Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Семендяєвої І.В.

суддів Бойченка К.І.

Єжової С.С.

за присутністю секретаря

судового засідання Антонової І.В.

та представників сторін:

від позивача - ОСОБА_5., довіреність № 5юр, від 09.11.07

від першого відповідача - повноважний представник не прибув

від другого відповідача - Осьмінкін А.А., паспорт НОМЕР_1, виданий

Лутугінським РВ УМВС України в Луганській

області, від 26.07.01, директор

від ОСОБА_2- ОСОБА_5., довіреність № 2661, від 02.11.07

від ОСОБА_3. - повноважний представник не прибув

від ОСОБА_4 - повноважний представник не прибув

від КП "Луганське" - повноважний представник не прибув

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Агролюкс", м. Луганськ

на рішення

господарського суду Луганської області

від 04.04.08 (підписано 09.04.08)

у справі № 18/207пн (15/314пн)(суддя Корнієнко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічні мастила", м. Луганськ

до першого відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

до другого відповідача Колективного сільськогосподарського підприємства "Агролюкс", м. Луганськ

третя особи, які не заявляють

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідачів ОСОБА_2, с. Широкий Станично-Луганського району Луганської області ОСОБА_3, с. Широкий Станично-Луганського району Луганської області

ОСОБА_4, с. Широкий Станично-Луганського району

Колективне підприємство "Луганське", с. Розквіт Станично-Луганського району Луганської області

про визнання права власності

У червні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Технічні мастила", м. Луганськ звернулося з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ про визнання права власності на наступне майно, яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Краснодонська, 4:

Уточненням до позовної заяви позивач просив визнати право власності на майно, перелік якого зазначено в а. с. 50-54, т. 1, яке знаходиться за адресою: вул. Краснодонська, буд. 4, м. Луганськ,

Рішення господарського суду Луганської області від 25.07.06 по справі № 15/314пн, яким позовні вимоги задоволено повністю, скасовано постановою Вищого господарського суду України від 22.03.07 (а. с. 233, т. 1) та направлено на розгляд до господарського суду Луганської області.

Ухвалою Верховного суду України від 17.05.07 відмовлено у порушені касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 15 та 22 березня 2007 року у справі № 15/314пн (а. с. 22, т. 2).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.04.07. по справі № 18/207пн (15/314пн) залучено до участі у справі у якості другого відповідача -Колективне сільськогосподарське підприємство "Агролюкс" (далі за текстом -КСП "Агролюкс", а. с. 270-273, т. 1).

Другий відповідач -КСП "Агролюкс", звернувся до місцевого господарського суду із зустрічною позовною заявою № 448 від 18.02.08 (а. с. 123-129, т. 2) про встановлення факту відсутності правових відношень між ТОВ "Технічні мастила" та КСП "Агролюкс", встановлення факту відсутності правових відношень між ПП ОСОБА_1. та КСП "Агролюкс" та визнати право власності за КСП "Агролюкс" на рухоме та нерухоме майно (всього 220 найменувань),- на майно, яке є предметом спору за первісним позовом.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.03.08 по справі № 18/207пн (15/314пн) залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, сел. Широкий; ОСОБА_4, сел. Широкий; ОСОБА_2, сел. Широкий; колективне сільськогосподарське товариство "Луганське", сел. Розквіт Станично -Луганського району (а. с. 54, т. 3).

Рішенням місцевого господарського суду від 04.04.08 по справі № 18/207пн (15/314пн) первісний позов задоволено частково; визнано за ТОВ "Технічні мастила" право власності на майно:

об'єкт нерухомості -63/100 частки будівлі будівельного цеху, розташованої за адресою: сел. Розцвіт Луганської області, вул. Цвєточная, 2-а;

- автомобіль DAEWOO, дер. №007-85 АО (м. Луганськ);

- автомобіль ВАЗ 2107, двиг. № 21033929588 (Луганська область, с. Широкий);

- автокран КСГ 561К, дер. № 1238 АЕН;

