Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача 1 - ОСОБА_3, довіреність б/н від 23.06.2006р., від позивача 2 - ОСОБА_2,

від відповідача 1 - ОСОБА_4, генеральний директор,

від відповідача 2 - Крупенко В.А., довіреність № 1 від 31.01.2007 р.,

Волокітін О.В., довіреність № 2 від 31.01.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Подільського районного суду м.Києва від 19.06.2007

у справі № 2-519/07

за позовом ОСОБА_1

ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "КЛІО-інтер"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лісозаводчик"

про визнання недійсним рішень зборів учасників

Фізична особа ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, Позивач 1) та ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2, Позивач 2) звернулися в Подільський районний суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Кліо-Інтер" (надалі - ТОВ "НВФ "Кліо- Інтер", Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лісозаводчик" (надалі - ТОВ "НВП "Лісозаводчик", Відповідач 2) про визнання недійсними рішень зборів учасників.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19.06.2007р. у справі № 2-519/07 в позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, представник Позивача 1 подав на нього до Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Подільського районного суду м.Києва від 19.07.2007р. у справі № 2-519/07 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що рішення суду було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 53, 60 та 61 Закону України "Про господарські товариства", а самі висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що є підставами для скасування такого судового рішення.

Інтер", Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лісозаводчик" (надалі - ТОВ "НВП"Лісозаводчик", Відповідач 2) про визнання недійсними рішень зборів учасників.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19.06.2007р. у справі № 2-519/07 в позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, представник Позивача 1 подав на нього до Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Подільського районного суду м.Києва від 19.07.2007р. у справі № 2-519/07 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що рішення суду було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 53, 60 та 61 Закону України "Про господарські товариства", а самі висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що є підставами для скасування такого судового рішення.

Відповідач 2 надав суду свій відзив на апеляційну скаргу в якому також не погоджувався з доводами та вимогами Позивача 1, викладеними в апеляційній скарзі і вважав, що рішення Подільського районного суду м. Києва від 19.06.2007р. у справі № 2-519/07 є законним і обгрунтованим.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд, -

Як вказувалось вище, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в Подільський районний суд м. Києва з позовом до ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер" та ТОВ "НВП "Лісозаводчик" про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер" від 01.06.2005р. про відступлення частки в статутному фонді ТОВ "НВП "Лісозаводчик" та зобов"язанням вчинити дії.

Під час розгляду справи, Позивачами було уточнено свої позовні вимоги по справі, а саме: просили визнати недійсними рішення зборів учасників ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер" від 29.06.2005р. про відступлення частки в статутному фонді ТОВ "НВП "Лісозаводчик", а також статут ТОВ "НВП "Лісозаводчик" в частині виключення зі складу учасників товариства ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер", проте, як вказувалось вище, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19.06.2007р. у справі № 2-519/07 в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було відмовлено.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що Позивачі у справі не довели належними засобами доказування ті обставини, на які вони посилалися у своєму позові і, зокрема, щодо ОСОБА_1, про те, що збори учасників ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер" не можна вважати повноважними та правомочними для прийняття рішення. Щодо ОСОБА_2, то вона, на думку суду першої інстанції, взагалі не є належним Позивачем по даній справі.

У зв"язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з вказаним висновком Подільського районного суду м. Києва про необґрунтованість доводів Позивачів і відмову в задоволенні їх вимог, з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, Позивачі мотивували свої вимоги тим, що в березні 2006р. їм стало відомо про те, що у червні 2005р. ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер" відступило свою частину корпоративних прав в ТОВ "НВП "Лісозаводчик" третім особам, у зв"язку з чим, вважали, що таке відступлення частки корпоративних прав відбулось без їх згоди, як учасників ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер", тобто - з порушенням вимог чинного законодавства.

Разом з тим, як видно з матеріалів справи, учасниками ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер" являлися фізичні особи: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які володіли частками у Статутному фонді цього товариства в розмірі: ОСОБА_6 - 2 343,75 грн., або 25% Статуного фонду, ОСОБА_4 - 3750,00 грн. або 40 % Статутного фонду, ОСОБА_1 - 1 406,25 грн. або 15% Статутного фонду і ОСОБА_5 - 1 875,00 грн. або 20% Статутного фонду (п. 3.2 Установчого договору ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер").

