ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2007 р. Справа № 19/4039
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого судді Щепанської Г.А.
суддів: Пасічник С.С.
Філіпової Т.Л.
при секретарі Жарській I.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Тютюнник С.В. - представник за довіреністю
№104/35 від 15.05.2007р.,
від відповідача: Доценко О.I. - представник за довіреністю
№1200 від 07.06.2007р.,
розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ
України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.
Київ
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "14" травня 2007 р. у справі № 19/4039 (суддя Розізнана
I.В.)
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства по газифікації та
газопостачанню "Хмельницькгаз", м. Хмельницький
про стягнення 307844,76 грн.
з перервою в судовому засіданні з 26 вересня 2007року по 03
жовтня 2007року
згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від
14.05.2007р. у справі №19/4039 в позові Дочірньої компанії "Газ
України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до
Відкритого акціонерного товариства по газифікації та
газопостачанню "Хмельницькгаз" про стягнення 307844,76 грн.
відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до
суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуваний судовий
акт скасувати та прийняти новий - про задоволення заявлених
позовних вимог.
Мотивуючи апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз
України" зазначає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції
неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та
порушено норми матеріального та процесуального права, а саме:
-судом при вирішенні спору безпідставно було застосовано
п.п.5.3, 5.4 договору, тому що вказані пункти регулюють порядок
зарахування платежів у випадку перерахування коштів безпосередньо
відповідачем, тоді як при розгляді справи встановлено, що кошти
перераховувались банком на підставі довідок про нормативи
розподілу коштів, а не на підставі платіжних доручень відповідача;
-обгрунтовуючи відмову в задоволенні позовних вимог суд
зараховує кошти, що надійшли на консолідований розподільчий
рахунок позивача в погашення заборгованості за поставлений
природний газ лише за договором від 24.12.2003р. за №06/03-3129,
хоча згідно постанови КМУ від 13.11.1998р. за №1785 "Про
вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ" ( 1785-98-п ) (1785-98-п)
кошти, що надходять на розподільчий рахунок повинні розподілятись
на погашення заборгованості усіх категорій споживачів по всіх
укладених договорах;
- хибною є позиція суду щодо необхідності зарахування
грошових коштів лише після отримання довідки відповідача про стан
перерахування коштів на консолідований рахунок позивача, оскільки
грошові кошти на момент отримання зазначених довідок вже були
перераховані ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" і довідки
потрібні тільки як підтвердження того по якому договору, за який
період та в якому розмірі необхідно розподілити грошові кошти.
Вважає правомірною та обгрунтованою позицію стосовно відображення
в своєму бухгалтерському обліку грошових коштів, які надійшли від
відповідача не з дати отримання довідки про стан перерахування
коштів, а з дати їх надходження до позивача;
- згідно ч.6 ст.231 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
та п.6.2. договору від 24.12.2003р. №06/03-3129 за несвоєчасну
оплату спожитого газу відповідач зобов'язаний сплатити на користь
позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в
період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу,
за кожен день його прострочення, однак, приймаючи рішення суд не
обгрунтував підстави відмови в стягненні пені.
В судовому засіданні представник позивача підтримала
апеляційну скаргу в повному обсязі.
Представник відповідача в письмовому відзиві на апеляційну
скаргу та в засіданні суду заперечив проти доводів та вимог,
викладених в апеляційній скарзі, вважає рішення господарського
суду законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а
апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" - без
задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та
обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи,
дослідивши правильність застосування господарським судом першої
інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті
оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку про
відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
В липні 2006р. до господарського суду Хмельницької області
звернулась ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зазначивши, що
24.12.2003р. між компанією (Постачальник) та ВАТ "Хмельницькгаз"
(Покупець) було укладено договір на постачання природного газу за
№06/03-3129, згідно умов якого Постачальник зобов'язався передати
у власність Покупця в 2004р. природний газ для потреб населення, з
урахуванням можливих втрат газу, в обсязі до 499011 тис.куб.м, а
останній зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах даного
договору за обумовленою ціною за 1000 куб.м газу (а.с.12-15, т.1).
Відповідно до положень п.3.3. договору приймання-передача
газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці,
оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких
визначається обсяг фактично переданого газу. В акті
приймання -передачі газу окремим рядком визначається обсяг
притоків або відтоків газу.
Додатковими угодами №2 від 01.04.2004р. та №3 від
17.05.2004р. сторони змінювали ціну за 1000 куб.м, встановивши її
розмір (разом з ПДВ) з 01.04.2004р. при наявності газових
лічильників в 102,004 грн., при відсутності газових лічильників -
117,004 грн., притоків та відтоків газу -117,004 грн., а з
17.05.2004р., відповідно, 97,504грн. та 112,504 грн.
Згідно додаткової угоди №5 від 01.11.2004р. було зменшено
обсяг передачі Постачальником Покупцеві в 2004р. природного газу -
до 482660 тис.куб.м, в тому числі по місяцям кварталу.
На виконання умов договору від 24.12.2003р. ДК "Газ України"
НАК "Нафтогаз України" згідно актів подачі - приймання передала
відповідачу природний газ в об'ємі 453067,481 тис.куб. м на
загальну суму 48298691,02 грн. (а.с.29-45, т.1).
Пунктом 5.1. договору встановлено, що оплата за газ
здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100%
поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за
фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа, наступного за
звітним місяця. Остаточний розрахунок за можливі втрати газу
здійснюється за підсумками року до 15 січня 2005р.
Відповідач своє зобов'язання за договором постачання виконав
лише частково, що і змусило ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз
України" звернутись до нього з позовом про стягнення 50849,23 грн.
