для забезпечення брокерської праці без перешкод.

Вказаний договір було затверджено уповноваженою особою Одеської аграрної біржі - Тодоровим А.В.

Пунктом 2.1 договору №1 від 26.01.2005р. передбачено, що відносини сторін ґрунтуються на Правилах біржової торгівлі, прийнятих на Одеській аграрній біржі.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про товарну біржу" від 10.12.1991р., Правила біржової торгівлі є основним документом, що регламентують порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань.

Як вбачається з матеріалів справи, Тимчасові правила біржової торгівлі на Одеській аграрній біржі (а.с. 60-91 т.1) були затверджені загальними зборами Одеської аграрної біржі 18.06.2004 та введені в дію Наказом керуючого Одеської аграрної біржі № 7/6-2004 р. від 21.06.2004р.

Відповідно до Тимчасових правил біржової торгівлі на Одеській аграрній біржі, грошову винагороду брокеру сплачує його Клієнт, інтереси якого він представляє на біржових торгах.

Згідно п. 2.2 Наказу Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України №103/44/62 від 03.04.1996р. "Про затвердження Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією", оплата Клієнтами послуг членів біржі за виконання замовлень з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції на біржі проводиться у вигляді комісійної винагороди, розмір якої регулюється Правилами біржової торгівлі.

Пунктом 1.3, розділу ІІІ Тимчасових правил біржової торгівлі на Одеській аграрній біржі визначено, що клієнт члена біржі -це суб'єкт підприємницької діяльності, в даному випадку позивач, з яким член біржі, в даному випадку СГІ, уклали договір на брокерське обслуговування по купівлі-продажу біржового товару.

Отже, виходячи з приписів наведених норм, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку, обов'язок щодо сплати брокерської винагороди виник у СГІ, який уклав договір на брокерське обслуговування з позивачем, а не у біржі, яка відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про товарну біржу" від 10.12.1991р. №1956-ХІІ є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Одними з підстав виплати брокерської винагороди є договір на брокерське обслуговування та акт прийняття-здавання товару за біржовим контрактом, наявність якого передбачено п.12.4 розділу 12 Наказу Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України № 103/44/62 (z0184-96) від 03.04.1996р. "Про затвердження Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією".

Виплата брокерської винагороди може здійснюватись двома способами.

У першому випадку, коли немає необхідності в забезпеченні гарантії по відношенню один до одного (Брокер-Клієнт) оплата брокерських послуг проводиться у відповідності з брокерським договором укладеним між Брокером і Клієнтом. Грошова винагорода у даному випадку, перераховується з р/р Клієнта на р/р Брокера (п.2.5 Договору №1 від 26.01.2005р.).

У другому випадку, у вигляді передбаченого ч.1 розділу 4 Тимчасових правил біржової торгівлі на Одеській аграрній біржі, заставного внеску, який до початку біржових торгів вноситься учасником біржових торгів до розрахункової Палати Біржі, де вказується сума брокерської винагороди та назва Брокерської контори (брокера) якому вона призначена.

Біржа є гарантом виконання всіх операцій і відповідно до ч.2 розділу 4 Тимчасових правил біржової торгівлі на Одеській аграрній біржі, здійснює розрахунки по ним через рахунки Розрахункової палати.

Отже, чинним законодавством та договором №1 від 26.01.2005р. передбачено, що для отримання брокерської винагороди необхідним є наявність надходження грошей у Розрахункову палату на користь брокера, а також біржового договору, біржового контракту та акту прийняття-здавання товару за біржовим контрактом.

При цьому, слід звернути увагу на те, що згідно із умовами договору на брокерське обслуговування №1 від 26.01.2005р., на підставі якого пред'явлений позов, предметом цього договору є брокерське обслуговування саме на торгах Одеської аграрної біржі, а не поза біржовими сесіями.

Надані відповідачем на вимогу суду виписки з реєстру кредитових надходжень на рахунки Одеської аграрної біржі №26008314842 та №26009324842 за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. (копії яких містяться у матеріалах справи) не містять будь-яких відомостей щодо надходження на поточний рахунок відповідача брокерської винагороди за договором на брокерське обслуговування №1 від 26.01.2005р., що згідно розділу 4 пункту 1 Тимчасових правил біржової торгівлі на Одеській аграрній біржі є обов'язковою умовою для виплати брокерської винагороди.

