16/108 Про визнання недійсним договору про участь в будівництві житлового будинку - 28.05.2008 Прийняття

Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Адоніс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" про визнання недійсним договору про участь в будівництві житлового будинку з об'єктами соціального призначення на земельній ділянці, яка розташована за адресою м. Київ, вул. Княжий Затон, 9 від 26 жовтня 2004 р., укладеного між Житлово-будівельним кооперативом "Адоніс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційне - будівельна компанія "Адоніс", як такого, що суперечить чинному законодавству, з посиланням на ст.ст. 215, 203 ЦК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2007 р. у справі №16/108 позовну заяву Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради до Житлово-будівельного кооперативу "Адоніс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" про визнання недійсним договору задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2007 р. у справі №16/108 скасувати, відмовити в позові Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради до Житлово-будівельного кооперативу "Адоніс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" про визнання недійсним договору.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, вказане рішення скасувати, відмовити в позові Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2007 р. у справі №16/108 залишити без змін.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції, яке відбулося 14.05.2008 р., вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, вказане рішення скасувати, відмовити в позові Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради.

Представник відповідача-1 28.05.2008 р. в судове засідання не з’явився. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-1.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.11.1998 р. Київською міською державною адміністрацією прийнято розпорядження за № 2183 "Про організацію при територіальному комітеті профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України житлово-будівельного кооперативу "Адоніс", яким дозволено територіальному комітету профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України організувати житлово-будівельний кооператив "Адоніс" для працівників підприємств та організацій зони відчуження ЧАЕС для будівництва жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та молодіжним культурно-спортивним комплексом по вул. Княжий Затон, 9 у Харківському районі.

Відповідно до п.2 зазначеного розпорядження функції замовника будівництва зазначеного жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та молодіжним культурно-спортивним комплексом покладені на територіальний комітет профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України.

Пунктом 3 розпорядження № 2183 на Головне управління житлового забезпечення Київської міськдержадміністрації покладено здійснення контролю за формуванням житлово-будівельного кооперативу "Адоніс".

17 жовтня 2000 р. Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації (за № 243) зареєстровано Статут Житлово-будівельного кооперативу "Адоніс", розроблений на підставі Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.04.1985 р. № 186 (186-85-п) , та прийнятий на загальних зборах членів ЖБК "Адоніс" 16 грудня 1999 р. (протокол № 2).

Відповідно до ст. 1 цього Статуту Житлово-будівельний кооператив "Адоніс" організований з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та молодіжним культурно-спортивним комплексом за індивідуальним проектом за власні кошти членів кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим житловим комплексом та надвірними будівлями.

Статтею 5 цього Статуту визначено, що Житлово-будівельний кооператив "Адоніс" діє на підставі цього Статуту, прийнятого у відповідності до Примірного статуту, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.04.1985 № 186 (186-85-п) та зареєстрованого у Головному управлінні житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації. З дня реєстрації Статуту ЖБК "Адоніс" набуває права юридичної особи і не є прибутковою організацією.

30.10.2000 року Харківською районною у м. Києві державною адміністрацією було здійснено реєстрацію Статуту житлово-будівельного кооперативу "Адоніс" в іншій редакції, ніж зареєстровано Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації.

28.04.2005 р. Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією було зареєстровано нову редакцію Статуту житлово-будівельного кооперативу "Адоніс".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2007 р. у справі №43/228-А скасовано реєстрацію житлово-будівельного кооперативу "Адоніс", вчинену Харківською районною у м. Києві державною адміністрацією та реєстрацію житлово-будівельного кооперативу "Адоніс", вчинену Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією.

Зазначеною постановою встановлено, що положення нового статуту не містять зобов'язань по виконанню рішень та розпоряджень КМДА з питань діяльності кооперативу та його статуту, КМДА усунена від здійснення контролю за діяльністю кооперативу, надання ордерів, скасування рішень загальних зборів кооперативу, що суперечать законодавству, замість якої вказано, що Харківська районна у м. Києві державна адміністрація здійснює відповідні функції, що були у веденні Головного управління житлового забезпечення. Крім того, пунктом 60.15 статуту, зареєстрованого Харківською РДА 30.10.2000 р., значно розширено повноваження такої посадової особи як голова правління житлово-будівельного кооперативу "Адоніс", що у подальшому надало можливість головам правління кооперативу приймати одноособове рішення з питань діяльності кооперативу та укладати договори, які не відповідають напрямкам діяльності кооперативу та законодавству, що регламентує діяльність житлово-будівельних кооперативів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2007 р. у справі №16/108 було зупинено апеляційне провадження до прийняття Вищим адміністративним судом України судового рішення за касаційною скаргою ЖБК "Адоніс" у справі №43/228-А на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2007 р.

