ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2007 № 6/264
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача - Компанієць А.М. - по довіреності
Від відповідача 1 -Шикеринець Р.I. - по довіреності
Данилевський О.М. - по довіреності
Від відповідача 2 - не з'явився
Від третіх осіб - не з'явився
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національна акціонерна компанія
"Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.07.2007
у справі № 6/264
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю
"Сахалінське"
до Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національна акціонерна
компанія "Нафтогаз України"
Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
третя особа відповідача
третя особа позивача Дочірнє підприємство
"Полтавнафтогазгеологія" Національної акціонерної компанії "Надра
України"
Науково-виробниче підприємство передових технологій "Зонд"
про визнання права та зобов"язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.07.2007 р. у
справі №6/264 позов Товариства з обмеженою відповідальністю
"Сахалінське" до ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та до НАК
"Нафтогаз України" за участю третіх осіб Дочірнього підприємство
"Полтавнфтогазгеологія" Національної акціонерної компанії "Надра
України", Науково-виробничого підприємства передових технологій
"Зонд" про визнання права та зобов'язання вчинити дії задоволений
повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 1 звернувся
з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що
воно було прийняте по неповно з'ясованим обставинам з порушенням
норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та
заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним
господарським судом встановлено наступне.
26.12.2003 між ДП "Полтавнафтогазгеологія", ТОВ
"Iнвестор-Нафтогаз" та науково-виробничим підприємством передових
технологій "Зонд" було укладено договір про спільну діяльність №
121 (далі - Договорі № 121), предметом якого є спільна
господарська діяльність учасників з приводу організації та
здійснення геологічного вивчення, у тому числі
дослідно-промислової розробки Сахалінського родовища, шляхом
використання свердловини №7 та подальшої промислової розробки
Сахалінського родовища з використанням свердловини № 7, з метою
одержання прибутку.
12.02.2004 на підставі додаткової угоди до Договору № 121 у
зв'язку з виходом зі спільної діяльності ТОВ "Iнвестор-Нафтогаз"
та включення до числа учасників спільної діяльності ТОВ
"Сахалінське" останній прийняв всі права та обов'язки ТОВ
"Iнвестор-Нафтогаз".
У подальшому шляхом підписання додаткової угоди № 3 до
Договору № 121 предметом Договору № 121 визначено спільну
господарську діяльність учасників з природу організації й
здійснення геологічного вивчення. У тому числі
дослідно-промислової розробки Сахалінського родовища, шляхом
використання свердловин № 7 та № 15, та подальшої промислової
розробки Сахалінського родовища з використанням свердловин № 7 та
№ 15, з метою одержання прибутку.
Оператором спільної діяльності, відповідно до п. 5.1 Договору
№ 121 в редакції додаткової угоди № 4, є позивач.
Також 26.12.2003 між ДП "Полтавнафтогазгеологія" та ТОВ
"Сахалінське" було укладено договір про спільну діяльність № 122
(далі - Договорі № 122). Його предметом є спільна господарська
діяльність учасників з приводу організації й здійснення
геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки
Сахалінського родовища, шляхом буріння свердловин №№ 22, 114, 115,
116, добурювання свердловин № 20 до проектної глибини, та
подальшої промислової розробки Сахалінського родовища з
використанням свердловин №№ 22,114, 115, 116, 20, з метою
одержання прибутку (предмет Договору № 122 в редакції додаткової
угоди № 1 від 17.11.2005).
Оператором спільної діяльності за Договором № 122 сторони
також визначили позивача (п. 5.1. Договору № 122).
19.12.2006 позивач як оператор спільної діяльності звернувся
до ДК "Укртрансгаз" з листом №581 про врахування у плановому
розподілі природного газу на січень 2007 року станом на 01.01.2007
в обсязі 7,350 млн. куб. м., видобутого спільною діяльністю
(свердловина № 7 - 1,350 млн. куб. м, свердловина № 114 - 6,000
млн. куб. м.). Газ планувався для розподілу ДП
"Полтаванафтогазгеологія" та ТОВ "Фірма Тітан XXI".
