Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Прокопанич Г.К.,

суддів Антонової І.В.,

Котлярової О.Л.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, Фонду комунального майна Севастопольської міської ради;

відповідача: Пискарьова Сергія Михайловича, довіреність № 126/Д від 14.12.07, орендного підприємства "Нефтида";

розглянувши апеляційну скаргу орендного підприємства "Нефтида" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 19.03.2008 у справі № 5020-11/041

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради

(вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011);

(вул. Леніна,3, місто Севастополь, 99011)

до орендного підприємства "Нефтида"

(вул. Маршала Бірюзова, 1, місто Севастополь, 99029);

(представнику Пискарьову С.М.: пр. Октябрської революції, 40/6, кв.56, місто Севастополь, 99038)

про спонукання повернути орендоване майно

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19 березня 2008 року у справі № 5020-11/041 (суддя Дмитрієв В.Є.) позов Фонду комунального майна Севастопольської міської ради до орендного підприємства "Нефтида" про спонукання повернути орендоване майно задоволено у повному обсязі (т.1 а.с. 74-76).

Судом зобов'язано організацію орендарів "Нефтида" провести інвентаризацію орендованого цілісного майнового комплексу у відповідності з діючим законодавством впродовж 10 календарних днів з моменту набрання рішення законної сили та звільнити об'єкт оренди - цілісний майновий комплекс, у тому числі будівлю гуртожитку, яка розташована за адресою місто Севастополь, вул. Бірюзова, 1; будівлю гуртожитку, розташованого за адресою: місто Севастополь, вул. М. Музики, 43 і передати їх Фонду комунального майна Севастопольської міської ради.

Судом стягнуто з організації орендарів "Нефтида" на користь державного бюджету України державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Не погодившись з постановленим судовим актом, орендне підприємство "Нефтида" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Севастополя від 19 березня 2008 року скасувати, у позові відмовити (т.1 а.с. 81-84).

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.

За клопотанням представника орендного підприємства "Нефтида" судочинство здійснювалось російською мовою. Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки своїх представників судову колегію не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальним правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника Фонду комунального майна Севастопольської міської ради.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши справу, встановила наступне.

У лютому 2008 року Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до організації орендарів "Нефтида" (правонаступник - орендне підприємство "Нефтида") та просив спонукати відповідача повернути орендоване майно, посилаючись на закінчення строку дії договору оренди № 998 від 08 грудня 1994 року.

Одночасно позивач просив провести інвентаризацію орендованого цілісного майнового комплексу у відповідності з діючим законодавством впродовж 10 календарних днів за участю представника Фонду комунального майна Севастопольської міської ради та надати акти закінченої інвентаризації - орендованого цілісного майнового комплексу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним з огляду на те, що пропозиція орендаря стосовно продовження дії договору на новий строк належним чином не була розглянута орендодавцем (т.1 а.с.69-71).

Оскаржене рішення мотивоване посиланням на Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника орендного підприємства "Нефтида", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Правовідносини сторін виникли з договору оренди цілісного майнового комплексу № 988 від 08.12.1994, який був укладений між Управлінням загальнодержавної та комунальної власності, правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (орендодавець) та організацією орендарів "Нефтида", відповідно до якого позивач передає, а відповідач приймає в платне строкове користування об'єкти оренди, розташовані за адресою: місто Севастополь, вул. М.Бірюзова, 1 та вул. М. Музики, 43.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) від 16.01.2003 року, Цивільний кодекс України (435-15) застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Строк дії договору оренди цілісного майнового комплексу № 988 від 08.12.1994 сторонами узгоджений до 29 грудня 2007 року, отже, застосуванню підлягають норми Цивільного Кодексу України (435-15) та спеціальне законодавство, яким є Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Позивач, посилаючись на те, що листом від 08 січня 2008 року Фонд комунального майна Севастопольської міської ради повідомив орендне підприємство "Нефтида" про припинення дії договору та необхідність повернення майна, вважає, що відповідач порушив норми пункту 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункт 1 статті 785 Цивільного кодексу України, де передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З вищенаведеною позицією погодився і суд першої інстанції.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає.

Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після

закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 пункту 12 Роз'яснень Вищого господарського Суду України № 02-5/237 від 25.05.2000 (v_237800-00) , частиною другою статті 17 Закону передбачений місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди. За усіх умов після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належними чином виконував свої обов'язки, має переважне право продовження договору оренди на новий термін. Отже, якщо після закінчення строку дії договору оренди орендодавець передав спірне майно в оренду іншій особі, орендар за попереднім договором має право звернутися до господарського суду із заявою про спонукання орендодавця продовжити дію цього договору на новий термін та про визнання договору з новим орендарем недійсним.

Як свідчать матеріали апеляційної скарги, відповідач листом за вих. № 59 від 28.11.07 звернувся до орендодавця з пропозицією продовження дії договору з посиланням на пункт 8.6 угоди і такий лист було отримано позивачем у той же день, однак, відповідь про відмову у продовженні договору відповідачеві була надіслана лише листом за вих. № 37 від 08 січня 2008 року.

Зазначена обставина була залишена поза уваги суду першої інстанції, отже, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, призвело до прийняття неправильного рішення.

Одночасно рішення міської комісії з оренди комунального майна від 18 грудня 2007 року про відмову орендному підприємству "Нефтида" у продовженні договору оренди від 08 грудня 1994 року не може бути прийняте до уваги, оскільки за своєю правовою природою зазначене рішення не є волевиявленням орендодавця як сторони за договором.

За таких обставин у позивача відсутні підстави спонукати орендаря повернути майно.

Що стосується вимоги про зобов'язання організації орендарів "Нефтида" провести інвентаризацію орендованого цілісного майнового комплексу у відповідності з діючим законодавством впродовж 10 календарних днів з моменту набрання рішення законної сили та звільнити об'єкт оренди - цілісний майновий комплекс, у тому числі будівлі гуртожитків, які розташовані за адресою місто Севастополь, вул. Бірюзова, 1; та вул. М. Музики, 43 і передати їх Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, то позивачем також не надані належні докази того, що відповідач, будучи зобов'язанним до вчинення певних дій, від них ухиляється.

З врахуванням вищенаведеного оскаржене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у позові.

Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу орендного підприємства "Нефтида" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 19.03.2008 у справі № 5020-11/041 скасувати.

3. У позові відмовити.