ЛЬВIВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
18.09.07 Справа № 5/81 ( rs818191 ) (rs818191)
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Г.Гнатюк
суддів Н.Кравчук
О.Мирутенко
розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ"Прикарпаттянафтопродукт"
№36/07 від 30.07.2007р.
на рішення Господарського суду Iвано-Франківської області від
17.07.2007р.
у справі №5/81 ( rs818191 ) (rs818191)
за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання
"Львівська залізниця" в особі її відокремленого підрозділу
"Iвано-Франківська дирекція залізничних перевезень",
м.Iвано-Франківськ
до відповідача: ЗАТ "Прикарпаттянафтопродукт", м.
Iвано-Франківськ
третя особи на стороні відповідача-1: Приватний підприємець
ОСОБА_1, с.Немовичі
третя особи на стороні відповідача-2: ТзОВ
"Транспортно-експедиційна компанія "Південно-Західний транзит",
м.Київ
про стягнення 31 152,78 грн.
за участю представників:
від позивача: Моцак В.В. -юрисконсульт
від відповідача: не з"явився
третя особа-1;-2: не з"явився
Учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки,
передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Клопотання про
технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв
про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від
17.07.2007р. (суддя Цюх Г.З) по даній справі за позовом Державного
територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі
її відокремленого підрозділу "Iвано-Франківська дирекція
залізничних перевезень", м.Iвано-Франківськ до ЗАТ
"Прикарпаттянафтопродукт", м. Iвано-Франківськ, третіми особами
виступають Приватний підприємець ОСОБА_1, с.Немовичі, ТзОВ
"Транспортно-експедиційна компанія "Південно-Західний транзит",
м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 31152,78 грн. позовні
вимоги задоволено.
Відповідач з постановленим рішенням не погоджується, подав до
Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в
якій просить рішення господарського суду Iвано-Франківської
області скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені
позовних вимог відмовити, так як останнє прийняте з порушенням
норм процесуального права, невідповідністю висновків викладених у
рішенні дійсним обставинам справи. Наводить скаржник і інші
підстави для скасування рішення суду.
Позивач в засідання суду з"явився, подав заперечення на
апеляційну скаргу і вважає рішення суду першої інстанції законним
і підстав для його скасування нема. Просить у задоволенні
апеляційної скарги скаржника відмовити і рішення залишити в силі.
Треті особи явку своїх представників в засідання суду не
забезпечили, хоча про час і місце судового засідання були
повідомлені належним чином.
Скаржник явку представника в засідання суду не забезпечив,
подав клопотання про розгляд справи без участі представника.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи,
наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача,
колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду
вважає, що рішення господарського суду Iвано-Франківської області
від слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного:
У листопаді 2006 року від ЗАО "Лиегеле", Литва, м.Вільнюс на
адресу ПП ОСОБА_1 на станцію Сарни Львівської області надійшли 4
вагони (№№42318535, 68709773, 65774036, 68709765) за накладними
№№352081, 352079, 352082, 352080. Платником по вказаних вагонах по
Укрзалізниці до станції Сарни виступала ТзОВ "Компанія
"Південно-західний транзит". Після проведення митного оформлення
на підставі заяви ОСОБА_1 від 22.11.2006р. згідно наказу № 363
проведено переадресування зазначених вагонів за первинними
документами на станцію Iвано-Франківськ Львівської залізниці,
вантажоодержувач -ЗАТ "Прикарпаттянафтопродукт" відповідно до
Правил переадресування вантажів.
Оскільки вантаж слідував із Литви то на дані правовідносини
сторін поширюється Угода про міжнародне вантажне залізничне
сполучення і відповідно до умов якої коли вантаж прослідував
вхідну прикордонну станцію країни призначення, зміна договору
перевезення одержувачем проводиться тільки у відповідності до
внутрішніх правил діючих на залізниці призначення.
Відповідно до Статуту залізниці ( 457-98-п ) (457-98-п)
, залізниця може
на заяву відправника, одержувача змінити станцію призначення
вантажу, прийнятого до перевезення, з оплатою витрат за договірним
тарифом.
Переадресування зазначених вагонів проведено у відповідності
до Правил переадресування вантажів, а саме первинним одержувачем
подано заяву відповідно до п.2.3 Правил.
Згідно з п.13 Правил переадресування вантажів, оплата
провізних та інших платежів при переадресуванні може
здійснюватись, як на станції переадресування, так і на станції
призначення, що обумовлюється в наказі на переадресування вантажу.
