ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     "27" вересня 2007 р. Справа № 18/1081 ( rs734976 ) (rs734976)
        
 
     Житомирський апеляційний господарський суд у  складі  колегії
суддів:
 
     головуючого судді Пасічник С.С.
 
     суддів: Гулової А.Г.
 
     Філіпової Т.Л.
 
     при секретарі Жарській I.В.,
 
     за участю представників сторін:
 
     від позивача: Жукова А.Н. -  представника  за  довіреністю  №
137/50 від 12.10.2004р.,
 
     від відповідачів: -Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Корпорація Сігма", м.Київ:не з'явився,
 
     - Відкритого акціонерного  товариства  "Подільський  цемент":
Антощука О.А. - представника за дорученням № 62 від 09.01.2007р.,
 
     розглянувши   апеляційну   скаргу   Відкритого   акціонерного
товариства ВТБ Банк (правонаступника АКБ "Мрія"), м. Київ
 
     на рішення господарського суду Хмельницької області
 
     від "14" червня 2007  р.  у  справі  №  18/1081  ( rs734976 ) (rs734976)
        
(суддя Саврій В.А.)
 
     за   позовом   Акціонерного   комерційного    банку    "Мрія"
(правонаступником якого є ВАТ ВТБ Банк), м.Київ
 
     до 1. Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "Корпорація
Сігма", м.Київ 2. Відкритого акціонерного товариства  "Подільський
цемент",  с.Гуменці  Кам'янець-Подільського  району   Хмельницької
області
 
     про звернення стягнення на заставлене майно,
 
     з перервою в судовому засіданні з  25.09.07р.  по  27.09.07р.
згідно ст.77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Рішенням господарського  суду  Хмельницької  області  від  14
червня 2007р. у справі №18/1081 ( rs734976 ) (rs734976)
         в  позові  Відкритого
акціонерного  товариства  ВТБ  Банк  (м.  Київ)  до  Товариства  з
обмеженою  відповідальністю  "Корпорація  Сігма"  (м.   Київ)   та
Відкритого акціонерного товариства "Подільський цемент" (с.Гуменці
Кам"янець-Подільського району Хмельницької області) про  звернення
стягнення на заставлене майно - цемент  ПЦ  II  АШ-400  відмовлено
(а.с.138-140, т.1).
 
     Не погоджуючись з  прийнятим  рішенням,  Відкрите  акціонерне
товариство  ВТБ  Банк  звернулось  до  Житомирського  апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою (а.с.3-4, т.2),  в  якій
просить рішення суду першої інстанції  скасувати,  посилаючись  на
неправильне  застосування  норм  матеріального  та  процесуального
права.
 
     Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:
 
     - судом невірно застосовано ст.ст.  256-261,1048  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        , у  зв'язку  з  чим  судом  помилково  встановлено,  що
відносно вимоги про сплату  процентів  закінчився  строк  позовної
давності;
 
     - стаття  1048   ЦК   України   ( 435-15 ) (435-15)
           передбачає,   що
позичальник  зобов'язаний  щомісячно  до  дня  погашення   кредиту
сплачувати проценти  за  користування  кредитом,  а  оскільки  ТОВ
"Корпорація  "Сігма"  на  час  розгляду  справи  кредит  банку  не
повернуто, то зобов'язання стосовно  щомісячної  сплати  процентів
діє на даний час. Для триваючого в  часі  зобов'язання  по  сплаті
процентів  строк  позовної   давності   настав   тільки   відносно
процентів, несплачених банку більше трьох років тому, проте,  банк
висунув  вимогу  про  звернення  стягнення  на   суму   боргу   за
процентами, не сплаченими банку протягом 3  років,  які  передують
подачі позову і тому відносно цієї вимоги строк позовної  давності
не минув;
 
     - посилання суду  в  рішенні  на  те,  що  вимога  банку  про
звернення стягнення на 5100т цементу марки ПЦ II АШ-400 в  рахунок
погашення 468000 грн. за процентами, не сплаченими банку  протягом
3 років користування кредитом, була  розглянута  судом  раніше  по
справі №22/171, є помилковим.
 
