КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2007 № 35/212
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
Куровського С.В.
при секретарі: Василів О.В.
За участю представників:
від позивача: Яременко В.В. - довіреність №2164 від
20.10.2006 р.
від відповідача: Туголукова I.В. - довіреність від 01.10.2007
р.
Власенко В.М. - директор
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівар"
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.07.2007
у справі № 35/212 (Літвінова М.Є.)
за позовом Комунального підприємства "Господар" Дарницького
району м.Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівар"
про виселення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.07.2007 р. позов
Комунального підприємства "Господар" Дарницького району м. Києва
(далі - КП "Господар", позивач) до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Сівар" (далі ТОВ "Сівар", відповідач) про
виселення був задоволений в повному обсязі. Було зобов'язано
виселитись Товариство з обмеженою відповідальністю "Сівар" з
нежитлового приміщення в будинку № 14 по вул. Поліській у м.
Києві, загальною площею 137,18 м.2 та повернути зазначене
приміщення Комунальному підприємству "Господар" Дарницького району
м. Києва; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю
"Сівар" на користь Комунального підприємства "Господар"
Дарницького району м. Києва 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного
мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Не погодившись із рішенням господарського суду, відповідач
звернувся до Київського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати.
Свої вимоги він обгрунтовує тим, що його не було повідомлено
належним чином про дату розгляду справи, чим позбавили його
можливості спростувати позовні вимоги позивача. Також відповідач
зазначив, що судом був невірно розтлумачений зміст листів з
пропозиціями розірвати договір оренди, в той час як для розірвання
необхідне погодження обох сторін.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, однак в
судовому засіданні його представник вимоги відповідача не визнав,
пояснив, що вважає їх необгрунтованими і просив залишити без
задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Ухвалою від 05.11.2007 р. апеляційна скарга прийнята до
провадження і призначена до розгляду на 28.11.2007 р.
В судовому засіданні, колегія, розглянувши доводи апеляційної
скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі
встановлених фактичних обставин справи правильність застосування
судом першої інстанції норм законодавства, встановила наступне.
01.06.2004 р. між КП "Господар" та ТОВ "Сівар" було укладено
Договір № 265 оренди нерухомого майна (будівель, споруд,
приміщень), що є об'єктом комунальної власності територіальної
громади Дарницького району м. Києва (надалі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець на підставі
розпорядження Дарницької районної у м. Києві адміністрації від
14.05.2004 р. № 360 та ордеру № 065 передає, а орендар приймає в
строкове платне користування нерухоме майно (будівлю, споруду,
приміщення), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 14
для використання під склад.
Факт передачі орендодавцем зазначеного нерухомого майна
орендарю підтверджується Актом приймання-передачі від 01.06.2004
р. (копія в матеріалах справи).
Відповідно до умов Договору (п. 11.1), даний Договір діє з
01.06.2004 р. до 01.06.2005 р.
01.06.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено
Угоду про внесення змін до Договору оренди № 265 від 01.06.2004
р., якою сторони продовжили строк вищевказаного Договору до
01.06.2008 р.
Згідно п. 11.2 Договору, термін дії останнього може бути
припинено достроково за згодою сторін.
14.03.2007 р. відповідачем на адресу позивача було направлено
лист № 18, в якому відповідач пропонував розірвати Договір оренди
№ 265 у зв'язку з підвищенням розміру орендної плати.
Листом від 29.03.2007 р. № 676 позивач надав згоду на
розірвання даного Договору з 01.04.2007 р., та просив відповідача
після 01.04.2007 р. звільнити приміщення по вул. Поліській, 14 у
м. Києві, згідно п. 5.11 Договору та здати його представникам КП
"Господар" по Акту прийому-передачі.
Проте, відповідач зазначене приміщення не звільнив, згідно п.
5.11 Договору по Акту прийому-передачі орендоване майно в
належному стані позивачу не передав.
За таких обставин позивач звернувся до суду з позовними
вимогами про виселення відповідача з нежилого приміщення загальною
площею 137,18 м.2 в будинку № 14 по вул. Поліській у м. Києві.
