Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого –судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ВАТ "Державний ощадний банк України"в особі філії Львівське обласне управління

на ухвалу господарського суду Львівської області від 26.12.2007 року.

у справі №1/751-15/301

За скаргою: ВАТ "Державний ощадний банк України"в особі філії Львівське обласне управління

на дії: Галицького ВДВС Львівського міського управління юстиції.

З участю представників :

від скаржника –Баран Я.В. –представник (довіреність №б/н від 24.03.2008р.)

від органу ДВС –не з’явився.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.12.2007р., суддя Т.Костів, у задоволенні скарги ВАТ "Державний ощадний банк України"в особі філії Львівське обласне управління було відмовлено повністю.

З даною ухвалою не погодився скаржник ВАТ "Державний ощадний банк України"в особі філії Львівське обласне управління і оскаржив її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представника апелянта, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.12.2007р. у справі №1/751-15/301 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 04.10.2005 р. у справі №1/751-15/301 позов було задоволено повністю та стягнено з ВАТ "Державний ощадний банк" в особі Львівського обласного управління на користь Відділу державної виконавчої служби Стрийського району Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області 629923,12 грн. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2005 р. рішення господарського суду Львівської області від 04.10.2005 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ВАТ "Державний ощадний банк" в особі Львівського обласного управління - без задоволення. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.09.2007 р. касаційну скаргу ВАТ "Державний ощадний банк" в особі Львівського обласного управління задоволено частково, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2005 р. скасовано, а справу направлено на розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2007 р. рішення господарського суду Львівської області від 04.10.2005 р. у справі №1/751-15/301 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

23.08.2007 р. державною виконавчою службою було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою надано ВАТ "Державний ощадний банк" в особі Львівського обласного управління строк на добровільне виконання наказу господарського суду по цій справі до 30.08.2007 р.. Скаржник добровільно вимоги наказу у встановлений строк не виконав.

У відповідності до ч. ч. 1,2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим законом.

04.09.2007 р. державною виконавчою службою була винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій якою, у зв'язку із несвоєчасним отриманням скаржником постанови про відкриття виконавчого провадження, було відкладено провадження виконавчих дій до 10.09.2007 р..

Апелянт стверджує, що тим самим йому було надано строк на добровільне виконання наказу господарського суду до 11.09.2007 р.. Проте, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює лише максимальний строк на добровільне виконання, який, за рішенням державного виконавця, може бути меншим, ніж сім днів. Тобто, відкладення виконавчих дій до 10.09.2007 р. свідчить про їх відновлення зазначеного дня.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник добровільно наказ господарського суду не виконав навіть із врахуванням вказаної дати, доказів зворотнього суду не надав. У зв'язку із цим, у відповідності до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", 11.09.2007 р. державною виконавчою службою було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Дана постанова оскаржується ВАТ "Державний ощадний банк".

Апелянт також посилається на ухвалу Галицького районного суду від 11.09.2007 р. про забезпечення адміністративного позову, якою заборонено до вирішення спору в суді Галицькому відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вчиняти будь-які дії про примусове виконання наказу №1/751-15/301, виданого 22.11.2005 р. господарським судом Львівської області про стягнення з ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Львівського обласного управління на користь Відділу державної виконавчої служби Стрийського району Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області 629923,12 грн.. Однак, скаржник не надав доказів отримання цієї ухвали органом ДВС до винесення оспорюваної постанови, а з матеріалів справи цього не вбачається. Порядок виконання судових рішень встановлений Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) і передбачає можливість прийняття до виконання виконавчого документа лише після його надходження.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що посилання скаржника на незаконність постанови державного виконавця від 11.09.2007 р. не підтверджені матеріалами справи, а тому є безпідставними.

Крім того, відповідно до вимог ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Отже, відповідно до норми вказаного закону тільки господарський суд, що прийняв відповідне рішення по господарській справі вправі розглядати скарги на дії органів державної виконавчої служби щодо виконання даного судового рішення. Жодний інший суд не наділений чинним законодавством повноваженнями розглядати такі скарги, а тим більше забороняти вчиняти будь-які дії про примусовому виконанню наказу №1/751-15/301, виданого 22.11.2005 р. господарським судом, тобто забороняти виконувати судове рішення, що набрало законної сили.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правових підстав для задоволення скарги та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору немає.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 26.12.2007р. по справі №1/751-15/301 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.12.2007 року у справі №1/751-15/301 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.