ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     19.09.2007 № 32/115
 
     Київський апеляційний  господарський  суд  у  складі  колегії
суддів:
 
     головуючого: Зеленіна В.О.
 
     суддів: Рєпіної Л.О.
 
     Синиці О.Ф.
 
     при секретарі: Голюк Н.I.
 
     За участю представників:
 
     від позивача - Буртовий М. В. - по довіреності.
 
     від відповідача - Короленко В. В. - по довіреності.
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Закритого   акціонерного   товариства   "Виробничо-торгова   фірма
"Радосинь"
 
     на рішення Господарського суду м.Києва від 11.04.2007
 
     у справі № 32/115 (Хрипун О.О.)
 
     за позовом  Українсько-американське  спільне  підприємство  у
формі ТОВ "Каіс"
 
     до Закрите  акціонерне  товариство  "Виробничо-торгова  фірма
"Радосинь"
 
     про стягнення 735 491,90 грн.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Рішенням Господарського суду м. Києва  від  11.04.2007  р.  у
справі  №  32/115  позов  УАСП  у  формі   ТОВ   "КАIС"   до   ЗАТ
"Виробничо-торгова фірма "Радосинь" про стягнення 735 491,90  грн.
був повністю задоволений.
 
     Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач звернувся  з
апеляційною скаргою,  в  якій  просить  його  скасувати,  оскільки
вважає, що рішення було прийнято по неповно з'ясованим обставинам,
що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального  і
процесуального права.
 
     Ухвалою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
31.07.2007 р. було порушено  апеляційне  провадження  у  справі  №
32/115, розгляд справи був призначений на 09.08.2007 р.
 
     09.08.2007  р.  розгляд  даної  справи  був  відкладений   до
19.09.2007 р. у зв'язку з неявкою представників сторін.
 
     Дослідивши матеріали справи, розглянувши  апеляційну  скаргу,
заслухавши пояснення  присутніх  представників  сторін,  Київським
апеляційним господарським судом встановлено наступне.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів  справи,  17.03.2005   р.   між
позивачем та відповідачем був укладений Договір купівлі-продажу  №
17/03-Р, відповідно до умов якого (п.  п.  1.1,  1.2)  Відповідач,
який  виступав  Продавцем,  зобов'язався  передати   у   власність
Позивача, який виступав Покупцем, а останній зобов'язався прийняти
та оплатити товар - кукурудзу фуражну врожаю 2004 р.  у  кількості
та на умовах Договору № 17/03-Р.
 
     У п. 2.2, 3.2, 4.1 Договору № 17/03-Р  сторони  погодили,  що
ціною товару буде вважатися ринкова  ціна,  що  склалася  на  день
поставки,  і  яка  оформлюється  додатковими  угодами  до   даного
Договору. Строк поставки товару також повинен  був  визначатися  у
додаткових угодах.
 
     Згідно з п. 4.2 Договору №  17/03-Р  загальна  сума  Договору
склала 1 000 000,00 (один  мільйон)  грн.,  при  цьому  розрахунки
повинні  були  здійснюватися  шляхом  100  %  передоплати   згідно
додаткових угод (п. 5.1 Договору № 17/03-Р).
 
     Таким    чином,    між    сторонами    склалися     відносини
купівлі-продажу,   що   врегульовані   нормами    Цивільного    та
Господарського Кодексів України ( 436-15 ) (436-15)
        .
 
