ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2007 р.
Справа № 3/555/07
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.
суддів: Колоколова С.I
Петрова М.С.
при секретарях судового засідання Бухтіяровій О.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Лук'янової О.В., довіреність № 09/77, дата
видачі: 15.01.07;
від відповідача: Селіванова М.Г., довіреність № б/н, дата
видачі: 08.10.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
Відкритого акціонерного товариства "Миколаївська
теплоелектроцентраль" та Акціонерного товариства Миколаївська
виробничо-торгівельна фірма "Евіс"
на рішення господарського суду Миколаївської області від
13.08.2007р.
по справі № 3/555/07
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Миколаївська
теплоелектроцентраль", м. Миколаїв
до Акціонерного товариства Миколаївська виробничо-торгівельна
фірма "Евіс", м. Миколаїв
про стягнення 54 041,70 грн.
В С Т А Н О В И В :
У червні 2007 р. відкрите акціонерне товариство "Миколаївська
теплоелектроцентраль" /далі -ВАТ Миколаївська ТЕЦ/ звернулось до
господарського суду Миколаївської області з позовом до
акціонерного товариства Миколаївська виробничо-торгівельна фірма
/далі -АТ МВТФ/ "Евіс" про стягнення з останнього 54 041,70 грн.
за несвоєчасну оплату поставленої по договору № 2091 від
01.10.2002р. теплової енергію, з яких сума збитків від інфляції
становить 37 494, 08 грн., розмір пені -7298, 87 грн. та 3 %
річних -9248, 75 грн.
Позовні вимоги мотивовані приписами ст.ст. 525,526,625 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
і нормами Закону України від 21.11.1996р.
№543/96-ВР ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
13.08.2007 року (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено
частково: стягнуто з відповідача на користь ВАТ Миколаївська ТЕЦ 6
253,14 грн. пені, 8 639,14 грн. збитків від інфляції, 9 248, 75
грн. 3% річних, а також державне мито у сумі 241,41 грн. та
витрати на IТЗ судового процесу у сумі 118, 00 грн., а в іншій
частині позовних вимог відмовлено.
Судове рішення вмотивовано тим, що позивачем неправомірно
нараховано пеню за травень та червень 2006р., у зв'язку з чим з
відповідача підлягає стягненню сума пені у розмірі 6253, 14 грн. з
посиланням на вимоги ст. 232 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
. Крім того, суд
першої інстанції дійшов висновку, що позивачем помилково включено
до складу збитків від інфляції суму основної заборгованості, яка
вже була сплачена відповідачем, відтак, як зазначив місцевий
господарський суд, підлягають стягненню лише збитки від інфляції,
які становлять 8639, 14 грн..
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, сторони у
справі звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з
апеляційними скаргами, в яких ВАТ Миколаївська ТЕЦ просить
скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від
13.08.2007 р. в частині стягнення збитків від інфляції та прийняти
в цій частині нове, яким задовольнити вимоги щодо стягнення
збитків від інфляції у повному обсязі -в розмірі 42280,82 грн.,
оскільки на його думку, суд першої інстанції дійшов помилкового
висновку про включення до означеної суми інфляційних 28854, 94
грн. основного боргу, а АТ МВТФ "Евіс" -прийняти нове рішення в
частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені з
мотивів спливу строків позовної давності у відповідності до
положень п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відзиви на апеляційні скарги не надходили, представники
позивача та відповідача в судовому засіданні підтримували позицію,
викладену у своїх скаргах.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, матеріали справи та
вислухавши пояснення представників сторін судова колегія прийшла
до висновку про наявність підстав для задоволення обох скарг,
виходячи з такого.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, рішенням
господарського суду Миколаївської області від 22.07.2004р. по
справі № 3/184 з АТ МВТФ "Евіс" на користь ВАТ Миколаївська ТЕЦ
стягнуто борг у розмірі 168 455, 94 грн. по договору № 2091 від
01.10.2002р., який виник станом на 01.05.2004р., 12524,97 грн.
