2-3/15757-2007 Про визнання недійсним договору оренди - 02.06.2008 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу Фірми "Піраміда-Є" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 10 квітня 2008 року у справі №2-3/15757-2007

за позовом Військового прокурору Сімферопольського гарнізону (вул. Казанська, 27, Сімферополь, 95026)

в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України (вул. Павленка, 9, Сімферополь, 95000)

до Фірми "Піраміда-Є" (вул. Павленка, 13б, Сімферополь, 95006)

про розірвання договору оренди та стягнення 6193, 81 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2008 року у справі № 2-3/15757-2007 (суддя І.О. Соколова) задоволено первісний позов військового прокурору Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України до фірми "Піраміда-Є".

З фірми "Піраміда-Є" на користь квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України стягнута заборгованість з орендної плати у розмірі 3882,32 грн., збитки у розмірі 12597,98 грн.

Фірма "Піраміда-Є" зобов’язана звільнити приміщення, які розташовані у місті Сімферополь, вул. Павленко, 13-б.

З фірми "Піраміда-Є" у дохід Державного бюджету стягнуто 249,80 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні зустрічного позову фірми "Піраміда-Є" до квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України про визнання недійсним договору оренди відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що укладення договору оренди №31-с/2002/ГоловКЕУ від 18 квітня 2002 року між Сімферопольською квартирно-експлуатаційною частиною району і фірмою "Піраміда-Є" було погоджено з Фондом майна Автономної Республіки Крим, а також посиланнями на положення статей 525, 526, 623 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду, фірма "Піраміда-Є" звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, зустрічний позов задовольнити, у задоволенні позовних вимог первісної позовної заяви відмовити.

Апеляційна скарга фірми "Піраміда-Є" мотивована тим, що господарським судом Автономної Республіки Крим порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано всі обставини справи. Зокрема апелянт вказує на те, що судом першої інстанції при ухвалені судового рішення не прийнятий до уваги той факт, що квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя Міністерства оборони України не є власником чи балансоутримувачем спірного нерухомого майна, отже не має права на укладення будь-яких угод, пов’язаних із розпорядженням спірним майном, а також не уповноважений на стягнення збитків за користування спірним майном.

Від квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційну скаргу фірми "Піраміда-Є", у якому квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя Міністерства оборони України просить апеляційну скаргу фірми "Піраміда-Є" залишити без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 травня 2008 року здійснена заміна судді Лисенко В.А. на суддю Латиніна О.А.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 червня 2008 року здійснена заміна судді Латиніна О.А. на суддю Прокопанич Г.К.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

18 квітня 2002 року між Сімферопольською квартирно-експлуатаційною частиною району, яка на підставі директиви Міністра оборони України від 30 червня 2005 року №Д-322/1/014 з 01 грудня 2005 року переформована у квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя Міністерства оборони України, (Орендодавець) і фірмою "Піраміда-Є" (Орендар) був укладений договір оренди №31-с/2002/ГоловКЕУ нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка № 1-с Сімферопольського гарнізону в будівлі № 50 за адресою: місто Сімферополь, вул. Гоголя, 71, площею 133,9 кв.м.

Додатковими угодами № 57д/2005, № 69д/2006 та додатковим договором були внесені зміни до договору №31-с/2002/ГоловКЕУ в частині визначення площі орендованого майна та розміру орендної плати за користування спірним майном. Також пункт 10.6. договору був викладений у редакції: "у разі відсутності заяви Орендаря про припинення чи укладення Договору оренди на новий строк протягом місяця до закінчення строку оренди, дія Договору оренди припиняється після закінчення строку, на якій його було укладено".

У жовтні 2007 року військовий прокурор Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фірми "Піраміда-Є" та просив розірвати договір оренди №31-с/2002/ГоловКЕУ від 18 квітня 2002 року, укладений між Сімферопольською квартирно-експлуатаційною частиною району і фірмою "Піраміда-Є", та стягнути з фірми "Піраміда-Є" заборгованість по орендній платі у сумі 6193,81 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги посланнями на положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Заявою від 11 грудня 2007 року № 2292 позовні вимоги були збільшені, а саме, стягнути з фірми "Піраміда-Є" 10768,72 грн., з яких 7986,72 грн. заборгованість по орендній платі, 1556,53 грн. –податок на додану вартість, 986,00 грн. –податок на землю, 239,47 грн. –пеня.

Заявою від 24 січня 2008 року № 96 позовні вимоги були уточнені, а саме, військовий прокурор Сімферопольського гарнізону просив стягнути з фірми "Піраміда-Є" 16480,30 грн., з яких 3882,32 грн. –заборгованість по орендній платі, 12597,98 грн. –збитки, а також виселити фірму "Піраміда-Є" з нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка № 1-с Сімферопольського гарнізону в будівлі № 50 за адресою: місто Сімферополь, вул. Гоголя, 71.

Фірма "Піраміда-Є" звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з зустрічною позовною заявою до квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України та просила визнати недійсним договір оренди №31-с/2002/ГоловКЕУ від 18 квітня 2002 року, укладений між Сімферопольською квартирно-експлуатаційною частиною району і фірмою "Піраміда-Є", обґрунтовуючи позовні вимоги твердженнями про те, що квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя Міністерства оборони України не є ані власником, ані балансоутримувачем спірного нерухомого майна.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування оскаржуваного рішення господарського суду Автономної Республіки Крим виходячи з наступного.