ДК "Укртрансгаз" лист позивача № 581 від 19.12.2006 залишила
без розгляду та не врахувала в плановому розподілі природного газу
постачання газу промисловим споживачам.
НАК "Нафтогаз України" та ДК "Укртрансгаз" своїми листами №
6/1-313-1517 від 01.03.2007, № 6/1-513-2350 від 28.03.2007 та №
2542/64-14 від 05.03.2007 повідомили позивача про те, що весь
видобутий в результаті спільної діяльності та належний позивачу
обсяг газу повинен спрямовуватись для потреб населення відповідно
до ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"
( 489-16 ) (489-16)
та постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від
27.12.2001 ( 1729-2001-п ) (1729-2001-п)
"Про забезпечення споживачів природним
газом" (далі - Постанова).
Відповідно до ст.1134 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
внесене
учасниками спільної діяльності майно, яким вони володіли на праві
власності, а також вироблена в результаті спільної діяльності
продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є
спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено
договором простого товариства або законом.
Пунктами 7.3 Договору № 121 та договору № 122 встановлено
частки кожного з учасників на отримання прибутку від спільної
діяльності. Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
власність
двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві
власності є спільною частковою власністю. Відповідно до ч. 4 ст.
355 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
спільна власність вважається частковою,
якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна
власність на майно.
Отже, вироблена в результаті спільної діяльності позивача та
третіх осіб продукція та доходи є їх спільною частковою власністю.
Згідно зі ст. 361 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
співвласник має право
самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової
власності, що включає право укладати щодо свого майна будь-які
угоди. Відповідно до ст. 3 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
загальними
засадами цивільного законодавства є, зокрема свобода договору,
зміст якого визначено ст. 627 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
- сторони є
вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні
умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів
цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог
розумності та справедливості.
Відповідно до статуту позивача метою його створення є
отримання прибутку та подальше його розподілення між учасниками
товариства, а також реалізація на підставі отриманого прибутку
економічних і соціальних інтересів трудового колективу. Згідно зі
ст. 42 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
самостійна, ініціативна,
систематична, на власний ризик господарська діяльність, що
здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення
економічних і соціальних результатів та одержання прибутку є
підприємництвом. Отже, ТОВ "Сахалінське" створено з метою
здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 44 ГК ( 436-15 ) (436-15)
самостійне формування
підприємцем програми своєї діяльності, вибору постачальників і
споживачів продукції, що виробляється, залучення
матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів,
використання яких не обмежено законом, встановлення цін на
продукцію та послуги відповідно до закону є одним з гарантованих
державою принципів здійснення підприємництва. При цьому ст. 19 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, закріплюючи контрольні та наглядові функції
держави за здійсненням підприємницької діяльності, разом з тим
визначає вичерпний перелік сфер, в яких держава уповноважена
здійснювати функції з контролю та нагляду. Право держави на
здійснення контролю та нагляду за господарською діяльністю шляхом
визначення суб'єкта, з яким інші суб'єкти господарювання вправі
укладати господарські договори, не передбачено чинним
законодавством України, зокрема ст. 19 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо постанова
Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або
іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу
або іншого закону.
Таким чином, положення Постанови, якими учасників договорів
про спільну діяльність, укладених за участю підприємств, частка
держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, та
господарських товариств, більш як 50 відсотків акцій (часток,
паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських
товариств, контрольним пакетом акцій (часток, паїв) яких володіє
держава, а також дочірніх підприємств та філій таких підприємств і
товариств, зобов'язано укладати договори купівлі-продажу
природного газу виключно з відповідачем 2 не можуть
застосовуватися до позивача.
