ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     20.09.2007 № 26/26
 
     Київський апеляційний  господарський  суд  у  складі  колегії
суддів:
 
     головуючого: Зеленіна В.О.
 
     суддів:
 
     при секретарі:
 
     За участю представників:
 
     від позивача -
 
     від відповідача -
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Акціонерне товариство закритого типу "Академфільм"
 
     на рішення Господарського суду м.Києва від 01.03.2007
 
     у справі № 26/26
 
     за позовом Підприємство з стовідсотковим іноземним  капіталом
"Металпромсервіс"
 
     до Акціонерне товариство закритого типу "Академфільм"
 
     третя особа відповідача
 
     третя особа позивача
 
     про стягнення
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Рішенням господарського суду м. Києва від 01.03.2007  року  №
26\26  позов  ПIК  "Металпромсервіс"  до  ЗАТ  "Академфільм"   про
стягнення 2298800грн. задоволений.
 
     Не погоджуючись з рішенням відповідач звернувся з апеляційною
скаргою,  посилаючись  на   порушення   норм   процесуального   та
матеріального  права,  просить  його  скасувати  і  прийняти  нове
рішення про відмову у задоволенні позову.
 
     Представник позивача проти вимог,  викладених  у  апеляційній
скарзі заперечував, просив залишити їх  без  задоволення,  рішення
господарського суду без змін.
 
     Розглянувши справу за правилами  розділу  ХII  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд дійшов  наступного
висновку.
 
     Як встановлено матеріалами справи,  12.02.2002  р.  сторонами
був укладений договір оренди № 1\02, за умовами  якого  відповідач
передав,  а  позивач  прийняв  нежиле,   потребуюче   капітального
ремонту, вбудоване у будівлю по вул. Б.Хмельницького, 10 м.  Києва
приміщення, загальною площею  359,6  кв.м.  Строк  оренди  складає
10років.
 
     15.02.2002   сторонами   складений   акт   приймання-передачі
орендованого приміщення.
 
     Згідно  ст.ст.  161,162  ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  зобов'язання
повинні  виконуватися  належним  чином  і  в  установлений   строк
відповідно до вказівок закону, акту планування,  договору,  а  при
відсутності таких вказівок -  відповідно  до  вимог,  що  звичайно
ставляться, одностороння  відмова  від  виконання  зобов'язання  і
одностороння зміна умов  договору  не  допускаються,  за  винятком
випадків, передбачених законом.
 
     Згідно до абзацу другого пункту 4 та пункту 10 Прикінцевих та
перехідних положень Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
          щодо
цивільних відносин, які виникли  до  набрання  чинності  Цивільним
кодексом   України   ( 435-15 ) (435-15)
           ,   положення   цього    кодексу
застосовуються  до  тих  прав  і  обов'язків,   що   виникли   або
продовжують  існувати  після  набрання   ним   чинності;   правила
Цивільного кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
          про  відповідальність  за
порушення договору застосовуються в тих випадках, коли  відповідні
порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом  крім
випадків коли в договорах, укладених до 1 січня  2004  року,  була
встановлена інша відповідальність за такі порушення.
 
     Вимоги    вказаних    статей    Цивільного    кодексу    УРСР
кореспондуються з вимогами статей 525 та  526  Цивільного  кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
        , який набрав  чинність  з  01.01.2004  року  та
застосовується  до  правовідносин,  що  виникли  або   продовжують
існувати після набрання ним чинності.
 
     На  виконання  умов  договору,  позивач   згідно   п.   2.2.1
зобов'язався провести капітальний ремонт у орендованому приміщені,
а відповідно до п. 3.3 вказаного договору останній  отримав  право
переобладнувати приміщення без порушень його несучих  конструкцій,
для  чого  позивач  замовив  в  державному  науково-дослідному  та
проектно-вишукувальному інституті "НДIПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦIЯ"  проект
реконструкції не житлових приміщень  частини  першого  та  частини
підвального поверхів під кафе по  вул.  Б.  Хмельницького,  10  та
благоустрій прилеглої території.
 
     Позивач  провів  комплекс  ремонтно-будівельних  робіт,   які
оновили та модернізували  конструкції  і  обладнання  орендованого
приміщення, чим  виконав  свої  зобов'язання  щодо  проведення  за
власні кошти капітального ремонту орендованого приміщення,  як  це
було передбачено договором, згідно погодженого як відповідачем так
і уповноваженими державними органами проекту.
 
     Однак, 15.12.2003  р.  відповідач  уклав  з  іншою  юридичною
особою  -  ТОВ  "Піта  Iнн  Україна"  договір  оренди  нежитлового
приміщення № 1, предметом якого  є  спірне  приміщення,  надане  в
оренду позивачу, строком до 15.10.2014 р.
 
