2-7/1158-2008 Про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів, про внесення змін у склад наглядової ради товариства - 22.05.2008 Прийняття

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 01.02.2008 року у справі №2-7/1158-2008 задоволено заяву Germany GmbH (товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТХЕМ Німеччина") про вжиття заходів забезпечення позову.

Заборонено Наглядовій раді закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" та її членам, а саме: Голові Наглядової ради –Петрову Віктору Михайловичу, членам Наглядової ради: Трипольському Олегу Всеволодовичу, Хілю Станіславу Валентиновичу, Черненкі Андрію Олексійовичу, Никанорову Олегу Борисовичу, Вінокурову Сергію Олексійовичу, Акіменкі Андрію Володимировичу скликати та проводити засідання Наглядової ради, голосувати, в тому числі заочно, та приймати рішення з будь-яких питань до набрання чинності рішенням суду по даній справі.

Не погодившись з ухвалою суду, Прокурор Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 22.05.2008 року у зв’язку з відрядженням у складі колегії було замінено суддю Щепанську О.А. на суддю Латиніна О.А.

У судовому засіданні 22.05.2008 року, представник відповідача підтримав вимоги апеляційного подання, представник позивача проти вимог апеляційного подання заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційне подання. Прокурор у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути ухвалу суду першої інстанції за відсутності прокурора.

Розглянувши повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

OSTCHEM GmbH, Germany (товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТХЕМ Німеччина") звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"від 25 липня 2006 року з питання №12 порядку денного, що оформлене протоколом №1 від 25 липня 2006 року про: введення до складу Наглядової ради закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"наступних представників акціонерів від державної акціонерної компанії "Титан"- Петрова В.М., Черненко А.О., Хіля С.В., від Першої інвестиційної компанії з обмеженою відповідальністю "К.8.І."- Ніканорова О.Б., Вінокурова С.О., Акіменка А.В., призначення Головою Наглядової ради закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"Петрова В.М., затвердження Наглядової Ради у складі Голови Наглядової ради Петрова Віктора Михайловича, Членами Наглядової ради: Трипольського Олега Всеволодовича, Хіля Станіслава Валентиновича, Черненка Андрія Олексійовича, Ніканорова Олега Борисовича, Вінокурова Сергія Олексійовича, Акіменка Андрія Володимировича.

OSTCHEM GmbH, Germany також було надано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони Наглядовій раді закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"та її членам, а саме: Голові Наглядової ради - Петрову Віктору Михайловичу, членам Наглядової ради: Трипольському Олега Всеволодовича, Хіля Станіслава Валентиновича, Черненка Андрія Олексійовича, Ніканорова Олега Борисовича, Вінокурова Сергія Олексійовича, Акіменка Андрія Володимировича скликати та проводити засідання Наглядової ради, голосувати, в тому числі заочно, та приймати рішення з будь яких питань до набрання чинності рішенням суду у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що OSTCHEM GmbH, Germany є акціонером закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"та володіє 50% мінус одна акція статутного капіталу товариства.

Вимоги позивача щодо застосування заходів до забезпечення позову мотивовані тим, що спірним рішенням загальних зборів головою Наглядової ради та членами Наглядової ради закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"було обрано осіб, які не є акціонерами зазначеного товариства, що суперечить вимогам частини 1 статті 46 Закону України "Про господарські товариства". Крім того, позивач також посилається на те, що спірним рішенням загальних зборів до складу Наглядової ради закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"було обрано посадових осіб органів державної влади, що є порушенням статті 23 Закону України "Про господарські товариства".

Позивач вважає, що вищезазначене рішення загальних зборів акціонерів грубо порушує права OSTCHEM GmbH, Germany як акціонера закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН", передбачені пунктами а, б статті 10 Закону України "Про господарські товариства". Позивач також вказує на те, що через відсутність у складі Наглядової ради товариства акціонерів OSTCHEM GmbH, Germany позбавлено права брати участь в управлінні товариством, що передбачено пунктом а статті 10 Закону України "Про господарські товариства". Оскільки Наглядова рада вповноважена приймати рішення з фінансових питань, від яких напряму залежить розподіл прибутку, розмір дивідендів, пропорційність часток, тому OSTCHEM GmbH, Germany вважає, що прийняття рішень з таких питань незаконним органом, негативно впливає на можливість позивача реалізовувати право передбачене пунктом б статті 10 Закону України "Про господарські товариства".

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходами до забезпечення позову є, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"№02-5/611 (v_611800-94) від 23.08.1994 року заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Отже, заходи до забезпечення позову вживаються судом з метою запобігання можливим порушенням майнових інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 р. "Про деякі питання практики забезпечення позову" (v2776600-06) у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 116 ЦК України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач у справі є акціонером закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН", судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконання рішення загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"від 25 липня 2006 року з питання №12 порядку денного, що оформлене протоколом №1 від 25 липня 2006 року, може призвести до порушення майнових прав та інтересів позивача як акціонера, відновити які буде практично неможливо.

Отже, адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову та наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги підтверджуються матеріалами справи, через що клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційного подання Прокурора Автономної Республіки Крим, оскільки ухвала суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.