     Статтею  655  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          встановлено,   що   за
договором купівлі-продажу одна  сторона  (продавець)  передає  або
зобов'язується передати майно (товар) у власність  другій  стороні
(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти  майно
(товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 1  ст.
656 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         предметом договору купівлі-продажу  може
бути товар, який є у продавця на  момент  укладення  договору  або
буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
 
     Відповідно до ст. 693 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  якщо  договором
встановлений обов'язок  покупця  частково  або  повністю  оплатити
товар до його передання  продавцем  (попередня  оплата),  покупець
повинен  здійснити  оплату   в   строк,   встановлений   договором
купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у
строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
 
     У зв'язку з  необхідністю  здійснення  передоплати  за  товар
Позивач та Відповідач у додатковій угоді № 1 від 17.03.2005 р.  до
Договору  №  17/03-Р  вирішили  вважати  передоплатою  до   даного
Договору невикористані грошові кошти, які перераховувалися УАСП  у
формі ТОВ "КАIС" на розрахунковий рахунок  ЗАТ  "Виробничо-торгова
фірма "Радосинь" за наступними договорами:
 
     № 19/10-Р від 19.10.2004 р. - 688 643,00 (шістсот  вісімдесят
вісім тисяч шістсот сорок три) грн. 00 коп.;
 
     № 29/10-Р від 29.10.2004  р.  -  20  010,00  (двадцять  тисяч
десять) грн. 00 коп.;
 
     № 04/11-1 від 04.11.2004 - 9  320,10  (дев'ять  тисяч  триста
двадцять) грн. 10 коп., а також доплату у розмірі 40 700,00 (сорок
тисяч сімсот) грн. 00 коп.
 
     Таким чином, разом сума передоплати  до  Договору  №  17/03-Р
становила  758  673,10  (сімсот  п'ятдесят  вісім  тисяч   шістсот
сімдесят три) грн. 10 коп. Наявність невикористаної передоплати  у
зазначеному розмірі на час підписання додаткової  угоди  №  1  від
17.03.2005 р. до Договору  №  17/03-Р  підтверджується  наступними
документами:
 
     платіжними дорученнями № 522 від 29.10.2004  р.,  №  523  від
29.10.2004 р., № 538 від 04.11.2004 р., № 537 від 04.11.2004 р. на
загальну суму 490 010,00 грн.;
 
     банківськими виписками з особового рахунку УАСП у  формі  ТОВ
"КАIС" від 04.11.2004 р. та рахунком ЗАТ "Виробничо-торгова  фірма
"Радосинь" № 420 від 04.11.2004 р.;
 
     видатковими   накладними   ЗАТ    "Виробничо-торгова    фірма
"Радосинь" № 179 від 29.10.2004 р., № 179 від 25.11.2004 р., № 183
від 29.11.2004 р., № 184 від 30.11.2004 р., № 192  від  24.12.2004
р., № 5 від  28.02.2005  р.,  за  якими  поставлена  продукція  на
загальну суму 480 689,90 грн.;
 
     зворотними накладними УАСП у формі ТОВ "КАIС": № 1/12/03  від
12.03.2005 р., за  якою  повернута  ЗАТ  "Виробничо-торгова  фірма
"Радосинь" на суму 688 643,00 грн. та № 2/12/03 від 12.03.2005 р.,
за якою повернута ЗАТ "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" на  суму
20 010,00 грн.
 
     В  забезпечення  умов  Договору  №  17/03-Р  сторонами   були
укладені додаткова угода № 2 від 17.03.2005 р. та додаткова  угода
№ 3 від 11.04.2005 р. до цього Договору. За додатковою угодою №  2
від  17.03.2005  р.  ЗАТ   "Виробничо-торгова   фірма   "Радосинь"
зобов'язалося передати  у  власність  Позивача  кукурудзу  фуражну
врожаю 2004 р. у кількості 290,750 тон. Згідно з пунктами 6  та  7
додаткової угоди № 2 від 17.03.2005  р.  ціна  кукурудзи  фуражної
становить 380,00 грн. за одну тону, а її загальна вартість  -  110
485,00 (сто десять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 00  коп.
Строком поставки кукурудзи фуражної було визначено  18.03.2005  р.
За додатковою угодою № 3 від 11.04.2005 р. Відповідач зобов'язався
поставити УАСП у формі ТОВ "КАIС" кукурудзу фуражну врожаю 2004 р.
у кількості 171,900 тон. Сторони домовилися, що кукурудза  фуражна
буде поставлятися за ціною, що дорівнює 320,00 грн. за одну  тону,
на загальну суму 55 008,00 (п'ятдесят п'ять тисяч вісім)  грн.  00
коп. зі строком поставки 12.04.2005 р.
 
