Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Ткаченка Б.О. (доповідач по справі),

суддів:

Лобань О.І.

Федорчук Р. В

судді-доповідача Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання Єрмак Л.В.

представники сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Управління виробничої комплектації сільського будівництва об'єднання "Полтаваоблагробуд"на рішення господарського суду Полтавської області від 14.04.2008р.

у справі №13/108 (суддя Босий В.П.)

за позовом Управління виробничої комплектації сільського будівництва об'єднання

"Полтаваоблагробуд"

до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особиОСОБА_1

про стягнення 12420,82 грн.

Управління виробничої комплектації сільського будівництва об'єднання "Полтаваоблагробуд"звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1про стягнення 12420,82 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.04.2008р. по справі №13/108 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 764,04 грн. основного боргу, 63,76 грн. пені, 8,28 грн. державного мита та 7,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14.05.2008р. господарським судом Полтавської області прийнято додаткове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовної заяви щодо зобов'язання відповідача повернути наступне майно: технологічна лінія по виготовленню руберойду -1 шт., руберойд брак -40 рулонів, кран-балка з пультом без кабелю -1 шт., запасний бункер до лінії -2 шт., електрощит з лічильником -1 шт., рубильник -1шт., електрощит з напівавтоматами -3 шт., прожектор -1 шт., лампи освітлення -3 шт.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.04.2008р. по справі №13/108 в частині відмови стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 10841,67 грн., пені в сумі 607,32 грн., державного мита в сумі 200,92 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 110,14 грн. та передачі майна: руберойд брак -40 рулонів, кран-балка з пультом без кабелю -1 шт., запасний бункер до лінії -2 шт., електрощит з лічильником -1 шт., рубильник -1шт., електрощит з напівавтоматами -3 шт., прожектор -1 шт., лампи освітлення -3 шт. та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 10841,67 грн. заборгованості, 607,32 грн. пені, 200,92 грн. державного мита, 110,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та відповідне майно.

На думку позивача, рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.06.2008р. скарга позивача прийнята до розгляду та порушене апеляційне провадження по справі.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надіслав телеграму від 29.07.2008р., в якій просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але в надісланому відзиві від 15.07.2008р. просив розглядати справу без його участі та участі його представника.

Вивчивши матеріали справи, судова колегія апеляційного суду виходить із наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.01.2006р. між Управлінням виробничої комплектації сільського будівництва об'єднання "Полтаваоблагробуд"(орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1(орендар) укладено договір №3 на оренду приміщення на базі УВК сільського будівництва, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне володіння та користування приміщення площею 240 мІ за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-8).

Згідно акту приймання-передачі від 01.01.2006р. орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду приміщення контейнерної площею 238 мІ (а.с. 9). Крім того, в відповідному акті зазначено, що товарно-матеріальні цінності та обладнання, яке знаходиться в орендованому приміщенні та є власністю орендодавця, орендар приймає на відповідальне зберігання, а саме: технологічна лінія по виготовленню руберойду -1 шт., руберойд брак -40 рулонів, кран-балка з пультом керування без кабелю - 1 шт., запасний бункер до лінії -2 шт., електрощит з лічильником -1 шт., рубильник -1шт., електрощит з напівавтоматами -3 шт., прожектор -1 шт., лампи освітлення -3 шт.

Відповідно до п. 5.1 договору орендна плата на момент укладання договору за 1 мІ складає 1,75 грн. на місяць.

Листом від 30.11.2006р. позивач повідомив відповідача, що у зв'язку з підвищенням тарифів на комунальні послуги та з урахуванням того, що з 1997 року розмір орендної плати жодного разу не підвищувався і в зв'язку з зростанням інфляції, ціна за 1 мІ орендуємого приміщення з 01.01.2007р. становить 8 грн. з ПДВ (а.с.10).

Відповідач листом від 05.12.2006р. надав відповідь позивачу, в якому зазначив, що збільшення орендної плати є безпідставним і просив не збільшувати розмір орендної плати (а.с. 41).

Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 14.04.2008р. має бути скасоване з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України (в редакції на момент укладення договору) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.01.2006р. між Управлінням виробничої комплектації сільського будівництва об'єднання "Полтаваоблагробуд"(орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1(орендар) укладено договір №3 на оренду приміщення на базі УВК сільського будівництва, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне володіння та користування приміщення площею 240 мІ за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-8).

