ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
 
                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     20.09.2007 Справа № 9/217
 
     Дніпропетровський  апеляційний  господарський  суд  у  складі
колегії головуючого судді Кузнецової I.Л.,
 
     суддів: Чимбар Л.О.(доповідач), Верхогляд Т.А.,
 
     секретар судового засідання: Гайдук Ю.А.,
 
     представники сторін:
 
     від позивача: Федоров М.О., дов. №45 від 19.10.05;
 
     від відповідача: Бороненкова О.О., дов. №245 від 19.09.07;
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
акціонерного комерційного банку "Прем"єрбанк", м.  Дніпропетровськ
на  рішення  господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
09.11.2006 р. у справі № 9/217;
 
     за позовом акціонерного комерційного банку "Прем"єрбанк",  м.
Дніпропетровськ;
 
     до товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "Торговий  дім
заводу газової апаратури", м. Дніпропетровськ;
 
     про стягнення 12987447 грн.  38  коп.  вартості  безпідставно
набутого майна;
 
     В С Т А Н О В И В :
 
     Акціонерний комерційний банк "Прем"єрбанк",  (далі-  позивач)
звернувся  до  господарського  суду  Дніпропетровської  області  з
позовом про стягнення з товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Торговий  дім  заводу  газової  апаратури"   (далі-   відповідач)
12987447 грн. 38 коп. вартості безпідставно набутого майна.
 
     Рішенням від 09.11.2006 р. по справі № 9/217 (суддя - Подобєд
I.М.) в позові відмовлено.
 
     Не погодившись з  рішенням  суду,  позивач  подав  апеляційну
скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм  матеріального
і процесуального права та неповне з'ясування  обставин,  що  мають
значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду
та прийняти нове  рішення,  яким  задовольнити  позовні  вимоги  в
повному обсязі.
 
     В апеляційній скарзі позивач вказує на те,  що  господарський
суд першої інстанції невірно застосував положення ст. 1212 та  ст.
1213 Цивільного кодексу України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  відповідно  до  яких
відповідач зобов'язаний  повернути  позивачу  безпідставно  набуте
майно в натурі, а у разі неможливості повернення в натурі позивачу
безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.
 
     Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали
справи, апеляційний господарський суд вважає рішення  суду  першої
інстанції підлягаючим скасуванню з наступним задоволенням позову з
наступних підстав.
 
     15.07.2004 р. між позивачем  та  відповідачем  було  укладено
угоду про уступку права вимоги № 6 (далі- Угода №  6).  Відповідно
до п.1.1 Угоди № 6, позивач поступився, а відповідач прийняв право
вимоги до ТОВ "Планета- Сервіс" (далі-  боржник),  яке  виникло  з
кредитного договору № 46 від 08.08.2003 р., який було укладено між
позивачем та боржником, а саме: по  погашенню  кредиту  та  оплаті
процентів за користування кредитом у  загальній  сумі  12987447,38
грн.,  пені,  штрафів  та  інших  виплат,  передбачених   вказаним
договором.
 
     Відповідно до п.1.2 угоди про уступку  права  вимоги  №6  від
15.07.2004р., позивач та відповідач обумовили, що в розрахунок  за
уступку вимоги, відповідач здійснює оплату на користь позивача  на
суму заборгованості за кредитом  та  процентам  у  загальній  сумі
12987447,38 грн. в строк до 05.08.2004 р.
 
     У  встановлений  угодою  про  уступку  права  вимоги  №6  від
15.07.2004р.  строк  відповідач  не  здійснив  оплату  на  користь
позивача, що підтверджується довідкою з АКБ "Прем'єрбанк" та самим
відповідачем.
 