     В судовому засіданні представник  позивача  підтримав  доводи
апеляційної  скарги.  Вважає,  що  рішення   господарського   суду
Хмельницької області прийняте з порушенням норм  матеріального  та
процесуального права,  а  також  суперечить  фактичним  обставинам
справи, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення  скасувати  та
прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
 
     Представник відповідача - ВАТ "Подільський цемент"  заперечив
проти доводів, які зазначені в апеляційній скарзі. Вважає  рішення
місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, у зв'язку
з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а  апеляційну
скаргу  Відкритого  акціонерного  товариства  ВТБ   Банк   -   без
задоволення.
 
     У  відзиві  на  апеляційну   скаргу   за   від   25.09.2007р.
(а.с.18-19, т.2) відповідач ВАТ "Подільський цемент" зазначив,  що
кредитний договір №59 від 24.12.2002р. та договір застави укладені
між АКБ "Мрія" та  ТОВ  "Корпорація  "Сігма"  і  ніяким  чином  не
стосується ВАТ "Подільський цемент".  Скаржником  не  представлено
будь-які докази законності  позовних  вимог  до  ВАТ  "Подільський
цемент", які  могли  б  виникнути  із  договірних  зобов'язань  по
кредитному договору №59 від 24.12.2002р.  Крім  цього,  відповідач
звернув увагу суду на те, що  строк  позовної  давності  сплив,  у
зв'язку з чим є  підстава  для  відмови  у  позові  відповідно  до
ст.ст.256,257,267 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     25.09.2007р.  скаржник  в  засіданні  суду  надав   додаткові
пояснення до апеляційної скарги  за  №2836-01-08  доп  (а.с.20-21,
т.2), з яких вбачається, що ВАТ ВТБ Банк в обгрунтування  позовних
вимог посилається на норми ст. 1048 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , судової
практики Верховного суду України,  Положення  Національного  банку
України про кредитування, а також  на  постанови  Верховного  суду
Російської федерації, Пленуму Вищого Арбітражного суду  Російської
федерації та Цивільний кодекс Російської федерації.
 
     27.09.2007р. в судовому засіданні представником відповідача -
ВАТ  "Подільський  цемент"  надано  доповнення   до   відзиву   на
апеляційну скаргу із врахуванням додаткових пояснень скаржника  до
апеляційної скарги (а.с.29-30,т.2), відповідно до якого відповідач
зазначає, що в додаткових поясненнях до апеляційної скарги ВАТ ВТБ
Банк посилається на нормативно-правову базу іншої держави, до того
ж, яка не пов'язана  із  вирішенням  даного  спору,  а  стосується
положень Цивільного кодексу Російської  Федерації  щодо  стягнення
процентів за користування чужими коштами.
 
     Відповідач - ТОВ "Корпорація Сігма" повноважного представника
в судове засідання не направив, письмового відзиву  на  апеляційну
скаргу не надав.
 
     Зважаючи на те, що про дату, час та місце судового  засідання
учасники судового процесу були повідомленні своєчасно та  належним
чином,  про   що   свідчать   реєстри   відправки   рекомендованої
кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду  від
13.07.2007р. та від  25.07.2007р,  а  також  враховуючи  положення
ст.101  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          про  межі  перегляду  справ   в
апеляційній інстанції, колегія суддів  вважає,  що  нез'явлення  в
судове  засідання  представника  ТОВ  "   Корпорація   Сігма"   не
перешкоджає переглядові справи за наявними в ній матеріалами.
 
     Заслухавши  пояснення   представників   сторін,   розглянувши
матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
суддів вважає,  що  апеляційна  скарга  не  підлягає  задоволенню,
виходячи з наступного.
 
     18.05.2007  року  в  суді  першої   інстанції   представником
позивача було заявлено клопотання  про  зміну  назви  Акціонерного
комерційного банку "Мрія" на відкрите  акціонерне  товариство  ВТБ
Банк,  з  наданням  суду  виписки  з  протоколу  загальних  зборів
учасників  (акціонерів)  АКБ  "Мрія",   свідоцтва   про   державну
реєстрацію ВАТ ВТБ Банк та Статуту останнього, в  пункті  1  якого
вказано  про  перейменування  АКБ   "Мрія"   на   ВАТ   ВТБ   Банк
(а.с.111-125, т.1). Вказане  клопотання  було  прийнято  судом  на
підставі ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     АКБ "Мрія" та  ТОВ  "Корпорація  Сігма"  24.12.2002р.  уклали
кредитний договір №59 (а.с.7, т.1), відповідно  до  п1.1.  розділу
першого та  розділу  другого  якого  банк  відкриває  позичальнику
відкличну кредитну лінію в національній валюті у розмірі 520000,00
грн. на строк до 24.02.2003р.  з  розрахунку  30%  річних;  кредит
надається під заставу майна позичальника.
 