збитків від інфляції, 4718,52 грн. 3% річних, 2375,94 грн. пені та
судові витрати. На виконання рішення суду 03.08.2004р. був виданий
відповідний наказ, який остаточно виконаний лише в листопаді 2006
року.
З матеріалів справи вбачається, що після означеного вище
судового рішення сторони продовжували знаходитись в договірних
відносинах, оскільки позивач продовжував на виконання умов
договору № 2091 від 01.10.2002р. забезпечувати відповідача
тепловою енергію, а останній -її споживати та частково оплачувати.
За період з листопада 2004 року по травень 2005 року у
відповідача виникла заборгованість за спожиту електроенергію у
сумі 28 854, 94 грн., яка станом на 01.02.2007р. відповідачем
також була погашена. Між сторонами немає суперечностей щодо руху
основного боргу і спір між ними стосується лише нарахування
збитків від інфляції розміру пені та 3 % річних.
Відповідно до вимог стаття 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, боржник
не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним
грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання
грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити
суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь
час прострочення, а також три проценти річних від простроченої
суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або
законом.
Пунктом 7.2.3. договору № 2091 від 01.10.2002р. передбачено,
що в разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію
нараховується пеня в розмірі - 0,5 % належної до сплати суми за
кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки
НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.
Розглянувши позовну вимогу щодо стягнення з АТ МВТФ "Евіс"
збитків від інфляції за період з липня 2004р. по травень 2007р. та
перевіривши розрахунок ВАТ Миколаївська ТЕЦ, колегія суддів вважає
підставними доводи апеляційної скарги останнього про помилковість
висновку місцевого господарського суду про включення до суми
інфляційних 28854,94 грн. основного боргу, що підтверджено
матеріалами справи, а також зазначає про те, що обгрунтованим
розміром збитків від інфляції в означений вище період є сума в
розмірі 39533,12 грн. (див. а.с.9), однак суд апеляційної
інстанції не може її стягнути, оскільки обмежений приписом ч. 3
ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно до якого в суді
апеляційної інстанції не приймається та не розглядається вимога,
що не була предметом розгляду в суді першої інстанції. Оскільки
заявлена позивачем до стягнення в місцевому господарському суді
сума збитків від інфляції менше фактичної, вона повинна
відшкодовуватись відповідачем в повному обсязі - 37 494, 08 грн.
Крім того, ВАТ Миколаївська ТЕЦ просило суд стягнути з
відповідача пеню, яка нарахована першим за період з травня 2006р.
по травень 2007р. на суму боргу у розмірі 168 455,94 грн., що була
стягнута (сума основного боргу) судовим рішенням від 22.07.2004р.
по справі № 3/184.
Колегія суддів не може погодитись з частковим задоволенням
позову в частині стягнення пені та вважає обгрунтованими доводи
апеляційної скарги АТ МВТФ "Евіс" з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 549 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, пенею
є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно
виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення
виконання.
Пунктом 6.3 договору № 2091 від 01.10.2002р., сторони
узгодили, що оплата за поставлену у розрахунковому періоді теплову
енергію повинна бути здійснена за 20 днів до його початку. Отже,
виходячи зі змісту означеного п. 6.3 договору, за теплову енергію,
поставлену ВАТ Миколаївська ТЕЦ до АТ МВТФ "Евіс" у квітні
2005р. -останньому розрахунковому періоді, в якому здійснювалась
поставка, відповідач повинен був розрахуватись не пізніше
11.05.2005р. Згідно до п.6 ст.232 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
нарахування пені, якщо інше не встановлено законом або договором,
припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало
бути виконано, тобто в даному випадку - 11.11.2005р. Оскільки
договором не передбачено іншого порядку у позивача не було
законних підстав для нарахування пені за період з травня 2006р. по
травень 2007р.
Між тим, позов заявлено 27.06.2007р. і згідно п. 1 ч. 2 ст.