     В свою чергу, 20.07.2004 р., відповідно до угоди про  уступку
права  вимоги  №6  від  15.07.2004р.,   боржник   розрахувався   з
відповідачем за своїм зобов'язанням за кредитним договором  №  46,
шляхом  вексельного  платежу,  векселями:  №  65305329472523   від
31.07.2001 р., номінал векселя 5775000,00 грн.,  векселедавець-ВАТ
"Дніпрококсохімремонт"; №65305329472524 від 01.07.2001 р., номінал
векселя      1000000,00       грн.,       векселедавець       -ВАТ
"Дніпрококсохімремонт"; №65305329472525 від 01.07.2001 р., номінал
векселя      1000000,00       грн.,       векселедавець       -ВАТ
"Дніпрококсохімремонт";№65305329472526 від 01.07.2001 р.,  номінал
векселя      1000000,00       грн.,       векселедавець       -ВАТ
"Дніпрококсохімремонт";№65305329472527 від 01.07.2001 р.,  номінал
векселя      1000000,00       грн.,       векселедавець       -ВАТ
"Дніпрококсохімремонт";№65305329472528 від 01.07.2001 р.,  номінал
векселя      1000000,00       грн.,       векселедавець       -ВАТ
"Дніпрококсохімремонт";№65305329472529 від 01.07.2001 р.,  номінал
векселя       225000,00       грн.,       векселедавець       -ВАТ
"Дніпрококсохімремонт";№65305329472530 від 01.07.2001 р.,  номінал
векселя      1000000,00       грн.,       векселедавець       -ВАТ
"Дніпрококсохімремонт";№65305329472531 від 01.07.2001 р.,  номінал
векселя      1000000,00       грн.,       векселедавець       -ВАТ
"Дніпрококсохімремонт", на  загальну  суму  12987447,38  грн.,  що
підтверджується   актом   про   вексельний   платіж    та    актом
приймання -передачі векселів.
 
     15.09.2005 р. господарським судом  Дніпропетровської  області
було прийнято  рішення  по  справі  №  30/233(33/272),  яким  було
визнано недійсною Угоду № 6. Між позивачем і відповідачем  грошові
або майнові розрахунки не проводились.
 
     В травні 2006 року АКБ "Прем"єрбанк" звернувся з  позовом  до
ТОВ  "Торговий  дім  заводу  газової  апаратури"  з  позовом   про
повернення  безпідставно  набутого  майна  у   вигляді   отриманих
відповідачем векселів,  згодом  змінив  позовні  вимоги  і  просив
стягнути  вартість   безпідставно   набутого   майна   (зазначених
векселів) у розмірі 12 987 447,38 грн.
 
     Господарським  судом  відмовлено  в  задоволенні   позову   з
посиланням на те, що  виходячи  із  положень  ст.  216  Цивільного
кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  у   відповідача   існує   обов"язок
повернути отримане  за  недійсним  правочином  тільки  на  користь
боржника, а не позивача, а тому відповідач зобов"язаний  повернути
векселі безпосередньо боржнику  -  особі,  за  рахунок  якої  було
набуте майно, а не позивачу.
 
     Однак  з  таким  висновком  господарського  суду   не   можна
погодитись з наступних підстав.
 
     Відповідно   вимогам   ст.   1212   ЦК   України   ( 435-15 ) (435-15)
        
безпідставним  набуттям  майна  є  будь  -які  зобов"язання,   які
виникають за  наявності  трьох  умов:  1)  має  місце  набуття  та
збереження майна; 2) набуття  майна  здійснено  за  рахунок  іншої
особи (потерпілого). При цьому потерпілою особою є будь-яка особа,
майно  якої  зменшилося,  або  яка  не  отримала  доходи,  на  які
правомірно могла розраховувати; 3) відсутні правові  підстави  для
набуття або зберігання майна.
 
     Як вбачається з  матеріалів  справи  відповідач  отримав  від
боржника векселі у відповідності до умов Угоди  №  6,  яка  згодом
була визнана господарським судом недійсною.
 
     Таким  чином,  передача   боржником   векселів   на   користь
відповідача (нового кредитора) здійснена на виконання  умов  угоди
про  відступлення   права   вимоги   №6   від   15.07.2004р.,   що
підтверджується наявними у справі актом про вексельний платіж  від
20.07.2004р. та актом приймання-передачі векселів від 20.07.2004р.
(а.с.10-12). Тобто виконання боржником  своїх  зобов'язань  новому
кредитору було прийнято останнім без  заперечень  та  зауважень  і
фактично  відбулося  до  визнання  судом   недійсною   угоди   про
відступлення права вимоги №6.
 
