10/30 Про стягнення боргу, який виник на підставі договору про надання транспортних послуг - 02.09.2008 Прийняття

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2(далі за текстом -ФОП ОСОБА_2., позивач) звернулася до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Стахановместоп" (далі за текстом -ТОВ "Стахановместоп", відповідач) боргу в сумі 6200 грн. 00 коп., який виник на підставі договору про надання транспортних послуг № 08-12 від 05.12.05 та договору б/н від 31.12.05 на виконання робіт та надання послуг, 3% річних в сумі 373 грн. 38 коп., інфляційних витрат в сумі 2298 грн. 29 коп., моральної шкоди в сумі 1500 грн. 00 коп. та судових витрат.

Заявою, яка була здана суду першої інстанції 22.07.08, позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача борг в сумі 5375 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 162 грн. 00 коп., інфляційні витрати в сумі 1296 грн. 00 коп., що було прийнято до уваги місцевим господарським судом.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.07.08 у справі № 10/30 у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналів документів, що підтверджують виникнення зобов'язань відповідача, а визнати надані до матеріалів справи ксерокопії договорів та актів виконаних робіт належними доказами неможливо. Крім того, акт звірення не містить ніяких посилань на конкретні підстави виникнення відповідних зобов'язань відповідача.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 06.08.08, якою просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник вказує на те, що платіжне доручення № 64 від 19.05.06, акт звірення станом на 01.07.06, завірені ксерокопії яких маються у справі, є належними доказами наявності боргу відповідача перед позивачем за укладеними між ними договорами про надання транспортних послуг № 08-12 від 05.12.05 та б/н від 31.12.05 на виконання робіт та надання послуг; що акт перевірки Стахановської державної податкової інспекції № 250/23-31083574 від 04.05.07 за період з 01.10.05 по 31.12.06 разом з додатком № 10 до вказаного акту також підтверджують наявність вищевказаного боргу, але суд першої інстанції не витребував цій документ.

Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 08.08.08 прийняв до провадження апеляційну скаргу позивача.

Розпорядженням першого заступника голови суду від 08.08.08 для розгляду вказаної вище апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Семендяєва І.В., судді -Баннова Т.М., Парамонова Т.Ф.

Відзивом відповідач відхилив апеляційну скаргу як необґрунтовану та таку, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За змістом ст. 101 вказаного Кодексу у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Місцевим господарським судом вірно встановлені обставини справи, на які посилається позивач -ФОП ОСОБА_2. у позовній заяві до ТОВ "Стахановместоп" про стягнення боргу в сумі 6200 грн. 00 коп., який виник на підставі договору про надання транспортних послуг № 08-12 від 05.12.05 та договору б/н від 31.12.05 на виконання робіт та надання послуг, 3% річних в сумі 373 грн. 38 коп., інфляційних витрат в сумі 2298 грн. 29 коп., моральної шкоди в сумі 1500 грн. 00 коп. та судових витрат (за уточненими позовними вимогами -про стягнення боргу в сумі 5375 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 162 грн. 00 коп., інфляційних витрат в сумі 1296 грн. 00 коп.).

Так, між позивачем та відповідачем були укладені наступні договори:

- № 08-12 від 05.12.05, яким було передбачено, що виконавець (позивач) виконує для замовника (відповідача) послуги -доставка працівників по маршруту Брянка-Стаханов-Теплогорськ-Первомайськ-Брянка; вартість послуг становить 350 грн. за кожний відпрацьований день, а також вартість ПММ згідно платіжних чеків;

- № б/н від 31.12.05, яким було передбачено, що виконавець (позивач) виконує для замовника (відповідача) транспортні послуги згідно попередньої заявки в усній або письмовій формі; ціна на транспортні послуги обумовлюється в кожному конкретному випадку.

Право здійснювати надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) в період, вказаний у позовній заяві, підтверджується ліцензією Міністерства транспорту України № 831648 (а. с. 69) та ліцензійною карткою серії НОМЕР_2 (а. с. 81), наявність транспортного засобу підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію мікроавтобуса НОМЕР_3 (а. с. 82).

