ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Iменем України
18.09.2007 року Справа № 6/524
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Семендяєвої I.В.
суддів Бойченка К.I.
Єжової С.С.
за участю секретаря
судового засідання Антонової I.В.
та представників сторін:
від позивача: повноважний представник не прибув,
від 1 відповідача: Ткаченко О.I., директор, протокол від
01.08.05 № 3,
від 2 відповідача: Мелещенко Л.В., юрисконсульт,
довіреність від 17.09.07 № 1132,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства
"Єнакієвський міський молочний завод",
м. Єнакієве Донецької області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 10.08.07 (підписано 14.08.07)
по справі № 6/524 (суддя Василенко Т.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Торгівельний дім "Лугпіщеснаб",
м. Луганськ
до першого відповідача Товариства з обмеженою
відповідальністю
"Туристичне агентство "Віктор -Тур ЛТД",
м. Луганськ
до другого відповідача Закритого акціонерного товариства
"Єнакієвський міський молочний завод",
м. Єнакієве Донецької області
про стягнення 120 880 грн. 69 коп.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім
"Лугпіщеснаб", м. Луганськ (далі за текстом -ТОВ "ТД
"Лугпіщеснаб", позивач по справі) звернулося до господарського
суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою
відповідальністю "Туристичне агентство "Віктор -Тур ЛТД", м.
Луганськ (далі за текстом -ТОВ "Туристичне агентство "Віктор -Тур
ЛТД", перший відповідач по справі) та до закритого акціонерного
товариства "Єнакієвський міський молочний завод", м. Єнакієве
Донецької області (далі за текстом -ЗАТ "Єнакієвський міський
молочний завод", другий відповідач по справі) про стягнення з
першого відповідача 50% нанесених збитків за несвоєчасне виконання
договірних зобов'язань за договором уступки права вимоги у розмірі
11 018 грн. 89 коп., з другого відповідача суми заборгованості за
договором уступки права вимоги від 02.04.07 № 1/1 у розмірі 60 550
грн. 00 коп.; суми пені за прострочення сплати платежів за
договором постачання від 16.02.07 № 16/02/01 у розмірі 4 202 грн.
35 коп., суми неустойки (договірної санкції) за договором
постачання від 16.02.07 № 16/02/01 у розмірі 45 109 грн. 75 коп.,
з відповідачів суми державного мита та витрат на
інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Під час розгляду справи позивач заявою від 10.08.07 уточнив
позовні вимоги та просив суд стягнути з першого відповідача 50%
нанесених збитків за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань
за договором уступки права вимоги у розмірі 11 018 грн. 89 коп., з
другого відповідача суми заборгованості за договором уступки права
вимоги від 02.04.07 № 1/1 у розмірі 60 550 грн. 00 коп.; суми пені
(неустойки) за прострочення сплати платежів за поставлений товар у
розмірі 44 807 грн. 00 коп., з відповідачів суми державного мита
та витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу,
що було прийнято до уваги судом першої інстанції.
Рішенням господарського суду Луганської області від 10.08.07
по справі № 6/524 визнано недійсним договір відступлення права
вимоги від 02.04.07 № 1/1, укладений між позивачем та першим
відповідачем по справі, в частині передачі останньому
заборгованості за договором від 16.02.07, укладеного між
відповідачами по справі у сумі 25 956 грн. 00 коп.; позов
задоволено в частині стягнення з другого відповідача на користь
позивача суми боргу у розмірі 60 550 грн. 00 коп., пені
(неустойки) у розмірі 44 807 грн. 00 коп., витрат по державному
миту у розмірі 1 053 грн. 56 коп. та на інформаційне -технічне
забезпечення судового процесу у сумі 102 грн. 85 коп.; у
задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Дане судове рішення мотивовано тим, що укладений між першим
відповідачем та позивачем договір відступлення права вимоги від
02.04.07 № 1/1 в частині передачі заборгованості другого
відповідача перед першим відповідачем у сумі 25 956 грн. 00 коп.
