14/257-07 Про зобов'язання прийняти оплату по договору купівлі-продажу будівлі - 17.06.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.02.2008р. у справі №14/257-07 в позові суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Барської районної спілки споживчих товариств (АДРЕСА_1) про зобов'язання прийняти кошти в сумі 235426,00грн. в рахунок оплати вартості купленої будівлі універмагу та передати згідно акту прийому-передачі будівлю універмагу загальною площею 2147,1кв.м. на АДРЕСА_1 відмовлено.

Зустрічний позов Барської районної спілки споживчих товариств про розірвання договору купівлі-продажу №1 від 05.01.2000р., укладеного між СП "Барська торгова база" та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, задоволено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, а також зупинити провадження у справі №14/257-07 до розгляду його позову про визнання договору купівлі-продажу будівлі універмагу від 05.10.2007р., укладеного між Барською райспоживспілкою та СТ "Техніка", недійсним (а.с. 65-69, т.2).

Мотивуючи апеляційну скаргу, СПД-ФО ОСОБА_1 зазначає, зокрема, наступне:

- одностороннє розірвання договору купівлі-продажу №1 від 05.01.2000р. не передбачено як самим договором так і чинним законодавством;

- подавши заяву про зміну позовних вимог до зустрічного позову Барська районна спілка споживчих товариств цим самим підтвердила те, що вона визнає договір купівлі-продажу будівлі універмагу в АДРЕСА_1 від 05.01.2000р., укладений між СП "Барська торгова база" та СПД-ФО ОСОБА_1

- посилання суду першої інстанції на те, що відповідач за зустрічним позовом своїх зобов'язань по договору купівлі-продажу №1 від 05.01.2000р. щодо оплати вартості будівлі універмагу вчасно не виконав, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом правомірно відмовився від прийняття боржником виконання є безпідставним, оскільки позивач по зустрічному позову не відмовлявся від виконання зобов'язань по договору купівлі-продажу №1 від 05.01.2000р. і ніяких листів або інших письмових вимог відповідачу за зустірчним позовом не надсилав;

- відповідно до ч.1 ст. 613 ЦК України з моменту повного розрахунку за куплений об'єкт 14.09.2006р. кредитор по даному договору - Барська районна спілка споживчих товариств - є таким, що прострочив, оскільки відмовився прийняти належне виконання умов договору.

Заявою вих.№25 від 14.05.2008р. СПД-ФО ОСОБА_1 уточнив вимоги апеляційної скарги та просив Житомирський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Вінницької області від 26.02.2008р. по справі №14/257-07 скасувати повністю та прийняти нове рішення по справі, яким первісний позов задовольнити, в задоволенні ж зустрічної позовної заяви відмовити за безпідставності (а.с. 109).

Барська районна спілка споживчих товариств з апеляційною скаргою не погодилася, спростувавши доводи СПД-ФО ОСОБА_1. у письмовому відзиві на неї від 09.06.2008р. №197 (а.с. 116-118, т.2).

СПД-ФО ОСОБА_1 та його представники у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, надавши пояснення в обґрунтування своїх тверджень. Вважають рішення господарського суду Вінницької області таким, що прийняте без повного з'ясування всіх обставин справи та порушенням норм чинного законодавства, а тому просять його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким задовольнити його позовні вимоги, а в зустрічному позові відмовити.

Представники відповідача за первісним позовом заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважають рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з додержанням норм чинного законодавства, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача за первісним позовом - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.01.2000р. між Барською торговою базою та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу №1 (надалі - договір), у відповідності до п.1.1. якого Барська торгова база продає підприємцю ОСОБА_1 будівлю (Універмаг) загальною площею 2147,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1на земельній ділянці 0,347 га.

Пунктом 1.2. договору сторони визначили, що право власності на будівлю переходить до покупця (СПД-ФО ОСОБА_1.) з моменту підписання акту прийому-передачі будівлі, при оплаті його вартості по даному договору у повній сумі.

Згідно п. 1.3 договору Універмаг продано по оціночній вартості за 235426,00грн. і податку на додану вартість 47085,00грн.; разом вартість проданого об'єкту складає 282511 грн.

