37/591 Про зобов'язання надати доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів - 13.05.2008 Прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2008 у справі №37/591 позов задоволено частково, зобов’язано відповідача надати позивачу доступ (за пред’явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об’єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Рішення мотивоване тим, що приймаючи до уваги результати обстеження електрогосподарства відповідача, недопущення до електроустановок споживача, відображені у актах № 05010000202 від 05.02.2007, № 0501000313 від 12.03.2007, від 26.09.2007, умови п.п. 2.1, 4.4, договору від 05.08.1993, вимоги Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та вимоги Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910, зареєстрованих Міністерством юстиції України 18.11.2005 за № 1399/11679 (z1399-05) , суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов’язаний виконувати належним чином умови договору та норми чинного законодавства, а отже позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача надати доступ (за пред’явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об’єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; нормами ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій України", ст. 12 ГПК України спори про визнання протиправними дії відповідача не віднесено до підвідомчості господарських судів, крім того, позивач не конкретизував, які саме дії просить визнати протиправними.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2008 у справі № 37/591 скасувати з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і залишити позов без розгляду.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник не погоджується із висновком суду про те, що відповідач належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, посилається на відсутність у справі доказів про належне повідомлення відповідача про час розгляду справі та вказування недостовірної адреси відповідача: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 94, кв. 1.

Заявник стверджує про неправомірність зазначення такого доказу, як акт від 05.02.2007, оскільки дія останнього зупинена ухвалою Святошинського районного суду м. Києва.

Заявник посилається на неправомірність вказування про здійснення перевірок електрогосподарства відповідача, що є неможливим через те, що будинок відповідача 04.06.2007 знеструмлено позивачем і останнім не виконується ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 08.06.2007 про негайне відновлення електропостачання в будинок № 18-Б по вул. В.Житомирській в м. Києві.

Згідно з п. 2 ст. 62 ГПК України позов не підлягав розгляду в Господарському суді міста Києва.

У письмовому поясненні відповідача від 25.04.2008 відповідач, зокрема, зазначив про те, що із листування позивачеві було відомо про адресу відповідача іншу, ніж зазначену в позовній заяві; судом не перевірено чи отримано відповідачем копію позовної заяви та додатків до неї; на поштовому конверті, у якому повернута ухвала суду, стоїть незрозуміла позначка та це повернення здійснене у строк, коротший, ніж передбачено п. 131 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155 (1155-2002-п) ; у справі відсутні докази звернень позивача до відповідача з проханням надати доступ до приладів обліку електроенергії; Гіндюк Н.О., зазначена в акті № 05010000202 від 05.02.2007, не є працівником відповідача; відомості в актах, наданих позивачем, спростовуються даними актів обстеження № 24/11 від 15.02.2007, № 34/11 від 12.03.2007 Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в м. Києві, актом № 3 від 12.03.2007, складеними посадовими особами відповідача.

Відповідачем подані клопотання від 05.05.2008(а.с. 37-39, т. 2):

- № 52 про витребування у позивача оригіналів документів, а саме: актів №№ 050100745 від 29.05.2007, 0501000313 від 12.03.2007, листів №№ 6864 від 23.02.2007, 048-14-7450 від 23.05.2007, 33059 від 28.08.2007, 31471 від 16.08 2007 та повідомлення про їх вручення;

- № 53 про витребування у позивача оригінала листа від 29.05.2007 та повідомлення про вручення відповідачу даного листа;

- № 54 про залучення до справи у якості письмових доказів копій документів, перелічених у зазначеному клопотанні.