На підтвердження виконання робіт по вказаним договорам позивачем надані акти приймання-передачі виконаних робіт від 31.03.06 на суму 1925 грн. (а. с. 14) та від 20.12.05 на суму 5025 грн. (а. с. 16).

Як зазначив суд першої інстанції та пояснив позивач суду апеляційної інстанції, вищезазначені документи надані суду в копіях, оскільки оригінали були передані відповідачу і не повернуті позивачу; відповідач заперечує проти наявності у нього вказаних документів. Також місцевий господарський суд зазначив про відсутність печатки підприємства відповідача, яка б посвідчувала підпис директора цього підприємства.

У рішенні, що оскаржується, суд першої інстанції послався на ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, але неможливість прийняти у якості доказів у справі копії документів не обґрунтував.

За матеріалами справи відповідач не заперечував проти укладання вищезазначених договорів та актів приймання-передачі виконаних робіт або їх дійсності, 30.04.08 заявив клопотання про надання можливості проведення звірення взаємних розрахунків у зв'язку з відсутністю документів за період 2005 року- липень 2006 р., які підтверджують проведення господарської діяльності ТОВ "Стахановместоп" (а. с. 37). У відзиві на позов від 23.06.08 відповідач також послався на відсутність документів та зміну складу засновників підприємства та його керівництва.

Відносно того, що на договорі відсутня печатка підприємства відповідача не є підставою визнавати цей договір неукладеним або недійсним; у подальшому договори сторонами виконувалися, про що свідчить платіж відповідача.

Таким чином, відсутність оригіналів договорів та актів виконаних робіт в даному випадку не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки при цьому наявність заборгованості за відповідачем підтверджується іншими матеріалами справи.

19.05.06 відповідач здійснив оплату наданих автопослуг по договору б/н від 31.12.05 по платіжному дорученню № 64 в сумі 750 грн.; у платіжному дорученні відповідачем було зазначено призначення платежу: саме як "автопослуги договір б/н від 31.12.05 без ПДВ".

В матеріалах справи мається акт звірення розрахунків від 03.07.06, підписаний сторонами. Вказаний акт не містить посилання на договори, на підставі яких надавались послуги позивачем відповідачу, але відповідач не спростував складання такого акту або його недійсність та не довів наявність інших стосунків між сторонами.

Заперечуючи проти позову (а. с. 55), відповідач послався на те, що на його підприємстві змінився склад засновників - керівник (директор) та головний бухгалтер та, що документи, які стосуються спірної суми, на підприємстві відсутні.

Крім того, у цьому ж відзиві на позовну заяву відповідач послався на те, що податковою інспекцією була проведена перевірка діяльності відповідача за 2006 рік, за результатами якої зауважень та порушень не виявлено.

Позивач 10.07.08 заявив суду першої інстанції клопотання про витребування акту перевірки діяльності відповідача у податковій інспекції м. Стаханова, який не був витребуваний судом першої інстанції. До апеляційної скарги позивач надав лист начальника ВПМ Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції № 3774/7/26-155 від 04.08.08, у якому сповіщається, що була проведена документальна перевірка ТОВ "Стахановместоп" за період з 01.10.05 по 31.12.06 (акт № 250/23-31083574 від 04.05.07). В результаті вивчення матеріалів перевірки встановлено, що згідно додатку № 10 до акту № 250/23-31083574 від 04.05.07 станом на 01.01.07 за ТОВ "Стахановместоп" рахується кредиторська заборгованість перед ПП ОСОБА_2. в сумі 5 тис. грн. за послуги автотранспорту. Вказаний додаток підписаний в.о. директора ТОВ "Стахановместоп" П.В. Мірошниченко, головним бухгалтером ТОВ "Стахановместоп" Т.В. Токарєвою та головним державним податковим ревізором-інспектором Н.В. Ждановою. На підставі викладеного, в порушенні кримінальної справи у відношенні посадових осіб ТОВ "Стахановместоп" було відмовлено на підставі п. 1 ст. 6 КПК України.

У постанові про відмову у порушенні кримінальної справи, наданої до матеріалів цієї справи, зазначено, що 14 серпня 2008 року до Брянківського МВ УМВС України в Луганській області надійшла скарга громадянки ОСОБА_2 по факту неправомірних дій повноважних осіб ТОВ "Стахановместоп", які виразилися у вигляді не оплати послуг, наданих ПП ОСОБА_2. за 2005-2006 р.р.