- автопричіп-платформа ГКБ 8350 (Луганська область, с. Широкий);

- автомобіль ГАЗ 5312 дер. № 9815 ВГС (Луганська область, с. Широкий);

- автомобіль ГАЗ 52, дер. № 9814 ВГС двиг. №520100 шасі 1351963 (Луганська область, с. Верхнебогданівка);

- автомобіль ГАЗ 53, дер. № 01220 АР двиг. № 155808 шасі 1116334 (с. Широкий);

- автомобіль САЗ 3507, дер. № 15150 АР;

- автомобіль САЗ 3507, дер. № 15146 АР;

- автомобіль ГАЗ 52, дер. № 7155 ВГП двиг. № 015069 шасі 0946771 (с. Розквіт);

- автомобіль САЗ 3507, дер. № 2757 ВГП двиг. № 5311М198908М (с. Розквіт);

- автомобіль САЗ 3507, дер. № 5639ВГП двиг. № 5311М173715 шасі 531400М1122851 (Луганська область, с. Розквіт);

- автомобіль САЗ 3507, дер. № 2756 ВГР двиг. №5311М195987М шасі 531400К1220948 (Луганська область, с. Розквіт);

- автомобіль САЗ 3507, дер. № 5647 ВГС двиг. №5311М79685М шасі 330720М1424864 (Луганська область, с. Розквіт);

- автомобіль ГАЗ 53, двиг. № 932586, шасі 4055127;

- автомобіль ГАЗ 5312, дер. № 0997 ВГР, двиг. № 122185, шасі 1141632;

- автомобіль ГАЗ 53, двиг. № 116950, шасі 1104380;

- автомобіль ГАЗ 5312, дер. № 4580 ВГС, двиг. №0133325, шасі 1369931 (с. Широкий);

- автомобіль ЗІЛ 431410, двиг. №104996, шасі 2738111;

- автомобіль ЗІЛ 554, двиг. № 939401, шасі 3207885;

- автомобіль КАВЗ 685М, двиг. № 2296756, шасі 077488;

- автомобіль ГАЗ 3507, двиг. № 222079, шасі 1393017;

- автомобіль ВАЗ 2121, двиг. № 2799349, кузов 1002735;

- автомобіль ЗІЛ 554, двиг. № 943428, шасі 3209074;

- автомобіль ЗІЛ 431910, двиг. № 982632, шасі 3287619;

- автомобіль ГАЗ 52, дер. № 4592 ВГС, двиг. № 5201М081468, шасі 1310591 (с.Розквіт);

- автомобіль ММЗ 554, дер. № 15148 АР, двиг. № 594854, шасі 3227121;

- автомобіль УАЗ 31512, дер. № 015-65 АО;

- автомобіль ВАЗ 2121, дер. № 015-64 АО;

- автомобіль ВАЗ 21213, дер. № 09460 АО (Луганська область, с. Широкий).