Дослідивши всі докази по справі, колегія суддів вважає, що
позов підлягає задоволенню в зв'язку з наступним.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім
переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному
розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх
сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими та
такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
доказами у справі є будь-які фактичні дані, на
підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку
встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються
вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають
значення для правильного вирішення господарського спору.
Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього
повинен вирішуватися відповідно до Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування
майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та
іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна,
що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній
власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими
нормативно -правовими актами (ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України
"Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або
зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на
певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
).
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою
сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст.
651 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
).
Договір оренди може бути розірвано за згодою сторін (ч. 3 ст.
26. Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
; ч. 3 ст. 291 господарського кодексу України).
Твердження відповідача про обов'язкове погодження сторонами
Договору дострокового його розірвання спростовується ст. 188 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, в якій зазначено, що сторона договору, яка
вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна
надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона
договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання
договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції
повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом від
14.03.2007 р. запропонував позивачу достроково розірвати Договір
оренди, а позивач через десять днів після отримання даного листа
повідомив про свою згоду на цю пропозицію і запропонував звільнити
орендоване приміщення. Факт отримання відповідачем згоди на
розірвання Договору підтверджується копією зворотного поштового
повідомлення. Таким чином погодження дострокового розірвання
Договору оренди відбулося на законних підставах.
До того ж, ст. 654 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює, що зміна
або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й
договір. Отже, якщо договір був укладений в усній формі, він може
бути змінений або розірваний усною угодою сторін, якщо у простій
письмовій - то відповідно, угодою у простій письмовій формі. При
цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 220 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
угода у письмовій формі може вчинятися як шляхом
складання єдиного документа, так і шляхом обміну листами,
телеграмами, факсами тощо.
Як вбачається з матеріалів справи сторонами Договору оренди
було досягнуто взаємної згоди щодо розірвання Договору, проте
відповідач свої зобов'язання щодо звільнення наданого в орендне
користування приміщення не виконав, приміщення не звільнив та не
передав за актом позивачу.
Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були
порушені договірні зобов'язання щодо звільнення приміщення у
зв'язку з розірванням Договору оренди.
Посилання ТОВ "Сівар" на те, що фактично договір оренди був
укладений лише 01.06.2007 р. не має під собою підгрунтя, оскільки
в матеріалах справи містяться копії Договору № 265 від 01.06.2004
р. і Угоди про внесення змін до Договору, підписаної 01.06.2005
р., оформлених відповідно до чинного законодавства і належним
чином завірені.
Також судом не можуть прийматись до уваги доводи відповідача
про неналежне їх повідомлення про день розгляду справи, оскільки
ухвала Господарського суду м. Києва про порушення провадження у
справі від 15.06.2007 р. була надіслана судом на адресу
відповідача: 02081, м. Київ, вул. Клеменська, 3, яка була
зазначена останнім в Договорі Оренди. Ухвалою суду від 15.07.2007
р., судом було зобов'язано позивача надіслати ТОВ "Сівар" копію
позовної заяви і доданих до неї документів за фактичною адресою
відповідача: м. Київ, вул. Поліська, 14. Таким чином, суд першої
інстанції доклав всіх зусиль для належного повідомлення
відповідача про час розгляду справи.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не було надано суду першої інстанції належних
доказів на спростування викладеного в позові, тому враховуючи
викладене, суд першої інстанції вірно визначив вимоги позивача як
обгрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського
апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що
місцевий господарський суд повно і всебічно з'ясував всі обставини
справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм
матеріального чи процесуального права, які могли призвести до
зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не
встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Київський апеляційний господарський
суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Сівар" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м.
Києва від 24.07.2007 р. по справі № 35/212 - без змін.
Справу № 35/212 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може
бути оскаржена до Вищого господарського Суду України.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Михальська Ю.Б.
Куровський С.В
11.12.07 (відправлено)