(на вказану суму за накладною № 144 від 01.03.07 першому
відповідачу був повернутий товар - сухе обезжирене молоко у
кількості 1500 кг) суперечить вимогам діючого законодавства; що
заборгованість у сумі 60 550 грн. 00 коп. та пеня у сумі 44 807
грн. 00 коп. за період з 26.02.07 по 23.07.07 підтверджено
матеріалами справи та не спростовано ніякими доказами другим
відповідачем; що позивачем документально не доведено спричинення
йому певними діями першого відповідача збитків у сумі 11 018 грн.
89 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, другий відповідач звернувся
до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою від 22.08.07 № 1082, якою просить скасувати рішення та
прийняти нове про повну відмову у задоволенні позову.
В обгрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається
на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт,
що договір постачання від 16.02.07 з боку другого відповідача був
підписаний особою, яка не мала повноважень на його підписання; що
місцевим господарським судом невірно трактовано розділ 5 договору
від 16.02.07 щодо настання строку оплати за товар, проте,
позивачем не було додано до матеріалів позовної заяви докази
направлення та отримання ЗАТ "Єнакієвський міський молочний завод"
рахунків на сплату; що господарським судом Луганської області
невірно застосовано правові норми, які стосуються відповідальності
за порушення грошових зобов'язань (ч. 4 ст. 179, ч. 4, ч. 6 ст.
231 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. 203 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 1, ст. 3 Закону України "Про
відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"
( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
) -пені, яку, на думку заявника скарги, слід обмежити
до розміру подвійної облікової ставки Національного банку України
4 202 грн. 05 коп.
Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Луганський апеляційний господарський суд
ухвалою від 30.08.07 у справі № 6/524 прийняв апеляційну скаргу
другого відповідача до апеляційного провадження.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського
апеляційного господарського суду від 30.08.07 по справі для
розгляду вказаної вище апеляційної скарги на рішення суду від
10.08.07 призначено судову колегію у складі: головуючий
суддя -Семендяєва I.В., суддя -Бойченко К.I., суддя - Єжова С.С.
Відзивом від 17.09.07 № 85/3 позивач по справі відхилив
доводи апеляційної скарги та вважає рішення суду, що оскаржується,
законним та обгрунтованим.
Відзивом від 17.09.07 № 12/1 перший відповідач просить
апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу другого
відповідача по справі без задоволення, а рішення суду -без змін у
зв'язку з відсутністю підстав для його скасування.
Повноважний представник позивача, який належним чином був
повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що
підтверджується відповідним поштовим повідомленням, до
апеляційного господарського суду з метою участі у процесі не
з'явився; правами, передбаченими ст. 22 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не скористався.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний господарський суд, переглядаючи
рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими
суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі перегляду справи апеляційний
господарський суд за наявними у справі і додатково поданими
доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами
апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість
рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників
відповідачів, обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,
дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що
апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок господарського суду Луганської області про часткове
задоволення позову ТОВ "ТД "Лугпіщеснаб" до відповідачів - ТОВ
"Туристичне агентство "Віктор -Тур ЛТД" та ЗАТ "Єнакієвський
міський молочний завод" про стягнення з першого відповідача 50%
нанесених збитків за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань
за договором уступки права вимоги у розмірі 11 018 грн. 89 коп., з
другого відповідача суми заборгованості за договором уступки права
вимоги від 02.04.07 № 1/1 у розмірі 60 550 грн. 00 коп.; суми пені
(неустойки) за прострочення сплати платежів за поставлений товар у
розмірі 44 807 грн. 00 коп., з обох відповідачів судових витрат, є
таким, що відповідає фактичним обставинам справи та діючому
законодавству.
Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим
господарським судом, між першим відповідачем та позивачем 02.04.07
було укладено договір відступлення права вимоги, згідно якому
перший відповідач як первісний кредитор відступив позивачу -новому
кредитору, право вимоги за договором купівлі -продажу від 16.02.07
№ 16/02/01, який був укладений між першим та другим відповідачами;
внаслідок передачі права вимоги за цим договором позивач як новий
кредитор набув права вимоги за договором купівлі -продажу від
16.02.07 № 16/02/01 згідно накладної № 68 в сумі 86 520 грн. 00
коп.
Місцевим господарським судом надана належна оцінка
правомірності укладеного договору та відповідності його ст. ст.