     За  Договором  №   17/03-Р   ЗАТ   "Виробничо-торгова   фірма
"Радосинь" було передано Позивачу:
 
     1) за накладною № 5  від  18.03.2005  р.  зерно  кукурудзи  у
кількості 290,70 тони на загальну суму 110 485,00 грн.
 
     2) за накладною № 6 від 12.04.2005  р.  кукурудзу  фуражну  у
кількості 171,90 тони на загальну суму 55 008,01 грн.
 
     Таким  чином,  за   Договором   №   17/03-Р   було   передано
сільгосппродукції на загальну суму 165  493,02  грн.  (110  485,00
грн. + 55 008,01 грн. = 165 493,02). Відповідно сума  передоплати,
яка була сплачена позивачем за Договором №  17/03-Р  і  на  яку  в
подальшому повинна була здійснюватися передача кукурудзи  фуражної
врожаю 2004 р., склала 599 010,90 грн.
 
     13.06.2005   р.   УАСП   у   формі   ТОВ   "КАIС"   та    ЗАТ
"Виробничо-торгова фірма "Радосинь" уклали договір купівлі-продажу
№ 13/06-РА. Відповідно до умов п. 1.1, 1.2 Договору № 13/06-РА ЗАТ
"Виробничо-торгова  фірма  "Радосинь"  зобов'язалось  передати   у
власність УАСП у формі ТОВ "КАIС", а останнє прийняти та  оплатити
товар - ячмінь фуражний врожаю 2005 р. у кількості  та  на  умовах
даного Договору.
 
     За умовами п. 2.2 та 4.1 Договору  №  13/06-РА  ціною  товару
вважається 92 % середньоринкової ціни за одну  метричну  тону,  що
склалася на 10.08.2005 р. на Ніжинському, Менському та Iчнянському
хлібоприймальних підприємствах та плюс  додатково  28,00  грн.  за
одну метричну тону. Згідно з п. 3.2 Договору  №  13/06-РА  строком
поставки товару встановлено 20.10.2005 р. Пунктами 2.2,  4.2,  5.1
Договору № 13/06-РА передбачено, що загальна сума  цього  Договору
складає 175 000,00 (сто сімдесят  п'ять  тисяч)  грн.,  при  цьому
розрахунки повинні були здійснюватися шляхом 100 % передоплати.
 
     З огляду на необхідність здійснення передоплати за  товар  за
Договором № 13/06-РА та наявність  невикористаної  передоплати  за
Договором  №  17/03-Р  у  розмірі  599  010,90  грн.  Позивач   та
Відповідач  14.06.2005  р.  уклали  угоду  про  порядок  виконання
зобов'язань (проведення остаточних розрахунків) між УАСП  у  формі
ТОВ "КАIС" та ЗАТ "Виробничо-торгова фірма "Радосинь". У п.  1,  2
та  5  угоди   від   14.06.2005   р.   сторони   підтвердили,   що
заборгованість Відповідача за  Договором  №  17/03-Р  складає  599
010,90 грн.,  та  встановили,  що  частка  цієї  заборгованості  у
розмірі 424 010,90  грн.  повинна  бути  перерахована  на  рахунок
позивача до  24.06.2005  р.,  а  обов'язок  по  поверненню  частки
заборгованості  у  розмірі  175   000,00   грн.   замінюється   на
зобов'язання Відповідача поставити  товар  на  умовах  Договору  №
13/06-РА. Тобто частка невикористаної та неповернутої  передоплати
за Договором № 17/03-Р у розмірі  175  000,00  грн.  була  визнана
передоплатою до Договору № 13/06-РА.
 
