3/72 Про стягнення заборгованості за договором підряду - 22.07.2008 Прийняття

Відкрите акціонерне товариство "Будмеханізація"звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Импульс"11770грн. 76коп., з яких 6000грн. 04коп. - заборгованість за виконані роботи, 707грн. 96коп. - пеня, 104грн. 55коп. –3%річних, 958грн. 21коп. –інфляційні витрати, 4000грн. 00коп. –штраф.

Позивач в обґрунтування своїх вимог надав копію договору підряду № 160П від 10.04.2007р., актів приймання виконаних підрядних робіт № ОУ-00457 від 31.07.2007р. та № ОУ-00502 від 21.08.2007р.

Заявою від 2.05.2008р. Відкрите акціонерне товариство "Будмеханізація"змінило позовні вимоги, просило господарський суд Донецької області стягнути з Приватного підприємства "Импульс"6000грн. 04коп. борг за виконані роботи та 4000грн. 00коп. штрафу.

Господарський суд Донецької області рішенням від 02.06.2008р. у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація"про стягнення 10000грн. 04коп. заборгованості відмовив.

Своє рішення господарський суд мотивував тим, що позивач без отримання залишку попередньої оплати завершив роботи та демонтував кран, а також суд прийняв до уваги ті обставини, що по справі № 18/307 рішенням господарського суду Донецької області від 11.12.2007р. було залишено без задоволення позов ВАТ "Будмеханізація"до ПП "Імпульс"стягнення заборгованості за демонтаж та перебазування крану до місця постійної дислокації в сумі 6000грн. 00коп., пені, інфляційних та штрафу в сумі 4000грн. 00коп. В даному рішенні суд встановив той факт, що сума 6000грн. 00коп. не є заборгованістю, а є витратами позивача внаслідок порушення ним ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та односторонньої відмови від виконання зобов’язань за договором підряду № 160П від 10.04.2007р.

Відкрите акціонерне товариство "Будмеханізація", не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 02.06.2008р. у справі № 3/72 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що господарський суд прийняв рішення по справі № 3/72 з порушенням норм матеріального права, без дослідження всіх обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом було зроблено хибний висновок про те, що дана заборгованість була предметом розгляду по справі № 18/307, оскільки розглянутий в провадженні по справі № 3/72 борг в сумі 6000грн. 04коп. у відповідності до актів № 457 та 502 виник за виконані роботи в липні та серпні 2007р., тоді як у справі № 18/307 було винесено рішення відносно заборгованості за демонтаж крану РДК-25. Суд не дослідив докази позивача та наданий розрахунок.

У судовому засіданні представник Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація"підтримав вимоги апеляційної скарги.

Відповідач по справі, Приватне підприємство "Импульс", у судове засідання свого представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджено поштовим повідомленням з підписом робітника відповідача про отримання ухвали про порушення апеляційного провадження у справі № 3/72 та призначенням розгляду скарги, про причини неявки представника у судове засідання суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без представника відповідача, оскільки він не скористався процесуальним правом на участь у судому засіданні, а його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28- 29 Закону України "Про судоустрій" та ст. 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ч.4 ст. 9 Закону України "Про судоустрій в Україні", статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року (v0011700-76) №5 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Заслухавши пояснення представника заявника скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

10.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Будмеханізація"та Приватним підприємством "Імпульс" був укладений договір підряду № 160П .

Пунктом 17.1 встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2007 року.

У відповідності з п. 1.1 договору відповідач доручив, а позивач зобов'язався на власний ризик виконати відповідні роботи, а відповідач зобов'язувався прийняти цю роботу та оплатити.

Розділом 2 договору сторони встановили, що позивачем виконуються наступні роботи: вантажні роботи краном РДК-25 за адресою: м. Донецьк, парк ім. Щербакова; перебазування крану РДК-25 на місце виконання робіт та монтаж; демонтаж та перебазування крану РДК-25 з місця виконання робіт на місце постійної дислокації.

