Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Вербицької О.В.

Малетича М.М.

За участю представників:

від позивача - Дячок І.О.

від відповідача 1 - Влащенко І.В.

від третьої особи - Дякулич О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства зобмеженою відповідальністю "Каіс"

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 05.06.2008

у справі № 2/121 (Домнічева І.О.)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь"

до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"

Головного управління юстиції в м. Києві Відділ державної виконавчої служби

третя особа Українсько-американське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс"

про зобов"язання вчинити певну дію

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" до Головного управління юстиції в м. Києві Відділ державної виконавчої служби за участю третьої особи Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" про зобов’язання АКБ "Укрсоцбанк" в особі Київської міської філії направити письмову заяву до Головного управління юстиції в м. Києві Відділ Державіної виконавчої служби про повернення виконавчого напису нотаріуса № 1394 д від 23.12.2004 року стягувачеві без виконання та про зобов’язання Головного управління юстиції в м. Києві Відділ Державіної виконавчої служби винести постанову про закінчення виконавчого провадження, яке відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса № 1394 д від 23.12.2004 року.

Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" звернулось до Господарського суду м. Києва з клопотанням б/н від 03.06.2008 року про зупинення провадження у справі № 2/121 до вирішення пов’язаної з нею іншої справи № 2/82 за позовом Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комбінат "Ніжинський" про визнання договору уступки недійсним.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2008 року зупинено провадження у справі № 2/121 до вирішення спору по суті у справі № 2/82.

Українсько-американське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" не погоджуючись з названою ухвалою суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в який просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.06.2008 року у справі № 2/121 та направити справу до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті, мотивуючи своє звернення тим, що ухвала господарського суду міста Києва прийнята з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2008 було прийнято апеляційну скаргу Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" до провадження, розгляд скарги призначений на 28.08.2008 року.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції були неправильно застосовані норми процесуального права, а також неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, мала місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. А саме: суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою зупинив провадження у справі до вирішення господарським судом м. Києва справи № 2/82 за позовом Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комбінат "Ніжинський" про визнання договору уступки недійсним. Ця ухвала, на думку третьої особи, має бути скасована на підставі не відповідності її нормам чинного законодавства, розгляд справи можливий і не пов’язаний зі справою, порушеною господарським судом м. Києва.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників та наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов’язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

А неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у справі, що розглядається.

Судова колегія вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до вирішення пов’язаної з нею справи № 2/82. При цьому судова колегія виходить з наступного.

Статтею 1 ГПК України, яка визначає право на звернення до господарського суду, передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 уклав з позивачем договір № 02-23/182 про надання не відновлювальної кредитної лінії та додаткову угоду до нього № 1 від 23.04.2004 року. На забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору між відповідачем-1 та позивачем було укладено договір застави № 32-12/34 від 23.07.2007 року. 23.12.2004 року було здійснено виконавчий напис приватного нотаріуса Ковальчука С.П., відповідно до якого, у зв’язку з невиконанням Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" зобов’язань за кредитним договором, пропонується звернути стягнення на майно, переданого в заставу відповідно до договору застави, та за рахунок коштів виручених від реалізації заставленого майна, задовольнити вимоги Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" у сумі 1 983 239,64 грн. 19.12.2005 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Українсько-американським спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" укладено договір уступки вимоги, відповідно до Українсько-американське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" отримало право вимоги виконання Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" зобов’язань за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 02-23/182 від 23.04.2004 року. Таким чином, третя особа вступила у виконавче провадження відносно позивача, як стягувач по виконавчому напису.

Господарським судом м. Києва позовом Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" розглядається справа № 2/82.

23.04.2004 року Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" було укладено договір № 02-23/182 про надання не відновлювальної кредитної лінії. 30.04.2004 року між відповідачем-1 та третьою особою було укладено договір про надання не відновлювальної лінії № 02-23/207. На забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору № 02-23/207 від 30.04.2004 року між відповідачем-1 та позивачем було укладено договір іпотеки № 05-12/615., відповідно до якого Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" виступило майновим поручителем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комбінат "Ніжинський" всіх своїх обов’язків по договору № 02-23/207. 19.12.2005 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Українсько-американським спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" укладено договір уступки вимоги, відповідно до Українсько-американське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" отримало право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комбінат "Ніжинський" та Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" зобов’язань за договором № 02-23/207 та № 02-23/182.

Таким чином, за предметом спору справи № 2/121 та № 2/82 безпосередньо пов’язані, а саме вимоги по справі № 2/121 та № 2/82 про зобов’язання вчинити певну дію обґрунтовуються наявністю договору № 02-23/182 про надання не відновлювальної кредитної лінії від 23.04.2004 року.

Отже, задоволення позовної заяви Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" у справі № 2/82 про визнання договору уступки недійсним може виключити повністю або частково задоволення позову Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" у справі № 2/121 про зобов’язання вчинити певну дію.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом про обґрунтованість клопотання позивача та вважає, що вирішення справи № 2/121 є неможливим до вирішення, пов’язаної з нею іншої справи – № 2/82, а тому, на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, провадження у справі № 2/121 підлягає зупиненню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, апелянтом всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 05.06.2008 року, яка була прийнята по даній справі, у зв’язку з повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду дійсним обставинам справи, а також у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законною і обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

Ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.06.2008 року у справі № 2/121 залишити без змін, а апеляційну скаргу Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС"- без задоволення.