12/100 Про визнання наказу-дублікату таким, що не підлягає виконанню, та про скаргу на дії державного виконавця - 15.01.2008 Прийняття

В січні 2000 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП-Сервіс-Трейдінг" звернулось з позовом до ДПІ у Радянському районі м.Києва про зобов‘язання надати до відділення Державного казначейства Радянського району м.Києва висновок про відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість за серпень та вересень 1999р.

Рішенням Арбітражного суду м. Києва від 25.02.2000р. у справі № 12/100 позов задоволено; зобов’язано Державну податкову інспекцію у Радянському районі м. Києва в п’ятиденний термін, з дня отримання рішення, надати до Державного казначейства Радянського району висновок про повернення бюджетної заборгованості ТОВ "ТОП-Сервіс-Трейдінг" за серпень у сумі 1 844 468, 00 грн. та за вересень 1999р. у сумі 1 731 262,00 грн. і нарахувати на суму бюджетної заборгованості проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення; стягнуто з рахунку ДПІ у Радянському районі м. Києва на користь позивача 85,00 грн. державного мита.

На виконання вказаного рішення судом було видано наказ від 25.02.2000р. № 12/100, який був прийнятий до виконання відділом Державної виконавчої служби Радянського районного управління юстиції м.Києва.

В серпні 2004 ліквідатор ТОВ "ТОП-Сервіс-Трейдінг" звернувся до Господарського суду м.Києва з заявою № 1/08-02 від 06.08.2004 про видачу дублікату наказу по справі № 12/100 та заміну боржника його правонаступником. Вказана заява була мотивована тим, що згідно довідки відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві № ДВ-2 від 23.07.2004 у зв’язку з реорганізацією ВДВС Радянського РУЮ та передачею частини справ до ВДВС Шевченківського РУЮ наказ у справі № 12/100 при передачі втрачено.

Згідно ухвали Господарського суду м.Києва від 15.09.2004 у справі № 12/100 було видано дублікат наказу у справі № 12/100 від 25.02.2000р. та замінено боржника у справі № 12/100 (ДПІ у Радянському районі м.Києва) правонаступником – ДПІ у Шевченківському районі м.Києва.

Господарським судом м.Києва на виконання рішення Арбітражного суду м.Києва від 25.02.00р. та ухвали Господарського суду м. Києва від 15.09.2004 у справі № 12/100 було видано наказ-дублікат від 15.09.2004р. № 12/100, в якому вказано, що він дійсний для пред’явлення до виконання до 15.09.2007р.

Постановою головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинського С.С. від 04.09.2007 відкрито виконавче провадження № 362/1 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 12/100 від 15.09.2004.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулась до Господарського суду м. Києва зі скаргою № 3134/9/10-314 від 12.10.2007 на дії державного виконавця, у відповідності до якої просить скасувати постанову державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинського С.С. про відкриття виконавчого провадження від 04.09.2007 № 362/1.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.11.2007р. у справі № 12/100 скаргу (вих. № 3134/9/10-314 від 12.10.2007) Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на дії державного виконавця відхилено.

Ухвала суду мотивована тим, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем правомірно та підстави для задоволення вимог про скасування цієї постанови відсутні.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 3611/9/10-313 від 21.11.2007, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.11.2007р. у справі № 12/100 та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та скасувати постанову державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинського С.С. про відкриття виконавчого провадження від 04.09.2007 № 362/1.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом прийнято ухвалу при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права, а саме – судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано ту обставину, що державним виконавцем постанова винесена після спливу 3-денного терміну та не надано належної оцінки тій обставині, що ТОВ "ТОП-Сервіс-Трейдінг" на момент пред’явлення до виконання наказу Господарського суду м. Києва від 15.09.2004 виключено з реєстру платників ПДВ та не має права на бюджетне відшкодування. Також апелянт стверджує, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не застосовано п.1.8 ст. 1 та ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість".

Від позивача (стягувача за виконавчим провадженням) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.11.2007 по справі № 12/100 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засідання проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві своїм правом на участь у засіданні апеляційної інстанції не скористався. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи)

В судовому засіданні 25.12.2007 судом на підставі ч.3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 15.01.2008.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та позивача, а також наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Арбітражного суду м. Києва від 25.02.2000р. у справі № 12/100 (яке набрало законної сили) Арбітражним судом м.Києва було видано наказ №12/100 від 25.02.2000 про зобов’язання Державної податкової інспекції у Радянському районі м. Києва в п’ятиденний термін, з дня отримання рішення, надати до Державного казначейства Радянського району висновок про повернення бюджетної заборгованості ТОВ "ТОП-Сервіс-Трейдінг" за серпень у сумі 1 844 468, 00 грн. та за вересень 1999р. у сумі 1 731 262,00 грн. і нарахувати на суму бюджетної заборгованості проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Вказаний наказ був прийнятий до виконання відділом Державної виконавчої служби Радянського районного управління юстиції м.Києва та у відповідності до постанови державного виконавця відділу ДВС Радянського РУЮ м.Києва № 155/5 від 15.05.2000 виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Арбітражного суду м.Києва № 12/100 від 25 .02.2000 було зупинено.