     24.12.2002 року між АКБ "Мрія" і ТОВ "Корпорація Сігма"  було
укладено договір застави (а.с.6, т.1) цементу: марки  ПЦ  1-500  у
кількості 825т.  і  марки  ПЦ  II  АШ-400  у  кількості  5100т.  в
забезпечення виконання зобов'язань "Корпорації Сігма" за кредитним
договором №59 від 24.12.2002 року.
 
     Предмет  застави  на  момент   укладення   договору   застави
знаходився  на  зберіганні  на  заводі-виготовлювачі  цементу   АТ
"Подільський цемент" (пункт 1), що також підтверджується договором
зберігання цементу (а.с.13, т.1)  від  25.09.2002  року  №9104/23,
укладеного "Корпорацією Сігма" з АТ  "Подільський  цемент".  Право
розпорядження цементом і  відповідно  право  власності  на  цемент
згідно п. 1.2 договору належало "Корпорації Сігма".
 
     Як вбачається із матеріалів справи ТОВ "Корпорація  Сігма"  у
встановлений  кредитним  договором  строк  свої  зобов'язання   не
виконало, кредит і відсотки за користування кредитом не повернуло.
 
     Борг відповідача за кредитним договором на суму неповерненого
кредиту, відсотків і пені, що були розраховані позивачем станом на
11.04.2003 року, визнаний рішенням господарського  суду  м.  Києва
04.06.2003 року у справі №34/359 (а.с.8-9,т.1), стороною якої були
АКБ "Мрія" та ТОВ "Корпорація Сігма".
 
     В позовній заяві  АКБ  "Мрія"  від  18.01.2007  року  до  ТОВ
""Корпорація Сігма" та ВАТ "Подільський цемент"  зазначається,  що
заборгованість "Корпорація Сігма" за кредитним договором  №59  від
24.12.2002 року збільшилась на суму відсотків, належних  банку  за
період з 11.04.2003 року по даний час. I відповідно  до  ст.  1048
Цивільного кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
          позичальник  зобов'язаний
оплатити відсотки до  моменту  повного  погашення  суми  боргу.  З
урахуванням терміну позовної давності, банк має право  стягнути  з
відповідача плату за користування кредитом (відсотки) за три роки,
що при ставці 30% у рік складатиме 468000,00 грн.
 
     У зв'язку із викладеним, позивач просить  звернути  стягнення
на цемент ПЦ  II  АШ-400,  який  знаходиться  у  ВАТ  "Подільський
цемент" на підставі договору  збереження  цементу  від  25.09.2002
року №9104/23 у кількості 5100 тонн у рахунок погашення  468000,00
грн. боргу по відсотках, належних банку за три роки, що  передують
подачі позовної заяви.
 
     Проте, колегія суддів зазначає наступне.
 
     Положенням  Національного  банку  України  про  кредитування,
затвердженим постановою Правління Національного банку України  від
28.09.1995р. №246 ( v0246500-95 ) (v0246500-95)
          встановлено,  що  кредит  -  це
позичковий  капітал  банку  у  грошовій  формі  та  в  банківських
металах,  що  передається  у  тимчасове  користування  на   умовах
забезпеченості, повернення, строковості,  платності  та  цільового
характеру користування.
 
     Відповідно до ст. 1048 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         Позикодавець має
право на одержання від позичальника  процентів  від  суми  позики,
якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір  і  порядок
одержання процентів встановлюються договором.
 
     Проаналізував наведені приписи, слід вважати, що  відсотки  є
платою за надання кредитних коштів, розмір якої, порядок  внесення
та період нарахування встановлюється кредитним договором.
 
