Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головучого - судді Гнатюк Г.М.

суддів Кравчук Н.М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м.Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2008р.

у справі № 21/250

за позовом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м.Львів

до відповідача –1 Сокільницької сільської ради, с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області

до відповідача –2 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Державне комунальне підприємство "Центральна районна аптека №54" м. Пустомити

про визнання права власності та скасування державної реєстрації.

Представники сторін:

від позивача –Редько І.О. –нач. ю/в

від відповідача –1 –Уляник Р.Б –представник

від відповідача –2 –не з’явився

від третьої особи –не з’явився

Учасникам процесу роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу та заяви про відвід колегії суддів не надходили.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.01.2008р. у справі № 21/250 (суддя Л. Масловська) повністю відмовлено у позові Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м.Львів до відповідачів Сокільницької сільської ради, с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області та Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Державне комунальне підприємство "Центральна районна аптека №54" м. Пустомити про визнання права спільної власності територіальних громад Львівської області в особі Львівської обласної ради на будинок за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Сокільники, вул. Січових Стрільців, буд. № 1, скасування державної реєстрації вказаного будинку за Сокільницькою сільською радою та скасування рішення виконавчого комітету Сокільницької сільської ради від 16.11.2005р. № 83.

Приймаючи відповідне рішення суд виходив з того, що позивач та третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог не надали належних доказів, які б підтверджували підставність їх вимог щодо частини площі будинку № 1 по вул. Січових Стрільців в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, оформленої за відповідачем-1, у тому числі доказів правонаступництва, що випливає з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що будинок № 1 по вул. Січових Стрільців в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області будувався за об’єктним кошторисом № 0-1 і кошторисом на будівництво аптеки та сільради. Міжколгоспною радою спільно проводилось будівництво приміщень аптеки на першому поверсі та сільської ради на другому поверсі, що вбачається з актів приймання виконаних робіт за 1976р. Доказів того, що будівництво проводилось лише для правопопередника позивача, суду не надано.

При винесенні оспорюваного рішення суд першої інстанції посилався на ст. 128 ЦК УРСР, згідно якої право власності виникає у момент передачі речі, якщо інше не встановлено законом або договором.

На підставі ухвали № 288 від 12.05.1993р. Львівської обласної ради "Про передачу майна комунальної власності" та переліку майнових комплексів підприємств, установ, організацій, що віднесені до комунальної власності Львівської обласної ради народних депутатів, майновий комплекс виробничого об’єднання "Фармація", був переданий у власність Львівської обласної ради. Проте, зі змісту ухвали та інших матеріалів справи судом першої інстанції не встановлено, що до складу цілісного майнового комплексу виробничого об’єднання "Фармація" увійшов спірний будинок.

Як встановлено судом першої інстанції, спірний будинок перебуває на балансі державного комунального підприємства "Центральна районна аптека №54", однак у відповідності до п. 7 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/225 від 02.04.1994р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з захистом права державної власності", - вирішуючи спори, пов’язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності.

Суд першої інстанції не приймає як належні докази використання та утримання будинку за свій рахунок, надані позивачем суду акти приймання виконаних робіт, накладні, підрядні договори, які не доводять понесення вказаних витрат позивачем на будинок в цілому.

16.11.2005р. виконавчим комітетом Сокільницької сільської ради було прийнято рішення № 83, на підставі якого Сокільницька сільська рада видала свідоцтво про право власності від 27.11.2006р. на будинок за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Сокільники, вул. Січових Стрільців, буд.1. за Сокільницькою сільською радою.

При винесенні оспорюваного рішення, суд першої інстанції зоркема керувався ст.ст. 321, 328, 329 ЦК України.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності до ст. 329 ЦК України, - юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

У відповідності до ст. 321 ЦК України, - право власності є непорушним.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції також виходив з того, що у відповідності до ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Належних доказів такого суду не надано.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо скасування рішення виконавчого комітету Сокільницької сільської ради від 16.11.2005р. № 83 на підставі ч.1 ст. 21 ЦК України, у відповідності до якої, - суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий зокрема, органом місцевого самоврядування, лише якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м.Львів, не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 10.01.2008р. по даній справі, подало апеляційну скаргу №79 від 23.01.2008р., просить рішення скасувати з наступних підстав.

Скаржник стверджує, що рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2008р. по даній справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не повно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи з огляду на наступне.

Скаржник стверджує, що повністю суперечить обставинам та матеріалам справи зроблений судом висновок про те, що зі змісту ухвали та інших матеріалів справи не вбачається, що до складу цілісного майнового комплексу виробничого об’єднання "Фармація" увійшов спірний будинок, що був переданий на підставі ухвали № 288 від 12.05.1993р. Львівської обласної ради "Про передачу майна комунальної власності".

Окрім цього, скаржник стверджує про безпідставність та необгрунтованість висновків суду щодо характеристики-паспорту будинку № 1 по вул. Січових Стрільців в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, оскільки вказана характеристика-паспорт без номера та без дати.

В апеляційній скарзі також вказано на те, що нежитлові приміщення площею 241,9 кв.м. становлять лише частину будинку, однак у свідоцтві про власності на спірний будинок вказано частку 1/1.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Відповідача - 1 просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. При цьому вказує на необґрунтованість та безпідставність тверджень скаржника, які викладені в поданій ним апеляційній скарзі.

