20/113 Про стягнення коштів за договором на виконання субпідрядних робіт - Текст документа

У квітні 2007 року до господарського суду Донецької області звернулось Приватне підприємство "Спарк" м.Ясинувата, Донецької області (позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест-Донбаскоксохімремонт" м.Авдіївка, Донецької області (відповідач) про стягнення 71 630,29грн. за договором на виконання субпідрядних робіт.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.06.2007 р. у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Позивач не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати за мотивами не відповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права .

Відповідач вважає рішення суду законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.08.07р. до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача було залучено Відкрите акціонерне товариство "Донецьккокс"м.Донецьк.

По суті спору третя особа зазначила, що за виконані відповідачем роботи у вересні -жовтні 2005р. вона оплатила 3 973822,05грн.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України (1798-12) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду від 12.07.06р. по справі №6/125 встановлено, що 01.04.05р. між позивачем та відповідачем укладено договір на виконання субпідрядних робіт №4/04-СП від 01.04.2005 року ( далі-Договір), згідно до якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе у відповідності до умов Договору виконання ремонтно-будівельних робіт відповідно до затверджених планів на кожен місяць.

Відповідно до п.2.1 Договору, вартість робіт визначається згідно із кошторисами, складеними ВАТ "Донецьккокс", з відповідним уточненням та коректуванням об"ємів робіт відповідачем, згідно місячним планам та фактично виконаним позивачем роботам. Остаточно сума виконаних робіт за місяць визначається в акті прийомки виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), підписаному уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 5.1. Договору сторони встановили, що розрахунки відповідачем за виконані роботи здійснюються в трьохденний строк, після перерахування коштів замовником, гривнами по безготівковому розрахунку на поточний банківський рахунок позивача на підставі актів форми КБ-2в та платіжних вимог-доручень, наданих позивачем не пізніше 19 числа наступного місяця.

Зазначеним рішенням у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення 72 686,86грн. відмовлено у зв"язку з недоведеністю вручення відповідачу платіжних вимог-доручень.

Позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи за Договором в сумі 71 630,29грн., посилаючись на направлення відповідачем після винесення вищевказаного рішення суду платіжних вимог -доручень для сплати за виконані роботи, які відповідачем оплачені не були. Періоду, за який позивач вимагає стягнути спірну суму або акти виконаних підрядних робіт, на підставі яких позивач вимагає стягнути суму боргу позивач в позовній заяві не зазначає.

На протязі розгляду справи в суді першої інстанції зазначені обставини не досліджувались.

Судовою колегією апеляційної інстанції позивача було зобов"язано надати письмові пояснення щодо періоду виконаних субпідрядних робіт, за які позивач вимагає стягнути спірну суму, докази виставлення та отримання відповідачем відповідних рахунків.

Позивач на виконання вимог суду надав 12.09.07р. письмові пояснення, в яких зазначив, що за період з червня по грудень 2005р. включно, ним було виконано роботи за спірним Договором на загальну суму 908583,03грн., які відповідачем були частково оплачені у сумі 836952,74 грн. За вересень-жовтень 2005р. відповідачем роботи за Договором оплачені не були у зв"язку з чим виникла спірна заборгованість. Також позивач зазначив, що ним були виставлені наступні рахунки відповідачу: №85 від 29.09.05р., №86 від 29.09.05р., №87 від 29.09.05р., №88 від 29.09.05р., №89 від 29.09.05р. №90 від 29.09.05р., №105 від 31.10.05р., №106 від 31.10.05р. №107 від 31.10.05р. на загальну суму 71630,29грн.

Судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про застосування вимог ст. 35 ГПК України (1798-12) щодо начебто встановлених в рішенні суду від 12.07.06р. по справі №6/125 фактів відсутності кошторису, дефектних актів та рахунків, а також невідповідності типової форми наданих актів форми КБ-2в. Зазначене рішення суду по справі №6/125 не встановлює конкретних фактів, крім факту укладення Договору на виконання субпідрядних робіт. Посилання на дослідження конкретних актів виконаних робіт (із зазначенням конкретних реквізитів) рішення від 12.07.06р. не містить. Iнші вищевказані посилання є оцінкою суду обставин справи та наданих доказів не є встановленими фактами відповідно до вимог ст. 35 ГПК України (1798-12) .

