19/302 Про розірвання договору про спільну інвестиційну діяльність - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірньої компанії "Укргазвидобування"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на рішення господарського суду Полтавської області від 06.03.2008 року,

у справі № 19/302

за позовом: дочірньої компанії "Укргазвидобування"Національної акціонерної

компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гейзер", м. Кременчук

Полтавської області

за участю: прокуратури Полтавської області, м. Полтава

про розірвання договору

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський міжобласний апеляційний

господарський суд

В С Т А Н О В И В:

У липні 2007 р. дочірня компанія "Укргазвидобування"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі по тексту -ДК "Укргазвидобування"НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулася до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Гейзер"(далі по тексту -ТОВ "Гейзер", відповідач) про розірвання договору про спільну інвестиційну діяльність № 910 від 10.09.2004 р., посилаючись на ч. 2 ст. 651 ЦК України (435-15) .

Рішенням місцевого господарського суду від 06.03.2008 р. у справі № 19/302 (суддя Безрук Т.М.) (далі по тексту -оскаржуване рішення) було відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що Програмою спільної діяльності не передбачено термінів виконання робіт, а тільки види робіт по капітальному ремонту свердловин, обсяги і джерела фінансування. Виконання робіт не в повному обсязі не є підставою розірвання договору. Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України (435-15) договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду ДК "Укргазвидобування"НАК "Нафтогаз України" звернулася до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою № 2-245с від 20.03.2008 р., в якій не погоджується з прийнятим рішенням та зазначає, що у зв'язку з тим, що компанія зазначеного рішення не отримала, а також у зв'язку з грубим порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, зазначаючи при цьому, що додаткові пояснення по справі будуть надані після одержання оскаржуваного рішення.

Скаржник надав 06.05.08 р. додаткове пояснення до апеляційної скарги, в якому вказує, що судом при винесенні рішення невірно дана оцінка доказів, що свідчить про порушення ст. 43 ГПК України (1798-12) . З посиланням на ст. 240 ЦК України (435-15) , що ТОВ "Гейзер"була видана довіреність на ведення справ спільної діяльності без права передоручення. Уклавши договір доручення, ТОВ "Гейзер", як Оператор спільної діяльності істотно порушив умови договору. Не бажання вирішувати господарські питання спільної діяльності відповідно до умов договору, тобто чарез Комітет управління спільної діяльності фактично роблять недоцільним та неефективним подальше співробітництво щодо спільної діяльності.

Апелянт просить скасувати рішення господарського суду від 25.09.2006 року № 6/395 щодо передачі ТОВ "Гейзер"у ремонт та експлуатацію свердловини № 30,33,35 Байрацького родовища, свердловини № 160 Більського родовища та № 105 Абазівського родовища ДК "Укргазвидобування"НАК "Нафтогаз України"та прийняти нове рішення, у позові ТОВ "Гейзер"відмовити повністю.

Представник скаржника 07.05.08 за вих. № 2-279с подав через відділ документального забезпечення суду клопотання по справі (без посилання на ст. 22 ГПК України (1798-12) ), в якому вказує, що у додатковому поясненні до апеляційної скарги по даній справі допущені помилки з посиланням на іншу справу, просить прийняти додаткове пояснення до апеляційної скарги із виправленнями. В прохальній частині додаткового пояснення до апеляційної скарги з посиланням на ст.ст. 598, 611, 1141, 1142 ЦК України (435-15) просить суд рішення господарського суду від 06.03.08 р. по справі № 19/302 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову ДП "Укргазвидобування"від 26.06.06 р. № 2-08-5103. Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач у відзиві на додаткове пояснення до апеляційної скарги по справі № 19/302 з доводами апелянта не погоджується, посилаючись на те, що: відповідач не порушував норму ст. 240 ЦК України (435-15) , а здійснював діяльність відповідно до умов договору та діяв виключно в інтересах сторін; відповідач, як Оператор, діяв відповідно до п.5 договору, не порушуючи його положення; посилаючись на ст. 33 ГПК України (1798-12) вказує, що позивач не надсилав відповідачу План строків виконання робіт; розгляд судами справ № 10/220 та № 6/395, по яких винесені судові рішення на користь відповідача. Рішення суду по даній справі вважає, законним та обгрунтованим. Просить залишити рішення господарського суду Полтавської області без змін, а апеляційну скаргу позивача та додаткові пояснення до апеляційної скарги по справі № 19/302 -без задоволення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне:

Між сторонами 10.09.2004 року був укладений та підписаний договір № 910 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність.

