8/5 Про стягнення коштів - 05.06.2008 Прийняття

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства "Луганськвугілля" та Відокремленого підрозділу "Шахта "Лутугінська" про стягнення з першого відповідача основного боргу у сумі 23845 грн. 18 коп., інфляційних витрат у сумі 2630 грн. 12 коп., 3% річних у сумі 1607 грн. 10 коп. та упущеної вигоди у сумі 40590 грн. 36 коп. за договором №12 від 08.02.05.

Заявою від 24.04.08 позивач зменшив суму позовних вимог в частині стягнення основного боргу за період з 11 по 17 серпня 2005 року у розмірі 2073 грн. 96 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24 квітня 2008 року у справі №8/5 (суддя Ворожцов А.Г.) позов задоволено частково.

Стягнуто з першого відповідача - ДП "Луганськвугілля" на користь позивача - СПД ОСОБА_1 суму основного боргу 21771 грн. 22 коп., інфляційні витрати у сумі 2630 грн. 12 коп., 3% річних у сумі 1607 грн. 10 коп., упущену вигоду у сумі 40590 грн. 36 коп. за договором №12 від 02.02.05 та судові витрати у розмірі 780 грн. 43 коп., у тому числі держмито -665 грн. 99 коп., інформаційні витрати -114 грн. 44 коп..

У задоволенні позовних вимог щодо другого відповідача відмовлено.

Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.

Як встановлено судом, позивач та перший відповідач в особі ВП "Шахта "Лутугінська" ДП "Луганськвугілля", уклали спірний договір №12 від 02.02.05, за яким позивач (перевізник) зобов'язався надавати відповідачу (замовнику) автотранспортний засіб (автобус) для перевезення робітників шахти за маршрутом: Шовковий проток -шахта Лутугінська, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати послуги з перевезення на підставі тарифів (пп.5.1 договору), остаточні розрахунки за надані автопослуги повинні бути здійснені 5-го числа щомісячно на підставі рахунку позивача.

Пунктом 2.1 сторони передбачили, що перевезення робітників виконується позивачем, як перевізником, на підставі заявок, наданих відповідачем, як замовником, за встановленою формою не пізніше 14-ї години дня, що передує перевезенню при здійсненні місцевих перевезень та не пізніше 18-ї години при здійсненні міжміських перевезень.

Відповідно до п.3.7 договору відповідач зобов'язався щодня по закінченні роботи оформлювати замовлення, що підтверджує виконану роботу.

Підпунктом 5.1 передбачено, що плата за користування автобусів здійснюється на підставі договірних тарифів та згідно з калькуляцією собівартості договірних цін обчислюється виходячи із суми 301 грн. 02 коп. без ПДВ за добу.

За час дії договору з 08.02.05 по 17.08.05 відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 28000 грн. 00 коп. Розрахунки здійснювались шляхом відвантаження вугілля на суму 15648 грн. 38 коп. за договором №13 від 08.02.05, укладеним між позивачем та відповідачем. Згідно з додатком №1 до цього договору ціна однієї тони вугілля складала 107,99 грн. без ПДВ, а згідно з додатковою угодою до договору з 01.04.05 ціна однієї тони вугілля склала 125 грн. 86 коп. без ПДВ (151,03 грн. з ПДВ).

Відповідно до ч.1 ст.651 зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором або законом.

Господарським судом Луганської області зазначено, що виходячи зі змісту спірного договору інше, тобто розірвання договору в односторонньому порядку, не передбачено, отже відповідно до п.7.1 договір був чинним до 31.12.05.

Щодо вимоги про стягнення збитків у формі упущеної вигоди, з посиланням на частини 1, 2 статті 22 ЦК України місцевим судом вказано, що за період з 17.08.07 (дата надсилання відповідачем листа 16.09.05 №03/1659 про розірвання договору) по 31.12.05 (137 днів) позивач фактично б отримав за договором у разі його належного виконання 40590 грн. 36 коп., виходячи з фактичної вартості перевезення 296,28 грн. за один робочий день.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України судом вказано, що позивач правомірно, відповідно до закону, вимагає стягнення інфляційних витрат та 3% річних.

