Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Рудченка С.Г. (доповідач по справі),

суддів:

Гаврилюк О.М

Мельника С. М.

при секретарі судового засідання: Гонтарі О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Колесник Г.М. –представник за дов. б/н від 09.01.2008 року,

від відповідача-1: Крисенко В.І. - представник за дов. № 9 від 14.01.2008 року,

від відповідача-2: не з’явились,

від відповідача-3: не з’явились,

від відповідача-4: не з’явились,

від відповідача-5: не з’явились,

від відповідача-6: Шевченко О.В.- представник за дов. № 2-7/226 від 13.05.2008 року,

від третьої особи : не з’явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Катюжанського вищого професійного училища на рішення господарського суду Київської області від 17.06.2008 року

у справі № 10/700-07 (суддя –Тищенко О.В.),

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

07.11.2007 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Катюжанського вищого професійного училища (далі по тексту –позивач, КВПУ, ПТУ) до Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір""(далі по тексту - відповідач-1, ВАТ"НДМО"Діалір""), Демидівської сільської ради (далі по тексту - відповідач-2), треті особи: Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області та Вишгородська районна державна адміністрація, - про усунення перешкод в користуванні майном зі сторони ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір"", визнання права постійного користування на земельну ділянку розміром 4,9 га, яка знаходиться за адресою: с. Демидів Вишгородського району Київської області, за Катюжанським вищим професійним училищем; визнання рішення виконавчого комітету Демидівської сільської ради від 01.12.1995 року № 115 недійсним і незаконним; зобов’язання Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області виготовити технічну документацію для виготовлення, видачі та реєстрації державного акту на право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку 4,9 га з цільовим призначенням –будівництво оздоровчого табору; зобов’язання Вишгородської районної державної адміністрації надати дозвіл для виготовлення, видачі та реєстрації державного акту на право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку 4,9 га з цільовим призначенням –будівництво оздоровчого табору; зобов’язання Вишгородського районного відділу державного земельного кадастру Київської області зареєструвати державного акту на право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку 4,9 га з цільовим призначенням –будівництво оздоровчого табору.

Заявами від 27.01.2008 року та від 10.04.2008 року позивач уточнив позовні вимоги і просив суд вирішити спір про усунення перешкод в користуванні майном зі сторони ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір""шляхом заборони здійснення будь-яких дій на земельній ділянці розміром 1 га, яка знаходиться за адресою: с. Демидів Вишгородського району Київської області; усунути перешкоди в користуванні майном зі сторони ВАТ"Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір""шляхом заборони здійснення будь-яких дій на земельній ділянці розміром 3,9 га, яка знаходиться за адресою: с. Демидів Вишгородського району Київської області, та щодо неї; визнати рішення виконавчого комітету Демидівської сільської ради від 01.12.1995 року № 115 недійсним і незаконним; визнати право постійного користування на земельну ділянку розміром 1 га, яка знаходиться за адресою: с. Демидів Вишгородського району Київської області, за Катюжанським вищим професійним училищем; визнати право постійного користування на земельну ділянку, розміром 3,9 га, яка знаходиться за адресою с. Демидів Вишгородського району Київської області за Катюжанським вищим професійним училищем; зобов’язати Вишгородський районний відділ державного земельного кадастру Київської області та Управління земельних ресурсів внести зміни до Державного земельного кадастру в частині того, що Катюжанське вище професійне училище має право постійного користування земельною ділянкою 1,0 га, яка знаходиться за адресою: с. Демидів Вишгородського району Київської області з цільовим призначенням –будівництво оздоровчого табору; зобов’язати Вишгородський районний відділ державного земельного кадастру Київської області та Управління земельних ресурсів внести зміни до Державного земельного кадастру в частині того, що Катюжанське вище професійне училище має право постійного користування земельною ділянкою 3,9 га, яка знаходиться за адресою: с. Демидів Вишгородського району Київської області з цільовим призначенням –будівництво оздоровчого табору; зобов’язати Вишгородську районну раду видати рішення про виготовлення, видачу та реєстрацію Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку 1,0 га, яка знаходиться за адресою: с. Демидів Вишгородського району Київської області з цільовим призначенням –будівництво оздоровчого табору, –на Катюжанське вище професійне училище; зобов’язати Вишгородську районну раду видати рішення про виготовлення, видачу та реєстрацію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку 3,9 га, яка знаходиться за адресою: с. Демидів Вишгородського району Київської області з цільовим призначенням –будівництво оздоровчого табору –на Катюжанське вище професійне училище; зобов’язати Управління земельних ресурсів у Вишгородському районні Київської області виготовити технічну документацію для виготовлення, видачі та реєстрації державного акту на право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку 1,0 га, яка знаходиться за адресою: с. Демидів Вишгородського району Київської області з цільовим призначенням –будівництво оздоровчого табору –на Катюжанське вище професійне училище; зобов’язати Управління земельних ресурсів у Вишгородському районні Київської області виготовити технічну документацію для виготовлення, видачі та реєстрації державного акту на право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку 3,9 га, яка знаходиться за адресою: с. Демидів Вишгородського району Київської області з цільовим призначенням –будівництво оздоровчого табору –на Катюжанське вище професійне училище; зобов’язати Вишгородський районний відділ державного земельного кадастру Київської області зареєструвати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку 1,0 га, яка знаходиться за адресою: с. Демидів Вишгородського району Київської області з цільовим призначенням –будівництво оздоровчого табору, –на Катюжанське вище професійне училище; зобов’язати Вишгородський районний відділ державного земельного кадастру Київської області зареєструвати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку 3,9 га, яка знаходиться за адресою: с. Демидів Вишгородського району Київської області з цільовим призначенням –будівництво оздоровчого табору, –на Катюжанське вище професійне училище.