     Приймаючи рішення, господарський суд виходів з положень ч.  1
ст. 272 діючого на той час Цивільного кодексу УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
          ,
якою передбачено що,  в  разі  проведеного  з  дозволу  наймодавця
поліпшення найнятого  майна  наймач  має  право  на  відшкодування
зроблених  для  цієї  мети  необхідних  витрат,   якщо   інше   не
передбачено  законом  або  договором.  Таким  чином,  суд  углядає
односторонню відмову відповідача від  договору,  оскільки  позивач
має право отримати відшкодування своїх витрат, які були  здійснені
при проведенні капітального ремонту орендованого приміщення.
 
     Заперечуючи проти рішення, відповідач  в  апеляційній  скарзі
вказує на те, що судом першої інстанції не  враховано  відсутність
кошторису на проведення робіт, що  є  обов'язковим,  так  як  сума
кошторису не повинна перевищуватися; що  звільнення  орендаря  від
орендної плати можливе за умовами капітального ремонту  будинку  в
цілому, а не об'єкту  оренди,  а  паркан,  передбачений  п.4.9  не
встановлювався взагалі; позивачем ремонтні роботи  були  проведені
змішаним способом будівництва на що необхідна  ліцензія,  але  суд
проігнорував клопотання відповідача про  витребування  у  позивача
необхідних документів, не надав документів про проведення робіт за
власні кошті, докази введення об'єкту в експлуатацію; що на момент
укладання договору оренди з ТОВ  "Піта  Iнн  Україна"  капітальний
ремонт виконаний ще не був, крім того, договір укладався вже після
повідомлення його позивачем про розірвання договору оренди № 1\02;
що компенсування коштів,  витрачених  на  проведення  капітального
ремонту не передбачається при розірванні договору  за  ініціативою
позивача; позивач звернувся до суду після спливу строків  позовної
давності; суд не застосував до правовідносин  Закон  України  "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
        .
 
     Відповідно ст. 33  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  кожна  сторона
повинна довести ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на
підставу  своїх  вимог  і  заперечень.  Обов'язок  доказування  та
подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто
посилається на юридичні факти, які обгрунтовують  його  вимоги  та
заперечення.
 
     Колегія суддів  не  погоджується  з  висновками  відповідача,
по-перше,- п. 2.2.1  орендар  зобов'язаний  здійснити  капітальний
ремонт орендованого приміщення, на протязі дії договору за власний
рахунок  проводити  його  поточний  ремонт,  забезпечити   належне
зберігання,  експлуатацію,  підтримуватися  у  санітарному   стані
орендоване приміщення,  запобігати  його  ушкодженню,  забезпечити
дотримання  протипожежних  норм  і  вимог.  Пункт   3.6   договору
передбачає право  орендаря  -  позивача  передавати  обов'язки  по
договору  іншим  особам  або  організаціям,  повідомив  при  цьому
відповідача нотаріально завіреним листом. Отже, жодного обмовлення
щодо надання  відповідачу  документів,  підтверджуючих  здійснення
ремонту в обмеженні грошового еквіваленту або  об'ємах,  укладений
договір не містить, таким чином  вимога  відповідача  про  надання
кошторису  не  мають  обгрунтування,  так  як   кошти,   витрачені
позивачем  на  капітальний  ремонт  не  зараховуються  в   рахунок
орендних платежів, позивач не  звітується  перед  відповідачем  за
господарсько-фінансову діяльність, а за умовами договору оренди та
проведення капітального ремонту кошторис не є додатком до договору
або невід'ємною частиною договору, а тому його надання відповідачу
не є обов'язковим.
 
     По-друге,- п.1.1 в оренду передане  приміщення  яке  потребує
капітального ремонту площею 359,6 кв.м., в акті приймання-передачі
приміщення  
( а.с. 10 т.1)
вказано, що орендар прийняв від відповідача нежиле приміщення потребуюче капітальний ремонт, площею 359,6 кв.м з них 310,9 кв.м. підвальне приміщення і 48,7 кв.м.- перший поверх. Договір № 1\02 не передбачає здійснення капітального ремонту в цілому, оскільки відповідач володіє лише часткою будівлі, яка в нього вмонтована. Відповідно до Закону України "Про основи містобудування" ( 2780-12 ) (2780-12) , "Порядку утримання, ремонту, реконструкції, реставрації фасадів будинків та споруд на території міста Києва", затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.11.03 № 220\1094 передбачено, що проведення ремонту фасадів будинків та споруд проводиться на підставі проектної документації, розробленої у встановленому порядку, з урахуванням вимог до будинку або споруди щодо Iї призначення та відповідно з паспортом фасаду; користувачі та власники частини будинку чи споруди виступають інвесторами на проведення ремонту фасадів і можуть здійснювати оформлення необхідних документів від імені власника будинку, або за дорученням. Узгодження опорядження фасаду будинку та надання дозволу на розробку документації Шевченківська РДА, балансоутримувач будівлі - Iнститут педагогіки не надавали, таким чином твердження відповідача про те, що позивач не виконав ремонт в цілому - безпідставні.
 
