ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     27 грудня 2007 р.
 
     № 32/261
 
     Вищий господарський суд  України  у  складі  колегії  суддів:
Дерепи В.I. - головуючого  (доповідача),  Грека  Б.М.,  Стратієнко
Л.В.,
 
     за участю представників сторін: позивача - Турчина С.М.,
 
     відповідача -Матвєєвої Н.Ф.,
 
     розглянувши  касаційну  скаргу  ТзОВ   "Об'єднаний   фондовий
реєстратор" на рішення господарського суду м.Києва  від  26  липня
2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 16 жовтня 2007 року у справі за позовом ВАТ "Сумиобленерго" до
ТзОВ "Об'єднаний фондовий реєстратор" про розірвання договору,
 
     встановив:
 
     Позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до
відповідача про  розірвання  договору  на  виконання  операцій  по
веденню реєстру власників іменних цінних паперів емітента  №2  від
30 жовтня 1998 року, укладеного між сторонами у справі.
 
     Рішенням господарського суду м.Києва від 26 липня  2007  року
(суддя Хрипун О.О.) позов задоволений. Розірваний договір  №2  від
30 жовтня 1998 року  на  виконання  операцій  по  веденню  реєстру
власників іменних цінних паперів емітента, укладений між сторонами
у справі.
 
     Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
 
     Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16
жовтня 2007 року рішення суду залишене без змін.
 
     У касаційній скарзі  ТзОВ  "Об'єднаний  фондовий  реєстратор"
просить скасувати вказані судові рішення, посилаючись  на  те,  що
вони прийняті з порушенням норм  матеріального  та  процесуального
права.
 
     Заслухавши  пояснення   представників   сторін,   перевіривши
матеріали справи та  на  підставі  встановлених  в  ній  фактичних
обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими
судами,  при   прийнятті   оскаржуваних   судових   рішень,   норм
матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга  не  підлягає
задоволенню з таких підстав.
 
     Як вбачається з матеріалів справи, 30 жовтня  1998  року  між
сторонами у справі був укладений договір №2 на виконання  операцій
по веденню реєстру власників іменних цінних паперів емітента.
 
     Пунктом 1.1 укладеного договору встановлено, що емітент  (ВАТ
"Сумиобленерго") доручає, а реєстратор (ТзОВ "Об'єднаний  фондовий
реєстратор") приймає  на  себе  виконання  на  підставі  письмових
розпоряджень операцій по веденню реєстру згідно з  Положенням  про
порядок  ведення  реєстрів  власників  іменних   цінних   паперів,
затвердженого рішенням  Державної  комісії  з  цінних  паперів  та
фондового ринку, власників цінних  паперів  емітента  по  внесенню
записів до системи реєстру про зміну, передачу прав  власності  та
інших операцій, що незаборонені чинним законодавством на  випущені
емітентом такі цінні папери: назва ЦП - акція проста іменна; форма
випуску ЦП - документарна; кількість ЦП - 44281374  шт.;  загальна
номінальна вартість ЦП (емісії) - 44281374 грн.
 
     Згідно  п.2.1  вказаного  договору,  реєстратор  зобов'язаний
виконувати операції згідно з п.1.1 цього договору,  якщо  вони  не
суперечать чинному законодавству та статутним документам Емітента.
 
     Умовами   укладеного   договору    відповідач    зобов'язався
виконувати вимоги Положення про порядок ведення реєстрів власників
іменних цінних паперів.
 
     Як правильно встановлено судами попередніх судових інстанцій,
пунктом 10.6 Положення  про  порядок  ведення  реєстрів  власників
іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з
цінних  паперів  та  фондового  ринку  №60   ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
           від
26.05.1998 року, передбачено, що  реєстроутримувач  не  має  права
самостійно припиняти діяльність щодо ведення реєстрів  до  моменту
передачі інформації та документів, які складають систему реєстру в
порядку, встановленому цим Положенням, іншому реєстроутримувачу.
 
     Згідно ст.525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         одностороння відмова  від
зобов'язання або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,
якщо інше не встановлено договором або законом.
 
     Відповідно  до  ч.  1  ст.  526  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
         зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу,  інших  актів  цивільного
законодавства.
 