В обґрунтування позовних вимог КВПУ посилалося на ті обставини, що позивач є правонаступником Катюжанського сільського професійного училища, якому в 1984 році Виконавчим комітетом Вишгородської районної ради народних депутатів трудящих був виданий Державний акт на право постійного користування землею (далі за текстом –Акт), згідно якого за позивачем закріплювалось в безстрокове і безоплатне користування земельними ділянками розміром 1 га та 3,9 га, загальною площею 4,9 га - для будівництва оздоровчого табору в с. Демидові Вишгородського району Київської області. Позивач постійно відкрито, добросовісно та безперервно господарював на зазначеній земельній ділянці та покращував її якісний стан протягом 23 років. У 2007 році керівництвом КВПУ було прийнято рішення розпочати відбудовування оздоровчого табору з встановленням огорожі для забезпечення збереження матеріальних цінностей. До початку збирання дозвільної документації на будівництво оздоровчого табору необхідно було замінити Державний акт старого зразка на Державний акт нового зразка, та під час виготовлення технічної документації відновити межі земельної ділянки; позивачем було подано клопотання до Вишгородської районної державної адміністрації про заміну Держаного акту на право постійного користування земельною ділянкою старого зразка на Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою нового зразка, згідно з Постановою КМУ від 02 квітня 2002 року №449 (449-2002-п) .

Позивач зазначив, що Виконком Демидівської сільської ради прийняв рішення від 01.12.1995 року № 115 "Про вилучення і надання земельних ділянок", що і стало підставою відмови у заміні державного акту КВПУ старого зразка на новий.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.06.2008 року у справі № 10/700-07 (далі по тексту – Рішення) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, позивачем подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області у справі №10/700-07, у якій апелянт просив скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги Катюжанського вищого професійного училища про визнання права постійного користування на земельні ділянки 3,9 га та 1 га, загальною площею 4,9 га з цільовим призначенням –будівництво оздоровчого табору.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального та матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, що призвело до винесення неправильного рішення.

На підставі апеляційної скарги Катюжанського вищого професійного училища на рішення господарського суду Київської області від 17.06.2008 року, згідно ст. 98 ГПК України, Київським міжобласним апеляційним господарським судом за розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.07.2008 року та ухвалою від 18.07.2008 року порушено апеляційне провадження у справі № 10/700-07 у складі колегії суддів: головуючий –Рудченко С.Г., судді - Гаврилюк С.Г., Мельник С.М.

В судовому засіданні апеляційного господарського суду 19.08.2008 року представник відповідача-1, згідно ст. 96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, просив відмовити у задоволенні заявлених скаржником вимог, а рішення господарського суду Київської області від 17.06.2008 року залишити без змін.

