Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Гунька О.,

з участю представників:

від скаржників (позивачів) - з"явилися,

відповідача 1 з"явився,

відповідача 2 - не з"явився,

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1

та ОСОБА_2

на рішення Тернопільського міського суду Тернопільської області від 15.12.2003 року, в справі № 2-972/04

за позовом ОСОБА_1,

ОСОБА_2

до відповідача -1 товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський автоцентр "КАМАЗ", м.Тернопіль

відповідача - 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський автоцентр"

про визнання незаконним рішення загальних зборів від 20.06.2002 року про виключення із числа учасників товариства,

постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2008 року скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07. 08. 07 року в справі за №2-972/04, якою залишено без змін рішення Тернопільського міського суду Тернопільської області від 15.12.2003 року в частині позовних вимог ОСОБА_1,ОСОБА_2 до відповідачів про визнання незаконним рішення загальних зборів від 20.06.2002 року про виключення їх із числа учасників товариства та направлено справу на новий розгляд в апеляційну інстанцію.

Рішенням Тернопільського міського суду Тернопільської області від 15.12.2003 року відмовлено в позові позивачам ОСОБА_1., ОСОБА_2., щодо яких і переглядається рішення в даному апеляційному провадженні до товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський автоцентр "КАМАЗ" та товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський автоцентр" про визнання незаконними рішень загальних зборів товариства про продаж частки в статутному фонді та проведення змін в розподілі часток фізичних осіб, про виключення із числа учасників товариства, скасування державної реєстрації змін та доповнень до статуту.

Рішення суду мотивоване тим, що загальні збори товариства від 18.12.2001 року, від 14.05.2002 року та від 20.06.2002 року скликані, підготовлені та проведені з дотриманням встановленого діючим законодавством порядку; відбулися за наявності кворуму; прийняті на них рішення відповідають закону та належать до компетенції загальних зборів товариства; суб"єктивні права позивачів не порушені прийнятими на цих зборах рішеннями.

В апеляційній скарзі скаржники просять рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, з підстав неповного з"ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що реєстрація засновників на зборах по частках не проводилась, за 7 днів до зборів і на час їх проведення не було надано документів, які б свідчили про конкретні прізвища засновників, яких в майбутньому будуть виключати з учасників ТзОВ "Тернопільський автоцентр КамАЗ" та не подано і не обґрунтовано підстав для їх виключення, а також голосування проводилось за пропозицією директора без присутності ОСОБА_2. і без обговорення вказаного питання на зборах.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підставно були виключені з числа учасників товариства згідно вимог ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", оскільки такі займалися діяльністю, що перешкоджала досягненню цілей товариства, а саме ініціювали в 1997 році припинення діяльності товариства шляхом продажу майна СП "Райз-Інвест", зайняттяОСОБА_1 у 2002 році діяльністю, ідентичною з діяльністю товариства, та участь ОСОБА_2 в керівних органах конкуруючої фірми "Сьомий вимір".

В судове засідання представник відповідача- 2 не з"явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов"язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представників скаржників та відповідача -1, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга позивачів задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що предметом перегляду оскаржуваного рішення в даному апеляційному провадженні є вимога позивачів про визнання незаконним рішення про виключення з числа засновників ТзОВ "Тернопільський автоцентр "КАМАЗ" ОСОБА_2. та ОСОБА_1. на загальних зборах товариства 20.06.2002 року, оскільки в іншій частині позовних вимог існують судові рішення по даній справі - ухвала апеляційного суду Тернопільської області від 16.03.2004 року та ухвала Верховного Суду України від 16.11.2006 року (а.с.328), які набрали законної сили. При цьому, вказаними судовими рішеннями встановлено правомірність скликання загальних зборів, визначення порядку денного, правомочність учасників товариства та правильність проведення голосування, а тому повторному дослідженню та повторній оцінці дані обставини не підлягають в силу ст. 35 ГПК України та приймаються апеляційним судом як встановлений судовими рішеннями юридичний факт.

Таким чином, предметом дослідження апеляційного суду в даній справі є підставність прийняття рішення про виключення з числа засновників ТзОВ "Тернопільський автоцентр "КАМАЗ" на загальних зборах товариства 20.06.2002 року.

Як встановлено місцевим судом Тернопільської області та підтверджено судами апеляційної та касаційної інстанцій, про скликання та проведення загальних зборів 20.06.2002 року, які оформлені протоколом чергових зборів учасників ТзОВ "Тернопільський автоцентр "КАМАЗ" від 20.06.2002року (а.с.119-121, т.1), порушень щодо встановленої процедури та правомочності учасників зборів не виявлено.

