2/593 Про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання - 17.09.2007 Прийняття

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2007р. у справі № 2/593 Акціонерному комерційному агропромисловому банку "Україна" відмовлено у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення до виконання наказу від 06.11.2000р. у справі 2/593.

Акціонерний комерційний агропромисловий банк "Україна", не погоджуючись з зазначеною ухвалою господарського суду, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування ухвали.

Скарга мотивована невідповідністю висновків місцевого господарського суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права.

Державна акціонерна компанія "Хліб України" надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Присутні в судовому засіданні апеляційної інстанції представники Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" висловилися за задоволення апеляційної скарги, представник Державної акціонерної компанії "Хліб України" - за її відхилення, вважаючи оскаржену ухвалу законною та обґрунтованою.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального і матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000р. по справі № 2/593 задоволено позовні вимоги Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" (далі по тексту – позивач) до Державної акціонерної компанії "Хліб України" (далі по тексту – відповідач) про стягнення 14 073 582,76 грн. боргу, 17 086,51 грн. пені, 622 746,65 грн. 6 % річних, 5 613,70 грн. суму витрат по протесту векселів та 1 700,00 грн. державного мита.

06.11.2000р. арбітражним судом міста Києва був виданий наказ про примусове виконання арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000р. у справі № 2/593.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2006р. у справі № 2/593, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2006р., у задоволенні заяви Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" від 25.04.2006р. № 050/120/1315 про поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу від 06.11.2000р. у справі № 2/593 до виконання відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2007р. вказані судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Постанова Вищого господарського суду України мотивована тими обставинами, що господарськими судами попередніх інстанцій:

- не надано оцінки змінам до чинного законодавства, зокрема статті 116 Арбітражного процесуального кодексу України;

- не надано оцінки обставинам розшуку ліквідатором позивача документів, пов’язаних із стягненням спірної суми;

- не було враховано, що відповідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2001р. № 588-р (588-2001-р) проводилась досудова санація відповідача, а Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. № 449-р (449-2002-р) затверджувався план досудової санації та не досліджувались обставини визнання та включення грошових вимог позивача по предмету спору до плану санації боржника.

Залишаючи без задоволення заяву Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна", місцевий господарський суд встановив, що позивач направив банку платіжні вимоги для примусового стягнення спірних коштів з рахунку відповідача.

В контексті викладеного, враховуючи ту обставину, що позивач не пред’явив наказ до виконання органам Державної виконавчої служби, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у заявника поважних причин пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду з таким висновком не погоджується, вважає його таким, що здійснений без належного з'ясування дійсних обставин справи та діючого на той час законодавства.

Згідно наявних в матеріалах справи платіжних вимог № 5-9 від 27.11.2000р. наказ арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000р. № 2/593 про примусове виконання рішення 05.12.2000р. пред’явлено до виконання шляхом стягнення коштів з розрахункового рахунку Державної акціонерної компанії "Хліб України" в Акціонерному комерційному агропромисловому банку "Україна". Відміткою банку на зворотній стороні платіжних вимог підтверджується повернення платіжного документу без виконання згідно статті 19 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" у зв’язку з ліквідацією банківської картотеки ( том 2, а.с. 29-33).

Відповідно до пп. 19.3.1 пункту 19.3 ст. 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ з моменту набрання останнім чинності банки не здійснюють облік заборгованості клієнтів, не сплаченої у строк, та не ведуть картотеку, за винятком випадків, коли такі операції здійснюються банками у межах укладених ними цивільно-правових договорів.

На виконання цього Закону постановою Правління Національного банку України N 104 від 12.03.2001р. (z0259-01) було затверджено Положення про порядок повернення установами комерційних банків та територіальними управліннями Національного банку України розрахункових документів щодо заборгованості, яка обліковується ними згідно з чинним законодавством. Будь-яких змін до Інструкції Національного банку України про безготівкові розрахунки в господарському обороті України винесено не було.

На підставі наведених нормативно-правових актів банківськими установами було здійснено повернення без виконання розрахункових документів, в тому числі оформлених на підставі наказів арбітражних судів про стягнення грошових коштів та вміщених до картотеки через відсутність коштів на рахунку боржника.

Звернутися до виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , заявник не міг, тому що стаття 116 Арбітражного процесуального кодексу України покладала виконання рішень арбітражних судів про стягнення грошових сум саме на установи банків.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-ХІV у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, установами банків, кредитно-фінансовими установами. Рішення вказаних органів відповідно до закону можуть виконуватися також іншими органами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Положення ст. 116 Арбітражного процесуального кодексу України про те, що накази про стягнення грошових сум виконуються у встановленому порядку через установи банку, було виключено Законом України N 2922-III від 10.01.2002р. (2922-14) ; змінена редакція зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України (1798-12) почала діяти з 20.02.2002р.

Крім того, відповідно до Постанови Національного банку України "Про відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій та ліквідацію акціонерного агропромислового банку "Україна" від 29.06.2001р. № 249 на підставі рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2005р. № 15/555 триває ліквідаційна процедура Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна".

Наявна в матеріалах справи службова записка начальника відділу по роботі з вексельною заборгованістю та депозитарною діяльністю Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" від 21.04.2006р. № 125-16/705 (том. 2 а.с. 35), свідчить про те, що документація, пов’язана із стягненням спірної суми, була виявлена внаслідок інвентаризації, проведеної на підставі розпорядження ліквідатора Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" від 20.04.2006р. № 452 (том. 2 а.с. 34).

Враховуючи норму статті 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ, згідно якої керівники банку протягом трьох днів з дня призначення ліквідатора банку забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку ліквідатору, наявні підстави вважати, що ліквідатор Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" з незалежних від нього причин був позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про поновлення строку пред’явлення наказу до виконання.

У цьому зв’язку грошові вимоги Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" по предмету спору не були включені до затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. № 449-р (449-2002-р) плану санації відповідача, яка проводилась згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2001р. № 588-р (588-2001-р) .

Заслуговує на увагу і та обставина, що згідно наявних у справі матеріалів листування сторін позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією вжити заходи щодо ліквідації існуючої заборгованості у добровільному порядку, а позивач, не заперечуючи наявність зобов’язань, пропонував кредитору погодити термін погашення заборгованості після затвердження плану досудової санації, звірки сум заборгованості, тощо (том 2 а.с. 126-134).

Місцевий господарський суд наведеного не врахував, у зв’язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку для пред’явлення наказу арбітражного суду до виконання.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити..

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) (стаття 115); виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (частина 1 статті 116); у разі пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відмовлено (частина 1 статті 119).

На таких підставах колегія суддів доходить висновку про те, що ухвала господарського суду міста Києва від 03.07.2007р. по справі № 2/593 прийнята з порушенням норм процесуального права та у цьому зв’язку підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про задоволення заяви Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" про поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу від 06.11.2000р., виданого на виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000р. у справі № 2/593.

Керуючись ст.ст. 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.07.2007р. у справі № 2/593 скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" про поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000р. № 2/593, виданого на виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000р. у справі № 2/593.

Відновити пропущений строк для пред’явлення до виконання наказу арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000р. № 2/593, виданого на виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 06.11.2000р. у справі № 2/593.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.