Розгляд справи здійснюється після оголошення в судовому засіданні 19.08.2008 року ухвали про відкладення та перерви в судовому засіданні 16.09.2008 року.

Інші учасники судового процесу не скористалися наданим процесуальним правом на участь уповноважених представників в судовому засіданні апеляційного господарського суду, про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце засідання суду належним чином повідомлені.

Враховуючи, що явка сторін в судове засідання 16.09.2008 року не визнавалася обов’язковою, наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, відсутність представників сторін та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті згідно положень ст. ст. 75, 96, 99 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі, а рішення господарського суду Київської області від 17.06.2008 року має бути скасовано та постановлено нове рішення, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України (1798-12) .

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Приписами ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення місцевого господарського суду, яким відмовлено у задоволені позову, мотивовано тим, що позивачем не доведено ті обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень згідно вимог ст. 33 ГПК України ( а.с. 314-324).

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і цю обставину місцевим господарським судом взято у підставу для відмови в задоволенні позову, Рішенням Виконавчого комітету Демидівської сільської ради від 01 грудня 1995 року №115 "Про вилучення і надання земельних ділянок" у позивача (на той час СПТУ-21) було вилучено спірні земельні ділянки для постійного земельного користування ВАТ"НДМО "Діалір".

Дослідивши наявні у справі належні докази, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що вилучення у позивача спірної земельної ділянки не мало законних підстав ще у 1995 році.

Вилучення земель проводиться за рішенням сільської, селищної Ради народних депутатів із земель сіл і селищ для усіх потреб, за винятком випадків, передбачених статтею 33 Земельного кодексу України 1990 року (далі –ЗК України 1990 року), відповідно до якої, вилучення земель сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів для несільськогосподарських потреб, крім випадків надання їх для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією не допускається.

Виходячи з приписів ст.19 (п.17) Закону України від 07.12.1990 року "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (533-12) виключно на пленарних засіданнях Ради народних депутатів вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до законодавства.

Зокрема, стаття 19 (Надання земельних ділянок у користування), стаття 23 (Документи, що посвідчують право на земельну ділянку), стаття 31 (Органи, які мають право на вилучення (викуп) земель), стаття 33 (Недопустимість вилучення особливо цінних продуктивних земель, а також земель, зайнятих природними та історико-культурними об’єктами), стаття 34 (Порядок погодження питань, пов’язаних із вилученням (викупом) земель), стаття 48 (Надання земель сільськогосподарського призначення) ЗК України 1990 року (561-12) передбачають, що усі питання, пов’язані із регулюванням земельних відносин, за заявленим предметом позову вирішуються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Вивчивши та дослідивши наявні у справі подані сторонами матеріали, апеляційний суд встановив, що оспорюване Рішення Виконавчого комітету Демидівської сільської ради від 01 грудня 1995 року №115 "Про вилучення і надання земельних ділянок"не було затверджене рішенням сесії Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області, в той час як відповідно до ЗК України 1990 року виконавчий комітет не наділений повноваженнями приймати такі рішення.

Як свідчать матеріали справи, місцевий господарський суд, мотивуючи судове рішення посилався на рішення Демидівської сільської ради від 26.07.1994 року № 1/7 "Про передачу повноважень виконкому сільської ради з питань землекористування", проте, колегія суддів встановила, що, по-перше, належним чином оформленого вказаного рішення сільради в матеріалах справи немає, по-друге, виходячи із ЗУ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування"таке питання має виключно вирішуватися на пленарному засіданні Ради народних депутатів.

Крім того, за висновком господарського суду Київської області, директор КВПУ мав повноваження на відчуження земельної ділянки державної власності. Проте, колегія суддів встановила, що погодження з цього приводу директором КВПУ є незаконним, оскільки останній, відповідно до п 5.4 Статуту КВПУ, не мав повноважень на їх надання; водночас, в оспорюваному рішенні зазначено про те, що Статутом надано директору відповідні повноваження. До того ж, як свідчать матеріали справи, погодження директора було попереднім, а саме проект відведення земельної ділянки ним не було погоджено ( а.с. 44-69,115-161).