Господарським судом Луганської області зазначено, що матеріали справи містять копію акту звірення розрахунків станом на 01.06.07, підписаного сторонами 06.06.07, на суму 23845 грн. 18 коп., а під час розгляду цієї справи відповідач надав суду акт звірення розрахунків на суму 19558 грн. 96 коп., який не підписаний позивачем.

Враховуючи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, судом зазначено, що сума основного боргу, яка підлягає до стягнення, складає 21771 грн. 22 коп.

За таких обставин, позовні вимоги задоволено частково.

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 24 квітня 2008 року у справі №8/5 Державне підприємство "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Лутугінська" звернулось з апеляційною скаргою №03/1233 від 07.05.08, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 24.04.08 у справі №8/5 та прийняти нове рішення, яким відмовити Суб'єкту підприємницької діяльності Пастухову А.В. у задоволенні позовних вимог в частині стягнення упущеної вигоди в сумі 40590 грн. 36 коп. та зменшити стягнення інфляційних витрат на суму 337 грн. 69 коп., а також 3% річних на суму 139 грн. 78 коп.

Заявником зазначено, що вказане рішення в частині стягнення упущеної вигоди в сумі 40590 грн. 36 коп., 3% річних в сумі 139 грн. 78 коп., інфляційних витрат в сумі 387 грн. 69 коп. є безпідставним та таким, що винесено з порушенням вимог норм процесуального і матеріального права.

При визначенні упущеної вигоди судом не оцінено порушення норм матеріального права позивача, як це вимагає п.2 статті 22 ЦК України та стаття 225 ГК України. Таким чином, судом безпідставно стягнуто з відповідача 40950 грн. 36 коп. упущеної вигоди з розрахунку 296 грн. 28 коп. за один робочий день, до якої входять обов'язкові планові витрати позивача, якщо б він виконував роботу.

Відзивом на апеляційну скаргу №б/н та дати Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 посилається на невідповідність доводів скаржника рішенню господарського суду Луганської області.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 14 травня 2008 року у справі №8/5 для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Лутугінська" на рішення господарського суду Луганської області від 24.04.08 у справі №8/5 призначено судову колегію у складі: Журавльової Л.І. -судді -головуючого, суддів -Єжової С.С., Семендяєвої І.В.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 16 травня 2008 року.

29.05.08 у судовому засіданні оголошено перерву на 05.06.08.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Державного підприємства "Луганськвугілля" слід задовольнити, рішення господарського суду Луганської області від 24 квітня 2008 року у справі №8/5 скасувати частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинне виконуватись належним чином, відповідно до умов договору і вимог даного кодексу.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 908 ЦК України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (перевізник) та ДП "Луганськвугілля" в особі ВП "Шахта "Лутугінська" (замовник), уклали договір №12 від 02.02.05, за яким перевізник зобов'язався надавати замовнику автотранспортний засіб (автобус) для перевезення робітників шахти за маршрутом: Шовковий проток -шахта Лутугінська, а замовник зобов'язався своєчасно сплачувати послуги з перевезення.

Підпунктом 5.1 договору сторони передбачили, що плата за користування автобусів здійснюється на підставі договірних тарифів та згідно з калькуляцією собівартості договірних цін обчислюється виходячи із суми 301 грн. 02 коп. без ПДВ за добу.

Матеріали справи свідчать, що за час дії договору з 08.02.05 по 17.08.05 відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 28000 грн. 00 коп. Розрахунки здійснювались шляхом відвантаження вугілля на суму 15648 грн. 38 коп. за договором №13 від 08.02.05, укладеним між позивачем та відповідачем. Згідно з додатком №1 до цього договору ціна однієї тони вугілля складала 107,99 грн. без ПДВ, а згідно з додатковою угодою до договору з 01.04.05 ціна однієї тони вугілля склала 125 грн. 86 коп. без ПДВ (151,03 грн. з ПДВ).

Враховуючи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, місцевим господарським судом вірно зазначено, що сума основного боргу, яка підлягає до стягнення, складає 21771 грн. 22 коп.