Також, наявні у матеріалах справи копії біржових контрактів від 12.05.2005р., 27.05.2005р, 17.08.2005р. та акти прийому передачі від 16.08.2004р. та 28.12.2004р. не свідчать про те, що ОСОБА_1 виконував обов'язки за дорученням Одеського Селекційно-генетичного інституту по договору на брокерське обслуговування № 1 від 26.01.2005р., оскільки жоден з цих контрактів не укладений на біржових торгах.

Так, у матеріалах справи відсутні тікети, які відповідно до п 9.2.9 Наказу Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України № 103/44/62 (z0184-96) від 03.04.1996р. "Про затвердження Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією" підписуються брокерами, що укладають біржові угоди та в яких вказуються дані торгів, позиція бюлетеня, кількість, ціна, реєстраційний номер брокера.

Позивач не заперечував проти того, що надані ним контракти не укладені на біржових сесіях і при цьому пояснив, що торги на Одеській аграрній біржі взагалі не відбулися жодного разу.

Таким чином, позивачем не надано доказів фактичного здійснення ним дій по брокерському обслуговуванню згідно із умовами договору на брокерське обслуговування №1 від 26.01.2005р., а відтак відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за вказаним договором.

Також відсутні й правові підстави для стягнення з відповідача брокерської винагороди за реєстрацію на Одеській товарній біржі наданих позивачем контрактів, що були укладені поза біржовими сесіями.

Так, відповідно до розділу 4 "Правил укладання та реєстрації біржових договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції на Одеській аграрній біржі, поза біржових сесій, на підставі раніше складених зовнішньоекономічних контрактів по закупівлі сільськогосподарської продукції за бюджетні кошти", затверджених Загальними зборами ОАБ від 18.06.2004р., які були витребувані апеляційним господарським судом, виплата брокерської винагороди Членам біржі проводиться Наказом по біржі. Підставою є розпорядження по Розрахунковій палаті про учать члена біржі в реєстрації зовнішньоекономічних контрактів шляхом переказу фіксованої суми.

Наказ керуючого ОАБ №11/07 від 01.02.2004р., на підставі якого місцевий суд дійшов висновку, що Розпорядження по розрахунковій палаті №14 від 20.10.2005р. є доказом, який підтверджує зобов'язання біржі з виплати грошової винагороди позивачу, не може вважатися допустимим доказом, оскільки він не підписаний керуючим біржею та не скріплений печаткою біржі, а Одеська аграрна біржа взагалі заперечує існування такого наказу.

На вимогу суду, відповідач надав оригінал книги наказів Одеської аграрної біржі за 2003, 2004 та 2005 роки, яку було оглянуто у судовому засіданні та звірено з копіями Наказів, які містяться у матеріалах справи. Зазначена книга наказів відповідача не містить Наказу керуючого ОАБ №11/07 від 01.02.2004р., на який посилається позивач як на підставу правомірності Розпорядження по розрахунковій палаті №14 від 20.10.2005р.

Також, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вказана вище виписка з Розпорядження по розрахунковій палаті №14 від 20.10.2005р. є доказом обов'язку біржі виплатити грошову винагороду позивачу з наступних підстав.

Як вбачається із вказаної виписки позивачу розраховано брокерську винагороду в сумі 7113,5 грн. за реєстрацію біржових контрактів по експорту за період з лютого по жовтень 2005 р., як брокеру, діючому на підставі угоди №1 від 26.01.05р. від імені Одеського Селекційно-генетичного інституту

Разом з тим, нарахування вказаної брокерської винагороди є наміром аграрної біржі преміювати брокерів згідно п. 4.7.6. "Правил укладення та реєстрації біржових договорів купівлі-продажу сільгосппродукції поза біржових сесій на підставі раніше укладених зовнішньоекономічних контрактів по закупівлі сільгосппродукції за державні кошти". Згідно із вказаними правилами накопичена сума брокерської винагороди (понад фіксовану плату) за реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів і закупівель сільськогосподарської продукції за бюджетні кошти виплачується за рішенням зборів членів біржі, а оскільки зборами членів біржі на момент розгляду справи таке рішення не прийняте, у позивача відсутні правові підстави вимагати стягнення вказаної брокерської винагороди і відповідних санкцій за невиконання грошового зобов'язання.

Наведені обставини не були враховані судом першої інстанції, що призвело до помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Виходячи з викладеного, оскаржене судове рішення слід скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків місцевого господарського суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а у задоволені позову - відмовити.