52/24-08 Про визнання недійсним договору оренди та про зобов’язання звільнити земельну ділянку - 19.06.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 737Х/1-13 на рішення господарського суду Харківської області від 07.03.08р. по справі № 52/24-08

за позовом Харківської районної державної адміністрації, м. Харків

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківська обласна державна адміністрація

до Фермерського господарства "Кегичівське", с. Кулиничі

про визнання недійсним договору оренди та зобов"язання звільнити земельну ділянку

Позивач - Харківська районна державна адміністрація Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Фермерського господарства "Кегичівське" про визнання недійсним договору оренди землі від 05.12.05р., укладеного між Харківською районною державною адміністрацією та ФГ "Кегичівське", зареєстрований Харківським районним відділом ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.12.05р. за № 040570300009; та про зобов"язання відповідача звільнити земельну ділянку загальною площею 3,2962 га на території Кулиничівської селищної ради.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.03.2008 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., судді Ільїн О.В., Дюкарева С.В.) позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі від 05.12.2005р., укладений між Харківською районною державною адміністрацією та ФГ "Кегичівське", зареєстрований Харківським райвідділом ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.12.2005 р. за № 040570300009. В частині зобов"язання ФГ "Кегичівське" звільнити земельну ділянку загальною площею 3,2962 га на території Кулиничівської селищної ради у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ФГ "Кегичівське" на користь Харківської районної державної адміністрації 59,00 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач - ФГ "Кегичівське", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, неповне з"ясування обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати частково і прийняти нове рішення.

Позивач та третя особа проти апеляційної скарги заперечують, вважають рішення господарського суду Харківської області від 07.03.08 р. законним та обґрунтованим і просять суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 17 червня 2008 року було оголошено перерву до 15 год.30 хвил. 19 червня 2008 року для виготовлення повного тексту постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача, третьої особи та відповідача, перевіривши рішення господарського суду щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

09 вересня 2005 року Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 664 "Про надання земельної ділянки ФГ "Кегичівське"було припинено право постійного користування Інституту тваринництва УААН на частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь загальною площею 3,2962 га ( господарського двору), розташовану за межами населеного пункту на території Кулиничівської селищної ради та зараховано до земель запасу сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь ; затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки фермерському господарству "Кегичівське", для обслуговування хлібокомбінату ; надано ФГ "Кегичівське"дану земельну ділянку в короткострокову оренду строком на 4 роки із зміною цільового призначення землі з віднесенням її до категорії земель промисловості, для обслуговування хлібокомбінату.

05 грудня 2005 року на підставі даного Розпорядження між Харківською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Кегичівське" було укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківському районному відділі ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 грудня 2005 року за № 040570300009.

Розпорядженням Голови Харківської обласної державної адміністрації від 07 вересня 2007 року № 572 скасовано розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 09 вересня 2005 року № 664 з посиланням на порушення позивачем частини 3 статті 122 Земельного Кодексу України та пункту 12 розділу Х "Перехідних положень" Земельного Кодексу України (2768-14) , та запропоновано Голові Харківської районної державної адміністрації вжити в межах своїх повноважень необхідних заходів щодо розірвання договору оренди землі від 05 грудня 2005 року. Зокрема, на думку голови Харківської облдержадміністрації, позивачем при прийнятті розпорядження від 09.09.2005 року № 664 було перевищено повноваження та надано земельну ділянку для обслуговування хлібокомбінату, проте як надання цієї ділянки в оренду відповідачеві відноситься до повноважень облдержадміністрації.

В ході судового розгляду справи в суді першої інстанції до додаткових пояснень до позовної заяви позивачем було додано копію розпорядження Голови Харківської обласної державної адміністрації № 64 від 13 лютого 2008 року, яким було внесено зміни до розпорядження Голови Харківської обласної державної адміністрації від 07 вересня 2007 року № 572 та змінено редакцію пункту 2 розпорядження, а саме запропоновано Харківській районній державній адміністрації вжити в межах своїх повноважень необхідних заходів щодо визнання недійсним договору оренди землі від 05 грудня 2005 року.

Виносячи оскаржуване рішення, суд першої інстанції погодився з доводами, викладеними в позовній заяві та задовольнив її позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди землі від 05.12.2005 року

Проте, колегія суддів, надаючи правову та юридичну оцінку фактичним обставинам справи, дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуваний судовий акт при невірному застосуванні норм матеріального права.

Скасовуючи розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 09 вересня 2005 року № 664, третя особа посилалась на порушення позивачем частини 3 статті 122 Земельного Кодексу України, якою передбачено повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по наданню земельних ділянок юридичним особам в постійне користування.

Проте розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 09.09.2005 року № 664 було підставою для надання відповідачеві земельної ділянки в оренду у відповідності з порядком, встановленим статтею 124 Земельного Кодексу України.

