2-26/6982-2008 Про визнання протоколу конкурсної комісії недійсним - 22.09.2008 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 09 липня 2008 року у справі №2-26/6982-2008

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13, Сімферополь, 95000)

треті особи: суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)

закрите акціонерне товариство "Автомобільний холдінг "Кримавтотранс" (вул. Севастопольська, 20А, Сімферополь, 95000)

про визнання недійсним протоколу

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2008 року у справі №2-26/6982-2008 (суддя О.Л. Медведчук) задоволено позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, треті особи: суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4, закрите акціонерне товариство "Автомобільний холдінг "Кримавтотранс".

Визнано недійсним протокол засідання Республіканського конкурсного комітету по визначенню пасажирського перевізника № 35 від 26 грудня 2007 року в частині рішення про визнання переможцем конкурсу на маршрут Сімферополь - Джанкой рейси 4444/4445, 4446/4447 суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено вимоги до автомобільного перевізника, зокрема, закріплено, що автомобільний перевізник повинен забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв. Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 не спроможний забезпечувати даний медичний контроль, що, враховуючи положення статті 45 Закону України "Про автомобільний транспорт", стало правовою підставою для задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована посиланнями суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 не спроможний забезпечувати медичний контроль стану здоров'я водіїв, оскільки, як зазначає апелянт, водії, які керували автотранспортом у стані алкогольного сп'яніння, використовували автотранспорт для власних потреб, а не здійснювали перевезення.

Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2008 року розгляд справи був призначений на 15 вересня 2008 року, однак у зв'язку з відрядженням головуючого судді слухання справи не відбулось, розгляд справи був відкладений на 22 вересня 2008 року.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2008 року у зв'язку з відпусткою судді Лисенко В.А. здійснена заміна судді Лисенко В.А. на суддю Антонову І.В.

У судове засідання 22 вересня 2008 року представники Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та закритого акціонерного товариства "Автомобільний холдінг "Кримавтотранс" не з'явились, про місце і час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та є правом, а не обов'язком учасників судового процесу, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги, судова колегія ухвалила можливим розглянути справу за відсутністю учасників судового процесу, які не з'явились у судове засідання, за наявними в матеріалах справи доказами.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

26 грудня 2007 року Республіканським конкурсним комітетом був проведений конкурс по визначенню пасажирського перевізника, зокрема, на маршруті Сімферополь -Джанкой рейси 4444/4445, 4446/4447.

Відповідно до рішення Республіканського конкурсного комітету, оформленого протоколом № 35 від 26 грудня 2007 року, переможцем на маршруті Сімферополь -Джанкой рейси 4444/4445, 4446/4447 визнано суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, треті особи: суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4, закрите акціонерне товариство "Автомобільний холдінг "Кримавтотранс" та просив визнати недійсним протокол засідання Республіканського конкурсного комітету № 35 від 26 грудня 2007 року в частині рішення про визнання переможцем конкурсу на маршрут Сімферополь -Джанкой рейси 4444/4445, 4446/4447 суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, обґрунтовуючи позовні вимоги посиланнями на порушення вимог статей 34, 45 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення господарського суду Автономної Республіки Крим виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 43 Закону України "Про автомобільний транспорт" закріплено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Відповідно до положень частини 1 статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Частиною 1 статті 45 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що у конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 цього Закону, серед яких, зокрема, є вимога про обов'язок автомобільного перевізника забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв.

Пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 139 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" (139-2003-п) також закріплено, що визначаючи переможця конкурсу, конкурсний комітет враховує, зокрема, умови для здійснення контролю за станом здоров'я водіїв перед виїздом на маршрут.

Положенням про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України від 05 червня 2000 року № 124/345 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 липня 2000 року за № 435/4656 (z0435-00) , визначено, що медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів включає: попередні, періодичні, щозмінні передрейсові та післярейсові огляди.

Відповідно до пунктів 5.1. та 5.3. вказаного Положення щозмінний передрейсовий медичний огляд проводиться для водіїв транспортних засобів підприємств, установ та організацій до їх виїзду на зміну, результат проведеного щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів фіксується в Журналі щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв.

З матеріалів справи, зокрема з характеристики бази суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, вбачається, що на підприємстві організований спеціальний медичний пункт та ведуться Журнали щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв згідно із вимогами Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів.

Крім того, пунктом 1.9. Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів закріплено, що щозмінний передрейсовий та післярейсовий медичні огляди водіїв транспортних засобів проводяться лікарями або середніми медичними працівниками, які здійснюють медичний контроль обслуговування водіїв підприємств, установ, організацій. Медичні працівники мають право проводити зазначені медичні огляди після періодичного (1 раз на три роки) навчання методів їх проведення в Українському медичному центрі безпеки дорожнього руху та його філіалах відповідно до Порядку навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів.

Під час розгляду справи було встановлено, що медичні огляди на підприємстві суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 здійсн ює ОСОБА_5, яка має відповідне свідоцтво Українського медичного центру безпеки дорожнього руху від 09 жовтня 2007 року про право проведення таких оглядів.

Отже, на підставі викладеного судова колегія вважає, що висновок господарського суду першої інстанції про те, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 не спроможний забезпечувати медичний контроль за станом здоров'я водіїв перед виїздом на маршрут, є необґрунтованим та таким, що не підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Щодо доводів апелянта про те, що водії суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 керували автотранспортом у стані алкогольного сп'яніння, судова колегія зазначає, що актом цільової перевірки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 від 12 листопада 2007 року було встановлено, що водії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на момент оформлення адміністративних матеріалів 27 жовтня 2007 року та 10 листопада 2007 року відповідно на маршруті не працювали, а використовували автотранспорт для власних потреб, що також спростовує висновок господарського суду Автономної Республіки Крим про те, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 не спроможний забезпечувати медичний контроль за станом здоров'я водіїв перед виїздом на маршрут.

З огляду на вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог.