2-3/200-2008 Про визнання права власності на нежитлове підвальне приміщення - 19.08.2008 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 01 квітня - 08 травня 2008 року у справі №2-3/200-2008

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)

до Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь, 95000),

Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (вул.Некрасова, 11, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

3-тя особа: Комунальне підприємство житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району міста Сімферополя (вул. Кримських партизан, 13, місто Сімферополь, 95013)

про визнання права власності

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.04.- 08.05.2008 року у справі № 2-3/200-2008 (суддя Соколова І.О.) позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1задоволено. Суд визнав за позивачем право власності на нежитлове підвальне приміщення у відповідності з технічним паспортом Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" - підвал літер "А" загальною площею 36,6 кв.м., розташований поАДРЕСА_1, а також зобов'язав Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" провести державну реєстрацію права власності зазначеного об-'єкта.

Не погодившись з постановленим судовим актом, Сімферопольська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1відмовити.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу у матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з відпусткою судді Антонової І.В. та хворобою судді Заплава Л.М. за розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 22 липня 2008 року у складі судової колегії була проведена заміна суддів Антонової І.В. та Заплава Л.М. на суддів Фенько Т.П. та Лисенко В.А.

За клопотанням відповідача -Сімферопольської міської ради ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 слухання справи було відкладено на 05.08.2008.

У зв'язку з відпусткою судді Фенько Т.П. за розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А від 05.08.2008 у складі судової колегії була проведена заміна судді Фенько Т.П. на суддю Котлярову О.Л.

У судове засідання 05 серпня 2008 року представники сторін не з'явились. За клопотанням позивача слухання справи було відкладено на 19.08.2008.

У судове засідання 19 серпня 2008 року не з'явились представник відповідача - Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" та представник третьої особи. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність відповідача - Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" та третьої особи.

За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

У січні 2008 року Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1. звернулась до господарського суду з позовом до Сімферопольської міської ради, Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації", третя особа - Комунальне підприємство житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району міста Сімферополя. Позивач просила визнати за нею право власності на нежитлове підвальне приміщення загальною площею 36,6 кв.м., розташоване поАДРЕСА_1, та зобов'язати другого відповідача - Кримське Республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" провести державну реєстрацію права власності вищезгаданого спірного майна. Позов мотивовано тим, що з часу придбання квартириАДРЕСА_1 позивачка постійно користується розташованим безпосередньо під квартирою підвальним нежитловим приміщенням.

Оскаржене рішення господарського суду Автономної Республіки Крим мотивовано посиланням на норми Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) та Рішення Конституційного Суду України від 02.03.04 р. № 4-рп/2004 (v004p710-04) .

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з питань, що відноситься до повноваженнь районних, обласних рад і вирішується виключно на пленарних засіданнях, є вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Спірне нежитлове приміщення, розташоване у будинку АДРЕСА_1 загальною площею 36,6 кв.м., є об'єктом комунальної власності територіальної громади міста Сімферополя.

Вищезазначені нежитлові приміщення знаходяться на балансі Комунального підприємства житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району міста Сімферополя.

Згідно частини 2 статті 327 Цивільного кодексу України управління майном, що знаходиться в комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада і утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до ведення виконавчих органів міських рад відноситься облік нежитлових приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам про використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади.

Як свідчать матеріали справи, між Комунальним підприємством житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м.Сімферополя і Суб'єктом підприємницької діяльності Бобровою І.М. 09.03.2004 року був укладений договір оренди спірного нежитлового приміщення № 913, який пролонгувався у подальшому.

Задовольняючи позов, господарський суд, як було зазначено вище, послався на Рішення Конституційного Суду України від 02.03.04 р. № 4-рп/2004 (v004p710-04) . Однак у відповідності з офіційним тлумаченням статей 1 і 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", висловленим в цьому Рішенні, допоміжні приміщення (підвали, сараї, комори, горища, колясочні і т.д.) передаються безкоштовно в спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка придбала квартиру АДРЕСА_1саме як фізична особа.

Отже, визнання за позивачкою права власності на підвальне нежитлове приміщення загальною площею 36,6 кв.м., розташоване в будинку АДРЕСА_1 з посиланням на Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) є хибним та таким, що суперечить нормам матеріального права.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково та прийняти нове рішення.

З врахуванням вищенаведеного оскаржене рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею105 Господарського процесуального кодексу України

Апеляційну скаргу Сімферопольської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-3/200-2008 від 01 квітня - 08 травня 2008 року скасувати.

У позові суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1до Сімферопольської міської ради, Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації", третя особа Комунальне підприємство житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району міста Сімферополя, про визнання права власності та спонукання провести державну реєстрацію відмовити.