Господарським судом Луганської області вірно з посиланням на ч.1 ст. 651 ЦК України зазначено, що виходячи зі змісту спірного договору інше, тобто розірвання договору в односторонньому порядку, не передбачено, отже відповідно до п.7.1 договір був чинним до 31.12.05.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України судом вірно вказано, що позивач правомірно, відповідно до закону, вимагає стягнення інфляційних витрат та 3% річних, однак невірно стягнуто розмір інфляційних та процентів, що правильно зазначено скаржником, оскільки сума боргу складає 21771 грн. 22 коп., з чим погодились відповідачі.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі статтею 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що перевезення робітників виконується позивачем, як перевізником, на підставі заявок, наданих відповідачем, як замовником, за встановленою формою не пізніше 14-ї години дня, що передує перевезенню при здійсненні місцевих перевезень та не пізніше 18-ї години при здійсненні міжміських перевезень.

Пункт 3.10 договору передбачає складення з перевізником узгодженого графіку роботи автотранспорту на маршруті.

За умовами п.4.2 договору у випадку несвоєчасної оплати за користування автобусом перевізник має право припинити подачу автобусу до надходження оплати (попередити замовника за 5 днів).

Матеріали справи свідчать, що замовником за спірний період не надавались заявки (п.2.1), не оформлялись замовлення (п.3.7.), сторонами не складались графіки роботи автотрансп орту на маршруті, тобто при наявності порушення умов договору сторонами та порушення зобов'язання замовника сплатити за перевезення встановлену плату, позивач за умовами п.4.2 мав право припинити подачу транспорту.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не доведено, що ним вжиті заходи щодо одержання доходів (упущеної вигоди). Умовами договору не передбачена обов'язковість утримання та подачі для замовника конкретного транспортного засобу.

Висновок місцевого господарського суду про стягнення 40590 грн. 36 коп. збитків не відповідає обставинам справи.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 21771 грн. 22 коп. боргу, 2242 грн. 43 коп. інфляційних, 1467 грн. 32 коп. 3% річних, у решті позовних вимог слід відмовити.

Щодо другого відповідача Відособленого підрозділу "Шахта "Лутугінська" провадження у справі слід припинити на підставі п.1 статті 80 ГПК України, оскільки Відособлений підрозділ "Шахта "Лутугінська" не має повноважень юридичної особи. Господарський суд Луганської області невірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо другого відповідача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за позовом у сумі 254 грн. 81 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 43 грн. 78 коп. слід покласти на відповідача, а у решті на позивача.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Державного підприємства "Луганськвугілля" слід задовольнити, рішення господарського суду Луганської області від 24 квітня 2008 року у справі №8/5 слід скасувати частково і прийняти нове рішення.

Державне мито за апеляційною скаргою у сумі 205 грн. 59 коп. слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, п.1 ст. 80, 99, 101, п.2 ст. 103, п.3 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Луганськвугілля" на рішення господарського суду Луганської області від 24 квітня 2008 року у справі №8/5 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 24 квітня 2008 року у справі №8/5 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення.

4.Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м.Луганськ, вул.Лермонтова, 1в, код 32473323, на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.АДРЕСА_1, іден.код НОМЕР_1, інфляційні втрати у сумі 2242 грн. 43 коп., 3% річних у сумі 1467 грн. 32 коп., державне мито за позовом у сумі 254 грн. 81 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 43 грн. 78 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

5. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення упущеної вигоди в сумі 40590 грн. 36 коп., інфляційних в сумі 387 грн. 69 коп. та річних в сумі 139 грн. 78 коп. відмовити.

6. Відносно Відособленого підрозділу "Шахта "Лутугінська" провадження у справі припинити.

7. У решті рішення господарського суду Луганської області від 24 квітня 2008 року у справі №8/5 залишити без змін.

8. Стягнути з ОСОБА_1, м.АДРЕСА_1, іден.код НОМЕР_1 на користь Державного підприємства "Луганськвугілля", м.Луганськ, вул.Лермонтова, 1в, код 32473323 державне мито за подання апеляційної скарги у сумі 205 грн. 59 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Відповідно ч.3, ч.5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.