258 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, до вимог про стягнення неустойки
(штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Відповідач просив суд застосувати строк позовної давності, отже з
цієї підстави не підлягає стягненню пеня і за період з 11.05.2005р
по 11.11.2006р.
Таким чином, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення пені
слід відмовити, а оскаржуване в цій частині рішення господарського
суду Миколаївської області від 13.08.2007р. -скасувати.
Щодо стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 9248, 75
грн. в період з серпня 2004р. по травень 2007р., то воно є
підставним та обгрунтованим, відтак оскаржуване рішення в цій
частині законне.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої
інстанції не зовсім вірно розглянув заявлені позовні вимоги, тому
колегія вважає, що обидві апеляційні скарги слід задовольнити, а
рішення господарського суду Миколаївської області від 13.08.2007р.
зі справи № 3/555/07 -частково скасувати.
Відповідно до платіжного доручення № 6316 від 10. 09.2007р.
позивачем сплачено до державного бюджету мито за розгляд
апеляційної скарги в суді в розмірі 187,47 грн. замість 144,27
грн. На підставі п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
державне мито" №7-93 від 21.01.93р. ( 7-93 ) (7-93)
зайво сплачені 43,20
грн. підлягають поверненню.
Відповідно із ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
витрати
скаржників по сплаті державного мита відшкодовуються пропорційно
задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія
суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства
"Миколаївська теплоелектроцентраль" та акціонерного товариства
Миколаївська виробничо-торгівельна фірма "Евіс" задовольнити,
рішення господарського суду Миколаївської області від 13.08.2007р.
зі справи № 3/555/07 -частково скасувати, виклавши п 2.
резолютивної частини в наступній редакції:
"2. Стягнути з акціонерного товариства Миколаївської
виробничо-торгівельної фірми "Евіс" (54055, м. Миколаїв, вул.
Чигрина, 39; р/р № 26001310080 в МФ АКБ "Форум", МФО 326988, ОКПО
00309559) на користь відкритого акціонерного товариства
"Миколаївська теплоелектроцентраль" (54002, Каботажний узвіз, 18,
м. Миколаїв; р/р № 2600010467 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО
326182, ОКПО 30083966) -37 494, 08 грн. збитків від інфляції,
9248,75 грн. 3% річних, державне мито у сумі 467,42 грн. та
витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у
сумі 101, 95 грн.
Решту рішення господарського суду Миколаївської області від
13.08.2007р. зі справи № 3/555/07 залишити без змін.
3. Стягнути з акціонерного товариства Миколаївської
виробничо-торгівельної фірми "Евіс" (54055, м. Миколаїв, вул.
Чигрина, 39; р/р № 26001310080 в МФ АКБ "Форум", МФО 326988, ОКПО
00309559) на користь відкритого акціонерного товариства
"Миколаївська теплоелектроцентраль" (54002, Каботажний узвіз, 18,
м. Миколаїв; р/р № 2600010467 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО
326182, ОКПО 30083966) -144,27 грн. держмита за розгляд
апеляційної скарги.
4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства
"Миколаївська теплоелектроцентраль" (54002, Каботажний узвіз, 18,
м. Миколаїв; р/р № 2600010467 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО
326182, ОКПО 30083966) на користь акціонерного товариства
Миколаївської виробничо-торгівельної фірми "Евіс" (54055, м.
Миколаїв, вул. Чигрина, 39; р/р № 26001310080 в МФ АКБ "Форум",
МФО 326988, ОКПО 00309559) -51 грн. держмита за розгляд
апеляційної скарги.
5. Видати Відкритому акціонерному товариству "Миколаївська
теплоелектроцентраль" довідку про повернення зайво сплаченого до
державного бюджету мита за розгляд апеляційної скарги в суді
відповідно до платіжного доручення № 6316 від 10. 09.2007р. в
розмірі 43грн. 20 коп.
Доручити господарському суду Миколаївської області видачу
наказів за постановою.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
набирає
законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у
касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Г.П.Разюк
Суддя С.I.Колоколов
Суддя М.С. Петров