Під час проведення перевірки по даному факту було встановлено, що у грудні 2005 року між ПП ОСОБА_2. та ТОВ "Стахановместоп" в особі директора Леладзе Юрія Шотовича було укладено два договори на надання транспортних послуг по перевезенню працівників підприємства. Згідно з укладеними договорами ПП ОСОБА_2. були виконані всі зобов'язання, обумовлені договорами, що підтверджується актом звірки розрахунків, який підписаний головним бухгалтером ТОВ "Стахановместоп" ОСОБА_3. та актом приймання-передачі робіт. Відповідно до вказаних документів загальна сума заборгованості складає 6200 грн. Під час опитування колишнього бухгалтера ТОВ "Стахановместоп" ОСОБА_3. остання підтвердила, що з ПП ОСОБА_2. дійсно було підписано два договори на надання транспортних послуг. Також ОСОБА_3. пояснила, що із-за відсутності розрахунків ТОВ "Практик" з ТОВ "Стахановместоп", вони не змогли розрахуватися за надані транспортні послуги з ПП ОСОБА_2. Під час перевірки скарги був опитаний працюючий бухгалтер ТОВ "Стахановместоп" Токарева Т.В., яка пояснила, що на посаді головного бухгалтера вона працює з 01.09.06 та на підприємстві відсутні які-небудь договори, укладені з ПП ОСОБА_2., але в журналі ордеру відображена кредиторська заборгованість перед ПП ОСОБА_2.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем та погоджується з зазначеною у позові сумою, оскільки вартість виконаних робіт склала 6950 грн., а відповідач перерахував позивачу 750 грн.; не сплаченою залишилась заборгованість в сумі 6200 грн. Позивач міг заявити цю суму до стягнення, але не позбавлений права подати позов про стягнення частини суми, яку він визначив у розмірі 5375 грн.

Отже, сума боргу у розмірі 5375 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Слід визнати обґрунтованими вимоги позову про стягнення 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за визначений позивачем період прострочення платежу з 29.08.07 по 01.07.08.

Сума інфляційних нарахувань у розмірі 1296 грн. нарахована необґрунтовано, так як позивач при її нарахуванні користувався даними величини приросту індексу споживчих цін, що не може бути застосовано до правовідносин сторін і суперечить ст. 625 Цивільного кодексу України.

З викладеного слідує, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, рішення місцевого господарського суду слід скасувати з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в сумі основного боргу у розмірі 5375 грн. та 3% річних у розмірі 162 грн.; у задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за позовом в сумі 82 грн. 65 коп., державне мито за апеляційною скаргою в сумі 41 грн. 33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 95 грн. 62 коп. слід покласти на відповідача. Зайве сплачене державне мито в сумі 8 грн. 86 коп. повернути позивачу із Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Брянка Луганської області б/н від 06.08.08 на рішення господарського суду Луганської області від 22.07.08 у справі № 10/30 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 22.07.08 у справі № 10/30 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позовні вимоги задовольнити частково.

5.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Стахановместоп", ідентифікаційний код 31083574, юридична адреса: вул. Б.Хмельницького, 3а, м. Стаханов Луганської області, фактична адреса: вул. Балтийська, 1, м. Брянка Луганської області, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4, АДРЕСА_1, борг в сумі 5375 грн., 3% річних в сумі 162 грн., державне мито за позовом в сумі 82 грн. 65 коп., державне мито за апеляційною скаргою в сумі 41 грн. 33 коп.. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 95 грн. 62 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати наказ.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, м. Брянка Луганської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_5, ОКПО НОМЕР_4, МФО НОМЕР_6 Ощадбанку м. Брянка, із Державного бюджету України, рахунок 31118095700006, код бюджетної класифікації 22090200, МФО 804013, банк УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, зайве сплачене державне мито в сумі 8 грн. 86 коп. згідно оригіналу квитанції № 00562 від 06.08.08, що знаходиться в матеріалах справи, на підставі даної постанови, яка скріплена гербовою печаткою суду.