Колегія суддів також встановила, що погодження на передачу землі від компетентного органу управління не було отримано, що підтверджується листом Міністерства освіти та науки України від 03.03.2008 року № 1/11-703, який не взято місцевим господарським судом до уваги, а також безпідставно залишено без оцінки інформацію Міністерства освіти та науки України у цьому ж листі про те, що директору КВПУ (на той час ПТУ№ 21) станом на 22.05.1995 року контрактом не було делеговано право передачі державного майна, тобто і спірної земельної ділянки ( а.с. 235,236 ).

Таким чином, колегією суддів встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать, що проект відведення земельної ділянки (далі - проект) не відповідає закону, висновки і погодження отримані не в повному обсязі, а ті, що отримано, є діючими лише протягом року. У випадку неотримання протягом року Державного акту вони стають недійсними. Відповідачами не доведено обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а саме не доведено те, що проект було погоджено всіма компетентними органами.

Такого висновку колегія суддів дійшла, оглянувши копію проекту відведення земельної ділянки, яка не відповідає законодавству і містить ряд суттєвих недоліків, які дають підстави вважати його недійсним, виходячи з наступного.

У пояснювальній записці до проекту вказано, що спірну ділянку пропонується вилучити із користування КВПУ та передати у користування ВАТ НДМО "Діалір"відповідно до рекомендацій Міністерства народної освіти УСРС від 02.04.1990 року № 1/9-201 "Про організацію режиму роботи учбових закладів в населених пунктах з радіоактивним забрудненням" рекомендується передати земельні ділянки, забруднені внаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак, у цій же пояснювальній записці стверджується, що по рівню радіоактивного забруднення ділянка відноситься до екологічно сприятливих (протокол дозиметричних замірів № 35 від 24.09.1991 року). Виходячи із зазначеного, спірна ділянка, відведення якої погоджувалася на той час директором ПТУ на підставі її радіоактивної забрудненості (Висновок ПТУ від 22.05.1995 року (а.с.30)), була екологічно безпечною і могла використовуватися та фактично використовувалась учнями училища. Всі інші органи, які надавали свої погодження також керувалися зазначеними рекомендаціями, виходячи з того, що забруднена ділянка не може використовуватись учнями училища.

Колегія суддів вважає за необхідне при вирішенні спору взяти до уваги лист Київської обласної ради народних депутатів від 02.09.1994 року № 1-12-0550 ( а.с. 119), в якому йдеться про те, що проект відведення здійснюється на підставі договору на проведення робіт і подається на погодження обласному управлінню земельних ресурсів в передбачений договором строк. Копія договору в матеріалах справи відсутня, а тому встановити чи дотримано строки неможливо. Крім того, в листі є застереження, що підготовка проекту відведення не дає права на зайняття земельної ділянки до її відведення і одержання документів на право користування. Погодження обласного управління земельних ресурсів відсутнє.

Рішенням Архітектурно-містобудівної ради Вишгородської райдержадміністрації (протокол 46) рекомендовано проект на погодження в управлінні архітектури та містобудування. В свою чергу Управління архітектури Київської Обласної державної адміністрації (протокол 91) виявило недоліки та постановило доопрацювати проект. Документи, що свідчать про таке доопрацювання відсутні.

Колегією суддів також встановлено, що Акт вибору земельної ділянки належним чином не оформлений, оскільки останній містить лише підписи від імені "Діалір", СПТУ, Комітету охорони природи, Райвиконкому, інженера-землевпорядника, Районного архітектора, Головного лікаря, начальника Держпожежнагляду, проте не містить жодної печатки, а тому неможливо з'ясувати відповідність підпису посадової особи відповідному компетентному органу чи установі, від яких цей Акт підписано. Крім того, підписанти не проставили дати, якими документ був підписаний (а.с.131,132).

У листі Вишгородського райвиконкому від 25.02.1991 року № 319 (а.с.133), стверджується що вартість належних будівель на ділянці буде компенсована училищу згідно балансового обліку. Колегією суддів встановлено, що і на даний час компенсація не виплачена, хоча відповідно до ст. 19 ЗК України 1990 року надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації проводиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

У листі від 11.02.1991 року № 3-22/175 Вишгородська районна рада не заперечує проти передачі земельної ділянки за умови передбачення проекту вимог технічних умов відповідних служб. Колегією суддів встановлено, що дані технічні умови відсутні ( а.с.137).

