Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційну скаргу Луцької міської ради (м. Луцьк)

на рішення господарського суду Волинської області

від 28.05.2008р. у справі № 8/63-24

за позовом колективного підприємства УВТК "Будівельник"(м. Луцьк)

до відповідача Луцької міської ради (м. Луцьк)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Будівельник-2"(м. Луцьк)

про визнання недійсним рішення №24/76 від 05.03.08

за участю представників:

від позивача: Андрусь В.С., Шеремета А.І.;

від відповідача: Шевчук Ю.В.;

від третьої особи: Семенюк О.Л.

З правами та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, сторони та третя особа ознайомлені.

Рішенням від 28.05.2008р. у справі №8/63-24 господарського суду Волинської області (колегія суддів у складі: Кравчук А.М. (головуючий); Шум М.С.; Гончар М.М.) задоволено позов колективного підприємства УВТК "Будівельник"(м. Луцьк) до обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Будівельник-2"(м. Луцьк) про визнання недійсним рішення №24/76 від 05.03.08.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Луцькою міською радою подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення господарського суду Волинської області скасувати, з огляду на наступне:

- рішення Луцької міської ради від 05.03.08 №24/76 "Про надання обслуговуючому кооперативу "Гаражний кооператив "Будівельник-2"дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування гаражів на вул. Конякіна, 16"прийнято в межах повноважень, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) та Земельним кодексом України (2768-14) .

- порядок прийняття рішення, встановлений ст. 59 Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні"Луцькою міською радою не був порушений;

- позивачем не було подано роздільного акту, який відображав би які саме майнові права та обов’язки реорганізованого суб’єкта перейшли до колективного підприємства УТК "Будівельник", що унеможливило з’ясувати питання про те, правонаступником яких саме майнових прав в дійсності є позивач інше.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Волинської області підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до вимог чинного законодавства України рішення органу місцевого самоврядування підлягає скасуванню, якщо воно прийняте порушення законодавчих актів або з перевищенням власних повноважень чи компетенції. При цьому, позивач повинен довести порушення таким рішенням своїх прав чи охоронюваних законом інтересів (ст. 21 ЦК України).

Даний позов виник внаслідок спору щодо права між позивачем та третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стосовно земельної ділянки площею 0,5563га, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Конякіна, 16, на якій знаходяться індивідуальні гаражі для зберігання автотранспорту жителів міста Луцька.

Відповідно до цього, оспорюване рішення, прийняте відповідачем 05.03.08 за №24/76 "Про надання обслуговуючому кооперативу "Гаражний кооператив "Будівельник-2"дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування гаражів на вул. Конякіна, 16"випливає зі спору про право, а тому його чинність розглядається в межах господарського спору за процесуальними нормами, встановленими ГПК України (1798-12) .

Розглядаючи апеляційну скаргу на рішення господарського суду волинської області від 28.05.08, яким позов задоволено й визнано недійсним вищезгадане рішення Луцької міської ради, судом апеляційної інстанції встановлено: Колективне підприємство УВТК "Будівельник"утворилось 09.03.00 внаслідок реорганізації КП "Волиньбуд"шляхом виділення з останнього структурного підрозділу –УВТК КП "Волиньбуд"і є правонаступником КП "Волиньбуд"в частині майнових і немайнових прав і обов’язків, які відносились до компетенції і повноважень цього структурного підрозділу згідно розподільчого балансу. Дане клопотання зазначено в статуті позивача, зареєстрованого розпорядженням Луцької міської Ради народних депутатів від 09.03.00 (а.с. 4-25).

Разом з цим, позивачем не подано письмових доказів стосовно того, що до нього перейшло від КП "Волиньбуд" право на користування земельною ділянкою по вул. Конякіна, 16. не подано й доказу про те, що КП "Волиньбуд"відповідно до вимог чинного земельного законодавства було надано право на користування земельною ділянкою за вищенаведеною адресою та доказів про надання даної земельної ділянки позивачу після його створення і державної реєстрації 09.03.2000 року.