Для переадресування вантажу з оплатою на станції призначення
необхідна письмова або телеграфна згода начальника станції нового
призначення. Телеграфна згода начальника станції Iвано-Франківськ
надана телеграмою №0910 від 22.11.2006р. на підставі письмової
згоди скаржника про отримання вантажу №107/06 від 22.11.2006р.
Переадресування вагонів проводилось відповідно до вимог
чинного законодавства на підставі наказу про переадресування
вантажу на станцію Iвано-Франківськ. Вказаним наказом визначено,
що розрахунки проводяться на станції призначення.
Відповідно до ст.119 Статуту залізниці ( 457-98-п ) (457-98-п)
, за
користування вагонами і контейнерами залізниці
вантажовідправниками, вантажоодержувачами вноситься плата. Також
плата вноситься за час затримки вагонів на станціях призначення і
на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження з
причин, що залежать від вантажоодержувача. Відповідно до п.13
Правил, плата за користування вагонами і контейнерами стягується з
вантажовласника також у разі затримки вагонів під час перевезення,
крім тих які залежать від залізниці. Як вбачається із матеріалів
справи затримка вагонів сталася не з вини залізниці, оскільки
вагони надійшли на станцію відповідача, і який не міг їх своєчасно
прийняти для вивантаження на свою під"їзну колію, оскільки було
накопичення вагонів .
Відповідно до п.8 Правил зберігання вантажів збір за
зберігання вантажів у вагонах у разі їх затримки з вини одержувача
після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується
незалежно від місця затримки. Згідно з Правилами за час затримки
вагонів (контейнерів) до оформлення відправником перевізних
документів на переадресування стягується плата за користування
вагонами відповідно до ст.ст.44 та 119 Статуту залізниці
( 457-98-п ) (457-98-п)
. Час затримки обчислюється з моменту, коли минуло
дві години після повідомлення про прибуття вантажу. Статтею 119
Статуту залізниці ( 457-98-п ) (457-98-п)
передбачено, що плата за
користування вагонами стягується також з вантажовідправників,
вантажоодержувачів у разі затримки вагонів ((контейнерів),
пов'язаної з митним оформленням.
Щодо посилання скаржника на відмову від оплати за зберігання
вантажу під час перебування його під митним оформленням, то
правилами визначено, що за зберігання на місцях загального
користування вантажів, завантажених у вагони, які простоюють в
очікуванні оформлення перевезення збір сплачується з моменту
ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Як вбачається із матеріалів справи, зазначені вище вагони
були затримані на станції Сарни з 15.11.2006р. о 14.45 год. до
22.11.2006р. о 17.00 год., що підтверджується актом загальної
форми №1692 від 22.11.2006р.
Отже, розрахунок позивачем проведено у відповідно до вимог
чинного законодавства, а саме позивачем нараховано плату за
перевезення вантажу у вагонах в розмірі 12458,48 грн.; плату за
користування вагонами по станції Сарни -1713,17 грн.; за
зберігання вантажу у вагонах -2330,18 грн., за охорону вантажу на
станції Сарни -8800,40 грн.; додаткові збори -658,42 грн. отже
загальна сума нарахувань становить 31152,78 грн.
Відповідно до Статуту залізниці ( 457-98-п ) (457-98-п)
та Правил,
остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення
вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станції
призначення. Нараховані платежі було включено у відповідну графу
накладної для стягнення на станції призначення з відповідача.
Щодо посилання скаржника, що вказану суму нарахувань має
відшкодувати третя особа-2, так як ПП ОСОБА_1 був відправником і
вантажовласником, то дане твердження є хибним, оскільки згідно
первинних перевізних документів підприємець виступав
вантажоодержувачем.
Отже, вимоги викладені в апеляційній скарзі не відповідають
дійсним обставинам справи, не доведені скаржником і підстав для її
задоволення нема.
Згідно вимог ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного
господарського суду вважає, що рішення господарського суду
Iвано-Франківської області відповідає матеріалам справи,
грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування
немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника
документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що
регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що
можуть бути підставою, згідно ст.104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
для
скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Державне мито за розгляд апеляційної скарги покласти на
скаржника згідно ст.49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Львівський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Iвано-Франківської області від
17.07.2007 р. по справі №5/81 ( rs818191 ) (rs818191)
залишити без змін, а
апеляційну скаргу без задоволення.
2. На виконання постанови місцевому господарському суду
видати відповідні накази.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може
бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи №5/81 ( rs818191 ) (rs818191)
повернути в
господарський суд Iвано-Франківської області.
Головуючий-суддя Г. Гнатюк
Суддя Н.Кравчук
Суддя О.Мирутенко