21.12.2007 р. ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Адоніс" відхилено, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2007 р. залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

26 жовтня 2004 р. між Житлово-будівельним кооперативом "Адоніс" та відповідачем 2 - ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" було укладено договір на участь в будівництві житлового будинку з об'єктами соціального призначення на земельній ділянці, яка розташована за адресою м. Київ, вул.Княжий Затон, 9.

За умовами договору Житлово-будівельний кооператив "Адоніс" (сторона 1) передає, а ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" (сторона 2) набуває виключного права на виконання функцій "замовника будівництва" об'єкта будівництва. ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" забезпечує здійснення будівництва об'єкта будівництва шляхом передбачених цим договором функцій та шляхом інвестування.

Тобто, ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" зобов'язувалось залучити інвесторів на будівництво зазначеного житлового будинку та реалізувати кооперативні квартири.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України (435-15) , актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Зазначений договір суперечить ст.ст. 133- 135 Житлового кодексу Української РСР, оскільки вказаними нормами передбачено, що право одержати квартиру у житлово-будівельному кооперативі належить громадянам, які потребують поліпшення житлових умов та у зв'язку з цим перебувають на квартирному або кооперативному обліку. Квартири у кооперативі не можуть бути реалізовані іншим особам, які не є членами кооперативу та не перебувають на квартирному обліку.

Згідно зі ст. 138 Житлового кодексу Української РСР виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів здійснюють контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до ст. 137 Житлового кодексу Української РСР, Постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.04.1985 № 186 (186-85-п) затверджено Примірний статут житлово - будівельного кооперативу.

Пунктом 5 Примірного статуту житлово будівельного кооперативу встановлено, що статут на підставі якого діє житлово-будівельний кооператив, реєструється у виконавчому комітеті ради, який затвердив рішення про організацію кооперативу.

Відповідно до пункту 13 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу замовником по проектуванню та будівництву кооперативних жилих будинків є виконком місцевих рад, підприємства, установи, організації, при яких організуються житлово-будівельні кооперативи.

Оскільки житлово-будівельний кооператив "Адоніс" був створений на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 03.11.1998 р. № 2183 і зареєстрований у Головному управлінні житлового забезпечення, то функції замовника по будівництву кооперативного будинку повинно виконувати Головне управління житлового забезпечення КМДА.

Крім того, голова правління кооперативу на момент укладення спірного договору не мав належного обсягу повноважень на вчинення даного правочину.

Відповідно до п. 60.8 Статуту житлово-будівельного кооперативу "Адоніс", зареєстрованого Головним управлінням житлового забезпечення КМДА 17.10.2000 р., укладання від імені ЖБК "Адоніс" договорів та інших угод, віднесено до компетенції правління кооперативу, голова правління за Статутом таких повноважень не має.

Таким чином, укладання вищезазначеного договору є незаконним та таким, що суперечить Житловому кодексу Української РСР (5464-10) , Примірному статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженому постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.04.1985 р. № 186 (186-85-п) та статуту, зареєстрованому Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 17 жовтня 2000 р. за № 243.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що з боку відповідачів у справі при укладанні спірного договору на участь в будівництві житлового будинку з об'єктами соціального призначення на земельній ділянці, яка розташована за адресою м. Київ, вул. Княжий Затон, 9 від 26.10.2004 р. було порушено вимоги чинного законодавства, а тому договір є недійсним з моменту його укладення.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Твердження відповідача-1 та відповідача-2 про те, що Головне управління житлового забезпечення КМДА не може бути позивачем у справі не заслуговують на увагу, оскільки Головне управління житлового забезпечення КМДА є юридичною особою, а відповідно до ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, державні та інші органи згідно з підвідомчістю господарських справ. Відповідно до п. 3 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 03.11.1998 р. №2183, яким створено ЖБК "Адоніс" контроль за формуванням та діяльністю житлово-будівельного кооперативу "Адоніс" покладено на Головне управління житлового забезпечення.

Статтею 627 ЦК України, на яку посилаються відповідачі, встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 2 пункту 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Колегія суддів вважає, що для відповідача-1 є обов'язковими положення Житлового кодексу Української РСР (5464-10) , Примірного статуту, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 р. за №186 (186-85-п) , тому посилання на ст. 627 ЦК України є безпідставними.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд правомірно визнав позовні вимоги Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2007 року у справі № 16/108 залишити без змін.