Наявні у матеріалах справи рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 03.09.98 №413 "Про видачу державних актів на право постійного користування землею суб’єктами підприємницької діяльності усіх форм власності міста"(а.с. 108-111) та державний акт на право постійного користування землею (а.с. 36-38), не можуть бути застосовані судом як належні докази у справі в силу вимог ст. 4 ГПК України, оскільки чинним земельним законодавством України, зокрема ст. 7 Земельного кодексу України в редакції 1992 року, не передбачалось право структурних підрозділів підприємств без статусу юридичної особи, яким було УВТК КП "Волиньбуд"земельної ділянки площею 0,90 га у м. Луцьку по вул. Конякіна, 16 суперечило чинному законодавству України.

При цьому, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що посилання позивача на норму ч. 2 ст. 7 Закону України "Про підприємства в Україні", чинного станом на час прийняття рішення виконкому Луцької міської ради від 03.09.98 №413, є недоречним, оскільки зазначена норма не змінює вимог Земельного кодексу (2768-14) УРСР і стосується погодження питання про розміщення відособлених підрозділів на момент їх створення.

Львівський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що за протестом прокурора м. Луцька виконавчий комітет Луцької міської ради рішенням від 24.07.08 №520-1 скасував рішення від 08.09.98 №413 як незаконне.

Місцевим господарським судом зазначені вимоги законодавства не були враховані, що призвело до неправильної оцінки доказів.

Неналежно оцінено судом першої інстанції і рішення Луцької міської ради від 05.09.06 №5/87 "Про надання колективному підприємству УВТК "Будівельник"дозволу на складання проекту землеустрою земельної ділянки для обслуговування адміністративно-господарських будівель, споруд та індивідуальних гаражів на вул. Конякіна, 16". Зокрема, суд не прийняв до уваги, що дане рішення суперечить чинному законодавству України, зокрема ст. 41 Земельного кодексу України, зокрема ст. 41 Земельного кодексу України, оскільки надання земельної ділянки юридичній особі для обслуговування індивідуальних гаражів, власником яких вона не являється, законодавство не передбачає.

Таке право може бути надано безпосередньо власнику гаража або гаражному кооперативу.

Дане підтверджується і висновком державної експертизи землевпорядної документації від 13.06.07 №1534 на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки КП УВТК "Будівельник"(а.с. 145).

Таким чином, у позивача відсутні належні підстави ставити вимоги щодо земельної ділянки площею 0,5563 га, на якій розташовані індивідуальні гаражі громадян, які створили гаражний кооператив "Будівельник-2".

Таким чином, Львівський апеляційний господарський суд не встановив належних підстав, які б визначали порушення права позивача щодо земельної ділянки, на якій не знаходиться його майно, не визначена для обслуговування його майна.

Разом з цим, оскаржуване рішення прийнято відповідачем у межах його компетенції та повноважень і без порушень чинного законодавства.

Зокрема, рішення Луцької міської ради стосовно надання дозволу третій особі у справі на складання проекту землеустрою прийнято у відповідності до норм ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України, ст.ст. 26,59,60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні'як належним і компетентним органом місцевого самоврядування стосовно земельної ділянки, яка перебуває у власності територіальної громади.

Таким чином, Львівський апеляційний господарський суд встановив відсутність порушеного законного права позивача на земельну ділянку, щодо якої прийнято відповідачем оспорювань рішення, та відсутність порушень чинного законодавства чи компетенції відповідачем при його прийнятті.

Відповідно до цього, підстави у задоволенні позову –відсутні.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу Луцької міської ради (м. Луцьк) задоволити.

2. Рішення від 28.05.2008р. у справі №8/63-24 господарського суду Волинської області скасувати. Прийняти нове рішення: У задоволенні позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.