Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мурської Х.В.

суддів Давид Л.Л.

Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.

розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю

"Рівненські торгівельні мережі", м. Рівне, вих. № 03/1/06-юр. від 03.07.2008р.

на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.06.2008 р.

у справі № 10/86, суддя Павлюк I.Ю.

за позовом Приватного підприємства "Колос-Iнвест". м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі", м. Рівне

про стягнення 39 766, 50 грн. боргу,

за участю представників

від позивача - Мінкін Ю.Т. -представник; від відповідача не з'явились.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду в склад колегії внесено зміни, замість судді Кордюк Г.Т. введено суддю Краєвську М.В.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.06.2008 року у справі № 10/86 уточнені позовні вимоги Приватного підприємства "Колос-Iнвест"задоволено. З рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі"на користь позивача стягнуто 36 980 грн. основного боргу, 2 909, 45 грн. пені, позивачу відшкодовано судові витрати.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване обгрунтованістю та підставністю вимог позивача, їх відповідністю вимогам законодавства, зокрема тим, що відповідачем не подано суду доказів, які б підтверджували виконання останнім взятих на себе договірних зобов'язань. Так, місцевим господарським судом визнано встановленим факт передачі позивачем відповідачу товару на загальну суму 37 393, ЗО грн., з яких неоплаченими залишились грошові кошти в розмірі 36 980 грн., а тому, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу за прострочення виконання взятих на себе зобов'язань пеню в розмірі 2 909, 45 грн.

Відповідач - ТОВ "Рівненські торгівельні мережі", не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечив проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Скаржник участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та дату розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи ту обставину, що сторін не було позбавлено їх конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також те, що клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника скаржника, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України (435-15) , цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як встановлено місцевим господарським судом, 01.01.2007р. між ПП "Колос-Iнвест"(продавець) та ТОВ "Рівненські Торгівельні Мережі"(покупець) було укладено договір купівлі-продажу №413, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, а останній, в свою чергу - прийняти та оплатити його вартість, вказану в накладних (п.3.2 Договору).

Додатковими умовами Договору сторони узгодили, що оплата за товар здійснюється з відстрочкою 10 банківських днів з дати поставки товару та отримання накладної на нього. Строк дії договору визначили до 31.12.2007р. (п. 12.1 Договору).

На виконання умов укладеного договору позивач на протязі жовтня-грудня 2007р. згідно видаткових накладних (а.с. 13-34) поставив відповідачу товар в асортименті (м'ясо-ковбасні вироби) на загальну суму 37 393 гри. ЗО коп., що підтверджується підписами уповноважених осіб сторін та відбитками їх печаток на накладних.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково в сумі 413 грн. ЗО коп., неоплаченим залишився товар на суму 36 980 грн.

У березні 2008р. сторони провели звірку взаєморозрахунків. за наслідками якої склали Акт, з якого вбачається, що станом на 31.03.2008р. заборогованість ТОВ "Рівненські торгівельні мережі"складає 36 980 грн. Даний Акт підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитками їх печаток (а.с.35).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині, оскільки в матеріалах справи відсутні, а скаржником не подано доказів сплати грошових коштів, заявлених до стягнення.

Згідно зі статтею 193 ГК України (436-15) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України (435-15) , - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При зверненні до суду з позовом, позивач просив стягнути на його користь 2 909, 45 грн. пені.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України (435-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України (435-15) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Порушення боржником, взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності (ст. 611 ЦК України (435-15) ).

Так, п. 8.2 договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати або поставки товарів винна сторона сплачує на користь іншої пеню в розмірі 0, 5% від вартості недопоставленого товару або простроченої суми оплати за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ.

З огляду на дані умови договору, позивачем підставно нараховано відповідачу пеню на загальну суму 2 909, 45 грн., по кожній поставці окремо.

Покликання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Рівненської області матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 107 ГПК України (1798-12) , -

Львівський апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Рівненської області від 24.06.2008 року у справі № 10/86 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути місцевому господарському суду.