     Згідно ч.2 ст.193 Господарського суду України, кожна  сторона
повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею
зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони  та  забезпечення
загальногосподарського інтересу.
 
     На підставіч.2 ст.651 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  договір  може
бути змінено або розірвано за рішенням суду на  вимогу  однієї  із
сторін у разі істотного порушення договору другою  стороною  та  в
інших випадках, встановлених договором або законом.
 
     Iстотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок
завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того,
на що вона розраховувала при укладенні договору.
 
     Виходячи з викладеного, суди дійшли  обгрунтованого  висновку
про те, що припинивши в односторонньому порядку з 26.06.2002  року
діяльність з ведення  системи  реєстру  власників  іменних  цінних
паперів ВАТ "Сумиобленерго", відповідач допустив порушення  чинних
норм закону, а саме п.10.6 Положення про порядок ведення  реєстрів
власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку №  60  ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
        
від 26.05.1998 року, яке діяло на той час, а також  порушень  п.п.
1.1, 2.1, 2.16 укладеного договору №2 від 30.10.1998 року.
 
     Також, як правильно встановлено судами при  розгляді  справи,
відповідач, в  порушення  п.10.2  Положення  про  порядок  ведення
реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого  рішенням
Державної  комісії  з  цінних  паперів  та  фондового  ринку   №60
( vr060312-98 ) (vr060312-98)
          від  26.05.1998  року,  не  надіслав   позивачеві
(емітенту) повідомлення про втрату чи пошкодження системи  реєстру
позивача та опублікував оголошення про відновлення системи реєстру
позивача  без  погодження  з  позивачем  відповідного  друкованого
органу,  що  суперечить  вимогам  пп.  1.2,  2.1,  10.1  вказаного
Положення і є порушеннями п.2.16 укладеного договору №  2  від  30
жовтня 1998 року.
 
     Крім того, відповідач порушивши  вимоги  п.п.  1.1,  3.3  пп.
3.3.6, 11.3  Положення  про  порядок  ведення  реєстрів  власників
іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з
цінних  паперів  та  фондового  ринку  №  60  ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
          від
26.05.1998  року  та  п.  2.16  зазначеного   договору   №2,   без
передбачених нормативними актами підстав звернувся і  отримав  від
ВАТ  "Міжрегіональний  фондовий  союз"  інформацію  щодо  переліку
власників  простих  іменних  цінних  паперів  ВАТ  "Сумиобленерго"
станом на 18.07.2006 року.  Рішення  Державної  комісії  з  цінних
паперів та фондового ринку №189 від 26 червня 2002  року,  на  яке
посилався відповідач, було  визнано  недійсним  постановою  Вищого
господарського суду України від 27.11. 2003 року у справі № 15/56.
 
     Згідно  ч.1  ст.629  Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
договір є обов'язковим до виконання сторонами.
 
     Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,
порушення зобов'язання -  це  його  невиконання  або  виконання  з
порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
 
     Стаття 611 Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
          визначає
правові наслідки порушення зобов'язання, у тому числі і розірвання
договору.
 
     Розглядаючи  справу,  місцевий  господарський  суд,  з   яким
погодився суд апеляційної інстанції,  правомірно  дійшов  висновку
про задоволення позовних вимог позивача щодо  розірвання  спірного
договору по  веденню  реєстру  власників  іменних  цінних  паперів
емітента №2 від 30 жовтня 1998 року
 
     Касаційною  інстанцією  перевірені  обставини  справи  і   їх
відповідність наведеним судами нормам матеріального права.
 
     Наведені висновки  місцевого  та  апеляційного  господарських
судів відповідають матеріалам справи та діючому законодавству.
 
     Доводи касаційної скарги про  необгрунтованість  оскаржуваних
судових рішень помилкові і не відповідають матеріалам справи.
 
     З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної
скарги немає.
 
     На підставі викладеного та керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,
111-9,  111-11  Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
     Рішення господарського суду м.Києва від 26 липня 2007 року та
постанову  Київського  апеляційного  господарського  суду  від  16
жовтня 2007 року  залишити  без  змін,  а  касаційну  скаргу  ТзОВ
"Об'єднаний фондовий реєстратор" -без задоволення.
 
     Головуючий, суддя В. Дерепа
 
     Судді Б.Грек
 
     Л.Стратієнко