512, 514, 516 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, які
передбачають, що однією із підстав заміни кредитора у зобов'язанні
може бути передавання кредитором своїх прав за правочином
(відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права
первісного кредитора у зобов'язанні і в обсязі і на умовах, що
існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено
договором або законом; заміна кредитора у зобов'язанні
здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено
договором або законом.
Також є обгрунтованим висновок місцевого господарського суду
про те, що договір відступлення права вимоги від 02.04.07 № 1/1 є
недійсним в частині передачі ТОВ "ТД "Лугпіщеснаб" до ТОВ
"Туристичне агентство "Віктор -Тур ЛТД" заборгованості в сумі 25
956 грн. 00 коп. за договором від 16.02.07, укладеного першим та
другим відповідачами, оскільки другий відповідач за накладною №
144 від 01.03.07 повернув першому відповідачу товар -сухе
обезжирене молоко у кількості 1500 кг на суму 25 956 грн. 00 коп.
Про укладання договору відступлення права вимоги перший
відповідач повідомив другого відповідача листом від 04.04.07 (а.
с. 34), докази відправлення якого знаходиться в матеріалах справи
(а. с. 35). Позивач також повідомив другого відповідача про
відступлення права вимоги у претензії (а. с. 32), яка була
спрямована другому відповідачу 10.04.04 згідно поштової квитанції
(а. с. 33), у якій також повідомив про необхідність погашення
заборгованості в сумі 86 520 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
первісний кредитор (перший відповідач) передав позивачу право на
вимогу від другого відповідача, яке підтверджується наступним.
16.02.07 між першим відповідачем в особі директора Ткаченка
А.I. і другим відповідачем в особі директора Буравлева Г.Є. було
підписано договір поставки № 16/02/01, за умовами якого
постачальник зобов'язався передати у власність покупцю, а останній
прийняти та оплатити сухе обезжирене молоко в асортименті,
кількості, визначених накладними на кожну партію товару, які є
невід'ємною частиною договору.
За умовами вказаного договору зобов'язання постачальника
(першого відповідача) вважається виконаним з моменту передачі
товару на склад покупця, тобто другого відповідача (п. 3.3
договору); ціна на товар зазначається у накладних на кожну партію
товару, а вартість товару, яка вказана у накладних, складає
загальну суму договору поставки (р. 4 договору).
Розділом 5 договору сторони узгодили, що покупець здійснює
оплату товару протягом 5 банківських днів з дати отримання товару.
Зазначений договір був підписаний повноважними представниками
сторін та скріплений відповідними печатками підприємств; докази,
які б свідчили про підписання договору не уповноваженими особами,
у матеріалах справи відсутні та сторонами до суду першої та
апеляційної інстанціях такі докази не надавалися.
Питання тотожності підпису вимагає спеціальних пізнань і не
може бути вирішено судом тільки візуально; другий відповідач
клопотання про проведення почеркознавчої експертизи не заявляв.
З матеріалів справи вбачається, що перший відповідач
поставив, а другий відповідач отримав сухе обезжирене молоко у
кількості 5 000 кг на суму 86 520 грн. 00 коп., в т. ч. ПДВ 14 420
грн. 00 коп., про що свідчить накладна № 68 від 16.02.07 (а. с.
41).
01.03.07 другий відповідач повернув першому відповідачу
товар -сухе обезжирене молоко у кількості 1500 кг на суму 25 956
грн., що відповідачами не оспорюється і свідчить про те, що товар,
зазначений у договорі, другий відповідач отримав, а повернув лише
частину; решта товару, яка залишилась у другого відповідача,
підлягає сплаті за умовами договору поставки.
У розділі 5 договору поставки сторони визначили конкретну
дату оплати товару -протягом 5 банківських днів з дати отримання
товару на підставі рахунку постачальника.
Те, що перший відповідач не направив другому відповідачу
рахунок, не звільняє покупця від обов'язку оплатити товар саме на
протязі 5 днів, тобто до 22 лютого 2007 року, оскільки покупець
повинен оплатити товар, що був отриманий 16.02.07, у п'ятиденний
строк.