Згідно акту приймання-передачі від 01.01.2006р. орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду приміщення контейнерної площею 238 мІ (а.с. 9). Крім того, в відповідному акті зазначено, що товарно-матеріальні цінності та обладнання, яке знаходиться в орендованому приміщенні та є власністю орендодавця, орендар приймає на відповідальне зберігання, а саме: технологічна лінія по виготовленню руберойду -1 шт., руберойд брак -40 рулонів, кран-балка з пультом керування без кабелю -1 шт., запасний бункер до лінії -2 шт., електрощит з лічильником -1 шт., рубильник -1шт., електрощит з напівавтоматами -3 шт., прожектор -1 шт., лампи освітлення - 3 шт.

Відповідно до п. 5.1 договору орендна плата на момент укладання договору за 1 мІ складає 1,75 грн. на місяць.

В п. 5.2 договору визначено, що розмір орендної плати переглядається в разі зміни методики її розрахунків, зміни централізованих цін та тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Листом від 30.11.2006р. позивач повідомив відповідача, що у зв'язку з підвищенням тарифів на комунальні послуги та з урахуванням того, що з 1997 року розмір орендної плати жодного разу не підвищувався і в зв'язку з зростанням інфляції, ціна за 1 мІ орендуємого приміщення з 01.01.2007р. становить 8 грн. з ПДВ (а.с.10).

Відповідач листом від 05.12.2006р. надав відповідь позивачу, в якому зазначив, що збільшення орендної плати є безпідставним і просив не збільшувати розмір орендної плати (а.с. 41).

Відповідно до п. 4.1 договору термін оренди складає 11 місяців з моменту прийняття об'єкта, що орендується за актом здачі-приймання.

Оскільки акт приймання-передачі складений 01.01.2006р., то термін дії відповідного договору оренди мав закінчитися 01.12.2006р.

В п. 4.2 договору визначено, що якщо жодна сторона в термін 45 діб до закінчення договору не заявить про намір його розірвання, даний договір автоматично пролонгується на термін до 11 місяців.

В ст. 764 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доказів звернення до відповідача з листом про наміри розірвати відповідний договір оренди не надано. Також не надано позивачем і доказів звернення до відповідача з запереченнями щодо користування орендним приміщенням з моменту закінчення терміну дії договору.

Посилання позивача на лист від 30.11.2006р. не є обґрунтованим, оскільки в відповідному листі йшла мова не про розірвання договору оренди, а про збільшення орендної плати. Крім того, відповідний лист надіслано за 1 день до закінчення терміну дії договору оренди, а не за 45 діб, як того вимагає п. 4.2 договору.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивачем доказів звернення до суду та/чи наявності рішення суду про розірвання (зміну), визнання недійсним (неукладеним) відповідного договору оренди не надано.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що відповідний договір оренди був пролонгований на 11 місяців і діяв до 01.11.2007р. на умовах, визначених в договорі від 01.01.2006р., в т.ч. і на умовах, що стосуються розміру орендної плати.

Посилання відповідача на припинення договору оренди з 01.01.07р. в силу положень п. 5.6 договору не є обґрунтованим, оскільки останній продовжував користуватися відповідним приміщенням до 01.07.2007р. Даний факт підтверджується і позивачем в апеляційній скарзі.

Посилання відповідача на те, що відповідний договір є неукладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, також не є обґрунтованим, оскільки відповідач своїми подальшими діями, спрямованими на виконання договору, фактично визнав відповідний договір укладеним. Крім того, відповідачем доказів надсилання пропозицій про внесення змін до відповідного договору та/чи протоколу розбіжностей не надано, а тому апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що сторонами відповідного договору досягнуто домовленість з усіх істотних умов такого договору.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 6.2 договору визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі перераховувати платню за оренду.

З урахуванням вищенаведеного та оскільки матеріалами справи підтверджується несвоєчасність та не в повному обсязі перерахування відповідачем орендної плати, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення заборгованості за орендну плату в сумі 1177,04 грн. (з 01.01.2006р. по 01.07.07р. має бути нараховано 9576 грн. (504 грн. орендної плати * 19 календарних місяців ), а фактично сплачено 8398,96 грн.).