У судовому засіданні 13.05.2008 відповідачем подані наступні клопотання, без зазначення №№:

- про виключення актів № 0501000745, № б/н від 26.09.2007, № 05100001202 від 03.09.2007, № 05100001130 від 17.08.2007, листа від 29.05.2007 як доказів у справі;

- про зобов’язання позивача надати відповідачу копію позовної заяви і доданих до неї документів, які відповідач не отримав із посиланням на непред’явлення позивачем претензії та незаявлення таких вимог у судовому засіданні Святошинського районного суду м. Києва;

- про витребування у позивача інструкції про порядок здійснення перевірок електрогосподарства підприємств та організацій та затверджені обов’язки юрисконсульта СВП "Енергозбут Київенерго" Сидоренко В.В., інженера-інспектора Савченко А.О., провідного інженера Коровченка М.В., ст. майстра Глущенко В.М.;

- про призначення судової експертизи оригіналу акту № 0501000745 від 29.05.2007 на предмет встановлення та підтвердження строку його виготовлення у зв’язку з його підміною, тому що на час оскарження у Святошинському районному суді м. Києва цей акт мав інший текст;

- про витребування оригіналів договору № 4588 від 05.08.1993 з переліком додатків до нього, акту № 0501000745, листа від 09.05.2007, повідомлення про його вручення, повідомлень про вручення листів №№ 048-14-7450, 0405004688813.

У судовому засіданні 13.05.2008 подана заява відповідача про витребування у позивача оригіналів актів №№ 050100745, 0501000313, листів позивача за №№ 6864, 048-14-7450, 33059, 31471, від 29.05.2007 та повідомлення про вручення цих листів відповідачу.

Розглянувши у судових засіданнях 05.05.2008 та 13.05.2008 подані відповідачем клопотання та заяву, колегія суддів повідомила у судових засідання про результати розгляду, про що відображено у протоколах судових засідань. Результати розгляду клопотань та заяви ґрунтуються на наступних висновках.

Клопотання за № 54 про залучення до справи у якості письмових доказів копій документів, перелічених у зазначеному клопотанні, підлягає задоволенню; клопотання за №№ 52, 53 про витребування у позивача оригіналів документів задоволенню не підлягають, оскільки право надання копій документів передбачене ст. 36 ГПК України і відповідач не довів наявності випадків, коли необхідно вимагати оригінали документів за наявності їх копій, також законодавством не передбачено, що обставини, на які посилається позивач, мають бути засвідчені тільки оригіналами документів.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Законом не передбачено право суду виключати надані сторонами у господарських справах матеріали, у тому числі акти, листи, як докази у справі, тому таке клопотання відповідача від 13.05.2008 задоволенню не підлягає.

Підстави для задоволення клопотання відповідача відсутні, оскільки у справі № 37/591 наявні докази надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, також відповідач не позбавлений права знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії відповідно до ст. 22 ГПК України; непред’явлення позивачем претензії не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (v015p710-02) у справі № 1-2/2002; від незаявлення будь-яких вимог в іншому місцевому суді не залежить прийняття правильного рішення у справі № 37/591.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Оскільки інструкції про порядок здійснення перевірок електрогосподарства підприємств та організацій та затверджені обов’язки посадових осіб позивача не мають значення для справи № 37/591, то відсутні підстави для їх витребування у позивача.

Статтею 41 ГПК України передбачено, що для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

У матеріалах справи відсутні примірники акту № 0501000745 від 29.05.2007 з різними текстами, тому немає підстав для виникнення питання щодо строку їх складання та необхідності призначення судової експертизи для роз’яснення такого питання.

