36/657 Про визнання недійсним договору оперативного лізингу - 20.11.2007 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (надалі - ТОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія", Позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пергамент" (ТОВ "Пергамент", Відповідач) про розірвання договору оперативного лізингу і рішенням господарського суду міста Києва від 25.12.2002р. у справі № 36/657 даний позов було задоволено, а саме: розірвано договір оперативного лізингу № 020523/ОЛ-00055 від 27.05.2002р. та стягнуто з Відповідача на користь Позивача 85,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 25,94 грн. судових витрат.

Зазначене рішення суду сторонами не оскаржувалось і набрало законної сили.

В наступному, постановою господарського суду міста Києва від 19.07.2006р. у справі № 43/342 ТОВ "Пергамент" було визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого - ОСОБА_1 (надалі - Ліквідатор, ОСОБА_1, заявник), який у липні 2007 року звернувся в господарський суд міста Києва із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2002р. у справі № 36/657 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2007р. у справі № 36/657 заяву Ліквідатора про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2002р. по справі № 36/657 було залишено без задоволення, а саме судове рішення - без змін.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу у справі № 36/657 та передати його заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було неповно з"ясовано всі обставини, які мають значення для справи і які суд першої інстанції визнав встановленими, що є підставами для скасування такої ухвали.

ТОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" у своєму відзиві на апеляційну скаргу зазначило, що ухвала господарського суду міста Києва від 05.09.2007р. у даній справі є законною, об"єктивною і такою, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просило залишити цю ухвалу без змін, а подану на неї заявником апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд, -

Як вказувалось вище, у липні 2007 року Ліквідатор ТОВ "Пергамент" звернувся в господарський суд міста Києва із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2002р. у справі № 36/657 за нововиявленими обставинами і ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2007р. у справі № 36/657 заяву Ліквідатора про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2002р. по справі № 36/657 було залишено без задоволення, а саме судове рішення - без змін.

Приймаючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в заяві Ліквідатора фактичні дані не спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення від 25.12.2002р. у справі № 36/657, а будь-які інші докази, що мають істотне значення для цієї справи і впливали б на суть судового рішення наведені не були.

У зв"язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України (1798-12) ) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Згідно ч.ч. 1, 7 і 8 ст. 114 ГПК України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах. Тобто ці судові акти підлягають оскарженню в апеляційному чи касаційному порядку. У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

В даному випадку, як видно з матеріалів справи, Позивачем було заявлено позов про розірвання договору оперативного лізингу №020523/ОЛ-00055 у зв"язку із несплатою Відповідачем чергових лізингових платежів за липень, серпень та вересень 2002 року.

У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник посилався на те, що з копій платіжних доручень № 224 від 29.05.2002р. на суму 7 000,00 грн., № 229 від 31.05.2002р. на суму 22 174,72 грн., № 254 від 03.07.2002р. на суму 6 888,00 грн., №228 від 30.05.2002р. на суму 93 000,00 грн. і № 225 від 30.03.2002р. на суму 53 000,00 грн. вбачається про виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Пергамент" умов договору № 020523/ОЛ-00055 оперативного лізингу (оренди) від 27.05.2002р. щодо сплати лізингових платежів і саме ці копії платіжних доручень є нововиявленими обставинами.

Разом з тим, судова колегія констатує, що у заяві Ліквідатора не зазначено про виявлення платіжних доручень, які б підтверджували сплату лізингових платежів за зазначені періоди. В процесі розгляду справи № 36/657 Позивачем не заперечувався факт сплати Відповідачем грошових коштів в сумі 182 062,72 грн., однак, згідно умов договору оперативного лізингу, у зв"язку із несплатою Відповідачем двох чергових лізингових платежів, судом першої інстанції було винесено обґрунтоване рішення щодо його розірвання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в основу судового рішення по справі № 36/657 покладено той факт, що згідно з додатком № 2 до договору оперативного лізингу (оренди) № 020523/ОЛ-00055 від 27.05.2002р. платежі по ньому повинні були надійти Позивачу відповідно 27.07.2002р., 27.08.2002р. і 27.09.2002р.