В зазначеному протоколі в порядку денному серед усього переліку запитань, що підлягали вирішенню на загальних зборах товариства, зазначено, зокрема, питання про виключення учасників з ТзОВ "Тернопільський автоцентра "КамАЗ"(п.3).

Учасники товариства -ОСОБА_1, ОСОБА_2, були присутні на даних зборах та приймали участь в голосуванні, про що зазначено в самому протоколі. Зауважень до протоколу чергових зборів учасників ТзОВ "Тернопільський автоцентр "КАМАЗ" з їх боку подано не було.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 20.06.02 загальними зборами товариства були розглянуті обставини та підстави виключення ОСОБА_1. та ОСОБА_2. з учасників товариства, а саме: у зв'язку з тим, що вони займаються діяльністю, яка наносить шкоду товариству. При цьому, встановлено, що ця діяльність пов'язана з тим, що вказані особи після припинення трудових відносин з товариством займались діяльністю, яка є конкурентною і перешкоджає розвитку товариства.

Ст. 128 Цивільного кодексу України, ст.ст. 64, 72 Закону України "Про господарські товариства" передбачено можливість виключення учасника повного товариства, учасників товариств з обмеженою відповідальністю, які систематично не виконують чи неналежним чином виконують свої обов'язки або перешкоджають досягненню цілей товариства.

З урахуванням наведеного вбачається, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції учасників цих товариств, а не господарського суду. Разом з тим, суд в межах своїх повноважень перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним.

Як свідчить правовий аналіз чинного законодавства, рішення про виключення учасника з господарського товариства обґрунтовується причинами такого виключення і зазначається, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.

Судом першої інстанції встановлено обставини, пов"язані з виключенням цих учасників товариства та надано оцінку їх поведінки, встановлено наявність негативних для товариства наслідків у зв"язку з діями (бездіяльністю) учасника та правильно визначено вірогідність їх настання. Одночасно встановлено причинний зв"язок між діями (бездіяльністю) учасників товариства та негативними наслідками для товариства, а також мотиви поведінки учасника та форму їх вини.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про господарські товариства" до обов'язків учасників товариства, окрім іншого, віднесено додержання установчих документів товариства і виконання рішень загальних зборів та інших органів управління товариством, нерозголошування комерційної таємниці та конфіденційної інформації про діяльність товариства.

Статутом товариства як в редакції 1993 року, так і в редакції 2002 року визначено, окрім іншого, право на отримання інформації про діяльність товариства його учасниками та встановлено обов'язок нерозголошення конфіденційної інформації про діяльність товариства та сприяння товариству у здійсненні ним своєї діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час виключення з числа учасників товариства, займалися діяльністю, ідентичною з діяльністю товариства. Зокрема, ОСОБА_1 займався продажем запчастин до автомобілів "КАМАЗ", а ОСОБА_2 працював в управлінні конкуруючої фірми -ТОВ рекламно-виробнича фірма "Сьомий вимір", що підтверджується матеріалами справи (а.с.80-82, т.2). Факт зайняття вказаною фірмою ідентичною діяльністю з ТОВ "Тернопільський автоцентр "КАМАЗ"підтверджується довідкою №225 від 02.07.2007 року, списком клієнтів відповідача- 1, які перейшли на обслуговування в ТОВ РВФ "Сьомий вимір", довідкою відповідача- 1 щодо надання ТОВ РВФ "Сьомий вимір"послуг цим клієнтам на суму 116671,82 грн. в травні 2007 року та довідкою відповідача -1 про взаємовідносини цих клієнтів з відповідачем -1 у першому півріччі 2002 року та з ТОВ РВФ "Сьомий вимір"в травні 2007 року у вартісному виразі (а.с.97-100, т.2). Наведені докази свідчать про те, що діяльність позивачів була направлена всупереч цілям та меті діяльності товариства та направлена на розголошення конфіденційної інформації про діяльність товариства.

Крім цього, вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, суд повинен встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства або робить її неможливою. З матеріалів справи, а саме протоколу №3 від вересня 1997 року (а.с.79, т.2) вбачається ініціювання виключеними учасниками товариства припинення його діяльності шляхом продажу майна СП "Райз-Інвест".

З наведеного суд першої інстанцї прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішення зборів учасників ТзОВ "Тернопільський автоцентр "КАМАЗ" від 20.06.2002 року в частині виключення ОСОБА_1. та ОСОБА_2. із складу учасників, оскільки підставність їх виключення відповідає підставам, наведеним у ст. 64 Закону України "Про господарські товариства"та підтверджується матеріалами справи.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд,

рішення господарського суду Тернопільської області від 15.12.2003 року в справі за номером 2-972/04 -залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.