Висновком Київської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 01.10.1991 року № 02/04-15-238/1912 (а.с.142-145) встановлено обов’язкову умову погодження проекту до початку проектування отримати висновок Севукргеології, передбачити освітлення та передбачити площадки з твердим покриттям. Колегією суддів встановлено, що висновок Севукргеології відсутній, а усунення інших недоліків нічим не підтверджується. Крім того, у Висновку вказано, що проект придатний для будування за умови виконання пп. 10,11,12,13,14,15 даного висновку. Докази виконання зазначених пунктів відсутні. Також встановлено про відсутність доказів представлення проекту на експертизу в Облсанепідемстанцію, про що зазначено у Висновку, і, оскільки висновок дійсний лише до 01.10.1993 року тому, він не міг бути використаний у проекті відводу в 1995 році.

В рішенні місцевого суду зазначено про те, що межі спірної земельної ділянки були винесені в натуру (на місцевості), проте колегія суддів не виявила докази, які б свідчили про фактичне винесення меж в натуру, а саме з наявного у справі Акту від 13.12.1995 року про винесення меж земельної ділянки в натуру ( а.с. 161), на який посилається суд першої інстанції, вбачається, що до погодження в районному відділі архітектури проектно-кошторисної документації не дозволяється будь-яке використання відведеної земельної ділянки; якщо на протязі одного року з дня відводу земельної ділянки не буде затверджено проектно-кошторисної документації на будівництво вказаного об’єкту та не буде розпочато будівництво, цей Акт втрачає силу і ділянка зараховується в держземфонд; у справі відсутні докази про затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво вказаного об’єкту та не розпочато будівництво до цього часу, проти чого сторони не заперечували.

Відповідно до ст. 22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що будівництво на спірній земельній ділянці відповідачем-1 не було розпочато, а тому акт про виніс меж земельної ділянки в натурі втратив силу, і право користування на землю у ВАТ"НДМО"Діалір"" не виникло.

Оскільки, відповідно до ст. 23 ЗК України 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів, у разі існування Державного акту він має знаходитись в сільській раді і зареєстрований в журналі реєстрації; в даному випадку його не існує, а існування оцінених колегією суддів матеріалів Проекту відведення земельної ділянки у користування відповідача-1 (а.с.115-161) не є підставою для його видачі.

До того ж, у наявній в матеріалах справи копії проекту відведення відсутні сторінки: 8, 10, 11, 12, 14, 18, 19, 20, 22, 24, 26, 27, 28, 29, 30, 33, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 53-58.

Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на те, що наявна у справі копія проекту відведення є не належним доказом, оскільки остання не завірена належним чином.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно - розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003п., затвердженого Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 року № 55 (v0055609-03) "та п. 4.10 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.10.1997 року № 1153 (1153-97-п) документи завіряються наступним чином: на копіях вихідних документів мають бути візи посадових осіб, з якими вони погоджені, та візи виконавців; напис про засвідчення документа, завірений печаткою з найменуванням відповідної установи (негербовою) або її структурного підрозділу (канцелярії). Копія документа повинна мати всі виправлення, зроблені в оригіналі. Відмітка "Копія" зазначається у верхній правій частині лицьового боку першого аркуша документа. Напис про засвідчення документа складається із слова "Згідно", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту "Підпис".

Водночас, згідно Наказу Головархіву від 20.07.1998 року № 41 (z0576-98) "Про затвердження Переліку типових документів"рішення, протоколи засідань органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських рад) та їх виконавчих органів зберігаються постійно.

Виходячи з викладеного, копія Проекту не завірена належним чином, натомість на кожній сторінці стоїть лише штамп вихідної кореспонденції.