основного боргу, 4786,64 грн. пені, 201588,48 грн. інфляційних
нарахувань та 50620,41 грн. 3% річних.
Після подачі позовної заяви відповідач розрахувався з
позивачем в частині основного боргу, у зв'язку з чим останній
подав суду розрахунок боргу в якому вказано, що станом на
01.01.2007р. заборгованість ВАТ "Хмельницькгаз" перед ДК "Газ
України" НАК "Нафтогаз України" за договором №06/03-3129 від
24.12.2003р. відсутня (а.с. 86-87, т.1).
Господарський суд Хмельницької області розглянувши спір,
прийняв рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог в
частині стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних,
посилаючись на недоведеність позивачем прострочення виконання
зобов'язань відповідачем.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої
інстанції виходячи з наступного.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)
зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну
дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити
гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право
вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання
виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та
обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, створення
літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів
інтелектуальної, творчої діяльності, завдання майнової
(матеріальної) та моральної шкоди іншій особі та інші юридичні
факти.
Слід зазначити, що підставою виникнення зобов'язань між
сторонами у справі є договір № 06/03-3129 від 24.12.2003 р.
У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, договором є домовленість двох або більше сторін,
спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та
обов'язків.
Відповідно до положень статтей 525, 526 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання повинні виконуватися належним
чином і в установлений строк; одностороння відмова від виконання
зобов'язання не допускається.
У правовідносинах між сторонами цивільні права і обов'язки
виникли з укладеного між сторонами договору і обов'язкового до
виконання сторін акту - Постанови Кабінету Міністрів України і
Національного банку України від 13.11.1998р. № 1785 ( 1785-98-п ) (1785-98-п)
"Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ".
Згідно даної постанови вирішено відкрити в уповноважених
банках розподільні рахунки газозбутовим і газотранспортним
підприємствам Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
та консолідований розподільний рахунок дочірній компанії "Торговий
дім "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" для зарахування коштів, що надходять за використаний
природний газ від усіх категорій споживачів, та здійснення
розрахунків за поставку та транспортування природного газу.
Пунктом 1 даної постанови передбачено, що кошти, що надійшли
протягом операційного дня від споживачів природного газу, установи
банків зараховують на розподільні рахунки газозбутових і
газотранспортних підприємств постачальників природного газу. Ці
кошти установи банків розподіляють згідно з алгоритмом розподілу
коштів з розподільних рахунків газозбутових і газотранспортних
підприємств та перераховують на консолідований розподільний
рахунок. Алгоритм розподілу коштів розробляється Національною
акціонерною компанією "Нафтогаз України" та затверджується
Національною комісією регулювання електроенергетики за погодженням
з Державною податковою адміністрацією і доводиться до установ
банків не пізніш як за 5 днів до початку його використання.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі інформації
перерахування коштів з розподільного рахунку відповідача на
рахунок позивача, наданої філією "Відділення Промінвестбанку в м.
Хмельницькому" АК Промінвестбанку на запит відповідача 05.03.2007
року, в період з січня 2004р. по 15 січня 2005 р. на
консолідований розподільний рахунок позивача за спожитий газ
населенням та бюджетними організаціями надійшло 37712705, 47 грн.
Перерахування в такій сумі були здійсненні банком на підставі
довідок про нормативи розподілу коштів, що надійшли на
розподільний рахунок газозбутового підприємства ВАТ
"Хмельницькгаз" у 2004 році, які затвердженні НАК "Нафтогаз
України" (а.с. 128-139,т.1).
В послідуючому кошти, що надійшли на консолідований
розподільний рахунок позивача у сумі 37712705, 47 грн. були
зараховані позивачем на підставі довідок відповідача про стан
перерахування коштів на консолідований рахунок ДК "Газ України"
від споживачів по фондах ОДА по ВАТ "Хмельницькгаз" за період з
січня по грудень 2004 року, в рахунок проведення розрахунків по
іншим договорам .
Однак на думку відповідача такі зарахування створюють інші
правовідносини між сторонами та не впливають на розрахунки, що
велись по договору № 06/03-3129 від 24.12.2003 року. Оскільки на
виконання умов договорів № 06/03-3129 та №
06/03-3130 на рахунок позивача
надійшло 37712705, 47 грн. перерахованих з розподільного рахунку
відповідача, а також проведений розрахунок згідно протоколів
взаєморозрахунків та на підставі заяв по зарахування однорідних
вимог на суму 1451135, 31 грн. по договору № 06/03-3130 та на суму 18532179,18 грн. по договору №
06/03-3129 при спожитому газові на суму
52005610,99 грн., відсутні підстави стверджувати про
несвоєчасність проведених розрахунків.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він
не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у
строк, встановлений договором або законом.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що на
виконання умов договору № 06/03-3129 від 24 грудня 2003 року
відповідачем проведений розрахунок у сумі більшій, ніж отримано
газу. Зарахування коштів, що надійшли, за погодженням сторін в
рахунок виконання зобов'язань по іншим договорам не слугує
підставою вважати відповідача таким, що прострочив виконання
грошового зобов'язання.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються
матеріалами справи та не можуть бути підставою для скасування
судового акту місцевого господарського суду.
З огляду на викладене, рішення господарського суду
Хмельницької області від 14.05.2007р. у даній справі слід залишити
без змін, а апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз
України" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Житомирський апеляційний
господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 14
травня 2007 року у справі №19/4039 залишити без змін, а апеляційну
скаргу Дочірньої компанія "Газ України" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України", м. Київ - без задоволення.
2. Справу № 19/4039 повернути до господарського суду
Хмельницької області .
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
судді:
Пасічник С.С.
Філіпова Т.Л.
Віддрук. 4 прим.
1-до справи
2,3-сторонам
4-в наряд