Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М., Кагітіна Л.П., Яценко О.М.

при секретарі Акімовій Т.М.

В присутності представників позивача - Ващилін О.В., паспорт серія СА № 314163 від 11.11.96 р., Перловський Л.О., довіреність № ВЕС 252341 від 26.09.06 р., від відповідача-1 – Дьяченко В.В., довіреність № 02-20/0937 від 17.03.08 р., від відповідача – 2 – Литвин С.А., довіреність № 02-20/1968 від 05.06.08 р., від третьої особи – Пархоменко І.І., довіреність № 1 від 06.03.08 р.

Розглянув апеляційні скарги Енергодарської міської ради та Державного комунального підприємства "Енергодарське бюро технічної інвентаризації" на рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2008 р. по справі №9/230/08-10/350/08

за позовом: Приватного підприємця Ващиліна Олега Васильовича, м. Енергодар, Запорізька область (далі ПП Ващилін О.В.);

до відповідача 1: Енергодарської міської ради, м. Енергодар, Запорізька область (далі Енергодарська міська рада);

до відповідача 2: Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, м. Енергодар, Запорізька область (далі ВК Енергодарської міської ради);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Державне комунальне підприємство "Енергодарське бюро технічної інвентаризації", м. Енергодар, Запорізька область (ДКП "Енергодарське БТІ");

про визнання права власності

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1250 від 07.07.2008 р. справу № 9/230/08-10/350/08 передано для розгляду колегії у складі: Хуторного В.М. (доповідач), Кагітіна Л.П., Яценко О.М., якою справа прийнята до розгляду.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.05.2008 р. по справі № 9/230/08-10/350/08 (суддя Алейникова Т.Г.) позов відносно відповідача 1 задоволено, у задоволені позову відносно відповідача 2 відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що об’єкти нерухомості, з приводу яких йде спір, створені позивачем особисто, правомірність їх створення підтверджується: рішеннями відповідача 1 про надання в оренду земельної ділянки під розміщення міні-ринку № 5 від 29.06.1998 р. та № 31 від 23.03.2004 р.; договорами оренди зазначеної земельної ділянки з відповідачем 1 від 10.07.1998 р., від 19.01.1999 р., від 13.10.1999 р., від 01.07.2005 р.; погодженим робочим проектом забудови зазначеної земельної ділянки; актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єктА до експлуатації. Відмова відповідача 2 у оформлені права власності не визнання її відповідачем 1 та третьою особою, і як слідство неможливість державної реєстрації права власності суттєво обмежує права позивача, як власника, передбачені ст. ст. 316, 317 та 319 ЦК України.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Енергодарська міська рада, відповідач 1 у справі, звернулась з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що господарським судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, оскільки дозволу на будівництво або розміщення будь-яких приміщень, споруд ПП Ващиліну О.В. не надавалось, акт державної технічної комісії не затверджений органом, який призначив цю комісію - виконавчим комітетом, не оформлений належним чином відповідно до законодавства України, робочий проект також не оформлено належним чином, вважає, що позивачем здійснено самовільне будівництво, тому він не має права на набуття права власності. Крім того, вказує, що будівлі, які знаходяться на території міні-ринку "Райдужний" є некапітальним будівництвом, що підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи № 557 від 14.02.07 р. по справі № 12/403/06-АП, також зазначає, що на сьогоднішній день у ПП Ващиліна О.В. правові підстави відповідно до закону на зайняття земельної ділянки та користування нею відсутні, договір оренди землі з міською радою не укладено та не зареєстровано, як цього вимагають положення діючого законодавства.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просить їх задовольнити, а рішення господарського суду Запорізької області скасувати.

ДКП "Енергодарське БТІ" також не погоджується з рішенням суду, в поданій апеляційній скарзі вказує, що згідно п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 р. № 7/7, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.02 р. за № 157/6445 (z0157-02) , реєстрації підлягають права власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, на які акт вводу в експлуатацію відсутній, спірний об’єкт не був прийнятий в експлуатацію.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просить їх задовольнити, а рішення господарського суду Запорізької області скасувати.

В судовому засіданні представник ПП Ващиліна О.В. заперечив проти доводів апеляційних скарг, просить залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

За клопотанням представників сторін та третьої особи судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою у судовому засіданні 08.07.2008 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору:

Розпорядженням міського голови № 169-р від 28.05.1998 р. "Про організацію роботи міні-ринків" за позивачем були закріплені міні-ринки в м. Енергодар Запорізької області, біля магазинів "Дніпро" та "Козачок".

Цим же розпорядженням п. 2 позивачу було доручено організувати роботу міні-ринку до 01.07.1998 р., а п. 3 відділу архітектури та містобудування у строк до 05.06.1998 р. було доручено підготувати відповідну технічну документацію.

