31/401 Про стягнення заборгованості за договором оренди нежилого приміщення - 30.11.2007 Прийняття

Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут"звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у зв'язку з порушенням умов договору № 48, в розмірі 67682,66 грн., а також стягнення з відповідача державного мита у розмірі 677 грн. та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2007р. у справі № 31/401 в позові відмовлено, стягнуто з відповідача на користь позивача 677 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що після порушення провадження у справі відповідачем було погашено заборгованість та перераховано на користь позивача 67 682,66 грн., крім того суд першої інстанції врахував, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, тому витрати відшкодував за рахунок відповідача.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким зобов'язати позивача надати належним чином встановлену суму заборгованості, яку врахувати як суму заборгованості. Під час розгляду справи відповідачем надавались уточнення до апеляційної скарги, в яких змінювались вимоги апеляційної скарги, 30.11.2007 року в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду представником відповідача було надане остаточне уточнення апеляційних вимог в якому заявник просив винести постанову відповідно до п.1.1 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі; скасувати рішення в частині відмови від позову, в іншій частині - залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2007 р. № 31/401 апеляційна скарга була прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи було призначено на 27.11.2007р.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2007р. по справі № 31/401 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач вказав на те, що відповідач в порушення п. 3 ч. 1 ст. 94 ГПК України, в своїй скарзі не зазначив жодного конкретного порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до приписів ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні 27.11.2007 року оголошена перерва до 30.11.2007, тому постанова ухвалена 30.11.2007 року.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та враховуючи доводи сторін, Київський апеляційний господарський суд

Як правильно встановлено судом першої інстанції, між сторонами було укладено договір оренди нежилого приміщення Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" № 48 від 01.09.2003р. (далі - договір). За умовами договору позивач зобов'язувався передати в строкове платне користування приміщення за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 37 навчальний корпус № 7, відгороджене приміщення, кімнати №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, а відповідач зобов'язувався прийняти вказане приміщення та сплачувати орендну платину.

Відповідно до умов договору (п.1.1.) позивач передав відповідачу в тимчасове платне користування приміщення загальною площею 284,40 кв.м. за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги,37, учбовий корпус № 7, кімнати №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6,7, 8, що не спростовується доводами апеляційної скарги.

Також між сторонами 01.04.2005 р. було укладено додаткову угоду до договору № 48 про оренду нежилих приміщень Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" про сплату комунальних, експлуатаційних послуг та відшкодування податку на землю (далі - додаткова угода).

Пункт 3.6 додаткової угоди передбачає сплату орендної плати самостійно орендарем до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 50% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" Законом України"Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) встановлюється обов'язок Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" перераховувати частину надходжень від орендної плати до державного бюджету України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна та п. 3.6 договору 50% орендної плати спрямовуються до державного бюджету, а 50% - залишається в розпорядженні позивача.

Орендна плата нараховується відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та постанови Кабінету Міністрів України "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна 04.10.1995 р. № 786 (786-95-п) .

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується в апеляційній інстанції, у відповідача за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2007 р. виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 18704,27 грн.

Відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" (786-95-п) витрати на утримання нерухомого майна, і при будинкової території зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру загальної площі займаної підприємствами, організаціями.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" від 20.05.1999 р. № 686ХІV (686-14) суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для продовження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифам, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибуткової території.

Отже, згідно вимог чинного законодавства України, орендар зобов'язаний відшкодовувати позивачу витрати, які університет сплачує по укладених договорах відповідним обслуговуючим підприємствам та організаціям за утримання об'єкта оренди.

Таким, чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, крім орендної плати позивач, на підставі вищенаведеного, нараховує відповідачу плату за комунальні послуги, відшкодування податку на землю та експлуатаційні платежі.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, на день подання позовної заяви до суду, сума боргу відповідача перед позивачем складала 67682,66 грн.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач відповідно до квитанцій (копії яких долучені до матеріалів справи) перерахував кошти у сумі 67682,66 грн. Національному технічному університету України "Київський політехнічний інститут" ( аркуш справи 32-34), отже відповідачем було погашено заборгованість на день ухвалення рішення.

Позивач 24.10.2007 року в суді першої інстанції подав заяву, в якій зазначав, що заборгованість відповідача перед держбюджетом та позивачем, заявлена в позовній заяві, погашена після порушення провадження у справі і на той момент предмет спору вже був відсутній. Станом на 24.10.2007 р. існувала поточна заборгованість відповідача в розмірі 24550,81 грн.

Крім того, 30.11.2007 року в суді Київського апеляційного господарського суду позивач надав пояснення, в якому повідомив, що заборгованість відповідача в сумі 67682,66 грн. погашена йому після порушення провадження у справі, а поточна заборгованість відповідача, яку було зазначено в заяві позивача від 24.10.2007 року, не входила до заявленої суми позовних вимог.

Отже, після сплати заборгованості в суді першої інстанції після порушення провадження у справі став відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Відповідно до п. 1-1 статті 80 ГПК України, провадження у справі підлягає припиненню з підстав відсутності предмету спору, зокрема, у випадку, якщо спір врегульовано самими сторонами після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

З огляду на викладене Київський апеляційний господарський суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції, про необхідність відмови в позові, оскільки п. 1-1 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, в порушення вищенаведеної норми процесуального права суд в позові відмовив (а не припинив провадження у справі), що призвело до поставлення необґрунтованого рішення.

Ч. 2 ст. 104 ГПК України передбачено, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

За таких обставин, виходячи з повноважень, передбачених пунктом 3 ч. 1 ст. 103 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 21.08.2007 р. слід скасувати і припинити провадження у справі з підстав, передбачених п. 1-1 ст. 80, п. ГПК України (1798-12) , а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно приписів ч. 3 ст. 80 ГПК України при припиненні провадження у справі виноситься ухвала, в якій має бути вирішено питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

Таким чином, судові витрати покладаються за розгляд справи в першій інстанції на відповідача, оскільки відповідач сплатив борг після порушення провадження у справі.

Відповідно до частини 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. За таких обставин апеляційні вимоги (в редакції уточнення від 30.11.2007 р.) підлягають задоволенню, а рішення суду - скасувати повністю.

Таким чином, припинивши провадження у справі, слід стягнути з відповідача д ержавне мито у розмірі 677 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись п. 1.1 ч. 1, ч. 3 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити.

2. Скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2007 року повністю і припинити провадження у справі.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1народження, АДРЕСА_1; паспорт СО № НОМЕР_1, виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Києві 08.12.1998р.) на користь Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, 37, код ЄРПОУ 02070921) 677 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.