Таким чином колегією суддів апеляційного суду встановлено, що станом на час звернення до суду у відповідача-1 втратив силу Акт від 13.12.1995 року про винесення меж земельної ділянки в натуру, сторони не укладали акт-приймання передачі земельної ділянки, не вилучено Державний акт у КВПУ, що суперечить ЗК та Інструкції Держкомзему "Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею"затвердженою наказом від 04.05.1999 № 43 (z0354-99) ; позивач має чинний Державний акт і весь час починаючи з 1984 року постійно відкрито, добросовісно та безперервно господарює на зазначеній земельній ділянці та покращує її якісний стан протягом 23 років; у відповідача Державний акт відсутній, натомість відповідач має деякі погодження, строк чинності яких давно минув. Відповідач не реалізував свого права на відведення земельної ділянки; проект відведення земельної ділянки, наданий відповідачем не відповідає законодавству і містить ряд суттєвих недоліків, які дають підстави вважати його недійсним, оскільки всі погодження дійсні один рік і виготовити державний акт можливо до спливу цього терміну; позивач - ВПТУ є сільськогосподарським навчальним закладом, а отже вилучення його земель для несільськогосподарських потреб забороняється Земельним Кодексом (2768-14) .

А тому колегія суддів вважає, що право постійного користування КВПУ не було втрачено, оскільки відповідно до Рішення Конституційного Суду від 22.09.2005 №5-рп/2005 (v005p710-05) право постійного користування залишається за особами, які раніше набули таке право згідно діючого законодавства.

Відповідно до п. 2 "Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів ..", затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 28 від 15.04.1993 року (z0031-93) , роботи по складанню державних актів на право постійного користування землею виконуються у такому порядку: підготовчі роботи; встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); складання плану земельної ділянки; заповнення бланку державного акту, аналіз земельно-облікових документів, попереднього акту на право користування земельною ділянкою, геодезичних даних на зовнішні межі, планово-картографічних матеріалів; підготовку виписки з рішення відповідного органу про надання земельної ділянки; розробка технічної документації по складанню державних актів. Жодних дій не було зроблено та доказів суду Відповідачами не було надано.

Згідно п.1.12 Інструкції складання державного акту на право власності на земельну ділянку, затвердженої Наказом Кабінету Міністрів України від 05.04.1999 року №43 (z0354-99) , право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки. А згідно п.1.14 Інструкції довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику або користувачу земельної ділянки, про що складається відповідний акт. Зазначених дій також не було зроблено.

Відповідно до ст. 166 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому ЗК України. Вилучення та викуп ділянки у КВПУ не відбулося, доказів викупу також не надано.

Таким чином, місцевим господарським судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи на підставі наданих у справу доказів.

Колегією суддів також вважає, що місцевим господарським судом безпідставно не взято до уваги докази того, що КВПУ є навчальним закладом сільськогосподарського профілю.

Відповідно до ст. 33 ЗК України 1990 року, чинного на момент виділення земельної ділянки, вилучення особливо цінних продуктивних земель, земель сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів для несільськогосподарських потреб, крім випадків надання їх для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також земель дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів, заповідників, національних, дендрологічних та меморіальних парків, ботанічних садів, поховань і археологічних пам'яток не допускається.

Сільськогосподарським навчальним закладом є навчальний заклад, який здійснює підготовку спеціалістів у сільськогосподарській сфері та здійснює сільськогосподарську діяльність. Позивач надав суду копію довідки ЄДРПОУ Катюжанського вищого професійного училища, відповідно до якої серед основних видів діяльності за КВЕД є змішане сільське господарство.

Відповідно до Статуту позивача, Катюжанське ВПУ здійснює сільськогосподарську діяльність і учні задіяні у процес виробництва, оскільки частиною учбового процесу є виробництво сільськогосподарської продукції, а згідно листа Голови Катюжанської сільської ради від 25.02.1994 року № 49 ПТУ готує кадри для сільськогосподарського виробництва району вже понад 30 років (а.с.44-69, 183 ).

З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження чи спростування факту належності КВПУ до учбового закладу сільськогосподарського профілю, місцевим господарським судом було подано запит до органу управління КВПУ –Міністерства освіти та науки України. Останнє надало однозначну відповідь про те, що КВПУ є навчальним закладом сільськогосподарського профілю (а.с.235,236), проте місцевим господарським судом цю обставину не взято до уваги при прийнятті рішення; а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з’ясовано і цю обставину, що має значення для справи.