Покупець (СПД-ФО ОСОБА_1) зобов'язаний протягом 60 календарних днів з моменту підписання договору провести розрахунки у повній сумі вартості проданого магазину "Універмаг" в сумі 235426,00грн. Розрахунки, відповідно, між покупцем (СПД-ФО ОСОБА_1) та продавцем (Барською торговою базою) за проданий об'єкт здійснюються готівковою чи безготівковою формою, але не менше як 50 відсотків його вартості без урахування ПДВ. Залишок суми вартості будівлі буде оплачено покупцем (СПД-ФО ОСОБА_1) товарами народного споживання, з погодженою сторонами асортименту та по ціні не вище цін виробника, а також погашення бюджетної і позабюджетної заборгованості продавця (Барської торгової бази) шляхом заліків та інших форм розрахунків, що не суперечить чинному законодавству (п.2.1 договору).

У відповідності до п.2.2 договору покупець зобов'язується в термін 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання об'єкта розрахуватися з продавцем (Барською торговою базою) на суму ПДВ 47085,25грн.

Договір укладено безстроково, оскільки інше договором не передбачено.

У відповідності до акту звірки взаємних розрахунків від 01.03.2006р. (а.с.17, т.1) та акту звірки розрахунків від 01.04.2006р. (а.с. 113, т.1), які підписані представниками обох сторін, станом на 01.03.2006р. та, відповідно, 01.04.2006р. СПД-ФО ОСОБА_1 перераховано Барській районній спілці споживчих товариств у порядку розрахунків за будівлю універмагу в м. Бар згідно договору купівлі-продажу №1 від 05.01.2006р. - 65420,65грн.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом у своїй заяві від 24.12.2007р. №429 (а.с. 87-89, т.1), на вимогу СП "Барська торгова база" виконати умови договору та сплатити повну суму вартості об'єкту, СПД-ФО ОСОБА_1 листом від 28.02.2000р. №6 звернувся до СП "Барська торгова база" з проханням продовжити термін дії договору, посилаючись на фінансові труднощі.

У зв'язку з чим, 05.04.2000р. між Спільним підприємством Барською торговою базою та СПД-ФО ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору від 05.01.2000р. (далі - угода), у відповідності до якої сторони дійшли згоди змінити п.2 договору купівлі- продажу від 05.01.2000р. та викласти його в наступній редакції: "покупець зобов'язується протягом 184 календарних днів з моменту підписання угоди сплатити залишок суми боргу 182411,31грн. помісячно; щомісячна плата становитиме 30401,89грн. (а.с. 2, т.2)

Сторони також обумовили строк дії угоди - з 05.04.2000р. по 05.10.2000р..

У зв'язку з невиконанням СПД-ФО ОСОБА_1 умов договору та угоди у частині проведення розрахунків, СП "Барська торгова база" було надіслано останньому повідомлення №124 від 01.10.2002р. про розірвання договору купівлі-продажу від 05.01.2000р. станом на 05.10.2002р. (а.с. 3-4, т.2).

Незважаючи на повідомлення №124 від 01.10.2002р. про припинення дії договору, СПД-ФО ОСОБА_1 надіслав Барському районному споживчому товариству (правонаступник Барської райспоживспілки у відповідності до постанови позачергової конференції споживчої кооперації Барського району від 28.12.2002р., Статуту Барської районної спілки споживчих товариств (а.с. 16, 55-77, т.1) листа від 30.01.2006р. про внесення змін до п. 2.1 договору в частині строку оплати за проданий об'єкт, встановивши кінцевий строк розрахунку до 31.12.2006р. (а.с. 15, т.2).

Розглянувши вказане звернення, Барське районне споживче товариство листом від 10.02.2006р. №055 в черговий раз повідомило СПД-ФО ОСОБА_1., що договір станом на 05.10.2000р. розірвано у з'вязку з непроведенням повної оплати вартості будівлі універмагу, про що останній був повідомлений листом від 01.10.2002р. за № 124. (а.с.16 т. 2).

В подальшому, платіжним дорученням №1 від 14.09.2006р. СПД-ФО ОСОБА_1 перерахував на рахунок Барського районного споживчого товариства 170005,35грн. із зазначенням призначення платежу, як оплата за приміщення універмагу в АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 05.01.2000р. (а.с. 47 т.1).