Згідно ст. 638 ЦК України (435-15) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Iстотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Згідно статті 1130 ЦК України (435-15) за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватись на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Розділ 1 "Предмет договору"передбачає, що за даним договором сторони зобов'язуються об'єднати свої вклади для ведення спільної інвестиційної та виробничої діяльності. Метою спільної діяльності є: опрацювання техніко-геологічної інформації по свердловинах; капітальний ремонт, облаштування та подальша експлуатація свердловини; підвищення віддачі продуктів пластів та продуктивності свердловин; видобування та реалізація видобутих вуглеводнів; отримання прибутку в інтересах сторін. Термін дії договору 10 років.

Відповідно до п. 1.2 договору виконання договору з боку Сторони -1 (ДК "Укргазвидобування"НАК "Нафтогаз України") здійснює філія ДК "Укргазвидобування"НАК "Нафтогаз України"- газопромислове управління "Полтавагазвидобування", що відповідно до частини 5 статті 55 Господарського кодексу України (436-15) є суб'єктом господарської діяльності без права юридичної особи.

Пунктом 5.3 вказаного договору Сторони обумовили, що ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює Сторона -2 (надалі -Оператор). З питань, пов'язаних із спільною діяльністю, Оператор є представником Сторони-1 та діє від її імені в межах, обумовлених даним Договором, Програмами спільної діяльності, Бюджетом спільної діяльності та рішенням Комітету правління. Оператор здійснює ведення спільних справ на підставі довіреності, що видається Стороною -1 на весь термін дії договору, у строк не пізніше 10 днів з моменту підписання цього договору.

Iз матеріалів справи вбачається, що така довіреність видана 22.09.2004 р. під № 2-112-д директору ТОВ "Гейзер"Кротову Сергію Григоровичу (том 1 а.с. 96), термін дії довіреності до 31.12.2009 р.

Стаття 244 ЦК України (435-15) передбачає, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Посилання скаржника на ст. 240 ЦК України (435-15) колегія суддів вважає безпідставною, оскільки зі змісту укладеного договору не вбачається, що такі повноваження не надавались або заборонені були відповідачеві (п.5.3. договору ).

Судом встановлено, що виконання договору Сторонами повинно було здійснюватись відповідно до затвердженої Програми робіт на об'єктах спільної діяльності. Загальна сума інвестицій ТОВ "Гейзер"становить 4900000 грн. ( том 1 а.с. 11-13) та перерахована платіжним дорученням № 907 від 29.09.2004 року на рахунок спільної діяльності в розмірі 6900000 грн.( том 1 а.с. 99).

Як вбачається із змісту укладеного Договору та Програми робіт сторонами не встановлено строки виконання (початок та закінчення) робіт Оператором.

Згідно з пунктом 8.1. договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання умов Договору, про що приймається рішення на засіданні Комітету з управління, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов цього Договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України (436-15) передбачений порядок зміни та розірвання господарських договорів. Частина перша вказаної статті встановлює, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Iз змісту п. 9.2. Договору вбачається, що сторони можуть в будь-який час припинити дію цього Договору на підставі взаємної письмової згоди, зокрема (але не виключно) у разі якщо Сторони прийдуть до висновку про недоцільність його продовження в зв'язку із збитковістю.

Термін дії договору може бути продовжено за взаємним погодженням сторін. Одностороння відмова від умов Договору, а також одностороннє розірвання Договору не дозволяється.

Стаття 651 ЦК України (435-15) встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не надав відповідних доказів істотного порушення договору в розумінні ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України (1798-12) , які потягли для позивача неможливість досягнення мети -п. 1.1. договору № 910 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 10.09.2004 року, а саме: опрацювання техніко-геологічної інформації по свердловинах; капітальний ремонт, облаштування та подальша експлуатація свердловин; підвищення віддачі продуктивних пластів та продуктивності свердловин; видобування та реалізація видобутих вуглеводів; отримання прибутку в інтересах Сторін.

Відповідно до ст. 33 ГПК України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегією суддів встановлено, що між цими сторонами вже розглядався спір про розірвання договору № 910 від 10.09.2004 р. (рішення від 04.05.07 у справі № 10/220, том 1 а.с. 63-65) та про зобов'язання вчиняти дії (рішення від 25.09.06 у справі № 6/395, яке набрало законної сили, копії рішення та постанов на а.с. 119-132 том 1).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивачем належним чином не доведено порушення відповідачем істотних умов укладеного договору № 910 від 10.09.2004 р., а відтак апеляційна скарга з додатковими поясненнями не підлягають задоволенню.