Згідно п. 5.2 договору сторони визначили, що попередня загальна сума договору склала 80000грн. 00коп.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що відповідач щомісячно, до 1-ого числа перераховує на розрахунковий рахунок позивача попередню оплату у розмірі 30% місячної вартості робіт, зазначених у заявці про надання певних одиниць механізмів у строки, зазначені у рахунку на оплату.

Відповідно до п. 6.4 договору остаточний розрахунок проводиться на підставі акту виконаних робіт за формою КБ-2В протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту його підписання.

Пунктом 10.1.1 сторони встановили, що попередня плата за перебазування крану РДК-25 до місця виконання робіт та монтаж, а також за демонтаж та перебазування крану РДК-25 до місця постійної дислокації складає 12000грн. 00коп. з ПДВ.

Спірний договір був підписаний сторонами в добровільному порядку, без зауважень та заперечень.

Позивач в добровільному порядку розпочав роботи без повного внесення відповідачем попередньої оплати на свій ризик, чим порушив п. 10.1.1 договору.

Господарський суд в своєму рішенні прийшов до правильного висновку про те, що позивач без отримання попередньої оплати в сумі 12000грн. 00коп. самостійно прийняв рішення про завершення роботи та демонтував кран.

Із рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2007р. по справі № 18/307 слід, що пред’явлена до стягнення ВАТ "Будмеханізація"сума 6000грн. 00коп. є витратами позивача по демонтажу та перебазуванню крану РДК-25. По даній справі суд дійшов до висновку, що ці витрати виникли в наслідок порушення позивачем ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України з причин одностороннього виконання зобов’язань за договором підряду № 160П від 10.04.2007р.

Господарський суд по справі № 18/307 відмовив ВАТ "Будмеханізація"в задоволенні позовних вимог про стягнення 6000грн. 00коп., не визнав дану суму заборгованістю, а також відмовив в стягненні штрафу в сумі 4000грн. 00коп., пені в сумі 140грн. 76коп., інфляційних витрат в сумі 168грн. 60коп. та 3% річних в сумі 25грн. 09коп.

У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, господарський суд в рішенні по справі № 3/72 дійшов до правильного висновку про недоведеність позовних вимог в частині стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 6000грн. 04коп. та підстав для скасування рішення не вбачається.

В частині рішення господарського суду Донецької області про стягнення штрафу в сумі 4000грн. 00коп. слід зазначити, що підставою для стягнення штрафу в позовній заяві позивач зазначив порушення відповідачем пункту 16.1 договору № 160П від 10.04.2007р.

В заяві від 26.05.2008р. про зміну позовних вимог ВАТ "Будмеханізація"змінює лише резолютивну частину позовної заяви від 26.03.2008р. № 342.

В матеріалах справи знаходиться копія договору підряду № 160П від 10.04.2007р. В тексті договору немає пункту 16.1.

Крім того, у відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, ВАТ "Будмеханізація"за власним бажанням в порушення пункту 10.1.1 договору, без отримання попередньої оплати в сумі 6000грн. 00коп. після остаточного проведення всіх передбачених договором підряду робіт демонтувало кран РДК-25 та перебазувало його на місце постійної дислокації.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у стягненні 6000грн. 00коп., як суми заборгованості за демонтаж та перебазування крану РДК-25 до місця постійної дислокації, виходячи з того, що в даному випадку позивач на свій розсуд при здійсненні підприємницької діяльності добровільно поніс збитки у вигляді не отриманих від відповідача грошових коштів попередньої оплати.

Висновок господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" до Приватного підприємства "Імпульс" про стягнення заборгованості в сумі 10000,04 грн., з яких: 6000грн. 04коп. - сума основного боргу та 4000грн.00коп. сума штрафу є правильним.

Господарський суд Донецької області правильно застосував ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Доводи заявника скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не приймаються колегією до уваги, оскільки спростовуються вищенаведеним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду від 02.06.2008р. у справі № 3/72 відповідає фактичним обставинам, прийнято у відповідності до норм діючого законодавства а тому підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги, за наведеними в ній мотивами, не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.