Згідно з абз. 3 підп. 1 п. 2 Постанови реалізація природного
газу за погодженою з Національною комісією регулювання
електроенергетики ціною, яка не перевищує граничного рівня оптової
ціни на природний газ, що використовується для задоволення потреб
населення, без урахування тарифів на транспортування, постачання
природного газу і збору у вигляді цільової надбавки до діючого
тарифу на природний газ здійснюється лише ВАТ "Укрнафта",
господарськими товариствами, більш як 50 відсотків акцій (часток,
паїв) яких перебуває у статутному фонді інших господарських
товариств, контрольним пакетом акцій (часток, паїв) яких володіє
держава, а також НАК "Надра України". На решту суб'єктів
господарської діяльності ці вимоги не поширюються.
За таких обставин суд не погоджується з позицією відповідачів
щодо обов'язку позивача продавати належні йому обсяги природного
газу, видобутого в результаті спільної діяльності, виключно
відповідачу за ціною, яка не перевищує граничного рівня оптової
ціни на природний газ, що використовується для задоволення потреб
населення, без урахування тарифів на транспортування, постачання
природного газу і збору у вигляді цільової надбавки до діючого
тарифу на природний газ. Також суд не може взяти до уваги
посилання відповідачів на ст. 3 Закону України "Про Державний
бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ) (489-16)
з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
закон про Державний бюджет України - це закон, який затверджує
повноваження органам державної влади здійснювати виконання
Державного бюджету України протягом бюджетного періоду. В силу ч.
2 ст. 4 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
основним актом цивільного
законодавства України є Цивільний кодекс України.
Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 1 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
цивільне
законодавство не застосовується до бюджетних відносин.
З огляду на це, оскільки "власність" є цивільно-правовою
категорією, її регулювання здійснюється шляхом застосування
спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють цивільні
правовідносини, зокрема Цивільного кодексу України та
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до п. 5.1.3 Порядку доступу до газотранспортної
системи, затвердженого наказом відповідача № 79 ( v0079376-01 ) (v0079376-01)
від 26.03.2001, природний газ, видобутий газовидобувним
підприємством на території України, реалізується ним
постачальникам або споживачам.
Відповідно до п. 5.3.2 цього ж Порядку споживачами природного
газу в Україні є промислові підприємства, бюджетні установи і
організації, підприємства комунальної теплоенергетики та котельні
промислових підприємств, а також населення.
Згідно з п.п. 5 п. 2 Постанови потреба в природному газі усіх
категорій споживачів, крім населення та підприємств комунальної
теплоенергетики, електроцентралей та котелень суб'єктів
господарювання забезпечуються, зокрема з ресурсів природного газу
суб'єктів господарювання, що здійснюють видобуток природного газу,
крім обсягів природного газу, які видобуваються підприємствами,
частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків,
господарськими товариствами, більш як 50 відсотків акцій (часток,
паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських
товариств, контрольним пакетом акцій (часток, паїв) яких володіє
держава, а також дочірніми підприємствами, представництвами та
філіями таких підприємств і товариств, учасниками договорів про
спільну діяльність, укладених за участю зазначених підприємств і
товариств, та підлягають продажу відповідачу. Таким чином,
потреби, зокрема промислових споживачів, у природному газі
задовольняються з ресурсів природного газу газовидобувних
підприємств, крім тих, обсягів, що підлягають продажу відповідачу.
Відповідно до Порядку забезпечення галузей національної
економіки та населення природним газом, затвердженого постанови
Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 ( 1729-2001-п ) (1729-2001-п)
,
НАК "Нафтогаз України" на основі прогнозованого річного балансу
надходження та розподілу природного газу розробляє на кожний
наступний місяць планові баланси поставок природного газу.
Враховуючи зазначене вище, судова колегія приходить до
висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2007
р. у справі №6/264 відповідає матеріалам справи та чинному
законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування
відсутні.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Київський
апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2007 р. у справі
№6/264 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2007 р. у
справі №6/264 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №6/264 повернути Господарському суду м.
Києва.
Головуючий суддя
Судді
03.10.07 (відправлено)