Надана відповідачем в період розгляду даної справи в апеляційної інстанції ухвала господарського суду по справі №6/125 від 28.08.07р. про роз"яснення рішення від 12.07.06р., що винесена в порядку ст. 89 ГПК України (1798-12) в якій перелічені певні акти виконаних робіт, не приймається судовою колегією до уваги, оскільки відповідною ухвалою не можуть встановлюватися факти, що не потребують доведенню відповідно до ст. 35 ГПК України (1798-12) .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог по даній справі суд першої інстанції в своєму рішенні не зазначив, які саме акти та за який період ним були розглянуті. Отже фактично господарським судом позовні вимоги по суті не розглядалися у зв"язку з чим судова колегія вважає за необхідне виправити вказані недоліки та дослідити обставини справи в повному обсязі.

Разом з тим, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог за наступних підстав.

Досліджуючи вищевказані акти, судова колегія вважає, що акти за жовтень 2005р. №1/5.3, №2/5.3, №1/218 містять посилання на інший договір від 22.12.04р. який не є предметом розгляду в даній справі, тобто не стосується спірного договору від 01.04.05р., тому вимоги в цій частині є безпідставними.

Щодо актів за вересень 2005р. №1/5.6, №1/8.3, №2/8.3, №1/2.11, №1/2.11, №3/2.11., то відповідач проти їх оплати заперечує та в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що роботи, які зазначені в спірних актах позивачем проводились не в повному обсязі. Крім того посилається на те, що спірні акти підписані не генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест-Донбаскоксохімремонт" Зулгаріним Вадимом Геннадійовичем, а невідомою особою, у зв"язку з чим заявив клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи для дослідження підписів генерального директора ТОВ "Трест-Донбаскоксохімремонт" Зулгаріна Вадима Геннадійовича.

Позивач проти призначення судової експертизи заперечував та вважав ії недоцільною.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.07р. по справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу та перед експертом поставлено питання стосовно того чи виконаний підпис "генпідрядника" та засвідчений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест-Донбаскоксохімремонт", на актах форми КБ-2, що містяться на а.с. 114-127 Т.2 Зулгаріним Вадимом Геннадійовичем, або іншою особою, провадження якої доручено ДНДI судових експертиз.

Висновком експерта судово-почеркознавчої експертизи №5313/02 від 19.05.08р. ДНДI встановлено, що підписи від імені Зулгаріна В.Г., що розташовані в актах приймання виконаних підрядних робіт, які були предметом досліджування виконано однією особою, але не Зулгаріним В.Г., а іншою особою.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 241 ЦК України (435-15) правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Отже вищевказані акти, на підставі яких позивач вимагає стягнути спірну суму підписані не уповноваженою особою та не породжують обов"язку відповідача їх оплатити. Доказів наступного схвалення спірних актів в матеріалах справи не міститься.

Відповідачем були частково оплачені виконані позивачем роботи відповідно до платіжного доручення від 19.10.05р. де у якості призначення платежу вказано: "за виконання ремонтних робіт" за рахунками №85,№89,№88, №90, №87, №86 у сумі 180 000грн. (а.с.20 т.2).

Вищезазначені рахунки на які містить посилання платіжне доручення, не містять посилання на вищевказані акти виконаних робіт або Договір. Перелік робіт, що вказаний в рахунках не є ідентичним з переліком, що зазначений в актах.

Відповідно до ст. 877 Цивільного кодексу України (435-15) договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Позивачем кошторису на виконання підрядних робіт за Договором до суду надано не було, тому співвіднести перелік робіт, що вказані в актах, а також визначених в виставлених рахунках на спірну суму та об"ємом, що визначено в Договорі не уявляється можливим.

Отже часткову оплату виставлених та отриманих рахунків судова колегія не може прийняти як факт визнання відповідачем змісту спірних актів, а також загальної суми, що зазначена в рахунках.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже судова колегія вважає, що позивачем не доведено факту наявності заборгованості відповідача за виконані роботи в період з вересня по жовтень 2005р. за Договором № 4/04-сп від 01.04.05р.

За встановлених обставин висновок господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, наведені доводи апеляційної скарги не засновані на законі та висновку господарського суду не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) рішення господарського суду Донецької області від 18.06.07 року у справі №20/113 грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, через що рішення суду слід залишити без змін за мотивами викладеними в постанові, а апеляційну скаргу-без задоволення.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судові витрати по розгляду апеляційної скарги та витрати за проведення судово- почеркознавчої експертизи відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спарк" м.Ясинувата, Донецької області залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 18.06.07 року у справі №20/113 - без змін за мотивами, викладеними в постанові апеляційної інстанції.