Разом з тим, в пункті 18.3.2. договору сторонами було визначено, що договір може бути розірвано на вимогу лізингодавця (Позивача) за рішенням суду у разі несплати Відповідачем лізингових платежів протягом двох чергових строків.

Оскільки, Відповідач, в порушення умов договору, в обумовлені строки лізингові платежі не здійснив, договір оперативного лізингу (оренди) № 020523/ОЛ-00055 від 27.05.2002р. господарським судом міста Києва було розірвано.

Таким чином, подані Ліквідатором платіжні доручення не мають істотного значення для даної справи та не можна вважати нововиявленими, оскільки вони вже раніше досліджувались судом.

Крім того, заявник в апеляційній скарзі також зазначав, що ним було одержано копію додаткової угоди про внесення змін до договору застави від 06.06.2002р. за реєстровим номером № 2991, якою визначено перелік обладнання для виробництва склопакетів, яке відрізняється від обладнання, яке згідно договору лізингу повинно бути передано ТОВ "Пергамент", а саме: відсутній стіл для різки скла вартістю 180 012,70 грн., що свідчить про невиконання ТОВ "Перша західно-лізингова компанія" своїх зобов"язань за договором лізингу, яке, на його думку, є також нововиявленою обст авиною.

Однак, з доданих до матеріалів справи документів вбачається, що рішенням господарського суду Львівської області від 03.08.2005р. у справі № 4/1400-5/31, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10-24.10.2005р., у задоволенні позову ТОВ "Пергамент" про розірвання договору №020523/ОЛ-00055, відшкодування збитків 226 651,58 грн. та визнання факту невиконання ТОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" зобов"язань було відмовлено. При чому, постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2006р. касаційну скаргу ТОВ "Пергамент" було повернуто без розгляду, а ухвалою Верховного Суду України від 31.08.2006р. в порушенні касаційного провадження ТОВ "Пергамент" було відмовлено.

Таким чином, вказаними судовими інстанціями був встановлений факт належного виконання Відповідачем умов договору, а отже, вказані факти також були предметом розгляду зазначеними судами та не можуть вважатись нововиявленими обставинами у розумінні ст. 112 ГПК України.

У зв"язку з вищенаведеним судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що будь-яких доказів, які б мали істотне значення і впливали на суть рішення суду, прийнятого у справі № 36/657, в поданій заяві Ліквідатора ТОВ "Пергамент" ОСОБА_1, наведено не було.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981р. № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" (v0001700-81) , нововиявленими можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення судового рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилася після прийняття рішення, обставини. Також, не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Аналогічні рекомендації з питань застосування норм процесуального права дала господарським судам і Президія Вищого господарського суду України у пункті 1.1 Роз'яснення від 21.05.2002р. № 04-5/563 (v_563600-02) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" відповідно до якого виникнення нових змін обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Вирішуючи питання щодо істотності значення для справи нововиявлених обставин, суд має керуватися правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів, тобто оцінювати наведені заявником обставини за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. При цьому, враховувати, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов"язковим.

Отже, суд на підставі ст. 112 ГПК України може переглянути прийняте ним судове рішення за наявності двох умов в їх комплексному зв"язку: істотність нововиявлених обставин для розгляду справи і виявлення їх після прийняття судового рішення у справі. При цьому, слід враховувати. Що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з ч.ч. З та 4 ст. 35 ГПК України були обов"язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення. Прийняття заяви (подання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов"язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про те, що ухвала місцевого господарського суду в була винесена з порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, є необґрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 33 ГПК України, обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, всупереч вимогам вказаної норми, заявником не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 05.09.2007р., яку було прийнято по даній справі, у зв"язку з повним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду дійсним обставинам справи, а також у зв"язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законною і обґрунтованою. Підстав, для скасування або зміни вказаної ухвали та задоволення апеляційної скарги Ліквідатора ТОВ "Пергамент" ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 86, 91, 92, 99, 101 - 106 та 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд, --

1. Апеляційну скаргу Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Пергамент" ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 05.09.2007р. про залишення без задоволення заяви про перегляд судового рішення від 25.12.2002р. за нововиявленими обставинами у справі № 36/657 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пергамент" про розірвання договору оперативного лізингу, - без змін.