КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.10.2007 № 2/87
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
- позивача: Катальнікова О.О. (директор),
Петренко I.А. (дов. від 17.11.06 № 6В17/2),
- відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вазамі"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.07.2007
(підписано 18.07.07)
у справі № 2/87
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кожний
про своє - 1"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вазамі"
про визнання недійсним договору зберігання,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кожний про своє-1"
(далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з
позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія
"Вазамі" (далі-відповідач) про визнання недійсним договору
зберігання від 07.12.01 та додатку до нього - акту передачі майна.
Обгрунтовуючи вимоги, викладені у позовній заяві, позивач
стверджує, що ні спірний договір, ні акт передачі майна директором
ТОВ "Кожний про своє-1" не підписувався, а майно, перелічене в
акті, є власністю товариства і було одержано ним при організації
кооперативу "Кожемяка", директором якого була Калініченко В.М. -
теперішній директор відповідача.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.07.07 позов
задоволено повністю.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну
скаргу, в якій просить його скасувати у зв'язку з неповним
з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також
порушенням норм матеріального права, прийнявши нове рішення про
відмову у позові.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач, заперечуючи проти
доводів, викладених відповідачем, зазначив, що місцевим
господарським судом до спірних правовідносин правильно застосовано
норми матеріального права, а посилання відповідача на ст.ст.
218-235 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(далі - ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
) не мають відношення до даного спору. На його думку,
рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а
апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не
повідомивши суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду
справи був повідомлений належним чином.
Неявка представника відповідача в судове засідання, на думку
колегії суддів, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по
суті, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для її
розгляду.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши
наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає,
що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
07.12.01 між сторонами у справі укладено договір
відповідального зберігання майна (далі-договір), відповідно до
умов якого відповідачем було передано позивачеві на відповідальне
зберігання матеріальні цінності, відповідно до акту
приймання-передачі майна на 76 позицій.
09.02.07 Старшим слідчим СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України
в м. Києві майором міліції Гонтарєвим Р.М. проведено виїмку
документів у представника ТОВ "Компанія "Вазамі" - Кобилецьокого
В.В.
Відповідно до протоколу виїмки від 09.02.07 у Кобилецьокого
В.В. було вилучено:
- договір від 07.12.01 відповідального зберігання;
- акт на двох аркушах без дати від імені директора ТОВ
"Компанія "Вазамі" Калініченко В.М. та від імені директора ТОВ
"Кожний про своє-1" Катальнікової О.О. про передачу матеріальних
цінностей на загальну суму 1010873,60 грн.
Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було
проведено почеркознавче дослідження підписів виконаних від імені
Катальнікової О.О., які містяться в графі "ДИРЕКТОР" Договору від
07.12.01 відповідального зберігання та в графі "ПРИНЯЛ: Директор
ООО "Кожний про своє"" другого аркуша акту передачі майна без дати
на суму 1010873 грн.
Згідно з висновком КНДIСЕ від 27.11.06 № 11479 підписи на
зазначених вище документах виконані не Катальніковою Оленою
Олексіївною, а іншою особою (особами) з наслідуванням підпису
Катальнікової О.О.
Даний факт також підтверджується висновком від 06.03.07 №
1818 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної
справи № 51-1689.
Пунктом 1 частини 1 статті 208 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема,
правочини між юридичними особами.
Відповідно до ст. 207 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
правочин
вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він
підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами,
уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю,
законом або іншими актами цивільного законодавства, та
скріплюється печаткою.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг
цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути
вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.2, 3 ст. 203 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
).
Матеріалами справи підтверджується, що сторона за договором,
а саме ТОВ "Кожний про своє-1" в особі директора товариства
Катальнікової О.О. не надавало згоди на укладення спірного
договору та складеного на його підставі акту.
Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
підставою
недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину
стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -
третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Після дати підписання спірного договору позивачем не
вчинювалось дій щодо фактичного визнання даного договору, а
навпаки заперечувалась його дійсність, зокрема, поданням даного
позову.
Доказів, які підтверджують, що позивач своїми діями визнав
спірний право чин, відповідачем не було надано ні суду 1-ої
інстанції, ні апеляційному господарському суду.
З огляду на те, що при укладенні спірного договору
волевиявлення позивача, як учасника правочину, не було вільним та
не відповідало його внутрішній волі, а особа, яка вчиняла
правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності від
ТОВ "Кожний про своє-1", оскільки договір вчинено невідомою особою
з використанням печатки товариства, колегія суддів, погоджуючись з
судом 1-ої інстанції, вважає обгрунтованими та такими, що
підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині визнання
недійсним договору від 07.12.01.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) встановлено вичерпний
перелік справ, підвідомчих господарським судам.
В розумінні ч.2 ст.12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
акти є
юридичною формою рішень органів, тобто офіційними письмовими
документами, які породжують певні правові наслідки, спрямовані на
регулювання суспільних відносин і мають обов'язковий характер для
суб'єктів цих відносин.
Акт передачі майна на відповідальне зберігання без номера і
дати до договору від 07.12.01 не є актом нормативного характеру, у
зв'язку з чим, спір в частині визнання його недійсним не підлягає
вирішенню в господарських судах України, а провадження у справі в
цій частині підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Твердження відповідача у скарзі про те, що місцевим судом не
зроблено посилань на конкретну норму ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, яка
встановлює підстави недійсності спірного договору, колегія суддів
не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються мотивувальною
частиною оскаржуваного рішення суду.
Доводи відповідача, що позивач повинен повернути ТОВ
"Компанія "Вазамі" все отримане за договором зберігання колегія
суддів вважає безпідставним, оскільки матеріалами справи
підтверджується, що спірний договір позивачем не визнавався та
ніяких дій на його виконання сторонами не було вчинено.
Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 99, 101, 103-105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Компанія "Вазамі" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.07 у справі №
2/87 змінити.
Резолютивну частину рішення Господарського суду м. Києва від
10.07.07 у справі № 2/87 викласти в наступній редакції:
"Визнати недійсним договір відповідального зберігання від
07.12.01, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю
"Компанія "Вазамі" та Товариством з обмеженою відповідальністю
"Кожний про своє-1".
В частині визнання недійсним акту передачі майна ТОВ
"Компанія "Вазамі" на відповідальне зберігання ТОВ "Кожний про
своє-1" до договору відповідального зберігання від 07.12.01 на
суму 1010873,60 грн. провадження у справі припинити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія
"Вазамі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю
"Кожний про своє-1" 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."
Видачу наказу на виконання даної постанови доручити
Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя
Судді
10.10.07 (відправлено)