1/122/2-48 Про стягнення заборгованості за виконані роботи за договором підряду - 02.07.2008 Прийняття

рішенням господарського суду Волинської області від 05.12.2007 року по справі №1/122/2-48 позов задоволено, стягнено з ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" на користь Спільного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву "Луцькагробуд" - 59213 грн. заборгованості за виконані роботи.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за проведені роботи по реконструкції молочнотоварної ферми відповідно до вимог будівельних норм і в сумі зазначеній в актах здачі-приймання виконаних робіт в розмірі 59213 грн. підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи ст. 193 ГК України та ст. 11, 837 ЦК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 05.12.2007 року по справі №1/122/2-48, вказуючи на те, що позивачем без погодження із замовником (відповідачем) збільшено суму вартості робіт, які мали виконуватися згідно договору від 18.05.2006 року з 695000 грн. до 1404535 грн. Поряд з цим, скаржник вказує на те, що позивачем не надано відповідачу документів, які підтверджують фактично понесені витрати при виконанні робіт, чим порушено п.5.1 договору. Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи не взято до уваги договір про наміри №23 від 05.03.2006 року укладений між відповідачем та ТзОВ "Тріолакт".

Представник скаржника (відповідача) вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати.

Представник позивача в судове засідання 02.07.2008 року не з’явилась, проте була присутня в судових засіданнях 25.02.2008 року, 31.03.2008 року, 12.05.2008 року, 02.06.2008 року, в яких проти вимог апеляційної скарги заперечила, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, зазначаючи при цьому що роботи по реконструкції МТФ підрядником (позивачем) виконувались на основі договору підряду від 18.05.2006 року, понесені витрати підрядником по реконструкції даного об’єкту підтверджені актом виконаних робіт Ф КБ-3, Ф КБ-2.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

18.05.2006 року між ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство"( в тексті договору - Замовник) та Спільним міжгосподарським підприємством по агропромисловому будівництву "Луцькагробуд" (в тексті договору - Підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт по реконструкції молочно-товарної ферми в с.Вигуричі Луцького району на 440 скотомісць з трьома корівниками, одним доїльним залом, вартість яких згідно із п.3. договору - 695000 грн.

Згідно із п.п.6.1, 6.5 вказаного договору замовник (відповідач) не пізніше 10 днів до початку робіт зобов’язувався сплатити аванс - 50% вартості місячного обсягу робіт, та сплачувати щомісячно протягом 5-ти днів, наступного за звітним на основі актів виконаних робіт Ф КБ-3 перераховувати кошти на розрахунковий рахунок підрядника (позивача).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання договору підряду від 18.05.2006 року позивачем виконано роботи на загальну суму 109213 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за червень 2006 року на суму 85112,40 грн., який підписано замовником (відповідачем) та оплачено в сумі 50000 грн. та липень 2006 року на 24100,80 грн., від підписання якого відповідач відмовився.

Скаржник вказує на те, що підрядником (позивачем) виконано роботи, які не обумовлені договором підряду від 18.05.2006 року. Проектно-кошторисної документації підряднику (позивачу) надано не було.

Слід зазначити про те, що господарським судом призначалась будівельно технічна експертиза.

Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надано висновок від 30.01.2007 року №0470, в якому зазначено, що вартість виконаних позивачем робіт відповідно до договору підряду від 18.05.2006 року на виконання робіт по реконструкції молочнотоварної ферми на 440 скотомісць з трьома корівниками, одним доїльним залом в с.Вигуричі Луцького району на плану-схемі становить 109213,20 грн.

Поряд з цим, експертизою встановлено, що факт відповідності реконструйованої будівлі молочнотоварної ферми проекту і вимогам будівельних норм встановити неможливо, оскільки відсутній проект на реконструкцію і будівельні роботи позивачем були фактично тільки розпочаті і частково виконані.

За клопотанням відповідача проводилась додаткова експертиза (висновок Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №0198 від 03.10.2007 року), якою встановлено, що об’єми та види робіт вказані в актах форми КБ-2 за червень-липень 2006 року відповідають об’ємам та видам фактично виконаних робіт відповідно до схеми, яку пред’явив підрядник (позивач). Крім того у висновку зазначено, що фактична вартість виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт по реконструкції МТФ на 440 скотомісць в с.Вигуричі Луцького району за червень-липень 2006 року становить 109213 грн., що складає 15,7 % від договірної ціни та 31,2% від графіку фінансування виконаних робіт.

Слід також зазначити, що у висновку вказано, що проектно-кошторисна документація на реконструкцію молочнотоварної ферми в с.Вігуричі не виготовлялась. Замовник і Підрядник порушили вимоги ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" умови договору підряду. Замовник не замовив виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію молочнотоварної ферми, а підрядник приступив до реконструкції без затвердженої проектно-кошторисної документації. Через відсутність такої, встановити які саме непередбачені роботи виконувались підрядником неможливо.

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт по реконструкції молочнотоварної ферми відповідно до будівельних норм і в сумі, зазначеній в актах приймання виконаних робіт.

Стосовно заперечень скаржника про виконання позивачем робіт не передбачених проектно-кошторисною документацією та планом-схемою №1 та №2, то такі не приймаються до уваги, оскільки відповідачем не виготовлена проектно-кошторисна документація, а план-схеми не містять підписів відповідача про передачу, а позивача про отримання.

Щодо посилань скаржника на договір про наміри №23 від 05.03.2006 року укладений між відповідачем та ТзОВ "Тріолакт", то слід зазначити проте, що такий не має відношення до даної справи та не приймається судом до уваги, оскільки не є належним доказом, який б спростовував вимоги позовної заяви.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 837 ЦК України Цивільного кодексу України (435-15) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 59213 грн. підтверджена матеріалами справи.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд,

Рішення господарського суду Волинської області від 05.12.2007 року по справі №1/122/2-48 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" без задоволення.