Однак, Барське районне споживче товариство 15.09.2006р. повернуло кошти в сумі 170005,35грн. СПД-ФО ОСОБА_1, як помилково перераховані, що підтверджується банківською випискою за особовим рахунком (а.с. 149, т.1).

Платіжним дорученням №2 від 18.09.2006р. СПД-ФО ОСОБА_1 повторно перерахував на рахунок Барського районного споживчого товариства 170005,35грн. як оплату за приміщення універмагу, які знову ж таки, 19.09.2006р. були повернуті отримувачем (Барським районним споживчим товариством) платнику (СПД-ФО ОСОБА_1), як безпідставно перераховані кошти за універмаг (а.с. 48, 150, т.1).

Також, протягом серпня - вересня 2007р. Барське районне споживче товариство неодноразово, повертало на рахунок СПД-ФО ОСОБА_1. кошти в сумі 65420,65грн., що були перераховані останнім відповідачу за первісним позовом як плата за універмаг ще у 2000 році, однак СПД-ФО ОСОБА_1 знову повертав ці ж кошти того ж призначення на рахунок Барського районного споживчого товариства, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.с. 49-53, 151-153, т. 1)

Керуючись п.3.1 договору, та вважаючи, що оплата по договору проведена у повному обсязі, тобто в сумі 235426,00грн., СПД-ФО ОСОБА_1 звернувся до Барського районного споживчого товариства з вимогою від 21.09.2007р. за №29 (яку останнє отримало 26.09.2007р.) передати будівлю універмагу в строк до 26.09.2007р., згідно акту приймання-передачі, однак відповіді не отримав (а.с. 156 - 157, т.1).

За вказаних обставин, СПД-ФО ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовною заявою №33 від 26.11.2007р. (а.с. 2 - 5, т.1) про зобов'язання Барського районного споживчого товариства прийняти кошти в сумі 235426,00грн. в рахунок оплати повної вартості купленої будівлі універмагу та передати позивачу за первісним позовом, згідно акту прийому-передачі, на виконання умов договору купівлі-продажу №1 від 05.01.2000р., будівлю універмагу загальною площею 2147,1 кв.м., яка розташована у АДРЕСА_1

Обгрунтовуючи свої вимоги СПД-ФО ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що у відповідності до п.3.1 договору відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний був передати позивачу за зустрічним позовом будівлю універмагу в 10 - денний термін з моменту здійснення її повної оплати, але не передав, мотивуючи свою відмову тим, що договір розірваний. У відповідності ж до ст. 162 ЦК України РСР в редакції 1963р. одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків передбачених законом, а законом і договором передбачено розірвання договору лише в судовому порядку.

Барське районне споживче товариство у відзиві №427 від 18.12.2007р. на позовну заяву №33 від 26.11.2007р. (а.с. 80-81, т.1) зазначає, що СПД-ФО ОСОБА_1 тільки 30.01.2006р. звернувся до товариства з проханням про внесення змін до п.2.1 договору і встановлення кінцевого строку розрахунків до 31.12.2006р., але згода надана не була, а тому відсутні підстави для прийняття коштів від позивача за первісним позовом та передачі йому по акту приймання-передачі будівлі універмагу.

Керуючись ст. 60 ГПК України Барське районне споживче товариство звернулося до господарського суду Вінницької області із зустрічною позовною заявою від 24.12.2007р. за №429 (а.с. 87 - 89, т.1) про розірвання договору купівлі-продажу №1 від 05.01.2000р., мотивуючи її тим, що СПД-ФО ОСОБА_1 порушив істотні умови договору щодо оплати за приміщення універмагу, а тому рекомендованим листом №124 від 01.10.2002р. останнього було повідомлено про розірвання договору, на що відповіді не отримано, а тому позивач за зустрічним позовом, згідно ст. 11 ГПК України вважав, що СПД-ФО ОСОБА_1 погодився з пропозицією щодо розірвання договору.

28.01.2008р. позивачем за зустрічним позовом подано заяву за №020 про зміну позовних вимог. Однак, позовні вимоги фактично залишились тими ж, а вказаною заявою лише доповнено підстави розірвання договору купівлі-продажу від 05.01.2000р.