     Частиною 2 ст. 604  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          встановлено,  що
зобов'язання  припиняється  за  домовленістю  сторін  про   заміну
первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими  ж  сторонами
(новація).
 
     Шляхом укладення  угоди  про  порядок  виконання  зобов'язань
(проведення остаточних розрахунків) між УАСП у формі ТОВ "КАIС" та
ЗАТ "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" сторони замінили  первісне
зобов'язання новим, а саме зобов'язання Відповідача щодо  поставки
позивачу кукурудзи фуражної врожаю 2004 р. на  загальну  суму  599
010,90 грн. згідно договору № 17/03-Р та ячменю  фуражного  врожаю
2005 р. на  загальну  суму  175  000,00  грн.  згідно  договору  №
13/06-РА  було  замінено  на  зобов'язання  відповідача  повернути
частину заборгованості  у  розмірі  424  010,90  грн.  на  рахунок
позивача до 24.06.2005 р. та  зобов'язання  Відповідача  поставити
товар на умовах Договору № 13/06-РА на суму  175  000,00  грн.  до
20.10.2005 р.
 
     Частиною 2 ст. 693 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         встановлено, що якщо
продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав
товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання
оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На  суму
попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536
цього Кодексу від дня, коли  товар  мав  бути  переданий,  до  дня
фактичного передання товару покупцеві  або  повернення  йому  суми
попередньої оплати.
 
     Нарахування процентів передбачено нормою частини  другої  ст.
536 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  згідно  з  якою  розмір  процентів  за
користування чужими грошовими  коштами  встановлюється  договором,
законом або іншим актом цивільного законодавства. Розмір процентів
встановлений у ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , за якою боржник,  що
прострочив виконання грошового зобов'язання, на  вимогу  кредитора
зобов'язаний  сплатити  суму  боргу  з  урахуванням  встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а  також  три  проценти
річних від простроченої  суми,  якщо  інший  розмір  процентів  не
встановлений договором або законом.
 
     Відповідно до п. п. 6.4, 6.6 Договору №  13/06-РА  у  випадку
прострочення поставки  товару  продавець  (ЗАТ  "Виробничо-торгова
фірма "Радосинь") сплачує покупцю (УАСП у формі ТОВ "КАIС")  штраф
у розмірі 0,1% від суми передоплати за кожний день прострочення. У
випадку не поставки товару протягом 14 днів з  моменту  закінчення
строку   поставки,   продавець   (ЗАТ   "Виробничо-торгова   фірма
"Радосинь") зобов'язаний повернути  протягом  3  банківських  днів
отриману передоплату у повному обсязі та сплатити штраф у  розмірі
30 % від суми передоплати. Таким чином, при простроченні  поставки
товару  до  14  днів  продавець  (ЗАТ   "Виробничо-торгова   фірма
"Радосинь")  зобов'язаний  сплатити  покупцю  (УАСП  у  формі  ТОВ
"КАIС") штраф у розмірі 0,1% від суми передоплати за  кожний  день
прострочення, а якщо прострочення продовжує тривати в подальшому і
поставка не відбулася, то продавець також  зобов'язаний  повернути
передоплату протягом  3  банківських  днів  та  сплатити  штраф  у
розмірі 30 % від суми передоплати.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів  справи,  Відповідач  у   строк
встановлений у договорі поставку товару не здійснив і  отримані  в
якості передоплати грошові кошти позивачу не повернув.
 
     Відповідно до ст.  525  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          одностороння
відмова від зобов'язання  або  одностороння  зміна  його  умов  не
допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
 
     Статтями 610,  611  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          встановлено,  що
порушенням  зобов'язання  є  його  невиконання  або  виконання   з
порушенням  умов,  визначених  змістом   зобов'язання   (неналежне
виконання).  У  разі  порушення  зобов'язання   настають   правові
наслідки,  встановлені  договором  або  законом,  зокрема   сплата
неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є  грошова  сума  або  інше
майно, які боржник повинен передати кредиторові у  разі  порушення
боржником зобов'язання.
 