29.06.1998 р. рішенням № 5 відповідач 1 надав позивачу в оренду, строком на чотири роки, земельну ділянку площею 1400 кв. м під розташування міні-ринку в м. Енергодар Запорізької області, біля магазину № 14 "Козачок".

На виконання зазначеного рішення з відповідачем 1 були укладені договори оренди земельної ділянки: від 10.07.1998 р. терміном дії до 31.12.1998 р.; від 19.01.1999 р. терміном дії до 01.07.1999 р.; від 13.10.1999 р. терміном дії до 29.06.2002 р.

Спеціалізованою ліцензованою організацією ПП "Стройсервіс" у 2000 році був розроблений робочий проект забудови вказаної земельної ділянки. Робочий проект погоджений з головним архітектором міста – 15.06.2000 р., Інспекцією державного будівельного контролю – 15.06.2000 р., загоном державної пожежної охорони - 25.09.2000 р.

25.06.98 р. актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації міні-ринок біля магазину №14 "Козачок" було прийнято до експлуатації.

23.03.2004 р. відповідачем 1 було прийнято рішення № 31 яким позивачу надано в оренду (фактично продовжено) строком на три роки земельну ділянку площею 0,1787 га, що знаходиться в м. Енергодар Запорізької області, в районі магазину "Козачок", під розташування ринку "Райдужний".

01.07.2005 р. з відповідачем 1 було укладено договір оренди землі терміном до 23.03.2007 р.

26.04.2007 р. відповідач прийняв рішення № 26 "Про питання землекористування та землевпорядкування", розділом VII якого відмовив позивачу в подальшій оренді земельної ділянки площею 0,1787 га, на якій знаходиться міні-ринок біля магазину № 14 "Козачок", та в строк до 01.06.2007 р. зобов’язав позивача звільнити зазначену земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.11.2007 р. у справі № 20/483д/07-9/605д/07 було поновлено договір оренди землі від 01.07.2005 р. укладений між позивачем та відповідачем 1. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.12.2007 р. у справі № 20/483д/07-9/605д/07 рішення суду першої інстанції залишено в силі. Рішення набрало законної сили.

На орендованій земельній ділянці площею 0,1787 га, що знаходиться за адресою: вул. Козацька, 18 а в м. Енергодар Запорізької області, в районі магазину № 14 "Козачок", позивачем побудовано міні-ринок "Райдужний", що складається згідно даних технічного паспорту з наступних об’єктів: Будівля адміністративна (літ. А-1, А1- 1), загальною площею 84,2 м. кв., інвентарний номер 0001; М’ясний зал (літ. Б-1), загальною площею 110,4 м. кв., інвентарний номер 0002; Критий торгівельний ряд (літ. Г), загальною площею 18,5, інвентарний номер 0015; Критий торгівельний ряд (літ. Д), загальною площею 6,6 м. кв., інвентарний номер 0016; Критий торгівельний ряд (літ. Е), загальною площею 6,5м. кв., інвентарний номер 0017; Критий торгівельний ряд (літ. Ж), загальною площею 6,4 м. кв., інвентарний номер 0018; Критий торгівельний ряд (літ. З), загальною площею 7,3 м. кв., інвентарний номер 0019; Критий торгівельний ряд (літ. Н), загальною площею 5,2 м. кв., інвентарний номер 0020; Критий торгівельний ряд (літ. Ю), загальною площею 31,8 м. кв., інвентарний номер 0021; Критий торгівельний ряд (літ. О), загальною площею 36,6 м. кв., інвентарний номер 0022; Каса ринку (літ. П), загальною площею 9,1 м. кв., інвентарний номер 0023; Туалет (літ. Ч), загальною площею 7,1 м. кв., інвентарний номер 0024; Торгівельний ряд (літ. Є), загальною площею 38,7 м. кв., інвентарний номер 0025; Торгівельний ряд (літ. Я1), загальною площею 34,5 м. кв., інвентарний номер 0026; Торгівельний ряд (літ. Я2), загальною площею 35,7 м. кв., інвентарний номер 0027; Навіс (літ. Ш), загальною площею 41,7 м. кв., інвентарний номер 0028; Навіс (літ. Щ), загальною площею 236,8 м. кв., інвентарний номер 0029; Огорожа (літ. №1), загальною площею 138,6 м. кв., інвентарний номер 0030; Огорожа (літ. №2), загальною площею 23,3 м. кв., інвентарний номер 0031; Ворота з хвірткою (літ. № 3), загальною площею 10,8 м. кв., інвентарний номер 0032; Торгівельні прилавки (літ. № 4, 5, 6, 7), загальною площею 50,8 м. кв., інвентарний номер 0033; Питний фонтанчик (літ. № 8) в кількості 1 шт., інвентарний номер 0034; Замощення (літ. І), загальною площею 1036,0 м. кв., інвентарний номер 0035; Покриття (літ. ІІ), загальною площею 86,6 м. кв., інвентарний номер 0036.

