Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Парамонової Т.Ф.

суддів : Бойченка К.І.

Журавльової Л.І.

секретар судового засідання Антонова І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Котлярова Д.І., дов. № 01-03-30/3955а від 24.07.06, Бєльський А.М., дов. № 01/03-30/2381/0/2-08 від 07.04.08,

від відповідача: Попов О.М., дов. № 416 від 02.02.08

розглянувши

апеляційну скаргу Луганської міської ради, м. Луганськ

на рішення

господарського суду Луганської області

від 07.04.2008

у справі № 7/34пд (суддя Калашник Т.Л.)

за позовом Луганської міської ради, м. Луганськ

до відповідача суб"єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Суходільськ

про розірвання договорів оренди землі

Луганська міська рада звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача суб"єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 з вимогами про розірвання договорів оренди землі: від 11.11.2004, 25.05.2004, 17.08.2006, укладених сторонами у справі.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.04.2008 у справі № 7/34пд у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Луганська міська рада звернулась до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду повністю та прийняти нове, яким задовольнити позов Луганської міської ради.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ч.2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).

Розпорядженням першого заступника голови суду від 08.05.2008 у зв'язку з відпусткою виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі № 7/34пд суддю Баннову Т.М. та введено до складу колегії суддю Журавльову Л.І.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 25.07.2001, зі змінами внесеними рішеннями виконавчого комітету Луганської міської ради від 08.04.05 за № 106/29 та № 106/25, з урахуванням рішень Луганської міської ради від 19.04.05 за № 32/453 та № 32/457, відповідачу надані в оренду земельні ділянки під будівництво та розміщення автомобільної газозаправної станції за адресами: АДРЕСА_1,АДРЕСА_2, АДРЕСА_3.

Луганською міською радою (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі від 11.11.2004, за умовами якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 25.07.2001 № 130 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та розміщення автомобільної газозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. 30 років Перемоги (біля дитячої лікарні №3) (п. 1.1 Договору № 5266). Договір укладено до 25.07.2050 (п. 3.1. Договору № 5266).

Умовами даного договору передбачена заборона самовільної забудови земельної ділянки (п. 5.3 договору). Орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження (п.9.3.2. договору ).

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.11.3. договору).

Між позивачем - Луганською міською радою (орендодавець) та відповідачем - суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди землі від 25.05.04, із змінами, внесеними договором від 16.07.05.

Згідно даного договору Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 25.07.01 за № 130 за плату передає в оренду земельну ділянку, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку, на умовах визначених даним договором, площею 0,3809 га за адресою: м. Луганськ, АДРЕСА_1, межі якої визначені в натурі (на місцевості) (акт визначення меж додається до договору та є невід'ємною частиною) відповідно до проекту відведення земельної ділянки (п. 1.1 договору).

Земельна ділянка надається Орендарю строком до 25.07.2050 під будівництво та розміщення автомобільної газозаправної станції (п.1.2. договору).

Орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження (п.3.2.2. договору). Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (п.4.3.6. договору).

Між Луганською міською радою (орендодавець) та відповідачем суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі від 17.08.06, за умовами якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 25.07.01 за № 130 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та розміщення автомобільної газозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. ЛуганськАДРЕСА_2(п. 1.1 договору.) Договір укладено на 49 років (п. 3.1. Договору)

До умов використання земельної ділянки, відповідно до п.5.3. договору віднесено заборону самовільної забудови земельної ділянки.

Орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження (п.9.3.2. договору).

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.11.3. договору).

23.11.07 інспектором інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Луганська було складено протоколи про адміністративне правопорушення про порушення ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення за №№ 183,184, 185. Як вбачається з протоколів, ОСОБА_1. без оформлення відповідного дозволу побудував АГЗС за адресами: АДРЕСА_1,АДРЕСА_2, АДРЕСА_3.