В своєму відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи та під час надання пояснень представник позивача, звернули увагу суду на те, що у відповідності з пунктом 3 статті 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118 ( порядок безоплатної приватизації земельних ділянок ), 123 (порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам) Земельного Кодексу України (2768-14) . Проте, посилання на статтю 122 у статті 124 Земельного Кодексу України ( як то зазначають позивач та третя особа ) відсутні.

До того ж слід зазначити, що повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин визначені статтею 17 Земельного Кодексу України.

Відповідно до пункту 2 статті 84 Земельного Кодексу України місцеві державні адміністрації у встановлених законом випадках можуть розпоряджатися землями державної форми власності, що виглядає у формі продажу земельної ділянки новому власнику або передачі її в оренду, користування.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оренду землі"місцеві державні адміністрації можуть виступати орендодавцями землі . Водночас надання в оренду таких земельних ділянок оформляється відповідно до вимог, що містяться в статті 124 ЗК України: передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Що ж до посилання суду першої інстанції при вирішенні даного спору на норми цивільного законодавства, зокрема статті 203, 215 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) , в редакції на момент прийняття позивачем розпорядження, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний договір підписаний уповноваженою особою на підставі розпорядження прийнятого орендодавцем в межах своїх повноважень, з затвердженням позивачем проекту землеустрою, що свідчить про наявність всіх істотних умов, передбачених чинним законодавством.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не визначено встановлених чинним законодавством підстав для визнання договору оренди землі недійсним, а посилання в Розпорядженні Харківської облдержадміністрації № 572 від 07.09.2007 року на порушення Харківською районною державною адміністрацією ч.3 статті 122 Земельного Кодексу України при прийнятті розпорядження № 664 від 09.09.2005 року не може бути прийняте до уваги, оскільки ст.. 122 Земельного Кодексу України (2768-14) встановлює повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по наданню земельних ділянок юридичним особам у постійне користування, а розпорядженням позивача від 09.09.2005 року № 664 відповідачу земельна ділянка надана в оренду .

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що в розпорядженні Голови Харківської обласної державної адміністрації № 572 від 07.09.2007 року не зазначені обставини, які можуть бути підставою для визнання недійсним договору оренди, а скасування розпорядження, на підставі якого укладено договір оренди не може бути безумовною підставою для визнання недійсним договору оренди землі, укладеного на підставі скасованого розпорядження.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Позивачем не надані докази в підтвердження обставин яким чином при укладенні договору оренди землі від 05.12.2005 року між ним та відповідачем порушені права та охоронювані законом інтереси позивача.

Окрім цього, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що посилання третьої особи у відзиві на апеляційну скаргу відповідача щодо не зазначення в апеляційній скарзі жодної обставини, яка має значення для справи і яку суд першої інстанції з*ясував неповно, не можуть бути взяті до уваги, оскільки у відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв*язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що розпорядження Голови Харківської обласної державної адміністрації від 07 вересня 2007 року № 572, яким скасовано розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 09.09.2005 року, не може бути підставою для визнання договору оренди недійсним, оскільки виходячи з установлених умов надання земельних ділянок не можна вважати таким, що суперечить закону, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування рішення, за яким земельна ділянка була отримана у користування. У цьому випадку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення, вирішується у судовому порядку. Такої ж думки дотримується Верховний суд України ( п.8 постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року № 7 (va007700-04) )

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області про визнання недійсним договору оренди землі від 05.12.2005 року прийняте при неповному з*ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в зв*язку з чим підлягає скасуванню в зазначеній частині, а апеляційна скарга відповідача задоволенню.

Щодо рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивача про зобов*язання відповідача звільнити земельну ділянку загальною площею 3,2962 га на території Кулиничівської селищної ради, то колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду в зазначеній частині прийняте при належному з*ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до діючого законодавства, а тому підлягає залишенню без змін в зазначеній частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов*язання відповідача звільнити земельну ділянку не оскаржується сторонами .

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101,п.2 ст. 103, п.п.1,4 ч.1 ст. 104,ст. 105 Господарського процесуального Кодексу України, судова колегія

Апеляційну скаргу задовольнити .

Рішення господарського суду Харківської області від 07.03.2008 року у справі № 52/24-08 в частині задоволення позовних вимог позивача про визнання недійсним договору оренди землі від 05.12.2005р., укладеного між Харківською районною державною адміністрацією та ФГ "Кегичівське", скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача про визнання недійсним договору оренди землі від 05.12.2005 року, укладеного між Харківською районною державною адміністрацією та ФГ "Кегичівське" відмовити .

В частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача про зобов"язання ФГ "Кегичівське" звільнити земельну ділянку загальною площею 3,2962 га на території Кулиничівської селищної ради рішення господарського суду Харківської області від 07.03.2008 року по справі № 52/24-08 залишити без змін.