При цьому, судом першої інстанції було вірно встановлено те, що оскільки ОСОБА_2 не являється учасником (засновником) ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер", тому, з огляду на предмет спору, не є належним Позивачем у даній справі.

У зв"язку з цим, в позові ОСОБА_2 судом було відмовлено правомірно. Дане рішення Позивачем 2 в апеляційному порядку оскаржено не було.

Крім того, як видно з матеріалів справи, на 20.06.2005р. були призначені загальні збори ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер", проте, такі не відбулись, оскільки ОСОБА_1, яка діяла від свого імені та від імені ОСОБА_5, відмовилась приймати у них участь, через її незгоду з наявністю в реєстраційному листі даних про долю ОСОБА_6, у зв"язку з чим, проведення загальних зборів цього товариства було перенесено на іншу дату, а саме - 29.06.2005р., про що знали всі учасники цього товариства.

В наступному, 29.06.2005р. відбулись збори учасників ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер", де були присутні ОСОБА_4 та ОСОБА_6, на яких було прийнято рішення про припинення діяльності цього товариства, як учасника ТОВ "НВП "Лісозаводчик" та відступлення частки частки у Статутному фонді в розмірі 56% на користь ОСОБА_7

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно з установчим договором ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер" частки осіб, що приймали участь в зборах 29.06.2005р., становить 65 % (ОСОБА_4- 40% і ОСОБА_6 - 25%).

Таким чином, збори учасників ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер" були повноважними, а тому часники мали право та повноваження приймати відповідні рішення, що відносяться до їх компетенції.

В силу ст. 59 Закону "Про господарські товариства", до компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання та відкликання членів виконавчого органу. Рішення по цьому питанню приймається простою більшістю голосів. Також, однією з компетенцій зборів є затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує зазначену у статуті товариства.

Крім того, відповідно до п. 6.1 Статуту ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер", загальні збори затверджують договори (угоди), укладені на суму, що перевищують 10 000 доларів США, або еквівалент суми в іншій валюті, а пунктом 6.2 цього ж Статуту також передбачено повноваження генерального директора, без доручення здійснювати дії від імені ТОВ та укладати угоди і чинити дорадчі дії від імені Товариства.

В даному випадку, відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі від 01 .07.2005р., за відступлення частки ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер" у статутному фонді ТОВ "НВП "Лісозаводчик", ОСОБА_7 повинен сплатити 15 792,00 грн.

Саме така сума відчуження частки ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер" у статутному фонді ТОВ "НВП "Лісозаводчик" в розмірі 15 792,00 грн., що становить 56% Статутного капіталу цього товариства, на користь ОСОБА_7, зазначена і в протоколі зборів учасників ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер" № 22/2005 від 29.06.2005р.

Відповідно, зазначений договір купівлі-продажу, який був підписаний всіма учасниками товариства, міг бути підписаний директором ТОВ "НФВ "Кліо-Інтер" одноосібно без будь-якого погодження з учасниками цього товариства. При цьому, вказані дії директора є правомірними, оскільки вони повністю відповідають його компетенції, яка йому надана учасниками Товариства.

Щодо тверджень представника апелянта про те, що ніби-то сума договору в даному випадку становила 215 000,00 грн., колегія суддів не приймає його до уваги, оскільки такі не підтверджуються жодними доказами по справі.

Щодо вимог Позивачів про визнання недійсним Статуту ТОВ "НВП "Лісозаводчик" в частині виключення зі складу учасників товариства ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер", то такі є також безпідставними, оскільки рішення про припинення діяльності ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер", як учасника ТОВ "НВП "Лісозаводчик", приймалося на загальних зборах учасників ТОВ "НВФ "Кліо-Інтер", які, як зазначалося вище, судом визнані повноважними та правомочними.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд, погоджується з висновком Подільського районного суду м. Києва про безпідставність доводів та вимог і Позивача 1 по даній справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку Позивачем 1, всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Подільського районного суду м. Києва від 19.06.2007р. у справі 2-519/07, яке було прийнято по даній справі, у зв"язку з повним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи, які Подільський районний суд м. Києва визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв"язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим. Підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 19.06.2007р. у справі № 2-519/07 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Кліо-Інтер" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лісозаводчик" про визнання недійсними рішень зборів учасників, -без змін.

2. Справу № 2-519/07 повернути до Подільського районного суду м. Києва.