Луганською міською радою було прийнято рішення № 26/17 від 30.11.2007, яким вирішено звернутися до суду з позовом про розірвання вищезазначених договорів оренди земельних ділянок, оскільки орендарем розпочато будівництво без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт.

Судом першої інстанції встановлено, що факт початку будівництва відповідачем не заперечується, оскільки, як він зазначив, помилково вважав, що рішення, яким йому були надані в оренду земельні ділянки під будівництво та розміщення АГЗС, дозволяє відповідачу розпочати будівельні роботи, проте відповідач наполягає на тому, що воно зупинено до одержання дозволу від інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт, та на цей час відповідач готує документи на одержання дозволу від інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельник робіт, що підтверджено матеріалами справи, зокрема робочими проектами, експертними висновками, технічними умовами міського комунального підприємства експлуатаційно-лінійне управління автошляхів та ВАТ "Луганськобленерго", листом Держуправління екології та природних ресурсів у Луганській області, Дозволом Територіального управління Держнаглядохоронпраці по Луганській області, Дозволом Територіального управління Держпромгірнагляду по Луганській області, Дозволом Міністерства навколишнього природного середовища України.

Як зазначив суд першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, обладнання АГЗС, яке розташоване на спірних земельних ділянках, не відноситься до об'єктів містобудування, а є технологічним обладнанням, що монтується на рамі блока і є пересувним, а його використання допустимо в неавтоматизованому режимі, тобто без використання будівлі операторської (експертний висновок ДП "Луганський експертно-технічний центр" (т.1 а.с.95-97, 139-140, т.2 а.с.27-28).

На підставі експертних висновків Територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці по Луганській області було видано відповідачу Дозвіл № 698.03.09.61127 на початок роботи автомобільних газозаправних пунктів за адресами: м. Луганськ АДРЕСА_2 (т.2 а.с.33). Територіальним управлінням Держпромгірнагляду по Луганській області було видано Дозвіл №469.06.09-45.33.3 на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки: налагодження, ремонт, експлуатація (технічне обслуговування) АГНП (автомобільних газонаповнюючих пунктів) (т.2 а.с.34). Міністерством навколишнього природного середовища України видано Дозвіл №93591 на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (т.2 а.с.35).

Суд першої інстанції зробив висновок, що підстави, викладені позивачем у позовній заяві, щодо припинення права користування земельною ділянкою не містяться в статтях 141, 143 Земельного кодексу України.

Суд першої інстанції, посилаючись на приписи статей 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", дійшов висновку, що умовами договору оренди не передбачено їх розірвання з підстав, зазначених в цих нормах. Позивачем не доведено наявність істотного порушення договорів оренди землі та наявність шкоди, завданої цим порушенням відповідачем. Крім того, в порушення приписів ст. 188 Господарського кодексу України позивачем не надсилались пропозиції щодо розірвання договорів оренди землі.

Таким чином, посилаючись на приписи Земельного кодексу України (2768-14) , Закону України "Про оренду землі" (161-14) , Цивільного кодексу України (435-15) , суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Луганська міська рада вважає, що судом були неповно з'ясовані обставини, щ о мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив та неправильно застосував норми матеріального права.

В обґрунтування своїх доводів за апеляційною скаргою, позивач посилається на те, що дозвіл на будівництво не дає право на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт. Дозволи на виконання будівельних робіт з будівництва автомобільних газозаправних станцій на земельних ділянках ОСОБА_1. не надавались, й не звертався відповідач за цими дозволами до відповідного органу.

Заявник вважає, що посилання суду на статті 141, 143 Земельного кодексу України та ст. 651 Цивільного кодексу України є необґрунтованими, оскільки позивач обґрунтував свою позовну заяву Законом України "Про оренду землі" (161-14) і на підставі цього Закону просив розірвати договори оренди землі. Суд взагалі не застосував приписи названого Закону до правовідносин, що виникають при розірванні договорів оренди землі.