В решті первісного позову відмовлено; стягнуто з першого відповідача на користь позивача за первісним позовом судові витрати; в зустрічному позові відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, другий відповідач за первісним позовом звернувся до Луганського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою від 18.04.08 б/н, якою просить скасувати повністю рішення суду від 04.04.08 та встановити факт відсутності правових відносин між ТОВ "Технічні мастила" та КСП "Агролюкс", факт відсутності правових відносин між ПП ОСОБА_1. та КСП "Агролюкс" і визнати право власності за КСП "Агролюкс" на майно, перелік якого наведений у апеляційній скарзі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник вказує на те, що КСП "Агролюкс" не мало ніяких правових відносин ні з ТОВ "Технічні мастила", ні з ПП ОСОБА_1.; що право власності на сріне майно визнано за КСП "Агролюкс" рішенням господарського суду Луганської області від 14.11.05 по справі № 13/425, яке ніким не оскаржувалося та не скасовувалася; що в рамках справи № 14/71 було підписано мирову угоду від 03.03.06, у якій ПП "АНТК" в особі ліквідатора майна ОСОБА_1. передав спірне майно КСП "Агролюкс" як власнику; що ПП ОСОБА_1. не доказав, що майно на момент розгляду спору належить йому на праві приватної власності; що згідно відповіді Головного управління юстиції у Луганській області від 29.10.07 третейський суд при Універсальній товарній біржі "Маркет - Центр" не зареєстровано, що є порушенням ст. 9 Закону України "Про третейські суди"; що спірне нерухоме майно не зареєстровано за ПП ОСОБА_1., що підтверджується відзивом Станично-Луганського РБТІ по справі № 8/492пн-ад від 03.09.07; що 20.10.03 був підписаний договір про внесення змін до договору застави від 12.06.03, відповідно до якого КСП "Агролюкс" передало у заставу ЛОД АППБ "Аваль" майно, в т. ч. ВАЗ 2121, 1988 року випуску, державний номер 015-64 АО; що КСП "Агролюкс" знаходиться у процедурі банкрутства згідно ухвали від 06.05.05 № 20/70б та накладено мораторій на відчуження майна.

Доповненням до апеляційної скарги б/н від 08.05.08 заявник зазначив, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, тобто проігноровано вказівки постанови Вищого господарського суду України від 22.03.07 по справі № 15/314пн; що неможливо всебічно перевірити і повно з'ясувати обставини справи без витребування третейської справи № 5-15/3а та третейської справи № 5-15/3б.

Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 23.04.08 прийняв до провадження апеляційну скаргу відповідача.

Розпорядженням першого заступника голови суду для розгляду вказаної вище апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Баннова Т.М., судді -Бойченко К.І., Єжова С.С.

У зв'язку з виходом із відпустки судді Семендяєвої І.В. розпорядженням першого заступника голови суду від 05.05.08 виключено із складу колегії головуючого суддю Баннову Т.М. та введено до колегії суддів головуючого суддю -Семендяєву І.В.

Апеляційна скарга розглядалась 13.05.08. Судове засідання було відкладено до 03.05.08. Постанова приймається 03.05.08.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За змістом ст. 101 вказаного Кодексу у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, другого відповідача, ОСОБА_2., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Технічні мастила" про визнання права власності на рухоме та нерухоме майно відповідає діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Перший відповідач -ПП ОСОБА_1. у якості внеску до статутного фонду позивача вніс майно:

(у подальшому певний вид майна буде зазначений за номером вказаного переліку)

що підтверджується актами приймання-передачі від 01.06.06 (а.с. 28-31, т. 1), які підписані повноважними представниками позивача та першого відповідача та розділом 4 Статуту позивача (а.с. 17-20, т. 1).

Право власності першого відповідача на вищезазначене майно підтверджене рішеннями третейського суду при Універсальній товарній біржі "Маркет - Центр" від 08.06.04 по справам № 5-15/3а та 5-15/3б за позовом ПП ОСОБА_1. (перший відповідач по даній справі) до КСП "Агролюкс" (другий відповідач по даній справі); вказані рішення третейського суду ніким не оспорювались і не скасовані.

30.05.06 державним реєстратором у Луганській міській раді була зареєстрована нова редакція Статуту позивача, у п. 8 якого зазначено, що позивач є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу, з чого слідує, що позивач був власником майна, відносно якого заявлені позовні вимоги.

Правомірність проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "Технічні мастила" у зв'язку із зміною статутного капіталу та зміною складу учасників (розділ 4 Статуту позивача) підтверджена рішенням господарського суду Луганської області від 08.05.07 у справі № 9/149, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України у справі № 9/149пн від 08.08.07 (а.с. 147-148, т. 3).