     Судом не враховано, що  відповідно  до  ст.  204  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
         до набрання законної сили рішенням господарського  суду
Дніпропетровської    області    від    15.09.2005р.    у    справі
№30/233(33-272)  угода  про  відступлення  права  вимоги  №6   від
15.07.2004р.  була  правомірним  правочином   та   була   виконана
боржником на користь відповідача належним чином.
 
     Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         недійсний  правочин
не створює юридичних наслідків, крім  тих,  що  пов'язані  з  його
недійсністю.  У  разі  недійсності  правочину  кожна   із   сторін
зобов'язана  повернути  другій  стороні  у  натурі  все,  що  вона
одержала на виконання  цього  правочину,  а  в  разі  неможливості
такого  повернення,  зокрема  тоді,  коли   одержане   полягає   у
користуванні  майном,  виконаній  роботі,   наданій   послузі,   -
відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на
момент відшкодування.
 
     Таким чином, в силу вимог ч.1 ст.216  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
внаслідок визнання недійсною угоди про відступлення  права  вимоги
№6 саме  відповідач  (новий  кредитор),  а  не  боржник  (який  на
теперішній час припинив своє існування як юридична особа), повинен
повернути  позивачу  (первісному  кредитору)   все   одержане   на
виконання цього правочину, а саме: векселі, отримані за актом  про
вексельний платіж від  20.07.2004р.  та  актом  приймання-передачі
векселів від 20.07.2004р.
 
     Таким чином, у  відповідача  відсутні  правові  підстави  для
набуття та зберігання векселів, оскільки угода №  6  була  визнана
господарським судом недійсною.
 
     Враховуючи, що відповідач набув право вимоги до  боржника  на
підставі, яка згодом  відпала,  слід  визнати,  що  відповідач  за
рахунок  позивача  набув  від  боржника  векселі  без   достатньої
правової підстави.
 
     Відповідно до ч.1 ст. 1213 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  відповідач
зобов"язаний  повернути  позивачу  безпідставно  набуте  майно   в
натурі,  а  у  разі  неможливості  повернення  в  натурі  позивачу
безпідставно набутого майна відшкодовується його вартість.
 
     На   теперішній   час   не    має    можливості    встановити
місцезнаходження  векселів,  представник  відповідача  в  судовому
засіданні пояснив, що він (відповідач) втратив інтерес до спірного
майна (векселів), не знає і не цікавиться  його  місцезнаходженням
та подальшою долею,  а  тому  апеляційний  суд  вважає  необхідним
стягнути з відповідача на користь позивача  вартість  безпідставно
набутого майна (векселів) в розмірі 12 987 447,38 грн., виходячи з
загальної суми, на яку були видані векселі.
 
     Керуючись  ст.  ст.  99,   101,   103,   105   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд, -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Апеляційну    скаргу    акціонерного    комерційного    банку
"Прем"єрбанк", м. Дніпропетровськ -задовольнити.
 
     Рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
09.11.2006 р. у справі № 9/217 скасувати.
 
     Позов задовольнити.
 
     Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  "Торговий
дім заводу газової  апаратури",  м.  Дніпропетровськ,  на  користь
акціонерного комерційного банку "Прем"єрбанк", м. Дніпропетровськ,
вартість безпідставно набутого майна в сумі 12  987  447,38  грн.,
витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 118 грн.
 
     Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  "Торговий
дім заводу  газової  апаратури",  м.  Дніпропетровськ  на  користь
Державного бюджету державне мито в сумі 25  500  грн.  за  розгляд
справи судом першої  інстанції  та  12  750  грн.  -  держмито  по
апеляційній скарзі, а всього -38 250 грн. держмита.
 
     Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати
наказ згідно постанови.
 
     Головуючий I.Л. Кузнецова
 
     Суддя Л.О. Чимбар
 
     Суддя Т.А.Верхогляд