     Щодо паркану або огорожі, то п.4.9 передбачена можливість  їх
будування для забезпечення безпеки перехожих.
 
     По-трете,- позивач виступів замовником проекту на капітальний
ремонт  і   інвестором   реконструкції   приміщення,   будівництво
виконувалося  організаціями  які  мають  ліцензію   на   виконання
будівельних  робіт,  тому  ліцензування  даного  виду   діяльності
позивачу не потрібно. Позивачем до матеріалів справи додана  копія
висновку спеціаліста з будівельно-технічних  досліджень,  в  якому
зазначена ринкова вартість  невід'ємних  поліпшень,  виконаних  за
кошти орендаря  -  ПIК  "Металпромсервіс"  в  орендованих  нежилих
приміщеннях по вул. Б. Хмельницького, 10  в  м.  Києві,  загальною
площею  359,6  кв.м.,  станом  на  момент  проведення  дослідження
становить 2298800 грн.
 
     Доводи відповідача про відсутність доказів виконання робіт та
акту вводу в експлуатацію, спростовуються наявністю цього акту від
червня 2004 
( а.с. 26 т.2)
.
 
     Четверте,- на думку колегії суддів, стосовно  листа  позивача
про розірвання договору в зв'язку з закриттям підприємства № 1 від
14.12.03, договір оренди №  1\02  розірваний  у  встановлений  для
цього  порядку  не  був,  це  підтверджується  тим,  що  за  актом
приймання  -  передачі  приміщення  повернуто  не  було,   позивач
продовжував ним користуватися про що  свідчить  лист  №  1\28  від
28.05.04  
( а.с. 14 т.2)
, жодного доказу про здійснення відповідачем заходів для звільнення позивачем приміщення не було.
 
     Таким чином,  також  спростовуються  доводи  про  відсутність
підстав для компенсування  позивачеві  витрат  в  зв'язку  з  його
ініціативою  про  розірвання  договору,  оскільки  умови  договору
передбачають  відшкодування  витрат  в  обох  випадках   
( п.5.3 укладеного договору)
.
 
     Колегія суддів погоджується з доводами  господарського  суду,
що  до  правовідносин,  що  виникли  між  сторонами  повинен  бути
застосований Закон України "Про оренду державного  і  комунального
майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
        , оскільки згідно абзацу 3 пункту 1  Роз'яснення
Президії Вищого  арбітражного  суду  України  "Про  деякі  питання
практики застосування Закону України  "Про  оренду  державного  та
комунального майна" від 25.05.200 р. № 02-5/237 ( v_237800-00 ) (v_237800-00)
          ,
відносно оренди майна, яке перебуває у  приватній  чи  колективній
власності, то його правовий режим може регулюватись Законом,  якщо
інше не передбачено законодавством або договором оренди, а  п.  18
Роз'яснення вказано що, у вирішенні спорів, пов'язаних з правами і
обов'язками сторін у  зв'язку  з  поліпшенням  та  захистом  права
орендаря на таке  майно,  арбітражним  судам  належить  керуватися
статтями 27 та 28 Закону.
 
     Посилання відповідача на те,  що  одна  й  та  сама  особа  є
керівником позивача та ТОВ "Піта Iнн  Україна"  не  має  правового
значення для суду і не є підставою для порушень умов договору  для
відповідача.
 
     Колегія суддів вважає правомірним застосування  господарським
судом положень ст. 71 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
          щодо  строків  позовної
давності в три роки, з  посиланням  на  параграф  4  глави  58  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        , оскільки скорочені  строки  позовної  давності
(ст. 72 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ) не розповсюджуються на відносини, які
існували між сторонами.
 
     Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Київський
апеляційний господарський суд,-
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     1.  Апеляційну  скаргу   ЗАТ   "Академфільм"   залишити   без
задоволення, рішення господарського суду м. Києва  від  01.03.2007
року по справі № 26\26 без змін.
 
     2. Матеріали справи повернути, доручити  господарському  суду
м. Києва видати відповідний наказ .
 
     Головуючий суддя
 
     Судді
 
     25.09.07 (відправлено)