     Статтею  58  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         встановлено, що  в  одній  позовній  заяві  може  бути
об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою  підставою  виникнення
або поданими доказами. Заявлені позивачем вимоги об'єднані у  один
позов без порушень,  оскільки  предмети  договорів  є  ідентичними
(сільгосппродукція),  сторонами  у  цих  договорах  є  ті  ж  самі
юридичні особи (покупець - УАСП у формі ТОВ  "КАIС",  продавець  -
ЗАТ  "Виробничо-торгова  фірма  "Радосинь"),   самі   договори   є
ідентичними і  вимоги  за  цими  договорами  є  однорідними.  Дана
обставина підтверджується наявністю угоди  про  порядок  виконання
зобов'язань (проведення остаточних розрахунків) між УАСП  у  формі
ТОВ "КАIС" та ЗАТ "Виробничо-торгова фірма "Радосинь", яку Позивач
та Відповідач  уклали  14.06.2005  р.  стосовно  своїх  договірних
відносин і яка є спільною для договорів № 17/03-Р  від  17.03.2005
р. та № 13/06-РА від 13.06.2005 р.
 
     Таким  чином,  колегія  погоджується  з  висновком  місцевого
господарського суду про те, що позовні вимоги  УАСП  у  формі  ТОВ
"КАIС" є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню  у  повному
обсязі.
 
     Щодо  твердження  скаржника  про  неправомірність  вимог  про
стягнення відсотків річних  та  інфляційних  збитків,  то  колегія
вважає за доцільне зазначити наступне.
 
     Згідно  частин  2  та  3  ст.  693  ЦК  України   ( 435-15 ) (435-15)
        ,
продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав
товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання
оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На  суму
попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536
цього Кодексу від дня, коли  товар  мав  бути  переданий,  до  дня
фактичного передання товару покупцеві  або  повернення  йому  суми
попередньої оплати.
 
     Частиною 2 ст. 536  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          встановлено,  що
розмір  процентів  за  користування   чужими   грошовими   коштами
встановлюється  договором,  законом  або  іншим  актом  цивільного
законодавства. Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , боржник,
який  прострочив  виконання  грошового  зобов'язання,  на   вимогу
кредитора  зобов'язаний  сплатити   суму   боргу   з   урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а  також
три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір
процентів не встановлений договором або законом.
 
     Таким чином, суд першої  інстанції  правомірно  стягнув  суму
боргу з урахування індексу інфляції та відсотків річних.
 
     Необгрунтованим  є  твердження  скаржника  про  те,  що   при
ухваленні  рішення  було  порушено  норми  процесуального   права,
зокрема, ст. ст. 33, 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , оскільки скаржник
не вказав в чому саме полягало це порушення.
 
     Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що  рішення
Господарського суду м. Києва від 11.04.2007 р. у справі  №  32/115
відповідає матеріалам справи  та  чинному  законодавству,  а  тому
підстави для його скасування відсутні.
 
     Керуючись ст. ст. 101,  103,  105  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Київський апеляційний господарський суд,-
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     1.  Апеляційну  скаргу  Закритого   акціонерного   товариства
"Виробничо-торгова фірма "Радосинь" на рішення Господарського суду
м. Києва від 11.04.2007 р.  у  справі  №  32/115  -  залишити  без
задоволення.
 
     2. Рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2007  р.  у
справі № 32/115 - залишити без змін.
 
     3. Матеріали справи № 32/115 повернути Господарському суду м.
Києва.
 
     Головуючий суддя Зеленін В.О.
 
     Судді Рєпіна Л.О.
 
     Синиця О.Ф.
 
     24.09.07 (відправлено)