Враховуючи, що предметом вказаного спору є орендні відносини, судова колегія вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України (435-15) та Господарського кодексу України (436-15) , а також норми спеціального законодавства.

Слід зазначити, що оскільки правовідносини сторін виникли до 01 січня 2004 року та продовжувались після зазначеної дати, спір підлягає вирішенню на підставі норм діючого Цивільного кодексу України (435-15) , тому що пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) передбачено, що Цивільний кодекс України (435-15) застосовується до цивільних, відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідно до умов договору оренди №31-с/2002/ГоловКЕУ від 18 квітня 2002 року, укладеного між Сімферопольською квартирно-експлуатаційною частиною району (Орендодавець) та фірмою "Піраміда-Є" (Орендар), з урахуванням змін, внесених до нього додатковими угодами №57д/2005, № 69д/2006 та додатковим договором, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно –нежилі приміщення за генеральним планом № 66/1, площею 259,90 кв.м., розташоване за адресою: місто Сімферополь, вул. Павленко, 13-б, що знаходиться на балансі та обліковується у квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України.

Відповідно до пункту 10.1. договору оренди від 18 квітня 2002 року строк його дії був встановлений з 27 серпня 2002 року по 27 серпня 2007 року.

Розділом 3 вказаного договору визначено розмір орендної плати та порядок її коригування. У розділі 4 договору оренди №31-с/2002/ГоловКЕУ закріплено порядок використання амортизаційних відрахувань.

Передача спірного майна фірмі "Піраміда-Є" здійснена на підставі акту приймання-передачі від 27 серпня 2002 року та акту оцінки вартості нерухомого військового майна від 18 квітня 2002 року, за умовою погодження передачі спірного нерухомого майна в оренду фірмі "Піраміда-Є" з боку Фонду майна Автономної Республіки Крим, що підтверджується листом Фонду майна Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2002 року №08-23/538.

Судова колегія вказує, що відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

правочин, що вчинюється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що фірмою "Піраміда-Є" не вказано, які конкретно норми діючого цивільного законодавства були порушені квартирно-експлуатаційним відділом міста Сімферополя Міністерства оборони України, та не надано доказів, що при укладанні спірного договору оренди квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя Міністерства оборони України перевищив свої повноваження чи порушив норми діючого законодавства, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду Автономної Республіки Крим про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог за зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору оренди №31-с/2002/ГоловКЕУ від 18 квітня 2002 року, укладений між Сімферопольською квартирно-експлуатаційною частиною району і фірмою "Піраміда-Є".

Стосовно позовних вимог за первісною позовною заявою про стягнення заборгованості та збитків за договором оренди №31-с/2002/ГоловКЕУ від 18 квітня 2002 року та виселення судова колегія вважає за необхідне вказати, що рішенням позачергової 5 сесії V скликання Сімферопольської міської ради від 28 липня 2006 року № 25 за результатами розгляду звернення квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України надана згода на передачу з державної до комунальної власності нежилих споруд, які знаходяться на балансі домоуправлінь № 1, 2, 5 квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України. Нежилі споруди, у тому числі і споруди по вул. Павленка, 13-б у місті Сімферополі, передані комунальному підприємству "Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя".

На підставі вказаного рішення Сімферопольської міської ради від 28 липня 2006 року № 25 рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27 липня 2007 року № 1993 постановлено внести зміні до договору оренди нежилих приміщень по вул. Павленка, 13-б у місті Сімферополі, укладеного з фірмою "Піраміда-Є".

Звертаючись до господарського суду Автономної Республіки Крим з первісною позовною заявою про стягнення заборгованості по орендній платі з липня 2007 року, а також збитків за безпідставне користування спірним нерухомим майном, військовим прокурором Сімферопольського гарнізону не враховано, що саме з липня 2007 року на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27 липня 2007 року № 1993, яке не було скасовано чи визнано недійсним у судовому порядку, фактично здійснена заміна Орендодавця у договорі оренди №31-с/2002/ГоловКЕУ від 18 квітня 2002 року.

Відповідно до пункту 10.7. договору оренди №31-с/2002/ГоловКЕУ від 18 квітня 2002 року реорганізація Орендодавця чи Орендаря, або перехід права власності на орендоване майно третім особам, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього Договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у статті 193 Господарського кодексу України, якою закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому слід враховувати, що виконання зобов'язання належним чином полягає, зокрема, у тому, що виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, отже, вимагати належного виконання має право також належний кредитор, у даному випадку, належний Орендодавець, яким, як вбачається з рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27 липня 2007 року № 1993, у теперішній час є комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя".

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи, що військовий прокурор Сімферопольського гарнізону звернувся з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі, а також збитків за безпідставне користування спірним нерухомим майном в інтересах особи, яка зараз не є Орендодавцем за договором оренди №31-с/2002/ГоловКЕУ від 18 квітня 2002 року, судова колегія вважає, що позов заявлено в інтересах неналежного позивача, отже, у задоволенні позовних вимог за первісною позовною заявою має бути відмовлено.

З огляду на вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що є підставою для часткового скасування рішення в частині задоволення позовних вимог за первісною позовною заявою.