Право власності позивача на спірне майно не визнається КСП "Агролюкс" з тих підстав, що право власності на спірне майно вже було визнано за ним рішенням господарського суду від 14.11.2005 по справі № 13/425, у зв'язку з чим КСП "Агролюкс" пред'явило зустрічний позов з вимогами:

- встановити факт відсутності правовідносин між ТОВ "Технічні мастила" та КСП "Агролюкс";

- встановити факт відсутності правовідносин між підприємцем ОСОБА_1. та О КСП "Агролюкс";

- визнати право власності за КСП "Агролюкс"на рухоме та нерухоме майно (всього 220 найменувань), - на майно, яке є предметом спору за первісним позовом.

Як встановлено місцевим господарським судом та свідчать матеріали справи позивач продав громадянину ОСОБА_2майже все спірне майно (за винятком будівлі бу дівельного цеху (частки 63/100), розташованої за адресою: сел. Розцвіт Луганської області, вул. Цвєточная, 2-а (№ 6 у переліку спірного майна) та 30 одиниць автотранспорту (№№ 44 - 73 у переліку спірного майна), яке було внесено ОСОБА_1. до його статутного фонду, про що були укладені 30 нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 05.09.2006 і від 14.09.2006, та 2 договорів, укладених у простій письмовій формі від 26.01.2007 № 16 та від 29.01.2007 № 17.

Факт відчуження зазначеного договорами майна підтверджується ак тами приймання-передачі, які підписані повноважними представниками позивача та третьою осо бою (ОСОБА_2.).

Суд першої інстанції підставно зазначив, що згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на під ставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", ст. 115 Ци вільного кодексу України та положень Статуту позивача товариство є власником майна переданого йому засновниками і учасниками у власність як вклад до статутного капі талу (фонду).

Отже, позивач залишився власником лише будівлі будівельного цеху (63/100 частки), розташованої за адресою: сел. Розцвіт Луганської області, вул. Цвєточная, 2-а (№ 6 у переліку спірного майна) та 30 одиниць автотранспорту (№№ 44 - 73 у перелі ку спірного майна), які були внесені до його статутного фонду першим відповідачем.

Місцевий господарський суд обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги, визнавши право власності позивача на 63/100 частки будівлі будівельного цеху, розташованої за адресою: сел. Розцвіт Луганської області, вул. Цвєточная, 2-а (№ 6 у переліку спірного майна) та 30 одиниць ав тотранспорту (№№ 44 - 73 у переліку спірного майна).

Позивач за зустрічним позовом - КСП "Агролюкс" у частині вимог встановлення фактів відсутності правовідносин між сторонами за позовом не вірно обрав спосіб захисту своїх прав, у зв'язку з чим судом першої інстанції підставно відмовлено у задоволенні цих вимог.

Також судом підставно відмовлено у задоволенні вимог за зустрічним позовом про визнання права власності на 220 найменувань ру хомого та нерухомого майна, так як добросовісним набувачем всього спірного майна (за винятком будівлі будівельного цеху (частки 63/100), розташованої за адресою: сел. Розцвіт Луганської області, вул. Цвєточная, 2-а (№ 6 у переліку спірного майна) та 30 одиниць автотранспорту (№№ 44 - 73 у переліку спірного майна) є третя особа - ОСОБА_2., який купив вказане майно у позивача за 32 відплатними договорами купівлі-продажу від 05.09.2006, від 14.09.2006, від 26.01.2007 № 16 та від 29.01.2007 № 17.

Згідно ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник мас право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1)було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2)було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3)вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У рішенні, що оскаржується, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що на дати продажу ОСОБА_2спірного майна (05 та 14 вересня 2006р., а також 26 та 29 січня 2007р.) позивач був його законним власником на підставі рішення господарського су ду від 25.07.2006 по справі № 15/314пн, яке набрало законної сили з 06.08.2006 (у подальшому рішення господарського суду від 25.07.2006 було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2007).

Отже, третя особа - ОСОБА_2. є добросовісним набувачем всього спір ного майна (за винятком будівлі будівельного цеху (частки 63/100), розташованої за адресою: сел. Розцвіт Луганської області, вул. Цвєточная, 2-а (№ 6 у переліку спірного майна) та 30 одиниць автотранспорту (№№ 44 - 73 у переліку спірного майна), його право власності на спірні об'єкти нерухомості зареєстроване в БТІ.