В п. 5.4 договору оренди визначено, що за несвоєчасно або не в повному обсязі перераховану орендну плату орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування Нацбанку України на момент несплати, але не більш як за півроку.

Здійснивши повторний перерахунок пені, яка підлягає стягненню, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог лише в частині стягнення 89,42 грн. пені.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про повернення майна, переданого згідно акту приймання-передачі в оренду від 01.01.2006р. апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.1 договору орендар зобов'язаний в разі припинення договору оренди повернути орендодавцеві орендоване майно та приміщення в належному стані, що підтверджується актом здачі-прийому майна.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідні положення містяться і в п. 6.3 договору.

Оскільки термін договору оренди закінчився, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути майно позивачу, а саме: технологічну лінію по виготовленню руберойду -1 шт., руберойд брак -40 рулонів, кран-балку з пультом без кабелю -1 шт., запасний бункер до лінії -2 шт., електрощит з лічильником -1 шт., рубильник -1шт., електрощит з напівавтоматами -3 шт., прожектор -1 шт., лампи освітлення -3 шт.

В мотивувальній частині оскаржуваного рішення від 14.04.2008р. місцевий господарський суд досліджував позовну вимогу про повернення відповідного майна та зазначив з яких підстав він прийшов до висновку про незадоволення відповідної вимоги. Разом з тим, в резолютивній частині рішення місцевим господарським судом не зазначено про прийняте рішення з приводу відповідної позовної вимоги.

14.05.2008р. господарським судом Полтавської області прийнято додаткове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовної заяви щодо зобов'язання відповідача повернути наступне майно: технологічна лінія по виготовленню руберойду -1 шт., руберойд брак -40 рулонів, кран-балка з пультом без кабелю -1 шт., запасний бункер до лінії -2 шт., електрощит з лічильником -1 шт., рубильник -1шт., електрощит з напівавтоматами -3 шт., прожектор -1 шт., лампи освітлення -3 шт.

Оскільки відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд повторно розглядає справу та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2008р. підлягає скасуванню.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 14.04.2008р. та додаткове рішення від 14.05.2008р. у справі №13/108 прийняті з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому мають бути скасовані.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд,

1. Апеляційну скаргу Управління виробничої комплектації сільського будівництва об'єднання "Полтаваоблагробуд"на рішення господарського суду Полтавської області від 14.04.2008р. по справі №13/108 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 14.04.2008р. по справі №13/108 скасувати.

3. Додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2008р. по справі №13/108 скасувати.

4. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

5. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1, філія Полтава ГРО ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Управління виробничої комплектації сільського будівництва об'єднання "Полтаваоблагробуд"(36000, АДРЕСА_1, р/р 2600001980217 в АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983, код ЄДРПОУ 05423455) 1177,04 грн. основної заборгованості та 89,42 грн. пені за договором №3 на оренду приміщення від 01.01.2006р.

6. Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 повернути Управлінню виробничої комплектації сільського будівництва об'єднання "Полтаваоблагробуд", передане згідно акту приймання-передачі від 01.01.2006р., майно, а саме: технологічну лінію по виготовленню руберойду -1 шт., руберойд брак -40 рулонів, кран-балку з пультом без кабелю -1 шт., запасний бункер до лінії -2 шт., електрощит з лічильником -1 шт., рубильник -1шт., електрощит з напівавтоматами -3 шт., прожектор -1 шт., лампи освітлення -3 шт.

7. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1, філія Полтава ГРО ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Управління виробничої комплектації сільського будівництва об'єднання "Полтаваоблагробуд"(36000, АДРЕСА_1, р/р 2600001980217 в АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983, код ЄДРПОУ 05423455) 21,34 грн. витрат по сплаті державного мита та 12,04 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1, філія Полтава ГРО ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Управління виробничої комплектації сільського будівництва об'єднання "Полтаваоблагробуд"(36000, АДРЕСА_1, р/р 2600001980217 в АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983, код ЄДРПОУ 05423455) 6,33 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу виконавчих документів доручити господарському суду Полтавської області.

9. Справу №13/108 повернути до господарського суду Полтавської області.

10. Постанова набирає чинності з дня її прийняття.