Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., судді Бухан А.І., Демченко В.О.

при секретарі Парасочці Н.В.

розглянувши в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" (вхідний №1228Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 06.05.2008 року по справі № 21/47-08

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, сел. Мохнач Зміївського району Харківської області

до Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут", м. Харків

про стягнення 87378,65 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 6 травня 2008 року у справі № 21/47-08 (суддя Пелипенко Н.М.) стягнуто з Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 62165,15 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 2253,27 грн., інфляційні в сумі 16434,75 грн., витрати на державне мито в сумі 808,53 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. в іншій частині позовних вимог на суму 6525,49 грн. відмовити.

Відповідач з даним рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати. Підставами для цього він вважає порушення господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права.

Позивач свій відзив на апеляційну скаргу не подав, його представник заявив письмове клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість своєї участі у призначеному судовому засіданні в зв'язку з розглядом за участю представника позивача Харківським апеляційним адміністративним судом іншої справи.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши пояснення його представника, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 5 від 22.02.2005р., згідно з вимогами якого позивач (постачальник по договору) систематично передавав відповідачеві (покупцеві по договору) продукцію. Сторони передбачили в п. 4.2 договору строк оплати протягом 3-х днів з моменту отримання продукції. Позивач по видатковим накладним протягом травня-серпня 2005р. передав продукції відповідачеві, відповідач продукцію прийняв через своїх представників та оплатив в сумі 151500,00 грн., заборгованість складає 62165,15 грн., що підтверджено актом контрольно-ревізійного управління в Харківській області за № 031-20/550 від 22.11.2005р. та актом звірки розрахунків сторін від 01.09.2005р. Відповідач у відзиві на позовну заяву не наводить доказів неотримання продукції від позивача та доказів в підтвердження того, що довіреності на отримання продукції відповідачем не видавались. Враховуючи, що сума заборгованості підтверджена актом перевірки контрольно-ревізійного управління в Харківській області та актом звірки розрахунків сторін станом на 2005р., суду не надано доказів оплати заборгованості протягом 2006р., 2007р., 2008р. та враховуючи вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України щодо загальних умов виконання зобов'язання, суд вважає позовні вимоги по сумі основного боргу такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Позивачем нараховані інфляційні в сумі 18027,89 грн., які підлягають задоволенню частково за період з грудня 2005р. по січень 2008р. в сумі 16434,74 грн., та 3% річних з 16.12.2006р. по 01.03.2008р. в сумі 2253,27 грн. В задоволенні позовних вимог в частині пені в сумі 4932,34 грн. слід відмовити, оскільки пеня нарахована за період з 01.09.2007р. по 01.03.2008р. Згідно з вимогами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно з вимогами договору, зобов'язання мало бути виконано у червні-серпні 2005р. Згідно з вимогами ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, через що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно дослідив фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.

Наведені відповідачем у обґрунтування своєї апеляційної скарги доводи не підтверджені матеріалами справи. Жодних інших належних та допустимих документальних доказів в обґрунтування своєї апеляційної скарги у ході її розгляду відповідач не надав. Твердження відповідача про порушення господарським судом Харківської області норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) спростовуються наявними у справі даними про направлення 11 березня 2008 року на адресу відповідача копії ухвали про порушення провадження у справі від тієї ж дати, одержанням судом 14 квітня 2008 року відзиву відповідача на позовну заяву, врученням його копії представнику позивача у судовому засіданні 15 квітня 2008 року. Причин незабезпечення відповідачем участі свого представника у зазначеному судовому засіданні останній не обґрунтував. Так само він документально не підтвердив обставин та причин відсутності свого представника у судовому засіданні 6 травня 2008 року.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду не вбачає правових підстав для задоволення доводів апеляційної скарги стосовно нібито допущених господарським судом Харківської області норм матеріального права, які регламентують правовідносини сторін щодо поставки продуктів харчування та промислових товарів, оформлених укладеним між сторонами договором від 22 лютого 2005 року. Факти отримання зазначених позивачем товарів, наявність у відповідача грошового боргу підтверджені як накладними ( які за умовами договору являються невід'ємною його частиною), так і актом звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі, актом Контрольно-ревізійної управління в Харківській області Жодний з цих документів позивачем у встановленому порядку не оспорений, недійсність їх не визнана відповідним чином. Ні під час розгляду справи господарським судом Харківської області, ні у ході розгляду його апеляційної скарги відповідач не надав доказів здійснення ним перевірки діяльності своїх посадових осіб, які були уповноважені на приймання товарно-матеріальних цінностей, вжиття ним протягом 2006-2008 років відповідних заходів на спростування факту наявності його боргу перед позивачем.

Що стосується заявленого представником позивача клопотання про відкладення розгляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що воно не підлягає задоволенню через його необґрунтованість.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

У задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду даної справи відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 06 травня 2008 року у справі № 21/47-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.