Представник Відповідача - 1 у відзиві на апеляційну скаргу вказує,що посилання Позивача на той факт, що дана будівля знаходилась та знаходиться на балансі ДКП "ЦРА № 54 м.Пустомити" не є підставою визнання за Позивачем права власності на дану будівлю, оскільки баланс не є правовстановлюючим документом.

У відповідності до представленої характеристики-паспорта на будинок, в якому розміщений виконком Сокільницької сільської ради, вбачається, що такий побудований у 1976 році, для розміщення у ньому аптеки на першому поверсі та сільської ради на другому поверсі.

Враховуючи той факт, що сільська рада дійсно знаходиться на другому поверсі цього будинку, слід зазначити, що і право власності в даному будинку у відповідності до свідоцтва про право власності оформлено на частину приміщення у відповідності до Рішення Виконавчого комітету Сокільницької сільської ради № 83 від 16.11.2006р., яке є чинним та відповідає вимогам діючого законодавства.

Окрім цього, вимога стосовно скасування рішення виконкому, яке є підставою реєстрації права власності Відповідачем-1 частини будинку, про який йдеться вище, поставлена з посиланням на Кодекс адміністративного судочинства (2747-15) , а відтак такий розгляд в межах одного провадження є неможливим.

Представники сторін в судових засіданнях підтримали свої доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченні на неї.

Третя особа подала письмові пояснення та долучила додаткові докази, які прийняті колегією для з’ясування всіх обставин по справі.

Відповідач 2 жодного разу в судове засідання не з’явився, письмово викладеного пояснення не надав.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам чинного законодавства, фактичним обставинам і матеріалам справи виходячи з наступного.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, будинок № 1 по вул. Січових Стрільців в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області будувався за об’єктним кошторисом № 0-1 і кошторисом на будівництво аптеки та сільради. З актів приймання виконаних робіт за 1976р. вбачається, що Міжколгоспною радою проводилось будівництво спільно приміщень аптеки та сільської ради. Позивачем не надано доказів того, що будівництво проводилось лише для правопопередника, тому судом першої інстанції об’єктивно не взято до уваги твердження позивача про те, що оспорювана будівля будувалась лише для аптеки.

З огляду на те, що приміщення на другому поверсі будинку №1 по вул. Січових Стрільців в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області використовувались та використовуються Сокільницькою сільською радою, правомірним та обгрунтованим є посилання суду першої інстанції на ст. 128 ЦК УРСР, який діяв в момент будівництва, згідно якої право власності виникає у момент передачі речі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ухвали № 288 від 12.05.1993р. Львівської обласної ради "Про передачу майна комунальної власності" та переліку майнових комплексів підприємств, установ, організацій, що віднесені до комунальної власності Львівської обласної ради народних депутатів, майновий комплекс виробничого об’єднання "Фармація", був переданий у власність Львівської обласної ради. Проте з наявних матеріалів у справі не вбачається, що до складу цілісного майнового комплексу виробничого об’єднання "Фармація" увійшов спірний будинок, включаючи приміщення, що використовуються Сокільницькою сільською радою, тому судом першої інстанції об’єктивно не взято до уваги дане твердження позивача.

Суд першої інстанції правомірно посилається на п. 7 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/225 (v_225800-94) від 02.04.1994р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з захистом права державної власності", а саме те, що вирішуючи спори, пов’язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності, оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обігу, визначення вартості і складу майна та обсягу фінансових зобов’язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних робіт, накладні, підрядні договори, надані позивачем, як докази використання та утримання будинку за свій рахунок, не доводять понесення вказаних витрат на будинок в цілому, тому судом першої інстанції правомірно та об’єктивно зроблено висновки про відсутність достатніх доказів, на підставі яких можна стверджувати, що позивач використовував та утримував цілий вищевказаний будинок за свій рахунок.

16.11.2005р. виконавчим комітетом Сокільницької сільської ради було прийнято рішення № 83, на підставі якого Сокільницька сільська рада видала свідоцтво про право власності від 27.11.2006р. на будинок за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Сокільники, вул. Січових Стрільців, буд.1. за Сокільницькою сільською радою.

При винесенні оспорюваного рішення, судом першої інстанції правомірно застосовано положення ст.ст. 321, 328, 329 ЦК України, оскільки Сокільницька сільська рада видала свідоцтво про право власності на підставі рішення виконавчого комітету Сокільницької сільської ради від 16.11.2005р., а згідно приписів ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про відсутність правових підстав визнання права спільної власності територіальних громад Львівської області в особі Львівської обласної ради на будинок за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Сокільники, вул. Січових Стрільців, буд. № 1, скасування державної реєстрації вказаного будинку за Сокільницькою сільською радою та скасування рішення виконавчого комітету Сокільницької сільської ради від 16.11.2005р. № 83, а відтак і підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України позивачем не було надано суду доказів, які б підтверджували факти, викладені в позовній заяві.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

1. Рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2008р. у справі № 21/250 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради –без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України (1798-12) .

3. Справу передати в місцевий господарський суд Львівської області.