У зв’язку з втратою виконавчою службою вказаного наказу Господарським судом м.Києва (без його виконання) на виконання рішення Арбітражного суду м.Києва від 25.02.00р. та ухвали Господарського суду м. Києва від 15.09.2004 у справі № 12/100 було видано наказ-дублікат від 15.09.2004р. № 12/100, в якому вказано, що він дійсний для пред’явлення до виконання до 15.09.2007р.

У зв’язку з цим 04.09.2007 постановою державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинського С.С. було відкрито виконавче провадження № 362/1 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 12/100 від 15.09.2004 про зобов’язання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подати до Державного казначейства Шевченківського району м. Києва висновок про повернення бюджетної заборгованості ТОВ "ТОП-Сервіс-Трейдінг" за серпень у сумі 1 844 468, 00 грн. та за вересень 1999р. у сумі 1 731 262,00 грн. і нарахувати на суму бюджетної заборгованості проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення, що вступив в законну силу (набрав чинності) 15.09.2004.

Вказаною постановою боржнику було надано строк для добровільного виконання рішення суду до 11.09.2007 (п.2 постанови) та попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій (п.3 постанови).

В постанові № 362/1 від 04.09.2007 вказано, що документ про примусове виконання поданий 28.08.2007.

Скаржник вважає, що вказаною постановою державного виконавця порушено його права та інтереси, оскільки вона всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) винесена після спливу 3-денного терміну з дня надходження виконавчого документу до виконання. Крім того, постанова № 362/1 від 04.09.2007 одержана податковим органом лише 09.10.2007, у той час як строк для добровільного виконання встановлений до 11.09.2007.

Судова колегія дійшла висновку, що місцевим судом підставно та обґрунтовано відмовлено у задоволенні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на дії державного виконавця з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (з наступними змінами та доповненнями), виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону (606-14) підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом (606-14) , та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом (606-14) .

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що ним було повідомлено державного виконавця про несвоєчасне одержання постанови про відкриття виконавчого провадження № 362/1 від 04.09.2007.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону;

7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

З матеріалів справи не вбачається жодної з наведених підстав для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що несвоєчасне одержання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження могло б бути підставою для оскарження дій державного виконавця, спрямованих на примусове виконання рішення суду, але не може бути підставою для скасування (визнання недійсною) постанови про відкриття виконавчого провадження.

Судова колегія також погоджується з висновком місцевого суду про необґрунтованість тверджень податкового органу про те, що оскаржуваною постановою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було зобов’язано надати до Державного казначейства Шевченківського району м. Києва висновок про повернення бюджетної заборгованості за серпень невизначеного року, а також відсутність на даний час такого органу як Державне казначейство Шевченківського району м. Києва, оскільки резолютивна частина постанови державного виконавця № 362/1 від 04.09.2007 повністю відповідає змісту наказу Господарського суду м. Києва № 12/100 від 15.09.2004.

Усі інші доводи апелянта (зокрема, про незастосування місцевим судом при прийнятті оскаржуваної ухвали п.1.8 ст.1. та ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість"; про те, що ТОВ "ТОП-Сервіс-Трейдінг" на момент пред’явлення до виконання наказу Господарського суду м. Києва від 15.09.2004 було виключено з реєстру платників ПДВ, а отже, не мало права на бюджетне відшкодування з ПДВ у відповідності до п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" тощо) судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що в межах розгляду скарги на дії органу Державної виконавчої служби щодо виконання рішення господарського суду (в порядку ст. 121-2 ГПК України) господарський суд не може переглядати по суті чинне судове рішення, яке виконується Державною виконавчою службою, та господарський суд не вправі перевіряти таке рішення на його відповідність законодавству, чинному на момент його виконання.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду м. Києва від 14.11.2007р. по справі № 12/100 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківськомурайоні м.Києва залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.11.2007р. у справі № 12/100 за скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на дії Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві при виконанні наказу Господарського суду м.Києва № 12/100 від 15.09.2004, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП-Сервіс-Трейдінг", – без змін.