Клопотання про витребування оригіналів договору з переліком додатків до нього, акту, листа, повідомлень про вручення листів, заяви про витребування у позивача оригіналів актів, листів, повідомлень про вручення листів не підлягають задоволенню, оскільки, як вже зазначалось, статтею 36 ГПК України надано право сторонам подавати письмові докази у формі належним чином засвідченій копії, що позивачем і здійснено, а відповідачем не доведено існування такого випадку, наявність якого потребує дослідження саме оригіналів документів. Крім того, відповідач є стороною за договором № 4588 на використання електричної енергії, підписаного 05.08.1993, отже має оригінал цього договору із додатками. Також ухвалою апеляційного господарського суду від 11.03.2008 у справі № 37/591 на підставі ст. 99 ГПК України від позивача вимагались докази, у тому числі вручення або надсилання відповідачу актів, листів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, заперечуючи доводи відповідача, зокрема, посилається на те, що 23.05.2007 відповідач був письмово повідомлений про необхідність доступу до приладів обліку 29.05.2007 з 10-00 до 11-00, однак доступу для контрольного огляду та зняття показань електролічильника представникам Київенерго не надано, про що позивачем надається копія листа, чеку та акту недопуску; відповідно до ст. 1 ГПК України спір підвідомчий господарському суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, письмове пояснення відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем пред’явлено позов до відповідача з позовними вимогами про визнання дій відповідача протиправними, про зобов’язання відповідача надати безперешкодний доступ (за пред’явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об’єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку на підставі ст. 2 Закону України "Про електроенергетику", Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, п.п. 7.5, 8.1 Правил користування електричною енергією.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно з п. 4.4 договору № 4588 на використання електричної енергії, підписаного 05.08.1993, відповідач, за договором абонент, зобов’язався забезпечити безперешкодний доступ у будь-який час доби працівників енергопостачальної організації до систем та приладів обліку та приладів контролю потужності та якості електроенергії, а також для контролю встановлених режимів споживання електроенергії.

Посадовими особами структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" складені наступні акти за результатами перевірки електрогосподарства відповідача:

№ 05010000202 від 05.02.2007 про те, що при обстеженні електрогосподарства відповідача по перевірці стану розрахункового обліку виявлені порушення, відображені у зазначеному акті та вказані заходи по усуненню порушень;

№ 0501000313 від 12.03.2007 про те, що при обстеженні електрогосподарства відповідача згідно з листом № 6864 від 23.02.2007, на момент перевірки ворота закриті на навісний замок, доступ до розрахункових засобів обліку відсутній;

№ 0501000745 від 29.05.2007, у якому вказано про надсилання листа від 23.05.2007 № 048-14-7450 про забезпечення безперешкодного доступу до засобу обліку та зазначено про встановлення того, що споживачем на час проведення перевірки не забезпечений безперешкодний доступ до розрахункового засобу обліку електричної енергії, наведено докладний опис цієї обставини;

№ 0510001130 від 17.08.2007, № 0510001202 від 03.09.2007, у яких вказано про те, що на момент проведення обстеження засобу обліку згідно із листами № 31471 від 16.08.2007, № 33059 від 28.08.2007, встановлено, що доступ до розрахункових засобів обліку відсутній;

№ б/н від 26.09.2007, складений у присутності дільничного інспектора Шевченківського РУГУ МВС України у м. Києві Приймака Д.В. про недопуск до приладу розрахункового обліку, розташованому у головному рубильному щиті будинку № 18 Б по вул. В.Житомирська.

Відповідачем надано фотокопію ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 08.02.2007 про заборону дії акту перевірки стану розрахункового обліку № 05010000202 від 05.02.2007 на період розгляду позовної заяви за позовом Гіндюк Наталії Олексіївни. Докази розгляду позовної заяви по суті або скасування чи зміни зазначеної ухвали, у матеріалах справи відсутні.

Згідно з копією фіскального чека № 1949 від 23.05.2007 лист позивача від 23.05.2007 за № 048-14-7450 надісланий відповідачу 23.05.2007 на адресу: м. Київ, вул. В.Житомирська, 18 Б (а.с. 123, т. 1). Вказану адресу відповідач зазначає як адресу свого місцезнаходження у листі від 20.09.2006 № 14 (а.с. 145, т.1).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень ГК України (436-15) до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України (436-15) , зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Така ж норма закріплена і в п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) .

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 № 575/97-ВР зі змінами споживач енергії зобов’язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії; споживач забезпечує безперешкодний доступ відповідальних представників електропостачальника, підприємств, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В п. 8 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) зі змінами встановлено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, зокрема, на безперешкодний доступ (за пред’явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об’єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

Отже вимога позивача про зобов’язання відповідача надати безперешкодний доступ (за пред’явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об’єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку є такою, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та підтверджена матеріалами справи.