Судом першої інстанції встановлено, що частина спірного майна, придбаного ОСОБА_2. продана останнім третім особам по справі: ОСОБА_3. (будівля їдальні, розташована за адресою: сел. Широкий Луганської області, вул. Молодіжна, 5; № 11 у переліку спірного майна) та ОСОБА_4. (будівля пташників, розташована за адресою: сел. Широкий Луганської області, вул. Польова, 3; № 12 у переліку спірного майна), які відповідно також є добросовісними набувачами цього майна; їх право власності на вказані будівлі зареєстроване в БТІ на підставі договорів купівлі-продажу, відповідно від 10.10.2007 та від 02.10.2006, про що свідчить довідка БТІ № 49 від 29.02.08 (а.с. 48-50, т. 3)

Заявлені за зустрічним позовом вимоги про визнання права власності за КСП "Агролюкс"на 30 одиниць автотранспорту (№№ 44 -73 у переліку спірного майна) також обґрунтовано визнані такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач за зустрічним позовом докази свого права власності на вказаний авто транспорт суду першої інстанції не подав. При цьому враховано, що право власності на спірні транспортні засоби рішенням третейського суду при УТБ "Маркет-Центр"від 08.06.2004 по справі № 5-15/3б було визнане за ПП ОСОБА_1., який 01.06.2006 вніс це майно до статутного фонду позивача у якості своєї частки, що підтверджується розділом 4 Статуту позивача, а також актом приймання-передачі від 01.06.2006.

Суд першої інстанції підставно прийняв до уваги рішення третейського суду при УТБ "Маркет-Центр"від 08.06.2004 по справі № 5-15/3а, за яким право власності на вказану будівлю визнане за ПП ОСОБА_1., який 01.06.2006 вніс це майно до статутного фонду позивача у якості своєї частки, що підтве рджується розділом 4 Статуту позивача, а також актом приймання-передачі від 01.06.2006 і підставно відмовив у вимогах за зустрічним позовом про визнання права власності за КСП "Агролюкс"на будівлю будівельного цеху (63/100 частки), розташованої за адресою: сел. Розцвіт Луганської області, вул. Цвєточная, 2-а (№ 6 у переліку спірного майна).

Місцевий господарський суд відхилив доводи позивача за зустрічним позовом про те, що рішення третейського суду при УТБ "Маркет-Центр"від 08.06.2004 по справі № 5-15/За та по справі № 5-15/36 не можуть бути застосовані, так як вказаний третейський суд не був зареєстрованим в порядку, передбачено му Законом України "Про третейські суди" (1701-15) , оскільки вказаний Закон України "Про третейські суди" (1701-15) дійсно набрав чинності вже після винесення зазначеним тре тейським судом вказаних рішень (Закон набрав чинності з 16.06.2004, а рішення винесені 08.06.2004). До прийняття вказаного закону третейські суди створювались та діяли відповідно до Положення про третейські суди для вирішення господарських спорів між об'єднаннями, підприємствами, організаціями і установами, затвердженого постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 30.12.75 № 121 зі змінами, внесеними згідно з постановами Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 10.09.1987 № 17 (v0017400-87) , від 28.06.1991 № 10 (v0010400-91) .

Те, що третейські справи № 5-15/3а та № 5-15/3б не подані суду першої та апеляційної інстанції не робить самі рішення третейського суду нечинними або недійсними, оскільки діючим законодавством не передбачені саме такі підстави нечинності (недійсності) рішень третейського суду (ст. 51 Закону України "Про третейські суди"); вказані рішення третейського суду не були оскаржені та визнані недійсними у встановленому порядку.

Слід також прийняти до уваги те, що відповідач за первісним позовом намагався у судовому порядку визнати припиненими правовідношення, що витікає із документів, які мають назву "Рішення третейського суду у справі № 5-15/3а", "Рішення третейського суду у справі № 5-15/3б", але відмовився від своїх позовних вимог (ухвала господарського суду Луганської області від 16.07.2007 у справі № 6/329н (а.с. 146, т. 3).

