Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів: Єрмілова Г.А.

Лашина В.В.

При секретарі: Толок В.В.

За участю представників сторін:

Від ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" –Букура Г.П., довіреність №юр 124 від 30.12.2005р.;

Від Відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області –Полунець І.О., посвідчення №117 від 10.09.2004р.

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"

на рішення господарського суду Одеської області від 16.04.2008р.

у справі № 22/24-08-582

за позовом Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"

до Відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області

про стягнення 7923,22 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.04.2008р. (суддя Торчинська Л.О.) в позові Державному підприємству "Ізмаїльський морський торговельний порт" до Відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області про стягнення 7923,22 грн. – відмовлено в повному обсязі, за відсутністю підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" подало апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість прийнятого господарським судом рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" та Відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області 25.12.2006р. уклали договір № 279 про відповідальне зберігання.

Відповідно до умов вищезазначеного договору поклажодавець –Відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області передає, а зберігач –Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" приймає на відповідальне зберігання рельси залізничні зі шпалами у кількості 24-х секцій вагою 18,343т, які конфісковані на підставі постанови Ізмаїльського міськрайонного суду від 18.08.06р.

Відповідно до п. 4.2. договору, плата за зберігання вантажу (брутто) нараховується по договірних ставках до 30 діб –0,6 грн. за 1т/доб, з 31 доби по 60 добу –1,2 грн. за 1 т/доб, с 61 доби –2 грн. за 1т/доб.

Згідно п.4.4. договору оплату за зберігання вантажу відповідач проводить на підставі рахунків позивача протягом 5 діб з моменту виставлення рахунку.

Відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області посилається на п. 5.8.6. Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджену Наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р. (z0865-99) , яка розроблена на виконання Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , де зазначено, що розмір винагороди зберігачу встановлюється державним виконавцем за згодою зберігача, але не більше 5 відсотків вартості переданого на зберігання майна за 1 місяць зберігання.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з висновку експерта-оцінювача №36/2 від 20.11.06р., вартість конфіскованого майна склала 9380грн., таким чином 5% від вартості майна складає - 469 грн. в місяць. Отже, відповідач повністю розрахувався за зберігання рельс про що свідчать платіжні доручення №1699 від 24.01.2007р., №1767 від 13.02.2007р. №972 від 21.09.2007р., №971 від 21.09.2007р. №970 від 21.09.2007р.

Листом №24/01-1783 від 12.03.2008р. Ізмаїльської митниці, Відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області повідомлено, що вивезення товарів з території ДП "Ізмаїльський морський торгівельний порт" можливе з дозволу митниці при наявності відповідного штампу митниці на видатковому ордері, який видається транспортно-експедиторською конторою порту, що є підставою для вивезення зазначеного товару.

Як зазначає Відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, 26.03.2007р. ДВС звернулося до скаржника з листом про припинення з 27.03.2007р. договору зберігання, та повідомлено про те, що буде проведена процедура вилучення майна.

27.03.2007р. державний виконавець прибув на територію скаржника для отримання майна, але представник порту Урсуленко Антоніна Володимирівна, яка прийняла майно на підставі Акту опису й арешту майна відмовилася віддати майно та вимагала від ДВС видатковий ордер з відміткою митниці, про що свідчить Акт державного виконавця від 27.03.2007р.

Державний виконавець прибув для отримання видаткового ордеру до начальника Транспортно-експедиторської контори ДП "Ізмаїльський морський торгівельний порт" Тарасовой Лариси Миколаївни, але йому було відмовлено у видачі з тієї підстави, що ніхто не надавав розпоряджень на видачу видаткового ордеру, про що свідчить Акт державного виконавця від 27.03.2007р.

Відповідно до ч.2 статті 405 Митного кодексу України товари, вилучені митним органом, щодо яких винесена постанова суду (судді) про конфіскацію, передаються державному виконавцеві.

Згідно з п. 8 Порядку обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі його органам державної виконавчої служби і розпорядження ним, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2001р. N 1724 (1724-2001-п) , майно, яке було вилучене митними органами, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передається митним органом державному виконавцеві на підставі акта опису та арешту майна безпосередньо в місцях зберігання конфіскованого майна для подальшого розпорядження ним.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності вини відповідача у порушені умов виконання договору, а отже і відсутності підстав для стягнення з відповідача пені.

Твердження скаржника про те, що до ставки вартості зберігання майна включені інші витрати з його зберігання судовою колегією не приймається, оскільки зазначене позивачем не доведено та не підтверджується матеріалами справи.

Посилання скаржника на положення ст. 6 ЦК України судовою колегією також не приймається, оскільки у даному випадку є пряме зазначення в п. 5.8.6 Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої наказом Мінюста України №74/5 (z0865-99) від 15.12.1999р. на те, що розмір винагороди зберігачу не може перевищувати 5% вартості переданого на зберігання майна.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволені позовних вимог зі стягненням з відповідача 7923,22 грн.

Враховуючи викладене, колегія судів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" –відсутні.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

Рішення господарського суду Одеської області від 16.04.2008р по справі №22/24-08-582 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" - без задоволення.