Крім того, на думку скаржника, суд у рішенні зробив суперечливі висновки. Так, стверджуючи про виключний перелік підстав для розірвання договорів, передбачений Земельним кодексом України (2768-14) , додає ще підставу, передбачену ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

На думку заявника, необґрунтованим є посилання суду й на ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, оскільки порядок досудового врегулювання спорів не є обов'язковим для сторін і застосовується лише за домовленістю між ними. Спірні договори не містять положення про досудове врегулювання.

Судова колегія, розглянувши доводи апеляційної скарги, не приймає їх з огляду на наступне.

Відповідач має дозвіл на будівництво та склав проекти автомобільного газозаправного пункту. За проектами отримано позитивний експертний висновок /а. с. 27-31 том 2/. Відповідно до проектів пункт може працювати як пересувна станція у мобільному режимі і без будівлі операторської (п. 2.1; 3.2), відповідачем також одержано позитивні висновки міської санітарно-епідеміологічної станції /а.с. 24 том 2/; дозволи на початок роботи по кожному пункту /а. с. 33 том 2/; дозволи на викиди забруднюючих речовин /а.с. 35 том 2/.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі"договір оренди може бути достроково розірвано в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього кодексу та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкту оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначеним Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи і вірно встановлено, що відповідачем не порушено вимог ст.ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі", а підстава вимог про розірвання договору оренди не відповідає приписам ст.ст. 141, 143 Земельного Кодексу України.

Стосовно порушення умов договору щодо неодержання дозволу на початок будівельних робіт від державної інспекції архітектурно-будівельного контролю, слід зазначити, що порушення умов договору для його дострокового розірвання на вимогу однієї із сторін має бути суттєвим. Початок будівництва будівлі операторської без відповідного дозволу інспекції архітектурно-будівельного контролю судом першої інстанції вірно кваліфіковано як таке, що не тягне за собою негативних наслідків ані для стану земельної ділянки, ані для позивача. Відповідач отримав земельну ділянку саме для будівництва АГНКС. За приписами ч. 3 ст. 376 ЦК України забудівельник може отримати право власності навіть на будівлю, яка зведена ним на самовільно зайнятій земельній ділянці, а у даному випадку відповідач розпочав будівництво на земельній ділянці, яка спеціально відведена для цих цілей. Таким чином, будь-яких порушень земельного законодавства відповідачем не допущено, про що свідчить і відсутність відповідних актів. Не вимагалося від відповідача і усунення порушень земельного законодавства.

В протоколі щодо адміністративного порушення зазначено про порушення Закону України "Про планування та про забудову територій" та накладено адміністративний штраф, будь-які приписи стосовно земельної ділянки відсутні.

За наявності всіх вищезазначених дозволів, у тому числі і на початок роботи автомобільного газозаправного пункту, використання відповідачем земельної ділянки за цільовим призначенням, початок будівництва будівлі операторської не можна вважати суттєвим порушенням умов договору оренди землі.

Заслуговує на увагу і посилання суду першої інстанції на те, що позивачем не дотримано приписів ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України /ця обставинам позивачем не заперечується, а, навпаки, підтверджена апеляційною скаргою/, оскільки така правова позиція висловлена і Вищим господарським судом України /постанова від 31.10.07 року у справі 8/119пд/.

Посилання ж суду першої інстанції на приписи ЦК України (435-15) , як про це зазначає позивач в апеляційній скарзі, не може бути підставою скасування рішення.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Луганської міської ради задоволенню не підлягає, суд першої інстанції з'ясував всі обставини справи і, приймаючи рішення, не допустив порушення норм матеріального та процесуального права. Рішення господарського суду Луганської області слід залишити без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки скаржник звільнений від їх сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 99, 101, ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу Луганської міської ради на рішення господарського суду Луганської області від 07.04.2008 у справі № 7/34пд залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 07.04.2008 у справі № 7/34пд залишити без змін.