Стосовно доводів апеляційної скарги відносно того, що третейські суди не здійснюють правосуддя, а прийняті ними рішення не є актами правосуддя слід зазначити наступне.

Вищезазначене твердження дійсно мається у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу 8 "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (1701-15) № 1-3/2108 від 10.01.08, але наведене не слід відокремлювати із змісту рішення і слід приймати до уваги в контексті всього рішення. Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України, аналізуючи положення Конституції України (254к/96-ВР) , а також оспорюванні положення Закону, Конституційний Суд України дійшов висновку, що третейське самоврядування є формою громадського самоврядування, тоді як громадські організації є формою добровільних громадських формувань. Відмінність цих правових інститутів обумовлена особливостями законодавчого закріплення порядку утворення, системи, повноважень тощо органів третейського самоврядування та громадських організацій.

Однією з форм громадського самоврядування є третейське самоврядування, яке відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про третейські суди"створюється для представництва та захисту інтересів третейських суддів постійно діючих третейських судів. Оскільки питання третейського самоврядування стосується закріплення гарантій прав і свобод людини і громадянина такої групи фізичних осіб, як третейські судді постійно діючих третейських судів, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України Верховна Рада України наділена правом його законодавчого регулювання.

Третейське самоврядування не є тотожним суддівському самоврядуванню, оскільки третейські суди не входять до системи судів загальної юрисдикції, а третейські судді не наділені статусом професійних суддів. Третейське самоврядування як одна з форм громадського самоврядування слугує самоорганізації третейських суддів постійно діючих третейських суддів, тоді як суддівське самоврядування належить до системи конституційного устрою держави (ч. 2 ст. 130 Конституції України) і є формою самоорганізації професійних суддів).

Отже, законодавче закріплення третейського самоврядування в положеннях п. 9 ст. 4, ч. 1 ст. 58 Закону України "Про третейські суди"не суперечить ч. 2 ст. 130 Конституції України.

Рішення Конституційного Суду України стосується відповідності положень абзацу 11 ст. 2, п. 9 ст. 4, розділу 8 "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (1701-15) ч. 1 ст. 36, ч. 2 ст. 85, п. 11 ч. 1 ст. 92, ч. 2 ст. 130 Конституції України.

За рішенням Конституційного Суду України визнано такими, що відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є конституційними), положення Закону України "Про третейські суди"від 11.05.2004 № 1701-ІV (1701-15) , а саме:

- аб. 7 ст. 2 "про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів";

- аб. 11 ст. 2, за яким "Третейська палата України -постійно діючий орган самоврядування суддів";

- ст. 3 "захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів";

- п. 9 ст. 4, згідно з яким одним із принципів організації та діяльності третейського суду є "самоврядування третейських суддів";

- ч.ч. 1. 2, 3, 4 ст. 58, відповідно до яких:

"Для представництва та захисту інтересів третейських суддів постійно діючих третейських судів утворюються органи третейського самоврядування.

Вищим органом третейського самоврядування є Всеукраїнський з'їзд третейських суддів.

Всеукраїнський з'їзд третейських суддів обирає Третейську палату України.

Третейська палата України є постійно діючим органом третейського самоврядування, який представляє та захищає соціальні і професійні права та інтереси третейських суддів і третейських судів, здійснює методичну та видавничу роботу, аналізує практику правозастосування третейських судів і здійснює інші повноваження, визначені іншим органом третейського самоврядування".

Таким чином, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду, що оскаржується у даному випадку, ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за подання апеляційної скарги покладається на її заявника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

1. Апеляційну скаргу колективного сільськогосподарського підприємства "Агролюкс" від 18.04.08, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 04.04.08 по справі № 18/207пн (15/314пн) залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 04.04.08 у справі № 18/207пн (15/314пн) залишити без змін.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.