30.01.2006р., вказує позивач за зустрічним позовом, підприємець ОСОБА_1 звернувся до Барського РСТ з пропозицією про внесення змін до п.2.1 договору в частині кінцевого строку оплати за проданий об'єкт, встановивши кінцевий строк оплати 31.12.2006р., на яку (пропозицію) у відповідності до п.3 ст. 188 ГПК України Барське РСТ надіслало підприємцю ОСОБА_1 лист від 10.02.2006р. №055, в якому повідомляло, що дія п.2.1 договору кіпівлі-продажу від 05.01.2000р. не може бути продовжена, оскільки договір купівлі-продажу є розірваним.

СПД-ФО ОСОБА_1 у відзиві від 21.01.2008р. за вих.№3 (а.с. 105-107, т.1) проти зустрічного позову заперечив, зазначивши про безпідставність та необгрунтованість зустрічних позовних вимог щодо розірвання договору та виконання зі свого боку умов договору і незаконність дій позивача за зустрічним позовом щодо повернення відповідачу за зустрічним позовом сплачених за будівлю універмагу коштів.

За результатом розгляду первісного позову СПД-ФО ОСОБА_1. та зустрічного позову Барського районного споживчого товариства місцевий господарський суд 26.02.2008р. прийняв рішення, з яким судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 151. ЦК УРСР (1540-06) (який діяв на момент укладення договору купівлі-продажу від 05.01.2000р. №1, надіслання відповідачем за первісним позовом листа від 01.10.2002р. №124) в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться (ст. 161 ЦК УРСР).

Згідно ст. 162 ЦК УРСР одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

У відповідності ж до ч.2 ст. 213 ЦК УРСР якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Слід відмітити, що на момент звернення Барського РССТ із зустрічним позовом, надіслання відповідачу за зустрічним позовом листа №055 від 10.02.2006р. з повторним повідомленням про розірвання договору уже діяли норми Цивільного Кодексу України (435-15) від 16.01.2003р.

Згідно ст. 206 ГК України господарське зобов'язання може бути розірвано відповідно до правил, встановлених ст.188 цього Кодексу.

У відповідності з приписами ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Слід зазначити, що нормами чинного законодавства не передбачено строк, у який сторона договору повинна звернутись до суду з позовом про розірвання договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобв'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ч.1 ст. 611 ЦК України серед правових наслідків порушення зобов'язання передбачено припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання (ч.2 ст. 612 ЦК України).

У даному випадку відповідач за зустрічним позовом прострочив виконання свого зобов'язання по оплаті у встановлений строк придбаної за договором купівлі-продажу від 05.01.2000р. №1 будівлі універмагу, а позивач за зустрічним позовом скористався наданим ч.2 ст. 612 ЦК України правом на відмову від прийняття виконання, оскільки внаслідок прострочення виконання зобов'язання втратив інтерес до нього.

На підставі ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку в наявності саме істотне порушення умов договору.

Разом з тим, у п. 10.3 договору сторони погодили, що у разі невиконання однією із сторін його умов він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони.

Таким чином, у зв'язку з істотним порушенням відповідачем за зустрічним позовом умов договору щодо здійснення оплати за придбане майно (приміщення універмагу), позивач за зустрічним позовом правомірно, у відповідності до норм чинного законодавства та п.10.3 договору, скористався своїм правом щодо розірвання договору та надіслав відповідачу за зустрічним позовом повідомлення від 01.10.2002р. №124 про розірвання договору та повторне повідомлення від 10.02.2006р. №055 такого ж змісту (а.с. 3, 16. т.2), однак, як вже було зазначено, відповіді на зазначені повідомлення позивачем за зустрічним позовом отримано не було.

Системний аналіз норм чинного законодавства та обставин справи дає підстави вважати, що вимоги позивача за зустрічним позовом щодо розірвання договору купівлі-продажу №1 від 05.01.2000р. є законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню; в позові підприємця ОСОБА_1. про зобов'язання Барської РССТ прийняти кошти в сумі 235426,00грн. та передати майно слід відмовити.

За наведених обставин доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на чинному законодавстві, спростовуються вищенаведеним матеріалами справи, а тому не можуть бути підставою для скасування оскарженого судового акту.

Відтак рішення господарського суду Вінницької області від 26.02.2008р. у справі №14/257-07 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 18 січня 2008 року у справі №14/257-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 - без задоволення.