     Відповідно  до   п.п.3.3.   Кредитного   договору   №59   від
24.12.2002р.  позичальник  зобов'язується  повернути   кредит   не
пізніше терміну, вказаного в п.1.1  (24.02.2003р.)  на  позичковий
рахунок  №20622100071002  в  Подільській  філії  АКБ  "Мрія",  МФО
300777; щомісячно, починаючи з грудня 2002  року,  не  пізніше  16
годин останнього робочого дня  та  в  кінці  строку  дії  договору
сплачувати відсотки за фактичне користування кредитом  в  розмірі,
установленому  п.1.1.  (30%  річних)  на  рахунок  доходів   Банку
№20688100071002.
 
     Пункт 5.1 вказаного  договору  передбачає  строк  дії  даного
договору: початок дії договору - дата списання грошових  коштів  з
позичкового рахунку №20623100071001, кінець дії - 24  лютого  2003
року.
 
     У відповідності із п.4.2.  в  разі  несвоєчасного  повернення
кредиту та погашення відсотків  по  ньому  Банк  задовольняє  свої
вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави або звернення
стягнення на інше майно позичальника у разі  непокриття  боргу  за
рахунок стягнення предмету застави.
 
     Отже, слід констатувати, що за  умовами  кредитного  договору
його було укладено строком на  три  місяці  -  з  24.12.2002р.  по
24.02.2003р., й нарахування відсотків  сторони  також  узгодили  в
межах цього періоду, а тому за наведеного безпідставною є  позиція
позивача, на думку якого,  він  вправі  нараховувати  відсотки  за
кредитним договором №59 від 24.12.2002р. за весь час  неповернення
кредиту позичальником, а відтак й вимога, викладена в позові  щодо
звернення стягнення на предмет застави - цемент ПЦ-II АШ-400, який
знаходиться  у  ВАТ  "Подільський  цемент"  на  підставі  договору
зберігання від 25.09.2002р. №9104/23 (а.с.13,т.1) у кількості 5100
тонн у  рахунок  погашення  468000,00  грн.  боргу  по  відсотках,
належних банку за три роки, що передують подачі позову.
 
     Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити,  що  стаття  20
Закону  України   "Про   заставу"   ( 2654-12 ) (2654-12)
           передбачає,   що
заставодержатель набуває  право  звернення  стягнення  на  предмет
застави  в  разі,  якщо  в  момент  настання   терміну   виконання
зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано,  якщо
інше не передбачено законом чи договором.
 
     Отже,  позивач  набув  право  звернення  стягнення  на  майно
відповідача - ТОВ "Корпорація Сігма" з 24.02.2003р.
 
     Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
позовна давність - це строк, у межах якого особа  може  звернутися
до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
 
     Згідно  ст.  257  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          загальна   позовна
давність встановлюється тривалістю у три роки.
 
     Статтею 261 вказаного вище кодексу  передбачено,  що  перебіг
позовної давності починається від дня, коли особа  довідалася  або
могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його
порушила.
 
     Позивач же подав позов  23.01.2007  року,  коли  сплив  строк
позовної давності, що  є  відповідно  до  статті  267  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
         підставою для відмови у позові.
 
     Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються  вищенаведеним
та не можуть бути підставою для  скасування  рішення  суду  першої
інстанції.
 
     Враховуючи    викладене,    рішення    господарського    суду
Хмельницької області  від  14  червня  2007р.  у  справі  №18/1081
( rs734976 ) (rs734976)
          слід  залишити  без  змін,   а   апеляційну   скаргу
Відкритого акціонерного  товариства  ВТБ  Банк  (м.  Київ)  -  без
задоволення.
 
     Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського  процесуального
кодексу    України    ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,    Житомирський     апеляційний
господарський суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     1. Рішення господарського суду Хмельницької  області  від  14
червня 2007 року у справі  №  18/1081  ( rs734976 ) (rs734976)
          залишити  без
змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного  товариства  ВТБ
Банк (правонаступника АКБ "Мрія"), м. Київ - без задоволення.
 
     2. Справу № 18/1081 ( rs734976 ) (rs734976)
         повернути до  господарського
суду Хмельницької області.
 
     Головуючий суддя Пасічник С.С.
 
     судді:
 
     Гулова А.Г.
 
     Філіпова Т.Л.
 
     віддрук.
 
     1 -до справи
 
     2 - позивачу
 
     3,4 - відпов.
 
     5 - в наряд