Відсутність рахунку не перешкоджала проведенню оплати,
оскільки накладна № 68 від 16.02.07 містить належні відомості про
товар, його ціну та вартість, розмір ПДВ. Необхідні для проведення
платежу банківські реквізити першого відповідача містяться у
договорі поставки № 16/02/01 від 16.02.07 (а. с. 38-40).
Про те, що з 02.04.07 змінився кредитор по вказаному
зобов'язанню, яке випливає із договору поставки № 16/02/01 від
16.02.07, другий відповідач був своєчасно повідомлений (04.04.07)
першим відповідачем та 10.04.07 позивачем його претензією. Однак
свої грошові зобов'язання другий відповідач до теперішнього часу
не виконав.
Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
до
нового кредитора переходять права первісного кредитора у
зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу
цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто передбачену п. 6.1 договором поставки № 16/02/01 від
16.02.07 пеню за несвоєчасне або неналежне виконання зобов'язань
за цим договором має право нарахувати новий кредитор.
Як зазначено судом першої інстанції у рішенні, що
оскаржується, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
визначає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій
законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі,
передбаченому договором; при цьому розмір санкцій може бути
встановлено договором у відсотковому відношенні до суми
невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій
сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно
від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості
товарів (робіт, послуг).
Статтею 627 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є
вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні
умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів
цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог
розумності та справедливості.
Другий відповідач у своїй апеляційній скарзі також
посилається на ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, яка обумовлює, що штрафні санкції за порушення
грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких
визначається обліковою ставкою Національного банку України, за
увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків
не передбачено законом або договором, але робить невірний висновок
щодо його змісту.
Пунктом 6.3 договору поставки від 16.02.07 сторони угоди
(відповідачі по справі) дійшли згоди щодо встановлення конкретного
розміру пені за порушення грошових зобов'язань, що становить 0, 5
% від вартості переданого товару за кожен день затримки платежів,
яка і була правомірно застосована позивачем та стягнута за
рішенням суду першої інстанції.
Є обгрунтованим також висновок суду першої інстанції про
безпідставність позовних вимог про стягнення з першого відповідача
збитків за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором
відступлення права вимоги, оскільки ст. 519 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що первісний кредитор у
зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність
переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником
свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився
за боржника перед новим кредитором.
У договорі відступлення права вимоги первісний кредитор не
поручався за боржника перед новим кредитором і будь -який інший
документ стосовно такої поруки новим та первісним кредитором не
складався.
Крім того, позивач документально не довів понесення ним
збитків у вигляді неотриманих доходів з урахуванням суми інфляції
та річних з вини першого відповідача, які б були пов'язані з діями
першого відповідача внаслідок укладання договору відступлення
вимоги.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського
апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно
до статті 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
рішення господарського суду Луганської області від
10.08.07 у справі № 6/524 грунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам
матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у судовому засіданні за згодою представників
відповідачів оголошено лише вступну та резолютивну частини
постанови.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
державне мито по апеляційній скарзі
покладається на заявника скарги (другого відповідача по справі) у
розмірі 526 грн. 78 коп., зайве сплачене державне мито у розмірі
77 грн. 62 коп. слід повернути заявнику скарги із Державного
бюджету України.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товарист ва
"Єнакієвський міський молочний завод", м. Єнакієве Донецької
області від 22.08.07 № 1082 на рішення господарського суду
Луганської області від 10.08.07 по справі № 6/524 залишити без
задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від
10.08.07 по справі № 6/524 залишити без змін.
3. Повернути закритому акціонерному товариству "Єнакієвський
міський молочний завод", м. Єнакієве Донецької області із
Державного бюджету України зайве сплачене державне мито у розмірі
77 грн. 62 коп. за апеляційною скаргою згідно платіжного доручення
від 23 серпня 2007 року № 230802, що знаходиться в матеріалах
даної справи, на підставі цієї постанови, скріпленої гербовою
печаткою суду апеляційної інстанції.
Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова набирає законної сили з дня
її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк
з дня її прийняття.
Головуючий суддя I. В. Семендяєва
Суддя К.I. Бойченко
Суддя С.С. Єжова