Оскільки статтею 12 ГПК України справи у спорах про визнання дій протиправними не віднесено до справ, підвідомчих господарським судам, апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у цій частині позову провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Із доводами апеляційної скарги немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та наступні обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві позивачем зазначено дві адреси відповідача: вул. Б.Хмельницького, 94, кв. 1, м. Київ, 01054 та вул. В.Житомирська, 18 Б, м. Київ, 01025.

Згідно із відмітками на зворотній стороні ухвал суду першої інстанції про порушення провадження у справі № 37/591 від 30.11.2007, призначення розгляду справи на 20.12.2007 та від 20.12.2007 про відкладення розгляду справи на 22.01.2008, зазначені ухвали були надіслана відповідачу на дві адреси.

Як вбачається із протоколу судового засідання від 20.12.2007 представник відповідача у судове засідання не з’явився. Поштове відправлення з ухвалою суду від 20.01.2008, надіслане відповідачу на адресу: 01025, м. Київ, вул. В.Житомирська, 18 Б, повернулось без вручення адресату із поміткою про те, що адресат не значиться, також повернулось без вручення адресату із відміткою: "не знаходиться" поштове відправлення відповідачу на адресу: 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 94.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), наданому Головним управлінням статистики у м. Києві у довідці від 17.12.2007 № 13-7927, станом на 17.12.2007 значиться наступна адреса відповідача: 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 94 (а.с. 64, т. 1).

Однак, і за зазначеною адресою відповідачем поштове відправлення не одержане.

Таким чином судом першої інстанції повідомлено належним чином відповідача про місце засідання суду.

Позивачем до позовної заяви відповідно до ст. 57 ГПК України додані документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. ГПК України (1798-12) не передбачено обов’язок суду перевіряти чи одержано відповідачем копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, відповідач не був позбавлений права ознайомитись із матеріалами справи, скориставшись правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, керуючись нормами ст. 99 ГПК України.

Недотримання установою поштового зв’язку строку повернення поштового відправлення, встановленого Правилами надання послуг поштового зв’язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155 (1155-2002-п) , не спростовує факту повідомлення відповідача належним чином про місце засідання суду.

Та обставина, що відповідачем укладено договір № 621 від 29.12.2007 із Українським державним підприємством поштового зв’язку "Укрпошта" про надання у користування абонементної скриньки не свідчить про те, що належним повідомленням відповідача про місце засідання суду було надсилання ухвали суду відповідачу саме на абонементну скриньку, адже про таку адресу відповідач не повідомив суд першої інстанції.

Заборона дії акту перевірки стану розрахункового обліку № 05010000202 від 05.02.2007 на період розгляду позовної заяви по суті ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.02.2007 не впливає на правильний висновок суду першої інстанції, оскільки є наявними у справі інші вищезазначені докази, які є достатніми для підтвердження позовної вимоги позивача.

Те, що будинок відповідача з 04.06.2007 знеструмлено, не може свідчити про те, що перевірки позивачем не здійснювались, оскільки ці обставини не перебувають у причинно-наслідковому зв’язку.

Та обставина, що згідно з актами обстеження № 24/11 від 15.02.2007 за окремим тематичним завданням та актом обстеження № 34/11 від 12.03.2007 перевірки виконання припису від 15.02.2007 Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії в м. Києві здійснені перевірки відповідача, не звільняє відповідача від обов’язку виконання умов договору № 4588 та вимог законодавства.

Оскільки як в акті Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії в м. Києві № 34/11 від 12.03.2007, так і в акті, складеному посадовими особами Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" № 0501000313 не зазначений час прибуття посадових осіб для перевірки, а у акті № 34/11 також і час закінчення перевірки, то немає підстав стверджувати, що відомості в акті № 34/11 якимось чином спростовують дані, вказані в акті № 0501000313.

Також в акті № 3 від 12.03.2007, складеному посадовими особами відповідача, зазначено, що під час проведення перевірки інспектором Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії в м. Києві інших представників АЕК "Київенерго", міських служб та організацій не було, однак не вказано часу проведення такої перевірки. Крі м того, зазначений акт № 3 не має юридичної сили доказу, оскільки складений зацікавленими особами.