При прийнятті рішення місцевий суд також послався на те, що дозвіл на відчуження земель був наданий Міністерством народної освіти УРСР рекомендаціями від 02.04.1990 року № 1/9-201 за 5 років до вилучення ділянки. Проте, колегія суддів вважає, що Рекомендації по своїй суті не є обов’язковими до виконання, а дозвіл не може надаватись рекомендаціями, що видані за 5 років до вилучення ділянки. Із наявних у матеріалах справи листів Міністерства освіти України (а.с.191,195, 235,236) випливає, що Міністерство освіти України (з 1988 року - засновник професійно-технічного закладу) здійснює функції управління майном ПТУ і здійснює контроль за його використанням, та не надавало жодних дозволів.

Зазначене також свідчить про невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та матеріалам справи.

З пояснень відповідача - 1 ВАТ "НДМО "Діалір"вбачається, і про це зазначено в описовій частині рішення суду, що відповідач - 1 має державний акт на право власності на земельну ділянку від 2005 року, проте докази цієї обставини у матеріалах справи відсутні і місцевий господарський суд не надав цьому оцінку.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача-1 погодився з позивачем в тому, що державний акт на прав власності на спірну земельну ділянку відповідачу-1 не видавався.

Колегія суддів, дослідивши та оцінивши надані докази, дійшла висновку про неможливість отримання ВАТ "НДМО "Діалір""Державного акту у 2005 році на підставі погоджень, проекту відведення та іншої документації, що була виготовлена у 1995 році.

Відповідно до п. 1 Перехідних положень ЗК України 2001 року, рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно п. 1 ст. 116 ЗК 2001 року громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (спірна земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів).

Відповідно до п. 1.19 Інструкції про порядок складення, видачі реєстрації державних актів, затвердженої наказом Держкомзему від 04.05.1999 року № 43 (z0354-99) технічна документація зі складення державних актів на право постійного користування земельною ділянкою розробляється у двох примірниках. Перший зберігається в районних (міських) відділах (управліннях) земельних ресурсів Держкомзему, другий у виконавця робіт. А згідно п. 2.14 цієї Інструкції Державний акт підписується органом, який прийняв рішення про передачу земельної ділянки та відповідним державним органом земельних ресурсів.

Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом також не надано належну об’єктивну оцінку довідці в.о. начальника управління земельних ресурсів від 15.01.2008 року № 9, яка була покладена в обґрунтування рішення суду першої інстанції, в якій на запит суду стверджується, що згідно даних Державного земельного кадастру (форма 6-зем) на 01.01.2008 року на території Демидівської сільської ради за ВАТ "НДМО "Діалір""рахується земельна ділянка площею 4,9 га.

Відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку, затвердженої наказом державного комітету статистики України від 05.11.1998 року № 377 (z0788-98) форма N 6-зем - це статистична звітність, тобто звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності. Форма № 6 -зем не є правовстановлюючим документом і складається на підставі даних, які надають інженери-землевпорядники сіл, селищ, міських (міст районного підпорядкування) управлінь (відділів) земельних ресурсів - сільським, селищним, міським радам, районним відділам земельних ресурсів. З досліджених у справі матеріалів вбачається, що зазначені дані статистичної звітності могли бути надані інженером-землевпорядником на підставі оспорюваного рішення сільської ради від 01.12.1995 року № 115, оскільки правовстановлюючого документу - державного акту на право постійного користування на земельну ділянку не існує. Таким чином, твердження Державного агентства земельних ресурсів про те, що користувачем спірної ділянки є ВАТ "НДМО "Діалір", які базуються лише на статистичній звітності Форми 6 –зем, є необґрунтованими.

Разом з цим відповідач-1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції неодноразово стверджував, що з 1995 року він одноособово користується спірними земельними ділянками, в 1993-1996 роках виконав на них будівельні роботи на загальну суму 2954387 грн., що підтверджується довідкою ВАТ НДМО "Діалір"№ 35 від 04.03.2008 року та розрахунками витрат по об’єкту в с. Козаровичі, а також довідкою Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі № 9 від 15.01.2008 року про наявність за відповідачем-1 земельної ділянки, що використовується для відпочинку.