02.06.2006 р. позивач звернувся з заявою до відповідача 2 про оформлення права власності на зазначені об’єкти. Відповідач 2 прийняв рішення № 158 від 20.07.2006 р. яким відмовив позивачу в оформлені права власності.

31.01.2008 р. позивач звернувся з заявою про реєстрацію права власності на збудовані об’єкти (вх. № 2) до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів, нею державна реєстрація проведена не була.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 2 ст. 328 Цивільного Кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України, частини 1-3, передбачає, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.04 р. № 1952-IV обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно.

Відповідно до п. 5 прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) та п. 1 Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" (z0157-02) державна реєстрація проводиться комунальними підприємствами БТІ, на підставі правовстановлюючих документів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно доказів, які знаходяться в матеріалах справи об’єкти, з приводу яких йде спір, створені позивачем особисто. Їх належність саме позивачу доводиться інвентаризаційним описом основних засобів від 01.01.2008 р. та інвентарними картками за № 0001 – 0036. З цього приводу спору між сторонами та будь-якими іншими особами не існує.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про планування та забудову територій" від 20 квітня 2000 року № 1699-III рішення про відведення земельної ділянки є дозволом на будівництво.

Доводи Енергодарської міської ради з того приводу, що у ПП Ващиліна О.В. відсутні правові підстави для зайняття земельної ділянки, на якій розташовані спірні об’єкти не відповідає обставинам справи та спростовується рішенням господарського суду Запорізької області від 01.11.2007 р. у справі № 20/483д/07-9/605д/07, яким було поновлено договір оренди землі від 01.07.2005 р. укладений між позивачем та відповідачем 1 на той самий строк та на тих самих умовах.

Згідно умов вказаного договору ПП Ващиліну О.В. передано земельну ділянку загальною площею 0,1787 га для розташування ринку. На земельній ділянці знаходяться об’єкти: адміністративне приміщення, складські приміщення, м’ясний павільйон, торговельні прилавки, торговельні кіоски, комунікації енергопостачання, холодної та гарячої води, каналізація, бетонне покриття.

На час прийняття ринку в експлуатацію ці правовідносини регулювались ДБН А.3.1-3-94 затверджених наказом Держкоммістобудування України від 05.10.94 р. № 48, розділом 3, який носив рекомендований характер.

Колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування ст. 376 ЦК України (самочинне будівництво), згідно якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Правомірність створення майна позивачем підтверджується: рішеннями відповідача про надання в оренду земельної ділянки під розміщення міні-ринку № 5 від 29.06.1998 р. та № 31 від 23.03.2004 р.; договорами оренди зазначеної земельної ділянки з відповідачем 1 від 10.07.1998 р., від 19.01.1999 р., від 13.10.1999 р., від 01.07.2005 р.; погодженим робочим проектом забудови зазначеної земельної ділянки; актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації.

Відповідачем також не доведено факту ухилення від проекту забудови спірної земельної ділянки, розробленого спеціалізованою ліцензованою організацією ПП "Стройсервіс", який був погоджений з відповідними органами державної влади.

Посилання заявників апеляційних скарг на той факт, що об’єкти майна, зазначені в позовній заяві не є об’єктами нерухомого майна, а тимчасовими спорудами є необґрунтованими.

Згідно ст. 181 ЦК України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Колегія суддів не приймає до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи № 557 від 14.02.07 р., оскільки ним встановлено лише, що будівлі, які знаходяться на території міні-ринку "Райдужний" (м. Енергодар) є некапітальним будівництвом. Даний висновок експерта базується на визначенні капітального будівництва як будівництва будь-яких об’єктів (незалежно від обсягу та значення), для побудови яких необхідним є проведення земельних та будівельно-монтажних робіт з облаштування заглиблених фундаментів, побудови несучих та загороджувальних конструкцій, підведення інженерних комунікацій.

Але ж визначення об’єкту в якості некапітального будівництва не є передумовою застосування ст. 181 ЦК України, оскільки вирішальне значення для ідентифікації речі в якості нерухомої є зв'язок з землею, а не наявність заглиблених фундаментів, побудова несучих та загороджувальних конструкцій, підведення інженерних комунікацій тощо.

Господарський суд прийшов до вірного висновку, що перелік майна, яке позивач просить визнати об’єктами нерухомого майна, розташовано на земельній ділянці, переміщення вказаних об’єктів є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення через їх пов’язаність з землею.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно захищено права власника спірного майна, через невизнання такого права відповідачами та третьою особою по справі, що підтверджується їх позицією, викладеною у запереченнях на позов та апеляційних скаргах.

З огляду на вказане, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

Апеляційні скарги Енергодарської міської ради та Державного комунального підприємства "Енергодарське бюро технічної інвентаризації" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2008 р. по справі № 9/230/08-10/350/08 - без змін.

Постанову оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 09.07.2008 р.