Тому апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо усунення перешкод у користуванні спірними земельними ділянками і майна, розташованого на них.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку про неповне з’ясування обставин, що мають істотне значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 19, 22, 23, 31, 32, 33, 116, 166 Земельного кодексу України (1990 року, 2001 року); Законом України "Про освіту" (1060-12) ; Рішенням Конституційного Суду від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 (v005p710-05) ; Рекомендаціями Міністерства народної освіти УСРС від 02.04.1990 року № 1/9-201 "Про організацію режиму роботи учбових закладів в населених пунктах з радіоактивним забрудненням"; Національним стандартом України "Уніфікована система організаційно - розпорядчої документації; ДСТУ 4163-2003п., затвердженого Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 року № 55"; п. 4.10 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.10.1997 року № 1153 (1153-97-п) ; наказом Головархіву від 20.07.1998 року № 41 (z0576-98) "Про затвердження Переліку типових документів"; Інструкцією Держкомзему "Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею", затвердженою Наказом від 04.05.1999 року № 43 (z0354-99) ; Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 28 від 15.04.1993 року (z0031-93) ; Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку, затвердженої наказом державного комітету статистики України від 05.11.1998 року № 377 (z0788-98) форма N 6-зем, ст.ст. 99, 101- 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу Катюжанського вищого професійного училища на рішення господарського суду Київської області від 17.06.2008 року у справі №10/700-07 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду Київської області від 17.06.2008 року у справі № 10/700-07 скасувати.

3. Постановити нове рішення, яким позовні вимоги Катюжанського вищого професійного училища до Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір"", Демидівської сільської ради, Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області, Вишгородської районної державної адміністрації, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"при Державному комітеті України по земельних ресурсах", Вишгородської районної ради –задовольнити.

4. Усунути перешкоди в користуванні майном зі сторони Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір"шляхом заборони здійснення будь-яких дій на земельних ділянках розміром 1 га та 3,9 га, які знаходяться за адресою: с. Демидів, Вишгородського р-ну, Київської області та щодо них.

5. Визнати Рішення Виконавчого комітету Демидівської сільської ради від 01 грудня 1995 року №115 "Про вилучення і надання земельних ділянок" недійсним.

6. Визнати за Катюжанським вищим професійним училищем право постійного користування на земельні ділянки, розміром 1 га, та 3,9 га, які знаходяться за адресою: с. Демидів, Вишгородського р-ну, Київської області.

7. Зобов’язати Вишгородський районний відділ державного земельного кадастру Київської області та Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області внести зміни до Державного земельного кадастру в частині того, що Катюжанське вище професійне училище має право постійного користування земельними ділянками 1 га та 3,9 га, які знаходяться за адресою: с. Демидів, Вишгородського р-ну, Київської області, цільове призначення: будівництво оздоровчого табору.

8. Зобов’язати Вишгородську районну раду народних депутатів видати рішення на виготовлення, видачу та реєстрацію державного акту на право постійного користування Катюжанським вищим професійним училищем земельними ділянками 1 га та 3,9 га, які знаходяться за адресою: с. Демидів, Вишгородського р-ну, Київської області, цільове призначення: будівництво оздоровчого табору.

9. Зобов’язати Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області надати дозвіл на виготовлення технічної документації для виготовлення, видачі та реєстрації державних актів на право постійного користування Катюжанським вищим професійним училищем земельними ділянками 1 га та 3,9 га, які знаходяться за адресою: с. Демидів, Вишгородського району, Київської області, цільове призначення: будівництво оздоровчого табору.

10. Зобов’язати Вишгородський районний відділ державного земельного кадастру Київської області видати та зареєструвати державні акти на право постійного користування Катюжанським вищим професійним училищем земельними ділянками 1 га та 3,9 га за цільовим призначенням: будівництво оздоровчого табору, які знаходиться за адресою: с. Демидів, Вишгородського району, Київської області.

11. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір", Демидівської сільської ради, Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області, Вишгородської районної державної адміністрації, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"при Державному комітеті України по земельних ресурсах", Вишгородської районної ради на користь на Катюжанського вищого професійного училища по 14,17 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита за подачу позовної заяви та по 19,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір", Демидівської сільської ради, Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області, Вишгородської районної державної адміністрації, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"при Державному комітеті України по земельних ресурсах", Вишгородської районної ради на користь на Катюжанського вищого професійного училища по 07,08 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита за подачу апеляційної скарги.

13. Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

14. Копію постанови надіслати учасникам судового провадження.

15. Матеріали справи № 10/700-07 повернути до господарського суду Київської області.